ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 серпня 2026 року Справа №160/12783/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу №160/12783/26 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
13 травня 2026 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), що надійшла в підсистемі «Електронний Суд», в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо розміщення в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення «Не стали на військовий облік після прибуття з установи виконання покарань» та направлення звернення №15222 від 05.05.2026 р. із зазначенням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , як особи, що порушує правила військового обліку;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 невідкладно виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 з одночасним повідомленням Національної Поліції України про відсутність підстав розшуку.
Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність дій відповідача щодо розміщення в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення «Не стали на військовий облік після прибуття з установи виконання покарань», а також направлення відповідного повідомлення до органу Національної поліції.
Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/12783/26 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 травня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/12783/26, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження), витребувано від відповідача додаткові докази по справі, витребувано від відповідача докази у справі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 липня 2026 року витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_4 докази у справі.
16 липня 2026 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано пояснення, які надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_4 в підсистемі «Електронний Суд». Надано пояснення щодо порядку надання витребуваних документів.
20 липня 2026 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано клопотання про долучення доказів, яке надійшло від ІНФОРМАЦІЯ_4 в підсистемі «Електронний Суд». До клопотання долучені витребувані судом документи.
14 серпня 2026 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відзив, який надійшов від відповідача в підсистемі «Електронний Суд». Відповідач проти позову заперечує в повному обсязі та зазначає, що доводи позивача, які ґрунтуються на тому, що він нібито не підлягає взяттю на облік, у зв`язку із тим, що він був виключений з військового обліку військовозобов`язаних відповідно Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» є недостовірними, оскільки, на день подання позивачем позовної заяви в силу ст. 89 ККУ вважається таким, що не має судимості, адже термін після його звільнення з місць позбавлення волі сягає 15 років. Також зазначає, що наразі відповідні особи підлягають призову на військову службу.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2026 року продовжено Центрально-Міському районному у місті Кривий ІНФОРМАЦІЯ_5 строк для подання відзиву у справі до дати його фактичного подання. Прийнято відзив ІНФОРМАЦІЯ_1 в адміністративній справі №160/12783/26.
27 серпня 2026 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відповідь на відзив, яка надійшла від представника в підсистемі «Електронний Суд». Позивач зазначає, що твердження відзиву про те, що позивач «перебуває на військовому обліку», спростовується витягами, наданими самим відповідачем. У відзиві зазначено, що «згідно відомостей Реєстру «Оберіг» ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_6 ». Проте надані відповідачем витяги свідчать про протилежне. Подія правопорушення відповідачем не встановлена і не доведена. Відповідач наводить дві різні (взаємно неузгоджені) кваліфікації одного й того самого «порушення». відповідач одночасно стверджує, що погашена судимість не може враховуватися, і сам використовує її як єдину підставу для внесення відомостей про порушення та для звернення до поліції. Це є не лише внутрішньою суперечністю позиції, а й обробкою персональних даних без правової підстави (ст. 6, 7 Закону України «Про захист персональних даних»). Застосування норм зі зворотною дією в часі. Виключення позивача з військового обліку 08.12.2004 відбулося за нормою, чинною на той час. Положення, на які посилається відповідач (абзац щодо осіб, які прибули після відбування покарання, у ч. 1 ст. 37 Закону № 2232-XII; п. 4 Порядку, затвердженого постановою КМУ № 560 від 16.05.2024, щодо можливості призову раніше засуджених осіб), запроваджені значно пізніше - і сам відповідач у відзиві прямо визнає, що виходить «з урахуванням законодавчих змін, які набули чинності». Відповідач помилково зводить ст. 58 Конституції України виключно до питань відповідальності. За правовою позицією Конституційного Суду України (Рішення від 09.02.1999 № 1-рп/99) за загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання нею чинності. Це загальний принцип дії закону в часі, а не виняток для відповідальності.
Щодо доводів позивача про порушення відповідачем строку на подання відзиву суд зауважує, що відповідач порушував питання про поновлення такого строку, а судом відповідний строк було продовжено. В свою чергу позивачу також забезпечено можливість реалізувати свої процесуальні права щодо відзиву, в зв`язку з чим в даній справі належить виходити з забезпечення сторонам їх процесуальних прав, а також забезпечення повного та всебічного судового розгляду, в т.ч. з урахуванням заяв сторін по суті справи, зокрема - і відповіді на відзив, яка також подана пізніше, ніж встановлений судом строк для її подання.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2026 року у задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів відмовлено.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2026 року продовжено строк розгляду адміністративної справи №160/12783/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії до 27.08.2026 року включно.
Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Згідно електронного військово-облікового документа позивача «Резерв+» позивач обліковується у відповідача за категорією обліку «не військовозобов`язаний», в наявності відмітка про порушення правил військового обліку.
Листом відповідача від 11.05.2026 року №4/2952 представнику позивача повідомлено, що засудження до позбавлення волі за тяжкою або особливо тяжкою статтею вже не є підставою для виключення з військового обліку. Позивач має виконувати військовий обов`язок, правила військового обліку, оновлювати військово-облікові дані в РТЦК та СП за місцем проживання/декларування та може бути призваний на військову службу під час мобілізації, якщо дозволить стан здоров`я, визначений ВЛК.
Листом Криворізького районного управління поліції від 11.05.2026 року №213093-2026 представнику позивача повідомлено, що станом на 11.05.2026 року наявне звернення відповідача щодо порушення позивачем законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію від 05.05.2026 року №15222 (Е5204485).
Згідно облікової картки позивача його актуальний статус є наступним: Стоїть на обліку: ІНФОРМАЦІЯ_7 Тип картотеки: Картотека осіб, які зобов`язані стати на військовий облік Тип підкартотеки: Були раніше засуджені до позбавлення волі за скоєння тяжких або особливо тяжких злочинів Порушник ВО з 05.05.2026.
В облікових даних вказано: «Виключено з обліку. ІНФОРМАЦІЯ_7 », що узгоджується з відомостями облікової картки (п. 37).
Також в наявності відомості про звернення щодо позивача 05.05.2026 21:50 год до органу Національної поліції.
Вважаючи вищевказану поведінку відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби Закон України від 25.03.1992 №2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон №2232-ХІІ).
Згідно з частинами першою, третьої статті 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до частин першої, третьої статті 33 Закону №2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Частиною п`ятою статті 33 Закону №2232-ХІІ визначено, що військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (частина перша статті 34 Закону №2232-ХІІ).
На виконання ч. 5 статті 33 Закону №2232-ХІІ Кабінет Міністрів України затвердив Порядок №1487 (далі - Порядок №1487), пунктом 2 якого визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2017 року №1951-VIII(далі - Закон №1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (частина перша статті 2 Закону №1951-VIII).
За приписами частин восьмої, дев`ятої статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
До Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Пункт 20-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VIII передбачає що до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 затверджений Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок № 560).
Згідно п. 4 Порядку №560 на військову службу під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані:
- особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання, тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України;
- особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи призиваються на військову службу під час мобілізації за рішенням Генерального штабу Збройних Сил, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ.
Застосовуючи вищевикладені положення до обставин цієї справи суд зазначає наступне.
Особливістю даної справи є фактичні обставини на боці позивача, які зумовлюють відповідний прояв стверджуваного відповідачем порушення правил військового обліку: позивачу ставиться в провину не неявка по повістці або непроходження ВЛК, а наступне порушення: «Не стали на військовий облік після прибуття з установи виконання покарань» (згідно витребуваних судом документів).
Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 37 Закон №2232-ХІІ в редакції, чинній станом на дату виключення позивача з військового обліку, виключенню з військового обліку у військових комісаріатах підлягають громадяни які були засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжких злочинів.
За ч. 4 ст. 39 Закону №2232-XII на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані засуджені особи, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, крім тих, які засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, засуджені за вчинення умисного вбивства двох або більше осіб, або вчиненого з особливою жорстокістю, або поєднаного із зґвалтуванням або сексуальним насильством, або особливо тяжких корупційних кримінальних правопорушень чи засуджені за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 152-156-1, 258-258-6, частиною четвертою статті 286-1, статтею 348 Кримінального кодексу України, а також засуджені службові особи, які згідно з підпунктом 1 пункту 3 примітки до статті 368 Кримінального кодексу України займали особливо відповідальне становище.
Такі особи проходять військову службу виключно у відповідних спеціалізованих підрозділах військових частин.
При цьому згідно п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону №2232-XII взяттю на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України:
на військовий облік військовозобов`язаних: які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань.
Частиною 3 ст. 39 Закону №2232-XII встановлено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов`язані в семиденний строк стати на військовий облік.
Згідно витребуваних судом документів позивача 08 грудня 2004 року засуджено до позбавлення волі на 7 років за вчинення тяжких злочинів, в зв`язку з чим цією ж датою знято позивача з військового обліку.
Водночас, в подальшому нормативно-правове регулювання правового становища відповідної категорії осіб змінилося, що вбачається з вищевикладених норм права. За змістом таких змін, позивач підлягає військовому обліку та має окремий обов`язок згідно п. 2 ч. 1 ст. 37 та ч. 3 ст. 39 Закону №2232-XII: прибути для взяття на військовий облік після прибуття після відбування покарання з установи виконання покарання.
18 травня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 року №3633-IX, який виклав ст. 37 Закону №2232-XII в новій редакції.
За змістом внесених змін нормативна підстава, згідно якої позивача було виключено з військового обліку (засудження за вчинення тяжкого злочину до позбавлення волі) перестала існувати.
Тобто, з 18.05.2024 року не підлягають виключенню з військового обліку громадяни України, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Аналогічне за змістом правозастосування здійснене Третім апеляційним адміністративним судом у постанові від 28.08.2025 року у справі №280/1627/25, від 28.08.2025 року у справі №340/1204/25, від 05.08.2025 року у справі №160/32315/24.
Позивач посилався на зазначення в його військово-обліковому документі статусу «не військовозобов`язаний», який згідно позиції позивача мав би виключати можливість вчинення позивачем порушень правил військового обліку.
Водночас, позивачу постановлено в провину саме невиконання ним обов`язків для нього як особи, яка має після відбуття покарання прибути для взяття на військовий облік військовозобов`язаних. Тобто, вказана обставина не має виправдовувального характеру, оскільки по суті і є об`єктивною стороною відповідного порушення.
Узагальнюючи зазначене суд констатує, що позивач наразі підлягає військовому обліку, в зв`язку з чим мав обов`язок прибути до відповідача, що ним не зроблено та не заперечувалося в ході судового розгляду.
Отже, позивач оскаржував розміщення в державному реєстрі відомостей «про порушення «не стали на військовий облік після прибуття з установи виконання покарань» та похідні дії щодо направлення звернення про позивача як особи, яка порушує правил військового обліку. Проте, позивач дійсно не став на військовий облік після прибуття з установи виконання покарань, хоча є особою, яка має перебувати на військовому обліку з огляду на зміну нормативно-правового регулювання правового становища відповідної категорії осіб.
Таким чином, відповідні відомості правомірно відображені у військово-обліковому квитку позивача, а протиправність в діях відповідача відсутня. В т.ч. безпідставними є і фактично похідні доводи щодо звернення відповідача до органу Національної поліції.
Достатньою підставою для внесення до Реєстру даних про порушення військовозобов`язаним правил військового обліку є сам факт допущеного порушення, незалежно від того, чи притягнуто особу до адміністративної відповідальності за його вчинення.
Таким чином, відповідачем до реєстру внесені дані про порушення позивачем правил військового обліку, а не про притягнення його до адміністративної відповідальності, тому відсутність постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не створювала для відповідача перешкод у внесенні таких даних до Реєстру та не свідчила про протиправність його дій.
Тотожне правозастосування здійснене Третім апеляційним адміністративним судом у постановах від 17.08.2026 року у справі №280/11439/25, від 06.08.2026 року у справі №160/23573/25.
Суд констатує наявність у відповідача підстав для внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення позивачем правил військового обліку.
В межах спірних правовідносин у даній справі не вирішується питання винуватості або невинуватості позивача у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого, статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Сама по собі наявність в застосунку "Резерв+" примітки "Порушення правил військового обліку" та перебування у зв`язку з цим у розшуку ТЦК та СП не свідчить про вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за яке встановлено, зокрема статтею 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а навпаки передує складенню стосовно особи протоколу про адміністративне правопорушення та притягненню до адміністративної відповідальності.
Зазначене узгоджується і з нормами Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів", з якого вбачається, що відомості про притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, по-перше, передбачають внесення інформації про дату, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення, а по - друге - це окремий вид даних, відмінний від відомостей про виконання особою військового обов`язку (складовою якого є, зокрема, дотримання правил військового обліку).
Підставою внесення відповідачем такої інформації до реєстру є факт порушення позивачем військового обліку, а не наявність або відсутність в діях останнього складу адміністративного правопорушення або ж притягнення останнього до адміністративної відповідальності.
Тотожне правозастосування здійснене Третім апеляційним адміністративним судом у постанові від 11.08.2026 року у справі №160/35196/25.
Щодо доводів позивача суд зазначає наступне.
Відсутність заперечень щодо другої позовної вимоги в даній справі не впливає на вирішення спору по суті, оскільки її вирішення залежить від стану задоволення першої позовної вимоги.
Доводи щодо обліку порушення в одній з карток як таке, що «Порушення не підтверджене» на вирішення спору не впливає. За змістом позову позивач сам визначає позицію відповідача як розміщення відомостей про порушення, наявність такого порушення є актуальним згідно відомостей облікової картки позивача.
Посилання на те, що позивач не перебуває на військовому обліку, є нерелевантним з огляду на зміст облікової картки, в якій прямо відображено статус позивача: Стоїть на обліку: ІНФОРМАЦІЯ_7 Тип картотеки: Картотека осіб, які зобов`язані стати на військовий облік. Зазначене узгоджується з визначеним позивачу порушенням.
Доводи позивача щодо суперечливого викладу порушення є нерелевантними, оскільки за змістом відповідні склади порушень не є взаємовиключними, натомість стосуються різного ступеня деталізації порушення одного й того ж характеру.
Позивач вказував на те, що відповідач не надав до суду доказів дати звільнення позивача з установи виконання покарання. Разом з цим, ця обставина не впливає на вирішення даного спору, оскільки порушенням є бездіяльність, що має триваючий характер, в зв`язку з чим може бути лише спростованою позивачем шляхом надання відповідного доказу. При цьому позивач не заперечує факту того, що він все ж звільнений з установи виконання покарань. Як наслідок, він має вищевказаний обов`язок, докази виконання якого відсутні.
Обставини обліку позивача, звірки даних та інше не змінюють факту порушення, а виклик для даного порушення не вимагається, на відміну від, наприклад, нез`явлення по повістці. Даний обов`язок існує в силу закону та не потребує реалізації шляхом направлення повістки.
Доказом у вигляді звернення до органу Національної поліції є наявні відомості з державного реєстру та наданий самим позивачем лист органу Національної поліції. Позивач не заперечував цієї обставини, а фактично оскаржував її.
Отже, доводи позивача не спростовують вищевказаних висновків суду. Так, встановлено, що позивач повинен перебувати на військовому обліку, інше правове становище є порушенням правил військового обліку, яке правомірно відображене в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що в свою чергу зумовило правомірне звернення до органу Національної поліції.
Враховуючи викладене, підстави для задоволення позовної заяви відсутні, отже в задоволенні позову слід відмовити.
В зв`язку з відмовою у позові підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко