ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА
28 серпня 2026 року Справа №160/22978/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши у письмовому провадженні питання щодо прийняття до провадження заяви про збільшення позовних вимог у справі за позовом адвоката Кисельова Анатолія Віталійовича в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги,
УСТАНОВИВ:
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом адвоката Кисельова Анатолія Віталійовича в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ від 03.06.2026 №[номер приховано] на суму 163 512,57 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків, зборів та інших платежів, установлених законодавством за період з 01.01.2019 року по 31.12.2025.
За результатами перевірки було складено акт від 06.05.2026 року №1940/04-36-24-07/ НОМЕР_1 , копія якого була отримана позивачем нарочно в приміщенні Головного управління ДПС у Дніпропетровській області 6 травня 2026 року, згідно висновків якого встановлено порушення позивачем податкового облікуроку.
Позивачем подано заперечення на акт перевірки, однак, відповідно до рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області вих.№40496/6/04-36-24-07 від 27.05.2026 заперечення ОСОБА_1 залишені без задоволення, висновки акта перевірки - без змін, а порушення з податку на додану вартість викладені в новій редакції.
На підставі встановлених актом перевірки від 06.05.2026 року №1940/04-36-24-07/ НОМЕР_1 , а також рішенням «Про результати розгляду заперечень ФОП ОСОБА_1 » вих.№40496/6/04-36-24-07 від 27.05.2026 порушень, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області були сформовані податкові повідомлення-рішення та вимога про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ від 03.06.2026 року №[номер приховано] на суму 163 512,57 грн.
Позивач оскаржив податкові повідомлення-рішення та вимогу про сплату боргу (недоїмки) шляхом подання скарги до ДПС України. Але, згідно рішення ДПС України від 2 липня 2026 року вих.№17484/6/99-00-06-02-01-06 скаргу ФОП ОСОБА_1 на податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ від 03.06.2026 №[номер приховано] залишено без розгляду, строк розгляду скарги в частині оскарження податкових повідомлень-рішень продовжено до 14.08.2026 року.
ФОП ОСОБА_1 з сформованою Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області вимогою про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ від 03.06.2026 №[номер приховано] не погоджується, вважає її протиправною та такою, що винесена всупереч чинному податковому законодавству України, у зв`язку із чим звернувся до суду.
Ухвалою суду від 05.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі. Розгляд справи визначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
24.08.2026 від представника позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивачем заявлено вимоги:
1. визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.06.2026 № [номер приховано], яким ФОП ОСОБА_1 збільшено зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб разом на суму 526 460,06 грн;
2. визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.06.2026 № [номер приховано], яким ФОП ОСОБА_1 збільшено зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 351 480 грн;
3. визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.06.2026 № [номер приховано], яким відносно ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафну санкцію за нереєстрацію податкових накладних на суму 72 774,75 грн;
4. визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.06.2026 № [номер приховано], яким ФОП ОСОБА_1 донараховано військовий збір на суму 43 871,68 грн;
5. визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.06.2026 № [номер приховано], яким ФОП ОСОБА_1 донараховано штраф 340 грн за неподання звіту форми 20-ОПП;
6. визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.06.2026 № [номер приховано], яким відносно ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафну санкцію за відображення недостовірних сум у звітах форми 4-ДФ;
7. визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.06.2026 № [номер приховано], яким ФОП ОСОБА_1 донараховано штраф 1020 грн за ненадання до перевірки документів на запит податкового органу;
8. визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ від 03.06.2026 № [номер приховано] на суму 163 512,57 грн;
9. стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь ФОП ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору.
Розглянувши питання про прийняття до провадження заяви про збільшення розміру позовних вимог, суд зазначає таке.
Статтями 44, 47 КАС України визначені права та обов`язки учасників справи.
Відповідно до частини першої статті 47 КАС України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Суд зауважує, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів.
Підстави позову це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Правові підстави позову це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи:
1) заміна одних позовних вимог іншими;
2) доповнення позовних вимог новими;
3) вилучення деяких із позовних вимог;
4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Так, суд зауважує, що предметом первісного позову є правомірність вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ від 03.06.2026 №[номер приховано] на суму 163 512,57 грн.
Разом з тим, в заяві про збільшення позовних вимог, крім вимог, заявлених у первісному позові, тобто оскарження спірної вимоги, позивач викладає вимоги щодо оскарження податкових повідомлень-рішень від 03.06.2026:
№ [номер приховано] про збільшення ФОП ОСОБА_1 зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 526 460,06 грн;
№ [номер приховано] про збільшення ФОП ОСОБА_1 зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 351 480 грн;
№ [номер приховано] про застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафної санкції за нереєстрацію податкових накладних на суму 72 774,75 грн;
№ [номер приховано] про донарахування ФОП ОСОБА_1 військового збору на суму 43 871,68 грн;
№ [номер приховано] про донарахування ФОП ОСОБА_1 штрафу 340 грн за неподання звіту форми 20-ОПП;
№ [номер приховано] про застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафної санкції за відображення недостовірних сум у звітах форми 4-ДФ;
№ [номер приховано] про донарахування ФОП ОСОБА_1 штрафу 1020 грн. за ненадання до перевірки документів на запит податкового органу.
Тобто, викладені в заяві про збільшення позовних вимог, вимоги щодо оскарження податкових повідомлень-рішень, стосуються іншого предмета спору, і предметом первісного позову такі вимоги не охоплюються.
У постанові від 01 листопада 2021 року у справі № 405/3360/17 Верховний Суд вказав, що вже неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об`єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.
Змішування в одному провадженні різних предметів спору може ускладнити розгляд справи та вплинути на повноту та своєчасність захисту прав позивача.
Початкові позовні вимоги спрямовані на встановлення правомірності прийнятої Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області вимоги про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ від 03.06.2026 №[номер приховано] на суму 163 512,57 грн.
В той час, позовні вимоги, викладені в заяві про збільшення позовних вимог стосуються іншого предмету спору, а саме прийнятих контролюючим органом податкових повідомлень-рішень, що не охоплюються ні предметом, ні підставами первісного позову.
Таким чином, можна зробити висновок, що заява про збільшення позовних вимог фактично є заявою про зміну як предмета, так і підстав позову. Той факт, що оскаржувана вимога та податкові повідомлення-рішення винесені контролюючим органом на підставі акта перевірки від 06.05.2026 року №1940/04-36-24-07/ НОМЕР_1 , не спростовує зазначених висновків суду.
Суд наголошує, що згідно з вимогами частини першої статті 47 КАС України одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у такому разі фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Заяву позивача про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави), які не були визначені позивачем первісною підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.
Зазначений правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 31.01.2024 по справі № 201/4160/19, від 01.07.2024 по справі № 908/1884/23.
Верховний Суд у постанові від 06.11.2024 у справі № 640/11489/22 дійшов такого висновку:
«…Згідно з частиною першою статті 47 КАС України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Зі змісту наведених правових норм вбачається, що позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви. Наслідком неприйняття цієї заяви до розгляду судом повернення її заявнику.
Згідно з частиною шостою статті 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Частиною шостою статті 169 КАС України передбачено, що про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.
Відповідно до частини сьомої статті 169 КАС України ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено.
Отже, колегія суддів КАС ВС уважає за можливе застосувати до вказаних правовідносин за аналогією закону положення статті 169 КАС, які вказують на загальний порядок повернення позовної заяви, яка, у свою чергу, може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до вимог статті 294 КАС України…».
Крім того, Верховний Суд в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 01 листопада 2021 року по справі №405/3360/17, аналізуючи відповідні положення статей 49, 185, 352, 353, ЦПК, які є аналогічними відповідним положенням статей 47, 169, 293, 294 КАС України, дійшов висновку, що зважаючи на те, що процесуальним наслідком відмови у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог є повернення такої заяви, яка, у свою чергу, може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до вимог статті 353 ЦПК України, на ухвалу суду про відмову у прийняті заяви про збільшення позовних вимог може бути подана апеляційна скарга окремо від рішення суду.
Ураховуючи те, що подана позивачем заява фактично є не заявою про збільшення позовних вимог, а є заявою про зміну одночасно і предмету, і підстав позову, що є неприпустимим у відповідності до положень частини першої статті 47 КАС України, та з врахуванням вищезазначених правових висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку про відсутність підстав для прийняття заяви про збільшення позовних вимог, що має наслідком її повернення позивачеві.
Керуючись статтями 44, 47, 241, 243, 248, 256, 293, 294, 295 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Повернути заяву адвоката Кисельова Анатолія Віталійовича в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.Є. Петросян