ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А
16 вересня 2026 року Справа №160/22978/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Петросян К.Є., розглянувши у письмовому провадженні клопотання представника позивача про зміну предмету позову у справі № 160/22978/26 за позовом адвоката Кисельова Анатолія Віталійовича в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги, -
УСТАНОВИВ:
31.07.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява адвоката Кисельова Анатолія Віталійовича в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ від 03.06.2026 №[номер приховано] на суму 163 512,57 грн.
Ухвалою від 05.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 28.08.2026 у задоволенні клопотання адвоката Кисельова Анатолія Віталійовича про розгляд справи № 160/22978/26 в порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін у судове засідання, відмовлено.
Ухвалою суду від 28.08.2026 повернуто заяву адвоката Кисельова Анатолія Віталійовича в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог.
31.08.2026 засобами електронного зв`язку підсистеми «Електронний суд» представником позивача подано заяву про зміну предмету позову, в якій просить суд розглядати справу № 160/22978/26 з урахуванням зміни предмету позову, а саме:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.06.2026 року №[номер приховано], яким ФОП ОСОБА_1 збільшено зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб разом на суму 526 460,06 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.06.2026 року №[номер приховано],, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 351 480 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.06.2026 року №[номер приховано], яким відносно ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафну санкцію за нереєстрацію податкових накладних на суму 72 774,75 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.06.2026 року №[номер приховано], яким ФОП ОСОБА_1 донараховано військовий збір на суму 43 871,68 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.06.2026 року №[номер приховано], яким ФОП ОСОБА_1 донараховано штраф 340 грн. за неподання звіту форми 20-ОПП;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.06.2026 року №[номер приховано], яким відносно ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафну санкцію за відображення недостовірних сум у звітах форми 4-ДФ;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.06.2026 року №[номер приховано], яким ФОП ОСОБА_1 донараховано штраф 1020 грн. за ненадання до перевірки документів на запит податкового органу;
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ від 03.06.2026 року №[номер приховано] на суму 163 512,57 грн.
Заява обґрунтована тим, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків, зборів та інших платежів, установлених законодавством за період з 01.01.2019 року по 31.12.2025.
За результатами перевірки було складено акт від 06.05.2026 року №1940/04-36-24-07/ НОМЕР_1 , копія якого була отримана позивачем нарочно в приміщенні Головного управління ДПС у Дніпропетровській області 6 травня 2026 року, згідно висновків якого встановлено порушення позивачем податкового облікуроку.
Позивачем подано заперечення на акт перевірки, однак, відповідно до рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області вих.№40496/6/04-36-24-07 від 27.05.2026 заперечення ОСОБА_1 залишені без задоволення, висновки акта перевірки - без змін, а порушення з податку на додану вартість викладені в новій редакції.
На підставі встановлених актом перевірки від 06.05.2026 року №1940/04-36-24-07/ НОМЕР_1 , а також рішенням «Про результати розгляду заперечень ФОП ОСОБА_1 » вих.№40496/6/04-36-24-07 від 27.05.2026 порушень, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області були сформовані спірні податкові повідомлення-рішення від 03.06.2026 року №[номер приховано], №[номер приховано], №[номер приховано], №[номер приховано], №[номер приховано], №[номер приховано], №[номер приховано] та вимога про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ від 03.06.2026 року №[номер приховано] на суму 163 512,57 грн.
Позивач оскаржив податкові повідомлення-рішення та вимогу про сплату боргу (недоїмки) шляхом подання скарги до ДПС України. Але, згідно рішення ДПС України від 2 липня 2026 року вих.№17484/6/99-00-06-02-01-06 скаргу ФОП ОСОБА_1 на податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ від 03.06.2026 №[номер приховано] залишено без розгляду, строк розгляду скарги в частині оскарження податкових повідомлень-рішень продовжено до 14.08.2026 року.
В наступному, рішенням ДПС України від 14.08.2026 року №22056/6/99-00-06-01-02-06 скаргу ФОП ОСОБА_1 на податкові повідомлення-рішення від 03.06.2026 року №[номер приховано], №[номер приховано], №[номер приховано], №[номер приховано], №[номер приховано], №[номер приховано], №[номер приховано] аналогічно було залишено без задоволення.
ФОП ОСОБА_1 з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями та сформованою Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області вимогою про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ від 03.06.2026 №[номер приховано] не погоджується, вважає їх протиправними та такими, що винесені всупереч чинному податковому законодавству України, у зв`язку із чим звернувся до суду.
У період з 31.08.2026 по 11.09.2026 включно суддя Петросян К.Є. перебувала у відпустці.
Розглядаючи подану позивачем заяву про зміну предмету позову, судом встановлено наступне.
Відповідно до частини першої статті 47 КАС України: крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч.2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
За правилами ст. 166 КАС України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Аналіз наведених процесуальних норм дає підстави для висновку, що після відкриття провадження у справі за предметом позову, визначеним прохальною частиною позовної заяви, позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши відповідну заяву. При цьому, норми КАС України дозволяють позивачу скористатись таким правом до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Розміром позову є кількісна характеристика позовних вимог. Отже, збільшення або зменшення розміру позовних вимог може відбутися шляхом зміни кількісних характеристик позовних вимог, але в межах спірних правовідносин.
Водночас предмет позову кореспондує із способами судового захисту права (змістом позову), які визначені ст. 5 КАС України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що свідчить про обрання позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права або його доповнення, у межах спірних правовідносин.
Отже, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - зміну обставин, на яких ґрунтуються вимоги особи, яка звернулася з позовом. Зміна предмету або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Наслідком розгляду заяви, зміст якої свідчить про одночасну зміну предмета і підстав позову є повернення такої заяви та розгляд раніше заявлених позовних вимог, якщо позивач не відмовляється від позову. Водночас у таких випадках позивач не позбавлений права звернутися з новим окремим позовом у загальному порядку.
Такий правовий підхід щодо застосування норми процесуального права, а саме ст. 47 КАС України викладений у постанові Верховного Суду від 22.01.2020 у справі №826/19197/16.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 01 листопада 2021 року у справі № 405/3360/17 (провадження № 61-9545сво21).
При ухваленні рішення стосовно поданої позивачем заяви про зміну (доповнення) підстав позову, суд враховує, що особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19) та підтриманий у постанові Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/2575/19.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.3 ст. 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 4 ст. 9 КАС України встановлено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Процесуальні правовідносини виникають, змінюються і припиняються за ініціативи безпосередніх учасників спірних матеріальних правовідносин, які мають можливість за допомогою адміністративного суду розпоряджатися процесуальними правами і спірним матеріальним правом.
Аналогічний висновок Верховного Суду викладений у постановах від 08 травня 2018 року у справі 922/1249/17 та від 23 квітня 2019 року у справі 911/1602/18.
Відтак, суд робить висновок, що оскільки заяву про зміну предмету позову подано відповідно до вимог статті 47 КАС України, заява відповідає вимогам статей 160, 161 КАС України, а тому наявні підстави для прийняття такої заяви до розгляду.
Таким чином, подальший розгляд справи буде здійснюватись з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 31.08.2026 року.
Відповідно до частин першої, третьої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Суд, розглянувши матеріали заяви про зміну предмету позову, дійшов висновку про доцільність розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження, оскільки спірним питанням в даній справі є перевірка правомірності прийняття відповідачем податкових повідомлень - рішень на загальну суму 2 159 459,06 грн, що перевищує для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який з 1 січня 2026 року становить 3328,00 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Керуючись статтями 12,47, 243, 248, 264 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Заяву представника позивача про зміну предмету позову у справі № 160/22978/26 задовольнити.
Викласти позовні вимоги в новій редакції, а саме:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.06.2026 року №[номер приховано], яким ФОП ОСОБА_1 збільшено зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб разом на суму 526 460,06 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.06.2026 року №[номер приховано], яким ФОП ОСОБА_1 збільшено зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 351 480 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.06.2026 року №[номер приховано], яким відносно ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафну санкцію за нереєстрацію податкових накладних на суму 72 774,75 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.06.2026 року №[номер приховано], яким ФОП ОСОБА_1 донараховано військовий збір на суму 43 871,68 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.06.2026 року №[номер приховано], яким ФОП ОСОБА_1 донараховано штраф 340 грн. за неподання звіту форми 20-ОПП;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.06.2026 року №[номер приховано], яким відносно ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафну санкцію за відображення недостовірних сум у звітах форми 4-ДФ;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.06.2026 року №[номер приховано], яким ФОП ОСОБА_1 донараховано штраф 1020 грн. за ненадання до перевірки документів на запит податкового органу;
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ від 03.06.2026 року №[номер приховано] на суму 163 512,57 грн.
Розгляд адміністративної справи розпочати спочатку за правилами загального позовного провадження.
Підготовче провадження здійснити в письмовому провадженні без виклику сторін.
Позивачуу у строк протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження надати:
первинні документи за спірний період по господарським опреаціям (договори, платіжні інструкції, податкові накладні, декларації тощо).
Запропонувати відповідачу у разі невизнання адміністративного позову протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання (вручення) копії цієї ухвали, надати відзив на позовну заяву (відзив) і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову разом із доказами, що підтверджують надіслання (надання) копії відзиву і доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Роз`яснити відповідачу, що відзив на позовну заяву повинен відповідати вимогам частин другої-четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач має право подати до суду відповідь на відзив протягом п`яти днів, з дня його отримання, а відповідач - заперечення протягом п`яти днів, з дня отримання відповіді.
Копію цієї ухвали направити учасникам справи.
Особи, які беруть участь у справі, або їх представники допускаються до участі у судовому засіданні при наявності документа, що посвідчує особу кожного, та документа, що засвідчує повноваження їх представників.
Інформацію щодо розгляду даної справи її учасники можуть отримати в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://adm.dp.court.gov.ua.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя К.Є. Петросян