Ухвала № 139419785 у справі № 363/2138/23 від 01.09.2026

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

01 вересня 2026 року м. Київ

Унікальний номер справи № 363/2138/23

Головуючий у першій інстанції - Баличева М.Б.

Апеляційне провадження № 22-ц/824/10526/2026

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.,

суддів: Євграфової Є.П., Саліхова В.В.,

розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Дядюк Юрія Олеговича про відвід колегії суддів Київського апеляційного суду Левенця Б.Б., Євграфової Є.П., Саліхова В.В. по справі за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі Філії «Столичний лісовий офіс», Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, про витребування земельних ділянок з незаконного володіння, -

в с т а н о в и в :

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 06 березня 2026 року, враховуючи ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 06 березня 2026 року про виправлення описки, у задоволенні позову заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ДСГП «Ліси України» в особі Філії «Столичний лісовий офіс», Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київської області, про витребування земельних ділянок з незаконного володіння - відмовлено.

Повний текст рішення виготовлено 12 березня 2026 року (т. 9 а.с. 160-182, т. 10 а.с. 31-32).

Додатковим рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 20 березня 2026 року заяву представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Борисенко М.О. про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на правничу допомогу задоволено.

Ухвалено додаткове рішення по цивільній справі за позовною заявою заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ДСГП «Ліси України» в особі Філії «Столичний лісовий офіс», Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київської області про витребування земельних ділянок з незаконного володіння.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Київської обласної прокуратури на користь ОСОБА_3 понесені витрати на правову допомогу у розмірі 50 000, 00 грн (т. 9 а.с. 236-238).

Не погодившись з рішенням та додатковим рішенням районного суду, 10 квітня 2026 року заступник керівника Київської обласної прокуратури Таможня О. подала безпосередньо до Київського апеляційного суду засобами поштового зв`язку апеляційну скаргу (т. 10 а.с. 1-21).

Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 травня 2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 06 березня 2026 року та додаткове рішення Вишгородського районного суду Київської області від 20 березня 2026 року (т. 10 а.с. 39-40).

Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 травня 2026 року підготовку справи до судового розгляду визнано закінченою. Призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні Київського апеляційного суду(м. Київ, вул. Солом`янська,2-А)на 02 липня 2026 року о 09 год. 30 хв. (т. 10 а.с. 41).

У судовому засіданні 02 липня 2026 року по справі оголошено перерву до 03 вересня 2026 року о 12 год. 15 хв. та надано час представнику ДСГП «Ліси України» в особі Філії «Столичний лісовий офіс» - Кілічаві Т.М. для підготовки та подачі до суду клопотання про призначення експертизи; зобов`язано представника ДСГП «Ліси України» в особі Філії «Столичний лісовий офіс» - Кілічаву Т.М. надати суду копію планшету ; зобов`язано представника ОСОБА_1 - ОСОБА_6 надати суду кольоровий висновок КНДІСЕ (т. 10 а.с. 118).

01 вересня 2026 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Дядюка Ю.О. до Київського апеляційного суду надійшла заява про відвід колегії суддів Левенця Б.Б., Євграфової Є.П., Саліхова В.В. від розгляду справи № 363/2138/23 (т. 10 а.с. 152-157).

На обґрунтування заяви зазначав, що незважаючи на відсутність будь-яких належних процесуальних ініціатив зі сторони скаржника щодо призначення додаткової чи повторної експертизи під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, під час судового засідання 02 липня 2026 року колегія суддів Київського апеляційного суду фактично самостійно вдалася до прямого спонукання учасників справи до подання клопотання про призначення у справі додаткової судової експертизи.

Обґрунтовуючи свої дії, колегія суддів під час судового засідання зазначали, що суд позбавлений процесуальної можливості призначити експертизу з власної ініціативи, а тому хтось із учасників повинен її ініціювати оскільки інакше вони нібито не бачать можливості об`єктивно вирішити справу.

Прямим наслідком зазначених дій колегії суддів у складі Левенець Б.Б., Євграфова Є.П., Саліхова В.В. стало те, що представник третьої особи - Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі Філії «Столичний лісовий офіс», 21 серпня 2026 року звернувся до суду з клопотанням про призначення судової експертизи.

З вищенаведених обставин чітко вбачається, що колегія суддів Київського апеляційного суду у складі Левенця Б.Б., Євграфової Є.П., Саліхова В.В. фактично зацікавлена у результатах розгляду справи на користь скаржника або третьої особи. Тобто, замість перевірки законності та обґрунтованості судового рішення суду першої інстанції виключно на підставі доказів, які були предметом дослідження в суді першої інстанції, апеляційний суд фактично вийшов за межі своїх повноважень та сприяв формуванню нової доказової бази з метою спростування висновків експертного дослідження, на якому ґрунтується правова позиція Заявника.

Така поведінка колегії суддів викликає у Заявника обґрунтовані сумніви у їх неупередженості та об`єктивності, оскільки спрямована на стимулювання учасників справи до подання додаткових доказів, необхідних виключно для спростування обґрунтованої та доведеної належним доказом Відповідачем позиції та ухвалення подальшого рішення на користь Скаржника, що суперечить завданням цивільного судочинства.

Під час судового засідання, що відбулося 02 липня 2026 року, колегія суддів апеляційної інстанції самостійно висловила власну попередню оцінку та позицію щодо нібито неповноти висновку комісійної судової земельно-технічної експертизи № 3524/25-41 від 18 липня 2025 року, виконаному експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, а також начебто відсутності у Висновку експертизи повних відповідей на всі поставлені питання. При цьому колегія суддів у складі Левенця Б.Б., Євграфової Є.П., Саліхова В.В. фактично надала власну передчасну оцінку належності та повноти доказу, який у суді першої інстанції жодною зі сторін не спростовувався у встановленому законом порядку (т. 10 а.с. 152-157).

Вивчивши матеріали справи та заяву про відвід, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу, з огляду на наступне.

Статтею 36 ЦПК України визначено вичерпний перелік підстав відводу (самовідводу) судді і розширеному тлумаченню ця норма не підлягає.

Так, згідно з ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід має бути вмотивованим.

Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (Білуха проти України, №33949/02, 49 - 52, від 09 листопада 2006 року).

Аналіз заяви про відвід колегії суддів свідчить про незгоду з рішенням колегії суддів, а доводи заяви обґрунтовані виключно припущеннями та не підтверджені будь-якими доказами і не свідчать про існування об`єктивно обґрунтованих обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності колегії суддів Київського апеляційного суду у складі: Левенця Б.Б., Євграфової Є.П., Саліхова В.В.

А відтак, колегія суддів вважає заявлений відвід необґрунтованим.

Відповідно до ч. 3 ст. 40 ЦПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі (ч. 7 ст. 40 ЦПК України).

Керуючись ст.ст. 36, 40 ЦПК України, -

у х в а л и в:

Передати заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Дядюк Юрія Олеговича про відвід колегії суддів Київського апеляційного суду Левенця Б.Б., Євграфової Є.П., Саліхова В.В. по справі за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі Філії «Столичний лісовий офіс», Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, про витребування земельних ділянок з незаконного володіння, на автоматизований розподіл відповідно до ч. 1 ст. 33 ЦПК України для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, для вирішення питання про відвід.

Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець

Є.П. Євграфова

В.В. Саліхов