13.08.26
Справа № 521/19967/25
Номер провадження 2/521/1580/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.08.2026 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд м. Одеси
У складі головуючого судді Роїк Д.Я.
при секретарі Каліній П.О.
за участі:
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні заяву ОСОБА_3 про відвід судді Роїка Дмитра Ярославовича у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Хаджибейського районного суду м. Одеси знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу.
Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 19.12.2025 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
Ухвалою суду від 23.03.2026 року зустрічний позов ОСОБА_3 про визнання корпоративних прав об`єктом спільної сумісної власності подружжя повернуто заявнику.
Ухвалою суду від 01.04.2026 здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 12.05.2025 року визнано явку позивача обов`язковою.
Ухвалою суду від 20.05.2026 року частково задоволено клопотання представника відповідача про долучення доказів.
Ухвалою суду від 03.06.2026 року клопотання представника відповідача про об`єднання справи № 521/19967/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та справи № 521/21409/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів в одне провадження залишено без задоволення.
03.06.2026 року клопотання представника відповідача про призначення комплексної психолого психіатричної експертизи залишено без задоволення.
Ухвалою суду від 03.06.2026 року відмовлено представнику позивача у задоволені заяви про поновлення строку на подачу зустрічного позову, зустрічну позовну заяву повернуто заявнику.
Ухвалою суду від 23.06.2026 року задоволено клопотання відповідача, надано сторонам термін для примирення строком на 1 (один) місяць.
Ухвалю суду від 06.08.2026 року поновлено провадження по справі.
Ухвалою суду від 13.08.2026 року клопотання ОСОБА_3 у поновленні процесуального строку для подання зустрічної позовної заяви до ОСОБА_1 про захист честі та гідності, визнання інформації недостовірною та її спростуваня, у справі позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу-залишено без задоволення. Зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про захист честі та гідності, визнання інформації недостовірною та її спростування повернуто ОСОБА_3 .
Ухвалою суду від 13.08.2026 року клопотання ОСОБА_3 про надання строку для примирення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу залишено без задоволення.
В судовому засіданні ОСОБА_3 заявив відвід судді Роїк Д.Я.
Заява обґрунтована тим, що подані стороною клопотання, такі як долучення доказів, які стосувались причин конфлікту між сторонами, сімейних та майнових відносин, а також обставин що спростовують твердження ОСОБА_1 викладені нею у позовній заяві систематично не приймалися судом до розгляду, з посиланням на їх неналежність або невідповідність предмету спору. Відповідач не погоджується з такою оцінкою , оскільки подані ним докази безпосередньо стосуються обставин, на які посилається сама позивачка як на підстави розірвання шлюбу, в результаті чого сторона відповідача фактично позбавлена можливості повною мірою предстанити суду свою позицію та докази на її підтвердження. Окремою обставиною, яка підсилює сумніви відповідача у неупередженості судді є неприйняття суддею зустрічного позову про захист честі та гідності від 13.08.2026 року, який на думку відповідача безпосередньо пов`язаний з первісним позовом. Також 13.08.2026 року відповідачем подане клопотання про надання додаткового строку на примирення, не було належним чином враховано. На переконання відповідача, неприйняття зустрічного позову у поєднанні з попереднім неприйняттям доказів, створює обґрунтований сумнів у тому, що процесуальна позиція відповідача отримує належне та неупереджене ставлення. Зазначав, що сукупним проявом сумнівів у безсторонності суду є систематичне неприйняття доказів які подавав відповідач, фактичне обмеження можливості доводити позицію, відхилення клопотань, неприйняття зустрічного позову, неприйняття позиції щодо необхідності примирення, наявність враження у відповідача про різне ставлення суду до процесуальних позицій сторін створюють у відповідача обґрунтований сумнів що подальший розгляд справи буде здійснюватися з необхідним рівнем безсторонності та об`єктивності що є підставою для відводу.
Представник позивача в судовому засіданні заперечував щодо задоволення заяви про відвід судді, зазначав що це чергова спроба затягнути розгляд справи.
Суд заслухавши ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , її представника, оглянувши матеріали заяви та справи, встановив наступне.
Відповідно до п.5 ст.36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу та підлягає відводу (самовідводу), якщо, зокрема, є інші обставини, які викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Згідно із ч.3 ст.39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч.3 ст.40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Розглянувши заяву Коваленка І.В. про відвід головуючому судді у справі №521/19967/25 Роїку Д.Я., суд зазначає про необґрунтованість такої заяви, враховуючи таке.
З підстав, зазначених у ст. 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи (ч. 2 ст. 39 ЦПК України).
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені у ст. 36 ЦПК України, зокрема п. 3, 5 ч. 1, на що посилається заявник, визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає самовідводу, якщо він прямо або побічно заінтересований у результаті розгляду справи, є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
На переконання суду, у даній справі відсутні обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді або її особистій заінтересованості у результатах розгляду справи, оскільки підстави, визначені ч. 1-3 ст. 36 ЦПК України, для відводу (самовідводу) судді у даному разі - відсутні.
Водночас, судом із заяви ОСОБА_3 прослідковується підстава для відводу судді, фактично аргументована незгодою із прийнятим суддею процесуальним рішенням - ухвалою про відмову у долучення доказів, ухвалою про повернення зустрічного позову, ухвалою про відмові у наданні додаткового строку на примирення, з огляду на необґрунтованість відповідного клопотання відповідача , що, у відповідності до вимог ч. 4 ст. 36 ЦПК України саме по собі не є підставою для відводу.
Крім того, частиною 3 статті 39 ЦПК України унормовано, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання. Після спливу вказаного строку заявляти відвід дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставі.З огляду на зміст ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим з наданням доказів щодо упередженості судді.
Згідно із усталеною практикою ЄСПЛ, зокрема у справах «Руїз Торіха проти Іспанії» та «Серявін та інші проти України», пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте це не може розумітися як вимога давати детальну відповідь на кожен аргумент сторони. Оцінка судом поданого документа, строк дії якого закінчився 01.08.2022, у контексті норм Постанови КМУ № 225 є процесуальною дією щодо дослідження доказів, а не свідченням упередженості.
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності.
У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії», п. 43).
При цьому, у контексті об`єктивного критерію при вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (див. вищевказане рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії», п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії»).
Згідно з частиною першою статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
Законом України «Про судоустрій і статус суддів» визначені умови виконання професійних обов`язків суддів та правові засоби, за допомогою яких забезпечується реалізація конституційних гарантій самостійності судів та незалежності суддів.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими».
В процесуальному судочинстві діє презумпція безсторонності суду, яка може бути спростована.
Право учасника справи на відвід судді є однією із гарантій права на справедливий суд.
Проте право на відвід не являється абсолютним. В інакшому випадку воно перетвориться у свавільне обрання суддів для розгляду справи та спосіб процесуального зловживання, що суперечитиме інтересам інших учасників справи та суспільним інтересам загалом.
Відвід має бути обґрунтований з посиланням на факти, які вказують на залежність, упередженість або необ`єктивність судді щодо сторін чи будь-кого з них.
Лише за таких обставин відвід буде правомірним і убезпечить сторони від залежного, упередженого або необ`єктивного суду.
Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного.
Несприятливе сприйняття суду особами, які беруть участь у справі, з питань права, сама по собі не породжує сумнівів в неупередженості. Сумніви мають бути засновані на фактичних обставинах. Припущення не є підставою, у даному випадку, для задоволення заяви про відвід.
Разом з тим, заявником, на підтвердження доводів упередженості судді під час розгляду даної справи належних та допустимих доказів не надано, а тому доводи, які ґрунтуються виключно на суб`єктивній оцінці заявника, не можуть бути підставою для відводу головуючого судді Роїка Д.Я.
Змістовних доводів та підстав для відводу судді заявник не наводить.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Заяву відповідача ОСОБА_3 про відвід головуючому судді Роїку Дмитру Ярославовичу - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя: Д.Я. Роїк