ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/8546/26 Справа № 215/9517/25 Суддя у 1-й інстанції - Квятковський Я.А. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2026 року м. Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Бондар Я.М.
суддів Акуленка В.В., Остапенко В.О.,
секретар судового засідання Лідовська А.А.
сторони:
позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу ОСОБА_4 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Коваленко Роман Анатолійович, на ухвалу Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 грудня 2025 року, яка постановлена суддею Квятковським Я.А. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області, дата складення повного судового рішення не вказана,
ВСТАНОВИВ
В провадженні Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , що діє в інтересах ОСОБА_5 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом виселення та передачі ключів.
Позивач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Севостьянова І.Г., звернулась до суду з заявою про забезпечення позову, яка мотивована тим, що наявна очевидна небезпека щодо відчуження відповідачем ОСОБА_4 спірного нерухомого майна 1/4 частки спірної квартири своїй матері - іншим особам, та заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивачів до ухвалення рішення у справі, з метою виконання рішення суду, заявник вважає необхідним подати до суду заяву про забезпечення позову до виконання рішення суду.
У зв`язку з викладеним, просить застосувати заходи забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_4 відчужувати та розпоряджатись будь-яким іншим способом і вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо належного ОСОБА_4 нерухомого майна, а саме 1/4 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 66,8 кв.м, житловою площею 45,7 кв.м, дата прийняття рішення про державну реєстрацію 02 серпня 2025 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 8653212, до виконання рішення суду.
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 грудня 2025 року, з урахуванням ухвали цього суду від 14 січня 2026 року про виправлення описки, заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено.
Заборонено ОСОБА_4 відчужувати та розпоряджатись будь-яким іншим способом і вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо належного ОСОБА_4 нерухомого майна, а саме: 1/4 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 8653212).
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_4 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Коваленко Роман Анатолійович, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати ухвалу Тернівського районного сулу міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 грудня 2025 року, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 14.01.2026 року, та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви представника позивача Севостьянової І.Г. про забезпечення позову відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що вимога представника позивача заборонити відповідачу ОСОБА_4 відчужувати та розпоряджатись будь-яким іншим способом і вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо належного їй нерухомого майна, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_1 у справі, предметом якої є лише право користування житловим приміщенням, а не право власності на нього, є невиправданим та надмірним втручанням у майнові права відповідача, зазначений захід забезпечення позову не є адекватним та не відповідає вимогам, на забезпечення яких позивач просить його вжити. Суд першої інстанції не врахував предмет та підстави позову, залишив поза увагою те, що вжиття заявленого представником позивача заходу забезпечення позову виходить за межі позовних вимог, не стосується предмету позову, який є немайновим, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про задоволення заяви.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_1 адвокат Севостьянова І.Г., посилаючись на законність оскаржуваної ухвали суду, просить апеляційну скаргу ОСОБА_4 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Коваленко Р.А., залишити без задоволення, ухвалу Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 грудня 2025 року залишити без змін. Зазначає, що суд застосував захід забезпечення позову буде спів мірним позовних вимогам, забезпечив збалансованість інтересів сторін, можливість ефективного поновлення порушених прав позивача, врахувавши можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача ОСОБА_4 адвоката Коваленка Р.А., який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити з викладених у ній підстав, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за наступних підстав.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову суд першої інстанції дійшов висновку, що заявником обґрунтовано наявність зв`язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, невжиття заходів забезпечення позову може призвести до продажу частки квартири відповідачці, що унеможливить ефективний захист прав позивача шляхом усунення перешкод у користуванні майном.
Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі неповно з`ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд не врахував суть позовних вимог позивача та вимоги позовної заяви та дійшов помилкового висновку про можливість задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_4 відчужувати та розпоряджатись будь-яким іншим способом і вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо належного ОСОБА_4 нерухомого майна, а саме 1/4 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Так, відповідно ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною третьою статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати з обґрунтуванням його необхідності; ціну позву, про забезпечення якого просить заявник та інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Відповідно ч. 5 ст. 153 ЦПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
З аналізу статей 150-153 ЦПК України можна дійти висновку, що забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При цьому забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.
Зазначена правова норма прямо визначає як форму і порядок звернення до суду із клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову, так і підстави для його забезпечення.
Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.
Як роз`яснено в п. 1, п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 № 9, єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є право користування позивачів житловим приміщенням, а не право власності на нього.
Забезпечуючи позов шляхом заборони ОСОБА_4 відчужувати та розпоряджатись будь-яким іншим способом і вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо належного їй нерухомого майна, суд першої інстанції не врахував, що заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Також колегія суддів погоджується з доводами представника відповідачки в тій частині, що спосіб забезпечення позову є неспівмірним із заявленими позовними вимогами про виселення та зобов`язанням передати ключі від вхідних дверей, вимоги представника позивачки не є адекватними з урахуванням заявлених позовних вимог, не забезпечують збалансованості інтересів сторін та не доводять зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову та предметом позовної заяви, ймовірність утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову в разі невжиття таких заходів.
При цьому відповідних доказів на підтвердження наявної очевидної небезпеки щодо відчуження відповідачем ОСОБА_4 нерухомого майна 1/4 частки спірної квартири заявником не надано.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_4 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Коваленко Роман Анатолійович, підлягає задоволенню, а ухвала суду першої, скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні вимог.
Оскільки за наслідками перегляду ухвали Тернавського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 грудня 2025 року у даній справі спір по суті не розглядався, питання щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Керуючись ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Коваленко Роман Анатолійович, задовольнити.
Ухвалу Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 грудня 2025 року, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 14 січня 2026 року, скасувати та ухвалити нове судове рішення.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Севостьянова Ірина Григорівна, про забезпечення позову, відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 03 вересня 2026 року.
Головуючий:
Судді: