УХВАЛА
31 серпня 2026 року
м. Київ
cправа № 907/100/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Вронська Г.О. - головуюча, Баранець О.М., Кондратова І.Д.
перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпаття Асфальт"
на рішення Господарського суду Закарпатської області (Мірошниченко Д.Є.)
від 19.06.2025 (повний текст складений 29.07.2025)
та на постанову Західного апеляційного господарського суду (Бонк Т.Б.,
Бойко С.М., Якімець Г.Г.)
від 26.05.2026
у справі за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Коростенський щебзавод"
до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпаття Асфальт", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Синергія ОІЛ"
про визнання договору недійсним та зобов`язання повернути об`єкт нерухомого майна
ВСТАНОВИВ:
1. Товариство з додатковою відповідальністю "Коростенський щебзавод" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпаття Асфальт" (далі - Відповідач-1, Скаржник) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Синергія ОІЛ" (далі - Відповідач-2) (разом - Відповідачі), у якому просив:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 18.07.2024, посвідчений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Базир В.Г., зареєстрований у реєстрі за №1063, укладений між Відповідачами щодо продажу комплексу будівель Рокосівського асфальтнобутумного заводу, розташованого за адресою: Закарпатська область, Хустський район, село Рокосово, Промзона, б/н, загальною площею 677,9 кв. м;
- зобов`язати Відповідача-2 повернути на користь Відповідача-1 комплекс будівель Рокосівського асфальтнобутумного заводу, розташованого за адресою: Закарпатська область, Хустський район, село Рокосово, Промзона, б/н, загальною площею 677,9 кв. м.
2. Позовні вимоги обґрунтовані укладенням спірного правочину з метою ухилення від виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 23.10.2024 у справі №907/776/24, яким з Відповідача-1 на користь Позивача присуджено до стягнення грошові кошти.
3. Господарський суд Закарпатської області рішенням від 19.06.2025, залишеним без змін Західним апеляційним господарським судом у постанові від 26.05.2026, позов задовольнив. Визнав недійсним договір купівлі-продажу від 25.03.2024, укладений між Відповідачами щодо продажу комплексу будівель та споруд асфальтобетонного заводу, за адресою: Закарпатська область, Мукачівський район, Кольчинська територіальна громада, урочище Няроші, 6, загальною площею 641,5 кв.м, одночасно з земельною ділянкою площа 3,0147 га, кадастровий номер [номер приховано]:05:000:0047. Зобов`язав Відповідача-2 повернути на користь Відповідача-1 комплекс будівель та споруд асфальтобетонного заводу одночасно з земельною ділянкою, за адресою: Закарпатська область, Мукачівський район, Кольчинська територіальна громада, урочище Няроші, 6, загальною площею 641,5 кв.м. Визнав недійсним договір купівлі-продажу від 25.03.2024, укладений між Відповідачами щодо продажу земельної ділянки, площею 4 га, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Берегівський район, село Мужієво, вулиця Ракоці Ференца ІІ, земельна ділянка 245/2, кадастровий номер земельної ділянки: [номер приховано]:10:002:0094. Зобов`язав Відповідача-2 повернути на користь Відповідача-1 земельну ділянку, площею 4 га, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Берегівський район, село Мужієво, вулиця Ракоці Ференца ІІ, земельна ділянка 245/2, кадастровий номер земельної ділянки: [номер приховано]:10:002:0094, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1463741921204. Визнав недійсним договір купівлі-продажу від 18.07.2024, укладений між Відповідачами щодо продажу комплексу будівель Рокосівського асфальтнобутумного заводу, розташованого за адресою: Закарпатська область, Хустський район, село Рокосово, Промзона, б/н, загальною площею 677,9 кв.м. Зобов`язав Відповідача-2 повернути на користь Відповідача-1 комплекс будівель Рокосівського асфальтнобутумного заводу, розташованого за адресою: Закарпатська область, Хустський район, село Рокосово, Промзона, б/н, загальною площею 677,9 кв.м.
4. 18 червня 2026 року Відповідач-1 (Скаржник), із використанням підсистеми "Електронний суд", звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 26.05.2026 та рішення Господарського суду Закарпатської області від 19.06.2025 та передати справу №907/100/25 на новий розгляд до суду першої інстанції.
5. Підставами касаційного оскарження Скаржник зазначив пункти 1, 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
6. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, Скаржник зазначив, що суди попередніх інстанцій застосували статті 3, 13, 203, 215, 216 ЦК України без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах Верховного Суду від 16.10.2024 у справі № 911/3706/23, від 02.05.2023 у справі №904/648/22, від 05.12.2023 у справі №903/178/22, від 21.10.2025 у справі №910/3084/18, а також постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2024 у справі №916/379/23 та від 04.02.2026 у справі №910/6654/24, від 01.04.2026 у справі № 906/991/25 та порушені норми процесуального права, а саме: статей 73, 79, 86, 236 ГПК України та не враховані висновки Верховного Суду щодо застосування вказаних норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах.
7. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, Скаржник зазначив, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо недійсності правочинів в рамках наявності у боржника значної дебіторської заборгованості, в тому числі можливості звернення на кошти, які знаходяться в третіх осіб і врахування при дослідженні правочинів, які можуть мати ознаки фраудаторності, і які повинні враховуватися судами при дослідженні платоспроможності боржника при вчиненні правочинів не для шкоди кредиторів і в рамках статті 3, 13, 203, 204, 215 Цивільного кодексу України.
8. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України, Скаржник зазначив, що в оскаржуваних судових рішеннях суди попередніх інстанцій не провели повного, всебічного і об`єктивного з`ясування обставин справи, не дослідили належним чином весь комплекс доказів, які підтверджують виконання оспорюваних договорів, залишили без належної оцінки пояснення та подані документи, неправильно застосували стандарти доказування "переваги більш вірогідних доказів", фактично довірившись суперечливим твердженням без урахування наданих заперечень і контрдоказів.
9. Верховний Суд ухвалою від 30.07.2026 залишив касаційну скаргу без руху, надав Скаржнику строк 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення недоліків, шляхом подачі доказів на підтвердження вартості спірного майна та у разі необхідності доказів про доплату судового збору з врахуванням визначеної вартості спірного майна за вимогу майнового характеру.
10. 12 серпня 2026 року Скаржник, із використанням підсистеми "Електронний суд", звернувся до Верховного Суду із заявою про усунення недоліків на виконання ухвали Верховного суду від 30.07.2026, до якої долучив звіт про експертну грошову оцінку спірного нерухомого майна, за результатами якої сукупна ринкова вартість спірного майна становить 4 698 813,00 грн.
11. Ухвалу Верховного Суду від 30.07.2026 у справі № 907/100/25 Скаржник отримав 31.07.2026 о 18:44 год, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного документа.
Згідно з абзацом 2 частини 6 статті 242 ГПК України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Таким чином, датою вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху є 03.08.2026, а останнім днем для усунення недоліків є 13.08.2026.
12. З огляду на часткове виконання Скаржником у встановлений строк вимоги ухвали Верховного Суду від 30.07.2026, Суд дійшов висновку, що її слід повторно залишити без руху з наступних підстав.
13. Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
14. Верховний Суд ухвалою від 30.07.2026 залишив касаційну скаргу без руху, в тому числі через необхідність подати Суду документи, що підтверджують доплату судового збору за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Закарпатської області від 19.06.2025 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 26.05.2026 у справі № 907/100/25 за майнову вимогу позову, враховуючи сукупну вартість спірного майна.
Враховуючи вартість спірного майна судовий збір за касаційною скаргою Скаржника на рішення Господарського суду Закарпатської області від 19.06.2025 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 26.05.2026 у справі № 907/100/25 становить 127 305,91 грн, а саме за 3 немайнові вимоги (визнання недійсними трьох договорів) 14 534,40 грн (3х3028х200%х0,8) та за майнову вимогу позову (зобов`язання повернути об`єкти нерухомого майна) 112 771,51 грн (4 698 813,00х1,5%х200%х0,8).
З урахуванням уже сплаченого судового збору при подачі касаційної скарги у розмірі 29 068,92 грн, сума, яку необхідно доплатити, становить 98 236,99 грн.
Однак Скаржник не долучив докази доплати судового збору, натомість просить звільнити від доплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Закарпатської області від 19.06.2025 та постанови Західного апеляційного господарського суду від 26.05.2026 у справі № 907/100/25, враховуючи фактичний майновий та фінансовий стан Скаржника, триваюче примусове виконання, відсутність вільної ліквідності, значний обсяг неповерненої дебіторської заборгованості та вже сплачений судовий збір при подачі касаційної скарги.
15. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
16. Питання щодо відстрочення сплати судового збору врегулювано Законом України "Про судовий збір". Зокрема, частиною першою статті 8 вказаного Закону визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
17. Верховний Суд зазначає, що необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, та статтею 7 ГПК України, відповідно до якої правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин.
18. Розглянувши клопотання Скаржника щодо звільнення від сплати судового збору, Суд дійшов висновку, що клопотання не містить обґрунтованих підстав для його задоволення.
19. Згідно із частиною 2 статті 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею290 ГПК України, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
20. З урахуванням наведеного, касаційна скарга Скаржника вдруге залишається без руху на підставі частини 2 статті 292 ГПК України із наданням Скаржнику строку, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали, для усунення недоліків шляхом подачі до Суду документів, що підтверджують доплату судового збору у розмірі 98 236,99 грн за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Закарпатської області від 19.06.2025 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 26.05.2026 у справі № 907/100/25.
21. Згідно із частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпаття Асфальт" про звільнення від сплати судового збору у справі № 907/100/25.
2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпаття Асфальт" на рішення Господарського суду Закарпатської області від 19.06.2025 та постанови Західного апеляційного господарського суду від 26.05.2026 у справі № 907/100/25 залишити без руху.
3. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Закарпаття Асфальт" строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуюча Г. Вронська
Судді О. Баранець
І. Кондратова