Постанова № 139491944 у справі № 440/1212/26 від 04.09.2026

Постанова від 04.09.2026 в адміністративній справі № 440/1212/26 (категорія «Реалізації податкового контролю»). Суд: Другий апеляційний адміністративний суд, суддя Чалий І.С.

Справа	№ 440/1212/26
Суд	Другий апеляційний адміністративний суд
Суддя	Чалий І.С.
Форма рішення	Постанова
Форма судочинства	Адміністративне
Категорія	Реалізації податкового контролю
Дата ухвалення	04.09.2026
Надійшло до реєстру	05.09.2026
Оригінал	reyestr.court.gov.ua/Review/139491944

Сторони-компанії

«ДНІПРЯНСЬКА АГРАРНА ФІРМА ІМ. СОЛОДУХІНА» учасник, ЄДРПОУ 24951177

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 р. Справа № 440/1212/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Чалого І.С.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Семененко М.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції Бевза В.І.) від 22.04.2026 по справі № 440/1212/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "ЮГТАРА"

до Головного управління ДПС у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ Фірма "ЮГТАРА", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просив:

визнати протиправним та скасувати рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку за № 22/16-31-04-01-07 від 11.11.2025, яке винесене Головним управлінням ДПС у Полтавській області;

зобов`язати Головне управління ДПС у Полтавській області повторно розглянути заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЮГТАРА" за вих. № 02/10 від 13.10.2025, з урахуванням висновків, викладених в рішенні суду.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішення про відмову контролюючого органу в підтвердження неможливості своєчасного виконання платником податків своїх податкових зобов`язань є протиправним, оскільки платником виконано всі необхідні вимоги, відповідно до чинного законодавства, щодо в підтвердження неможливості своєчасного виконання платником податків своїх податкових зобов`язань.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 22.04.2026 по справі № 440/1212/26 позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області № 22/16-31-04-01-07 від 11.11.2025 щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку.

Зобов`язано Головне управління Державної податкової служби у Полтавській області повторно розглянути заяву № 02/10 від 13.10.2025 про неможливість своєчасного виконання свого податкового обов`язку з урахуванням висновків суду.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області до Державного бюджету України (стягувач: Державна судова адміністрація України, одержувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ одержувача 37993783, банк одержувача Казначейство України (ЕАП), рахунок одержувача [рахунок приховано], код класифікації доходів бюджету 22030106) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 7987,20 грн. (сім тисяч дев`ятсот вісімдесят сім гривень 20 копійок).

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що позивачем не наведено обґрунтувань, яким чином перебування майна ТОВ «ЮГТАРА» на території населеного пункту, в якому ведуться бойові дії, впливає на неможливість виконання ним обов`язків щодо своєчасного подання податкової звітності, сплати податків, виконання інших податкових обов`язків, оскільки не було втрати (знищення чи зіпсуття) первинних документів, комп`ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації. Вказує, що сам по собі факт потерпання ТОВ «ЮГТАРА» від негативних наслідків пов`язаних із збройною агресією російської федерації проти України, атак ворога (авіа та ракетні удари) не є безумовною підставою для прийняття рішення щодо неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку, зважаючи на те, що наслідки такої агресії російської федерації проти України торкнулися практично усіх підприємств, що знаходяться на території України. При цьому, позивачем не надано доказів того, що пошкоджене та знищене майно внаслідок атак ворога (авіа та ракетні удари) знаходилося на балансі позивача і є об`єктом оподаткування, єдиним джерелом для сплати податків або яке перебуває у податковій заставі. Також зазначає, що не достатньо одного факту реєстрації платника на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, мають бути встановлені та підтверджені документально факти настання певних наслідків саме для такого платника, які унеможливлюють ведення господарської діяльності таким платником, і відповідно, своєчасного виконання обов`язків зі сплати податків та подання податкової звітності.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягає на законності рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Також просив стягнути з Головного управління ДПС у Полтавській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГТАРА" судові витрати, понесені в суді апеляційної інстанції, в розмірі 7000,00 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Сторони про розгляд справи в порядку письмового провадження повідомлені належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзив на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "ЮГТАРА", як платник податків, зареєстроване за основним місцем обліку в Головному управлінні ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі. Стан - платник податків за основним місцем обліку (0). Податкова адреса: Херсонська область, м. Нова Каховка, смт. Дніпряни, вул. 1 травня, буд. 17. Керівником та головним бухгалтером є одна посадова особа - Давиденко Сергій Вікторович. Основним видом зареєстрованої економічної діяльності ТОВ "ЮГТАРА" є: 46.39 - неспецiалiзована оптова торгiвля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

ТОВ "ЮГТАРА" подано звітність за останні періоди:

- фінансову звітність малого підприємства за 1 квартал 2022 року (дата подачі 12.04.2022);

- податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 1 квартал 2022 року (дата подачі 12.04.2022).

Сплачені наступні грошові зобов`язання: з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати: від 07.03.2022 в сумі 237,6 грн; з єдиного соціального внеску від 07.03.2022 в сумі 290,4 грн; військовий збір від 07.03.2022 - 19,8 грн.

ТОВ "ЮГТАРА" подана заява вих. № 02/10 від 13.10.2025 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про відсутність можливості виконання податкових обов`язків з 01.03.2022 по 13.10.2025 щодо:

- дотримання термінів сплати податків та зборів (податок на прибуток підприємств; податок з доходів фізичних осіб, військовий збір, єдиний соціальний внесок);

- подання звітності та/або документів (повідомлень) з вищевказаних податків, у тому числі передбачених ст. 39 і 39-2, п. 46.2 ст. 46 ПК України;

- подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального тощо.

У заяві позивача зазначені наступні підстави про відсутність можливості виконання податкових обов`язків:

перебування (фактичне знаходження/знаходження виробничих потужностей платника податків) на території населеного пункту, тимчасово окупованого збройними формуваннями російської федерації (пп. 5 п. 1 розділу ІІ Порядку № 225);

використання чи вивезення документів, комп`ютерного або іншого обладнання, пов`язане з ризиком для життя чи здоров`я посадової особи платника податків або неможливе у зв`язку з встановленням уповноваженими органами державної влади відповідно до закону в умовах воєнного стану заборон та/або обмежень (пп. 3 п. 1 розділу ІІ Порядку № 225).

До заяви позивачем долучені наступні документи: 1) Копія наказу ТОВ "ЮГТАРА" № 2 від 01.03.2022 на 1 арк.; 2) Копія заяви ДП "ДАФ ім. Солодухіна" про вчинення кримінального правопорушення за вих. № 1 від 16.04.2025 на 3 арк.; 3) Копія витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 1202523[телефон приховано] від 25.04.2025, виданий Головним управлінням Національної поліції у Херсонській області на 2 арк.; 4) Копія фінансової звітності малого підприємства ТОВ "ЮГТАРА" за 2024 рік на 4 арк.; 5) Копія витягу ДПС України з журналу повідомлень про відкриття/закриття рахунків/електронних гаманців платників податків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей до контролюючих органів форми № П10 від 21.08.2025 на 2 арк.; 6) Копії банківських виписок АТ КБ "Приватбанк" з 01.01.2022 по 21.08.2025 щодо Підприємства на 9 арк.; 7) Копія повідомлення оператора поштового зв`язку АТ "Укрпошта", що підтверджує призупинення функціонування оператора поштового зв`язку та/або об`єктів поштового зв`язку на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації на 2 арк.; 8) Копія повідомлення АТ КБ "Приватбанк" до НБУ за вих. № 19.0.0.0/3-395 від 27.12.2022, що підтверджує призупинення роботи його відокремленого підрозділу у зв`язку із введенням воєнного стану на 1 арк.; 9) Копія повідомлення Підприємства про неможливість вивезення первинних документів згідно з пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України за вих. № 01/08 від 29.08.2025, яке подано через електронний кабінет на 3 арк.

Головне управління ДПС у Полтавській області за № 21/16-31-04-01-07 від 28.10.2025 прийняло попереднє рішення (додається) щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку та зазначило вимогу надати:

інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у разі його знищення;

документ, що підтверджує вимушені відключення надання послуг глобальної мережі Інтернет, пов`язане з введенням воєнного стану, що унеможливило надання податкової звітності в електронній формі (інформаційне повідомлення інтернет-провайдера);

пояснення щодо визначеної дати відновлення можливості виконувати свої податкові обов`язки.

На зазначене попереднє рішення позивач надав Пояснення щодо відсутності можливості виконання податкових обов`язків № 01/11 від 05.11.2025, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня інформація про знищене майно Підприємства; надає документ, що підтверджує вимушені відключення надання послуг глобальної мережі Інтернет, пов`язане з введенням воєнного стану, що унеможливило надання податкової звітності в електронній формі (інформаційне повідомлення інтернет-провайдера); повідомляє, що не мало можливості своєчасно виконувати свої податкові обов`язки за податкові (звітні) періоди з 01.03.2022 по 13.10.2025. Датою відновлення можливості платником податкових обов`язків є 14.10.2025. 19.08.2025 підприємству вдалось отримати кваліфікований електронний підпис, що підтверджує інформація з КНЕДП ДПС від 05.11.2025. 28.08.2025 ТОВ "ЮГТАРА" виконало один із своїх податкових обов`язків - подання фінансової звітності малого підприємства за 2024 рік, оскільки вдалось отримати КЕП та проаналізувати архівні дані з електронного кабінету ДПС України. Підприємство виконувало інші податкові обов`язки в електронному кабінеті ДПС України по 13.10.2025, намагаючись виконати їх в максимальному обсязі. Підприємство не мало можливості своєчасно виконувати свої податкові обов`язки з 01.03.2022 по 13.10.2025, звернувшись за вих. № 02/10 від 13.10.2025 з заявою до податкового органу про відсутність можливості виконання податкових обов`язків.

До пояснення позивач також додав копію листа від ТОВ "Комп`ютерні мережі" від 07.06.2022 (У зв`язку з військовою агресією РФ, з 01 квітня 2022 року послуги не надавались, у зв`язку з пошкодженням магістральних мереж та неможливістю проведення ремонтних робіт для відновлення послуг. Зважаючи на вищенаведене нарахування за послуги з 1 квітня по 30 червня 2022 року не відбувалось. Також повідомляємо, що з 01 липня 2022 року у зв`язку неможливістю виконувати свої обов`язки за укладеними договорами, наша компанія припиняє надання послуг, та призупиняє дію договорів до першого дня місяця, наступного за місяцем припинення або скасування воєнного стану на території України (документом, що підтверджує скасування воєнного стану є указ Президента України про скасування воєнного стану).

За результатами розгляду заяви ТОВ "ЮГТАРА від 13.10.2025 № 02/10 (вх. ГУ ДПС у Полтавській області № 65906/6/16-31 від 13.10.2025) щодо неможливості своєчасного виконання свого податкового обов`язку та пояснення щодо неможливості виконання податкових обов`язків від 05.11.2025 № 01/11 (вх. ГУ ДПС у Полтавській області від 06.11.2025 № 71375/6/16-31/ЕКПП), Головним управлінням ДПС у Полтавській області прийняло та направило ТОВ "ЮГТАРА" рішення про можливість виконання наступних податкових обов`язків № 22/16-31-04-01-07 від 11.11.2025:

- дотримання термінів сплати податків та зборів (податок на прибуток підприємств, податок з доходів фізичних осіб, військовий збір, єдиний соціальний внесок) з 01.03.2022 до 11.11.2025 (дати прийняття Рішення Комісією);

- подання звітності та/або документів (повідомлень) з вищевказаних податків, у тому числі передбачених ст. ст. 39 і 39-2, п. 46.2 ст. 46 ПК України, з 01.03.2022 до 11.11.2025 (дати прийняття Рішення Комісією);

- подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального з 01.03.2022 до 11.11.2025 (дати прийняття Рішення Комісією).

У змісті рішення відповідача № 22/16-31-04-01-07 від 11.11.2025 щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку зазначений висновок, що в такому випадку у Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області виникають сумніви, щодо дійсності неможливості виконання платником податків податкових обов`язків з 01.03.2022, як зазначено в заяві від 13.10.2025 № 02/10 (вх. ГУ ДПС у Полтавській області № 65906/6/16-31 від 13.10.2025).

ТОВ "ЮГТАРА" подана скарга до Державної податкової служби України від 18.11.2025 № 02/11 (вх. ДПСУ № 6203/С/6 від 18.11.2025) на рішення щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку від 11.11.2025 № 22/16-31-04-01-07, за результатами розгляду скарги рішення Головного управління ДПС у Полтавській області залишено без змін рішенням Державної податкової служби України від 14.01.2026 № 1187/6/99-00-06-03-03-06, яке за своїм змістом дублює положення рішень відповідача прийнятих за результатами розгляду заяви товариства про неможливість виконання податкових обов`язкових.

Позивачем також надане рішення Ради Бізнес-омбудсмена в Україні № 4200 від 10 грудня 2025 року, яке адресоване до Державної податкової служби України під час процедури адміністративного оскарження, у змісті якого зазначені наступні доводи:

"По-перше, податкова адреса та виробничі потужності Скаржника знаходяться у Херсонській області, місті Нова Каховка, яке відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376, є тимчасово окупованим з 24.02.2022. Крім того, 01.03.2022 Скаржник зупинив свою господарську діяльність у зв`язку з захопленням території підприємства російськими військами, що підтверджується наказом "Про зупинення експлуатації об`єкту" № 2 від 01.03.2022.

По-друге, 29.08.2025 у спосіб, встановлений пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, Скаржник повідомив відповідний податковий орган про неможливість вивезення первинних документів у зв`язку з їх знаходженням на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, оскільки їх вивезення пов`язане з ризиком для життя та здоров`я керівника Скаржника.

Такий ризик підтверджується, зокрема, витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 1202523[телефон приховано] від 25.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України (порушення законів та звичаїв війни), відповідно до якого "в період з 01.09.2022 по 23.09.2022 директор ОСОБА_1 був викрадений та утримувався у російському полоні. 22.12.2023 ОСОБА_1 зміг виїхати з тимчасово окупованої території".

Вказані обставини також підтверджуються ухвалами Херсонського міського суду Херсонської області від 21.07.2025 у справі № 766/10733/25 та від 24.07.2025 у справі № 766/10733/25 про арешт майна Скаржника. З вказаних ухвал суду вбачається, що з початку березня 2022 військовослужбовці рф поступово почали заволодівати територією підприємства, а також обладнанням, майном, транспортними засобами та сільськогосподарською технікою яка перебувала на балансі Скаржника та його Дочірнього підприємства "ДАФ ім. Солодухіна". В подальшому, на прилеглій території підприємства збройні сили рф почали облаштовувати позиції, в ангарах які слугували для місця зберігання сільськогосподарської техніки розмістили військову техніку та боєприпаси. 22.12.2023 директор Скаржника разом зі своєю родиною виїхали на підконтрольну територію України. Де знаходиться та в якому стані перебуває майно, обладнання, транспортні засоби та сільськогосподарська техніка підприємства, не відомо. Наразі директор Скаржника має статус ВПО та тимчасово проживає у Львівській області.

Таким чином, вивезення первинних документів є неможливим та пов`язане з реальним ризиком для життя та здоров`я директора Скаржника.

По-третє, з наданих Скаржником документів вбачається, що наявні інші обставини непереборної сили, через які була відсутня технічна можливість виконання податкових обов`язків. Зокрема, з 01.04.2022 був відсутній інтернет, що підтверджується листом ТОВ "Комп`ютерні мережі" № 65 від 07.06.2022. Крім того, АТ КБ "Приватбанк" та АТ "Укрпошта" припинили роботу своїх відділень.

В Оскаржуваному рішенні податковий орган не надав жодної оцінки всім вище переліченим обставинам, натомість, висловив "сумніви" у неможливості виконання платником податків податкових обов`язків з 01.03.2022, оскільки останній 12.04.2022 зміг подати два звіти.

На думку Ради, добросовісність Скаржника, який навіть в тимчасовій окупації знайшов можливість виконати частину своїх податкових обов`язків, не може спростувати наявність обставин, з якими законодавець пов`язує неможливість платника податків виконувати податкові обов`язки. Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків був затверджений лише 29.07.2022. 12.04.2022 існувала правова невизначеність щодо можливої відповідальності за невиконання податкових обов`язків, тому рішення Скаржника подати два звіти, які він мав можливість заповнити, не може бути єдиною підставою для висновку про можливість виконувати решту податкових обов`язків протягом всього періоду з 01.03.2022.

Дочірнє підприємство Скаржника - "ДНІПРЯНСЬКА АГРАРНА ФІРМА ІМ. СОЛОДУХІНА" (код ЄДРПОУ 24951177) також звернулось із заявою про відсутність можливості виконання податкових обов`язків до Головного управління ДПС у Львівській області з посиланням на аналогічні обставини.

30.10.2025 Головне управління ДПС у Львівській області прийняло рішення № 42/10/6/13-01-04-01-10, яким визнало неможливість своєчасного виконання ДП своїх податкових обов`язків з 01.03.2022 по 13.10.2025.

Таким чином, за ідентичних фактичних обставин один податковий орган (ГУ ДПС у Львівській області) визнав неможливість виконання податкових обов`язків ДП, тоді як інший податковий орган (ГУ ДПС у Полтавській області) дійшов протилежного висновку щодо материнської компанії. На думку Ради, така непослідовність у рішеннях податкових органів різних регіонів порушує законні інтереси суб`єкта підприємництва.

У підсумку, Рада сподівається, що зазначені доводи будуть прийняті до уваги ДПС при розгляді скарги платника податків на Оскаржуване рішення.".

Рішення Державної податкової служби України від 14.01.2026 № 1187/6/99-00-06-03-03-06 не містить доказів надання оцінки доводам позивача у скарзі та рішенню Ради Бізнес-омбудсмена в Україні №4200 від 10 грудня 2025 року.

Державна податкова служба України, розглядаючи скаргу позивача, фактично продублювала доводи оскаржуваних рішень без надання оцінки та висновкам ТОВ "ЮГТАРА", Ради Бізнес-омбудсмена в Україні.

Позивачем надане рішення Головного управління ДПС у Львівській області щодо неможливості своєчасно виконання податкових обов`язків Дочірнього підприємства ТОВ "Ютара" "Дніпрянська аграрна фірма імені Солодухіна за вих. № 42710/6/13-01-04-01-10 від 30.10.2025.

Відповідно до матеріалів справи, позивач володіє 100% частки корпоративних прав Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГТАРА" "Дніпрянська аграрна фірма ім. Солодухіна".

28.08.2025 ТОВ "ЮГТАРА" виконало один із своїх податкових обов`язків, подало фінансову звітність малого підприємства за 2024 рік.

Відповідно до листа Державної прикордонної служби України за вих. № 19.5.2/8687-26-Вих від 05.02.2026 керівник позивача повернувся на територію України 22.12.2023.

Також позивачем на виконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху надані докази про відсутність коштів на рахунках позивача.

Таким чином, зміст спірних правовідносин становить питання можливості виконання позивача податкових обов`язків з 01.03.2022 по 13.10.2025 щодо:

- подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального тощо.

Вважаючи, що Головним управлінням ДПС у Полтавській області прийняте протиправне рішення про відмову в підтвердженні неможливості своєчасного виконання позивачем свого податкового обов`язку, позивач звернувся до суду першої інстанції із вказаними вище позовними вимогами.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення відповідача № 22/16-31-04-01-07 від 11.11.2025 щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку не відповідає вимогам Податкового кодексу України та Порядку № 225, містить ознаки порушення принципу "належного урядування".

Надаючи оцінку спірним правовідносинам з урахуванням доводів сторін та висновків суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожний зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Згідно зі ст. 16 ПК України платники податків зобов`язані, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пункт 38.1 ст. 38 ПК України закріплює, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Статтею 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» встановлено, що воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який триває по теперішній час.

Законом України від 12.05.2022 № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», який набрав чинності 27 травня 2022 року, внесено зміни до пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні» встановлено особливості для справляння податків і зборів.

Відповідно до абзаців 1, 3, 5 пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України в разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, встановленої пунктом 46.2 статі 46 Податкового кодексу України, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої Податкового кодексу України відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 затверджено «Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України» (далі Порядок № 225, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), згідно з п. 3 розділу ІІ якого в разі неможливості виконання платником податків податкового обов`язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року, заяву про відсутність такої можливості (крім виконання обов`язку щодо реєстрації акцизних накладних та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо) разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 до контролюючого органу в порядку, передбаченому пунктом 8 цього розділу, а саме:

акт, що засвідчує факт пожежі, складений відповідно до вимог пункту 7 Порядку обліку пожеж та їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 року № 2030;

інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у разі його знищення відповідно до Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 червня 2019 року № 599);

витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт реєстрації відомостей про кримінальне правопорушення, отриманий у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, у разі викрадення основних засобів або руйнування / втрати майна; інші документи, складені відповідно до вимог підпунктів 14, 15 пункту 2 Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 326;

документ, що підтверджує відсутність коштів на банківських рахунках платника податків (виписку з рахунків клієнта банку на дату подання до банку розрахункового документа на сплату податків);

копію наказу підприємства про призупинення роботи підприємства та його працівників або встановлення простою в роботі підприємства, викликане обставинами непереборної сили, із зазначенням дати початку і закінчення такого призупинення (за можливості);

документ або повідомлення оператора поштового зв`язку (вказується посилання на офіційну сторінку оператора, де розміщене таке повідомлення), що підтверджує призупинення функціонування оператора поштового зв`язку та/або об`єктів поштового зв`язку на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації;

документ або повідомлення банку (вказується посилання на офіційну сторінку банку, де розміщене таке повідомлення), що підтверджує призупинення роботи банку або його відокремлених підрозділів та/або платіжних систем у зв`язку із введенням воєнного стану;

копії платіжних доручень (розрахункових та інших документів щодо ініціювання переказу коштів) або їх скріншот (знімок екрану) платника податків на сплату узгоджених сум грошових зобов`язань, податкового боргу, поданих до банку, що залишилися невиконаними, оскільки кошти не були зараховані до бюджету у зв`язку з відключенням банку від системи електронних платежів або порушенням у роботі системи авторизації банку. Надається разом із документом або повідомленням, зазначеним у пункті 8 цього Переліку;

документ або повідомлення (вказується посилання на офіційну сторінку банку, де розміщено таке повідомлення), що підтверджує вимушене призупинення роботи головних управлінь Казначейства у зв`язку з введенням воєнного стану;

повідомлення, що підтверджує аварійне (незаплановане) відключення постачання електроенергії в умовах воєнного стану, суб`єкта господарювання до сфери обслуговування якого належить таке підприємство, зокрема скріншот повідомлення в месенджер (Viber, Telegram тощо) і мобільних додатках;

документ, що підтверджує вимушене відключення надання послуг глобальної мережі Інтернет, пов`язане з введенням воєнного стану, що унеможливило надання податкової звітності в електронній формі (інформаційне повідомлення інтернет-провайдера);

документи, що свідчать про пошкодження, знищення, втрату майна, що знаходиться на балансі підприємства і є об`єктом оподаткування, єдиним джерелом для сплати податків або яке перебуває у податковій заставі (акт про надзвичайну подію, інвентаризаційний опис, протокол інвентаризаційної комісії, підписаний представником територіального органу ДСНС, згідно з якими відбувається відображення таких подій у бухгалтерському обліку та викладаються фактичні події, зазначаються понесені матеріальні втрати [перелік майна, його вартість]; заява до правоохоронних органів; акт незалежного оцінювача; наявність страхового полісу, заява про страховий випадок тощо);

документи, що свідчать про акти мародерства, грабежу, рейдерства, захоплення майна та примусове захоплення приміщення (копію заяви до територіального органу внутрішніх справ та документ, виданий відповідним правоохоронним органом щодо реєстрації кримінального провадження тощо);

документи, що свідчать про подання заяви до правоохоронних органів про вчинення кримінального правопорушення та реєстрації кримінального провадження за результатами розгляду такої заяви;

документи, що свідчать про пошкодження, втрату, знищення, зіпсуття документів бухгалтерського обліку або неможливості їх вивезення з територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації (інформацію про подання до контролюючого органу повідомлення згідно з пунктом 44.5 статті 44 глави 1 розділу Податкового кодексу України, повідомлення про неможливість вивезення первинних документів згідно з пунктом 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу «Перехідні положення» Податкового кодексу України);

подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, програмними засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Портал Дія).

Пунктом 1 розділу ІІІ Порядку № 225 врегульовано, що контролюючий орган встановлює причиново-наслідковий зв`язок між обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), що сталися в результаті збройної агресії Російської Федерації, безпосереднім впливом таких обставин саме на такого платника та можливістю виконання ним податкового обов`язку станом на дату, на яку припадає граничний термін виконання такого обов`язку, та керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає вмотивоване рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку.

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку № 225 до платників податків / податкових агентів, які не можуть виконувати податкові обов`язки, встановлені Податковим кодексом України або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються правила для підтвердження можливості чи неможливості виконання платником такого обов`язку, визначені цим Порядком.

Підставами неможливості виконання платниками податків юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов`язків (у тому числі обов`язків податкових агентів) є:

1) втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів, комп`ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;

2) неможливість використати чи вивезти документи, комп`ютерне та інше обладнання внаслідок ведення бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;

3) використання чи вивезення документів, комп`ютерного або іншого обладнання, пов`язане з ризиком для життя чи здоров`я посадової особи платника податків або неможливе у зв`язку з встановленням уповноваженими органами державної влади відповідно до закону в умовах воєнного стану заборон та/або обмежень;

4) можливість витоку інформації щодо обсягів та місць зберігання пального або спирту етилового та їх знищення надалі внаслідок складання та реєстрації акцизних накладних, та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо (виключно в частині виконання визначених цим абзацом обов`язків);

5) відсутність у платника податків інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, збори, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову та фінансову звітність, відсутність можливості у власника призначити таких посадових осіб за умови відсутності у такого платника податків об`єктів оподаткування, або показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу, може бути пов`язана з такими обставинами: посадова особа є одночасно одним із власників юридичної особи за умови, що відсутність такого співвласника (акціонера, учасника, засновника) унеможливлює прийняття рішення про призначення на постійній або тимчасовій основі іншої посадової особи; юридична особа заснована на власності окремої фізичної особи, яка одночасно є єдиною посадовою особою такої юридичної особи;

6) перебування (податкова адреса платника податків та/або фактичне знаходження / знаходження виробничих потужностей тощо) на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який (які) знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупований збройними формуваннями Російської Федерації;

7) інші обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), підтверджені документально.

Згідно з пунктом 3 розділу ІI Порядку № 225 підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу «Перехідні положення» Податкового кодексу України, до платників податків, які на дату набрання чинності цим Порядком (06 вересня 2022 року) мають можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов`язків, застосовуються такі правила.

Виходячи із системного аналізу положень Порядку №225, колегія суддів зазначає, що його затвердження обумовлено необхідністю підтвердження платниками податків можливості чи неможливості своєчасного виконання податкового обов`язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, тощо. Тобто, метою зазначеної процедури є убезпечення платників податків, які постраждали від збройної агресії РФ від негативних наслідків у зв`язку із об`єктивною неможливістю виконати свої податкові обов`язки щодо своєчасного подання звітності, сплати податків, тощо.

Податковим законодавством, чинним на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено чіткі вимоги до порядку подання та змісту таких заяв платників податків, зокрема, щодо зазначення обґрунтування підстав для підтвердження неможливості виконання платником податків податкових обов`язків з посиланням на документальне підтвердження викладених фактів, вичерпний перелік додатків із зазначенням кількості сторінок кожного документа, їх повної назви та реквізитів (дата, номер, найменування органу, що видав документ), а також які саме податкові обов`язки не мав / не має можливості виконати платник податків; інформацію про податкові періоди, за які неможливо виконувати податкові обов`язки.

Зазначене узгоджується з правовими висновками викладеними у постановах Верховного Суду від 27 вересня 2023 року у справі № 160/19256/22, від 04 жовтня 2023 року у справі № 160/19575/22, від 06 грудня 2023 року у справі № 280/6502/22.

Як було правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що ТОВ "ЮГТАРА", як платник податків, зареєстроване за основним місцем обліку в Головному управлінні ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі. Стан - платник податків за основним місцем обліку (0). Податкова адреса: Херсонська область, м. Нова Каховка, смт. Дніпряни, вул. 1 травня, буд. 17.

ТОВ "ЮГТАРА" подано звітність за останні періоди:

- фінансову звітність малого підприємства за 1 квартал 2022 року (дата подачі 12.04.2022);

Надалі, ТОВ "ЮГТАРА" подана заява вих. № 02/10 від 13.10.2025 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про відсутність можливості виконання податкових обов`язків з 01.03.2022 по 13.10.2025 щодо:

- подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального тощо.

У заяві позивача зазначені наступні підстави про відсутність можливості виконання податкових обов`язків:

Після отримання цієї заяви та за результатами розгляду наданих платником документів, Головне управління ДПС у Полтавській області за № 21/16-31-04-01-07 від 28.10.2025 прийняло попереднє рішення (додається) щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку та зазначило вимогу надати:

інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у разі його знищення;

пояснення щодо визначеної дати відновлення можливості виконувати свої податкові обов`язки.

На зазначене попереднє рішення позивач надав Пояснення щодо відсутності можливості виконання податкових обов`язків № 01/11 від 05.11.2025, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня інформація про знищене майно Підприємства; надав документ, що підтверджує вимушені відключення надання послуг глобальної мережі Інтернет, пов`язане з введенням воєнного стану, що унеможливило надання податкової звітності в електронній формі (інформаційне повідомлення інтернет-провайдера); повідомив, що не мав можливості своєчасно виконувати свої податкові обов`язки за податкові (звітні) періоди з 01.03.2022 по 13.10.2025. Датою відновлення можливості платником податкових обов`язків є 14.10.2025. 19.08.2025 підприємству вдалось отримати кваліфікований електронний підпис, що підтверджує інформація з КНЕДП ДПС від 05.11.2025. 28.08.2025 ТОВ "ЮГТАРА" виконало один із своїх податкових обов`язків - подання фінансової звітності малого підприємства за 2024 рік, оскільки вдалось отримати КЕП та проаналізувати архівні дані з електронного кабінету ДПС України. Підприємство виконувало інші податкові обов`язки в електронному кабінеті ДПС України по 13.10.2025, намагаючись виконати їх в максимальному обсязі. Підприємство не мало можливості своєчасно виконувати свої податкові обов`язки з 01.03.2022 по 13.10.2025, звернувшись за вих. № 02/10 від 13.10.2025 з заявою до податкового органу про відсутність можливості виконання податкових обов`язків.

За результатом розгляду наданих платником документів, контролюючим органом прийнято рішення щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку за № 22/16-31-04-01-07 від 11.11.2025, підставами прийняття якого зазначено, що відповідно до інформаційних систем ДПС України ТОВ «ЮГТАРА» подано:

фінансову звітність малого підприємства за 1 квартал 2022 року (дата подачі 12.04.2022 року);

податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум єдиного внеску за 1 квартал 2022 року (дата подачі 12.04.2022 року).

В такому випадку у Комісії ГУ ДПС у Полтавській області виникають сумніви, щодо дійсності неможливості виконання платником податків податкових у обов`язків Полтавській з 01.03.2022, як зазначено в заяві від 13.10.2025 № 02/10 (вх. ГУ ДПС області № 65906/6/16-31 від 13.10.2025).

Отже, фактично єдиною підставою прийняття рішення щодо можливості виконання платником податкових обов`язків, слугувала інформація з бази даних ДПС України щодо подання позивачем у квітні 2022 року двох документів податкової звітності.

Колегія суддів зазначає, що порядок розгляду документів платників податків щодо можливості чи неможливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок унормовано розділом ІІІ Порядку № 225.

Так, за змістом пункту 1 вказаного розділу заява платника податків у довільній формі та відповідні документи (копії документів) розглядаються контролюючим органом протягом 20 календарних днів з дня, наступного за днем їх отримання, з можливістю продовження терміну розгляду з урахуванням строку, передбаченого для направлення попереднього рішення. Платники податків надають документ чи кілька документів (копію документа чи документів), інформацію, що можуть бути використані для підтвердження неможливості виконання ними своїх податкових обов`язків.

У разі недостатності документів (копій документів), що підтверджують неможливість виконання у платника податків податкових обов`язків, контролюючий орган направляє попереднє рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку (далі - Попереднє рішення) за формою, що додається, з пропозицією щодо надання платником податку конкретних додаткових документів (копій документів) на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання платниками податків податкових обов`язків.

Платник податку може подати до контролюючого органу додаткові документи (копії документів) обґрунтування / пояснення на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання платниками податків податкових обов`язків протягом 10 календарних днів з дня, наступного за днем отримання попереднього рішення.

Якщо платник податку не надав додаткових документів (копій документів), обґрунтувань / пояснень на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання податкових обов`язків, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення на підставі попередньо поданої платником податків заяви, документів (копій документів) та інформації, що можуть бути використані для підтвердження можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податку своїх податкових обов`язків.

Контролюючий орган у разі потреби може звертатися до компетентних органів щодо додаткового підтвердження обставин, викладених у заяві платника податків та відповідних документах.

Обов`язок доведення щодо можливості чи неможливості платником податків своєчасно виконати свій податковий обов`язок покладається на контролюючий орган. Контролюючий орган встановлює причинно-наслідковий зв`язок між обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), що сталися в результаті збройної агресії Російської Федерації, безпосереднім впливом таких обставин саме на такого платника та можливістю виконання ним податкового обов`язку станом на дату, на яку припадає граничний термін виконання такого обов`язку, та керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає вмотивоване рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку (далі - Рішення) за формою, що додається.

Пунктом 2 розділу ІІІ Порядку № 225 передбачено, що рішення контролюючого органу може бути оскаржено відповідно до Кодексу в адміністративному чи судовому порядку. У разі прийняття контролюючим органом рішення про неможливість своєчасного виконання платником податків податкового обов`язку, визначеного цим Порядком, до такого платника податків не застосовується відповідальність, передбачена Кодексом або іншим законодавством, контроль за яким покладено на контролюючі органи, за його невиконання / несвоєчасне виконання.

Верховний Суд (зокрема, але не виключно, у постановах від 04 жовтня 2023 року у справі № 160/19575/22, від 28 лютого 2024 року у справі № 280/6527/22, від 07 листопада 2024 року у справі № 520/5995/23) за результатами аналізу наведених вище положень підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України та Порядку № 225 сформулював наступні висновки.

Затвердження Порядку № 225 обумовлено необхідністю підтвердження платниками податків можливості чи неможливості своєчасного виконання податкового обов`язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, податкової звітності тощо. Метою зазначеної процедури є убезпечення платників податків, які постраждали від збройної агресії російської федерації від негативних наслідків у зв`язку з об`єктивною неможливістю виконати свої податкові обов`язки щодо своєчасного подання звітності, сплати податків тощо. Платник податків, який у зв`язку з проведенням бойових дій втратив можливість здійснювати господарську діяльність, отримувати дохід від підприємницької діяльності та/або навіть втратив основні засоби для ведення такої господарської діяльності не може бути притягнутий до відповідальності у зв`язку із невиконанням ним податкових обов`язків. Разом з тим, для звільнення платника від виконання податкових обов`язків обставини неможливості своєчасного виконання податкового обов`язку повинні бути реальними та об`єктивними, а не формальними. Платник податків повинен надати вичерпний перелік документів, які підтверджують виникнення обставин, які унеможливлюють ведення господарської діяльності та виконання податкових обов`язків.

За наявності підстав, передбачених пунктом 1 розділу ІІ Порядку № 225 платник податків, який на дату набрання чинності указаним Порядком має можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов`язків, подає таку заяву у строк до 30 вересня 2022 року. Вичерпний перелік документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного виконання свого податкового обов`язку, приведений у Переліках документів (для юридичних і фізичних осіб відповідно). Поряд з цим платник податків не позбавлений права надати інші документи / інформацію, що підтверджують неможливість своєчасно виконати свій податковий обов`язок і які разом із документами, наведеними у Переліках документів, підлягають дослідженню та оцінці податковим органом.

В тому випадку, якщо контролюючий орган за результатами розгляду долучених платником податків до заяви документів вважатиме, що їх недостатньо для прийняття рішення про неможливість своєчасного виконання платником податків своїх податкових обов`язків, він приймає Попереднє рішення, в якому пропонує додатково надати конкретні документи, яких не вистачає для прийняття остаточного рішення по суті заяви. Після спливу встановленого Порядком № 225 строку на надання додаткових документів податковий орган розглядає заяву платника податків (з урахуванням додаткових документів, якщо платник податків скористався правом на їх подання). При цьому протягом усього строку розгляду заяви платника податків, поданої відповідно до Порядку № 225, контролюючий орган наділений правом самостійного звернення до компетентних органів з метою додаткового підтвердження наведених у такій заяві обставин.

Узагальнюючи викладене, Верховний Суд у постанові від 07 листопада 2024 року у справі № 520/5995/23 дійшов висновку, що визначена розділом ІІІ Порядку № 225 процедура розгляду заяви платника податків щодо можливості чи неможливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок передбачає, що у разі достатності долучених до заяви документів для встановлення причинно-наслідкового зв`язку між обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), що сталися внаслідок збройної агресії російської федерації, безпосереднім впливом таких обставин на такого платника та можливістю виконання ним податкового обов`язку, контролюючий орган приймає рішення щодо неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку. У такому випадку обов`язку із прийняття попереднього рішення у контролюючого органу не виникає.

Якщо ж контролюючий орган вважає, що долучених платником податків до заяви про неможливість своєчасного виконання платником податків своїх податкових обов`язків документів недостатньо для прийняття позитивного рішення за результатами розгляду такої заяви, то в такому випадку контролюючий орган обов`язково приймає попереднє рішення із пропозицією платнику податків надати конкретні додаткові документи (копії документів) протягом 10 календарних днів з дня, наступного за днем отримання попереднього рішення. Ненадання або несвоєчасне надання платником податків документів, перелічених у попередньому рішенні контролюючого органу, має наслідком прийняття рішення на підставі наявних у контролюючого органу документів. У разі ж надання платником податків за пропозицією контролюючого органу відповідних документів контролюючий орган приймає вмотивоване рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку, залежно від наявності / відсутності причинно-наслідкового зв`язку між зазначеними у заяві обставинами та можливістю виконання платником податків податкового обов`язку.

При цьому недотримання контролюючим органом встановленої розділом ІІІ Порядку № 225 процедури розгляду документів платників податків в частині забезпечення права таким платникам (у разі недостатності попередньо долучених документів) надати конкретні додаткові документи (копії документів) за пропозицією, викладеною у попередньому рішенні, має наслідком визнання протиправним рішення контролюючого органу, прийнятого за наслідками розгляду заяви про неможливість виконання податкового обов`язку.

Колегія суддів зазначає, що як при поданні заяви щодо неможливості виконання податкового обов`язку, так і після отримання від контролюючого органу попереднього рішення, позивачем наданий пакет документів, які підтверджують: факт перебування (фактичне знаходження/знаходження виробничих потужностей платника податків) на території населеного пункту, тимчасово окупованого збройними формуваннями російської федерації; використання чи вивезення документів, комп`ютерного або іншого обладнання, пов`язане з ризиком для життя чи здоров`я посадової особи платника податків або неможливе у зв`язку з встановленням уповноваженими органами державної влади відповідно до закону в умовах воєнного стану заборон та/або обмежень; зупинення господарської діяльності у зв`язку з неможливістю вільного доступу до потужностей Товариства внаслідок захоплення території об`єктів російськими військами; перебування з 01.09.2022 по 23.09.2022 директора Позивача - ОСОБА_1 у російському полоні; не можливість директору підприємства позивача покинути окуповану територію до 22.12.2023; відсутність інтернету на окупованій території з 01.04.2022; відсутність електронного підпису у директора, тощо.

Крім того, 29.08.2025 у спосіб, встановлений пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, позивач повідомив відповідний податковий орган про неможливість вивезення первинних документів у зв`язку з їх знаходженням на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, оскільки їх вивезення пов`язане з ризиком для життя та здоров`я керівника підприємства позивача.

Жодної оцінки наданим позивачем документам спірне рішення № 22/16-31-04-01-07 від 11.11.2025, а його зміст ґрунтується виключно на сумнівах контролюючого органу щодо неможливості виконання платником своїх податкових обов`язків.

Колегія суддів зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до індивідуальних актів, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Обов`язковою ознакою правового акта індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов`язків, їх зміни чи припинення. Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер. Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Отже рішення контролюючого органу повинне відповідати критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії та не породжувати його неоднозначного трактування, що, в свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Крім того, прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

На виконання положень абзацу восьмого пункту 1 розділу ІІІ Порядку № 225 обов`язок керівника контролюючого органу полягає саме у прийнятті вмотивованого рішення за результатами розгляду відповідної заяви.

Слід зазначити, що приписи Порядку № 225 покладають обов`язок із доведення можливості чи неможливості платником податків своєчасно виконати свій податковий обов`язок на контролюючий орган, що реалізується шляхом встановлення наявності / відсутності причинно-наслідкового зв`язку між обставинами, спричиненими збройною агресією російської федерації та про які вказує платник податків у заяві, та можливістю виконання платником податків податкового обов`язку станом на відповідну дату.

Відповідно до Додатку до Порядку № 225 затверджено форму Рішення / Попереднього рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку.

Так, зі змісту вказаної форми вбачається, що вона є єдиною у разі прийняття як рішення по суті заяви, так і попереднього рішення. Серед іншого, ця форма містить незмінний блок наступного змісту: «У зв`язку з недостатністю документів, що підтверджують неможливість виконання платником податків податкових обов`язків, пропонується надати такі додаткові документи на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання платниками податків податкових обов`язків ***» із можливістю заповнення відповідних граф. Поряд з цим у примітках до форми Рішення / Попереднього рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку зазначено, що «*** інформація не зазначається у разі прийняття Рішення / попереднє рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку».

У блоці «Прийнято рішення» посадова особа контролюючого органу повинна проставити відповідну відмітку навпроти прийнятого рішення. У наступному блоці «Підстави» контролюючий орган має відобразити мотиви, якими він керувався при прийнятті відповідного рішення (позитивного чи негативного для платника податків).

Враховуючи нормативно-правове регулювання спірного питання, колегія суддів дійшла висновку, що рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку має бути належним чином вмотивоване шляхом відображення таких мотивів у блоці «Підстави». Обов`язковою вимогою, що висувається Порядком № 225, є оцінка тих обставин і документів, що зазначені платником податків у заяві, та встановлення наявності / відсутності причинно-наслідкового зв`язку між такими обставинами та можливістю виконання податкового обов`язку станом на дату, на яку припадає граничний термін виконання такого обов`язку.

Проаналізувавши зміст спірного рішення № 22/16-31-04-01-07 від 11.11.2025, колегія суддів дійшла висновку, що воно не відповідає наведеним вище критеріям, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню, а також висновків про те, що належним способом захисту прав позивача в цих правовідносинах є зобов`язання Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області повторно розглянути заяву № 02/10 від 13.10.2025 про неможливість своєчасного виконання свого податкового обов`язку, з урахуванням висновків суду.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

При прийнятті судового рішення у цій справі, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи сторін отримали достатню оцінку.

Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Що стосується заявленого позивачем клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 3 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 7 статті 139 КАС України).

Відповідно до частин 3, 4 статті 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Положеннями частин 3, 4 статті 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині 5 статті 134 КАС України. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5 ст. 134 КАС України).

Згідно з частиною 6 статті 135 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 135 КАС України).

З аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, пов`язаних безпосередньо з розглядом певної судової справи, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Положеннями статті 19 цього Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Так, надаючи оцінку понесеним позивачем витратам на правничу допомогу колегія суддів зазначає, що суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Також, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження понесених у суді апеляційної інстанції витрат на правову допомогу позивачем надано до матеріалів справи копії таких документів: Рахунок на оплату № 19/06-2026-1Р від 19.06.2026 до договору про надання правничої допомоги № 01/11-25 від 18.11.2025 (далі - "Договір"); Акт про надання послуг № 19/06-2026-1А від 19.06.2026 до договору про надання правничої допомоги № 01/11-25 від 18.11.2025 (далі - "Договір").

Крім того, в матеріалах справи міститься копія договору про надання правничої допомоги № 01/11-25 від 18.11.2025, укладений між АО «Джі Ен Ес Консалтинг», в особі керуючого партнера Наконечного Віталія Леонідовича, який діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та ТОВ «ЮГТАРА» (далі - Клієнт), в особі директора Давиденка Сергія Вікторовича, який діє на підставі Статуту, з другої сторони, які при спільному згадуванні іменуються "Сторонами", а кожна окремо - "Сторона" або "Виконавець" чи "Клієнт" відповідно, уклали цей Договір про надання правничої допомоги (далі - «Договір»), за умовами якого Клієнт доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання забезпечити надання правничої допомоги Клієнту (надалі - "Послуги") на умовах і в порядку, що визначені Договором, а Клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні та документально підтверджені для виконання Договору.

Дослідивши зміст Акту про надання послуг № 19/06-2026-1А від 19.06.2026 до договору про надання правничої допомоги № 01/11-25 від 18.11.2025, судом встановлено, що адвокатом в рамках цієї справі (в частині, що стосується оскарження контролюючим органом рішення суду першої інстанції) надано послугу щодо підготовки та подання до Другого апеляційного адміністративного суду відзиву на апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області. Витрачено часу 2 год. Вартість послуги - 4000,00 грн. Аналогічним чином ця послуга відображена і в Рахунку на оплату № 19/06-2026-1Р від 19.06.2026 до договору про надання правничої допомоги № 01/11-25 від 18.11.2025.

Таким чином, з наведеного слідує, що звертаючись до суду апеляційної інстанції з заявою про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, представник позивача надав до суду всі необхідні докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що має бути сплачена.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 23.04.2019 у справі № 826/9047/16, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Зі змісту норм частини 4, 5 та 6 статті 134 КАС України вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (саме така позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17).

За правилами оцінки доказів, встановлених статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

При цьому, колегія суддів зауважує, що при розгляді питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (саме така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Колегія суддів зазначає, що незважаючи на те, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, такий, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Отже, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення і в постановах Верховного Суду від 2 жовтня 2019 року (справа № 815/1479/18), від 15 липня 2020 року (справа № 640/10548/19), від 21 січня 2021 року (справа № 280/2635/20).

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції та пропорційності їх складності правовому супроводу справи, колегія суддів встановила, що на виконання умов договору про надання правової допомоги адвокатом в інтересах позивача складено та направлено до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, обсягом 6 сторінок, який переважно складається з цитування обставин, які були встановлені під час розгляду справи в суді першої інстанції, а тому складання такого відзиву не потребувало значного часу.

Враховуючи наявні у матеріалах справи докази на підтвердження понесених позивачем витрат, ступінь складності даної справи, обсяг виконаної адвокатом роботи та прийняття судом першої інстанції рішення про задоволення позову, колегія суддів дійшла висновку, що стягненню на користь позивача підлягають судові витрати на правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.

Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст. 327, ч. 1 ст. 329 КАС України.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.04.2026 по справі № 440/1212/26 залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 44057192) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГТАРА" (код ЄДРПОУ 25297937) судові витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 2000,00 грн (дві тисячі гривень).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис) І.С. Чалий

Судді (підпис) (підпис) З.Г. Подобайло М.О. Семененко

Інші рішення у справі

Дата	Документ	Суд
13.10.2026	Ухвала № 140605030	Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
07.10.2026	Ухвала № 140400707	Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
01.10.2026	Рішення № 140259737	Полтавський окружний адміністративний суд
01.10.2026	Ухвала № 140259724	Полтавський окружний адміністративний суд
17.09.2026	Ухвала № 139832444	Полтавський окружний адміністративний суд
04.09.2026	Постанова № 139491947	Другий апеляційний адміністративний суд
15.06.2026	Ухвала № 137393424	Другий апеляційний адміністративний суд
15.06.2026	Ухвала № 137393422	Другий апеляційний адміністративний суд
04.06.2026	Ухвала № 137118758	Другий апеляційний адміністративний суд
27.05.2026	Ухвала № 136870551 без тексту	Другий апеляційний адміністративний суд
20.05.2026	Ухвала № 136677348 без тексту	Другий апеляційний адміністративний суд
07.05.2026	Ухвала № 136325039 без тексту	Полтавський окружний адміністративний суд
29.04.2026	Ухвала № 136087040 без тексту	Полтавський окружний адміністративний суд
22.04.2026	Рішення № 135931663 без тексту	Полтавський окружний адміністративний суд
05.03.2026	Ухвала № 134582659 без тексту	Полтавський окружний адміністративний суд
18.02.2026	Ухвала № 134172904 без тексту	Полтавський окружний адміністративний суд
10.02.2026	Ухвала № 133952526 без тексту	Полтавський окружний адміністративний суд

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 24951177. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг