ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 [телефон приховано] inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" серпня 2026 р. Справа№ 927/364/26
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шаратова Ю.А.
суддів: Колесника Р.М.
Скрипки І.М.
При секретарі судового засідання Кафлановій А.С.
за участю представників згідно протоколу судового засідання від 13.08.2026
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Чернігівської обласної прокуратури
на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 28.05.2026 (повний текст складено 29.05.2026)
у справі № 927/364/26 (суддя Шморгун В. В.)
за позовом Чернігівської обласної прокуратури
в інтересах держави в особі позивача: Фонду Державного майна України
до: 1) Приватного акціонерного товариства "Чернігіврибгосп"
2) Державного підприємства "Укрриба"
про зобов`язання укласти договір
в с т а н о в и в :
Історія справи.
Чернігівська обласна прокуратура звернулася до Господарського суду Чернігівської області з позовом в інтересах держави в особі Фонду Державного майна України до Приватного акціонерного товариства «Чернігіврибгосп» та Державного підприємства «Укрриба», у якому просить суд зобов`язати Приватне акціонерне товариство «Чернігіврибгосп» та Державне підприємство «Укрриба» укласти договір користування на умовах оренди гідротехнічних споруд рибогосподарської технологічної водойми у редакції, визначеній Типовим договором користування на умовах оренди гідротехнічною спорудою рибогосподарської технологічної водойми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2023 № 1151.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 28.04.2026 відкрито провадження у справі № 927/364/26, призначено підготовче засідання на 26.05.2026.
11.05.2026 Приватне акціонерне товариство "Чернігіврибгосп" звернулось до Господарського суду Чернігівської області з клопотанням про призначення у справі № 927/364/26 комплексної судової будівельно-технічної та інженерно-екологічної експертизи.
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 28.05.2026 призначено у справі № 927/364/26 комплексну судову будівельно-технічну та інженерно-екологічну експертизу.
Проведення комплексної судової будівельно-технічної та інженерно-екологічної експертизи доручено Чернігівському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (вул. Княжа, 30, м. Чернігів, 14000).
Залучено до виконання призначеної у цій справі комплексної судової будівельно-технічної та інженерно-екологічної експертизи Державне підприємство «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій» (вул. Преображенська, будинок 5/2, м. Київ, 03037).
На вирішення експертів поставлено наступні питання:
- Чи відповідають спірні гідротехнічні споруди вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНиП тощо) станом на час їх зведення (будівництва), а також на теперішній час? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?
- Чи є спірні гідротехнічні споруди гідротехнічними спорудами для цілей аквакультури або гідротехнічними спорудами рибогосподарської технологічної водойми?
- Який технічний стан спірних гідротехнічних споруд? Чи є вони знищеними або значно пошкодженими? Якщо так - які саме?
- Чи можуть спірні гідротехнічні споруди на теперішній час і надалі використовуватися у господарській діяльності з метою риборозведення за їх цільовим призначенням, в тому числі без проведення капітального ремонту та/або без запланованих джерел та лімітів водопостачання через зовнішні, незалежні від відповідача-1 - Приватного акціонерного товариства «Чернігіврибгосп», обставини?
Витрати, пов`язані з проведенням комплексної судової будівельно-технічної та інженерно-екологічної експертизи, покладено на відповідача-1 - Приватне акціонерне товариство «Чернігіврибгосп», зобов`язавши останнього оплатити вартість експертизи не пізніше 10 банківських днів з дня отримання рахунку.
Попереджено експертів про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.
Зобов`язано Чернігівське відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надіслати суду та одночасно учасникам справи копію висновку судового експерта.
Погоджено Чернігівському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України проведення комплексної судової будівельно-технічної та інженерно-екологічної експертизи у термін, що перевищує 90 календарних днів в межах технічних можливостей в порядку черговості.
Витребувано у Приватного акціонерного товариства «Чернігіврибгосп» проектну та первинну звітну та виробничу документацію на будівництво спірних гідротехнічних споруд, документи про приймання в експлуатацію об`єкта будівництва.
Встановлено Приватному акціонерному товариству «Чернігіврибгосп» п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали для подання до суду витребуваних документів.
Зупинено провадження у справі № 927/364/26 до закінчення комплексної судової будівельно-технічної та інженерно-екологічної експертизи та отримання судом висновку експертів з матеріалами справи.
Призначаючи у справі № 927/364/26 комплексну судову будівельно-технічну та інженерно-екологічну експертизу, суд першої інстанції виходив з того, що:
- до предмету доказування у цій справі належать обставини: щодо правового статусу спірних споруд, а саме їх відповідність нормативно-правовим актам у галузі будівництва; призначення для цілей аквакультури або рибогосподарської технологічної водойми; технічного стану, що безпосередньо впливає на можливість укладення договору оренди; а також можливості їх подальшого використання у господарській діяльності. Встановлення зазначених обставин має істотне значення для вирішення спору та безпосередньо впливає на можливість укладення спірного договору. Оскільки з`ясування зазначених обставин потребує спеціальних знань у галузі будівництва та екології, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання відповідача-1 та призначення у справі комплексної судової будівельно-технічної та інженерно-екологічної експертизи.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
Не погодившись із вищезазначеною ухвалою, Чернігівська обласна прокуратура звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
У поданій апеляційній скарзі скаржник просить скасувати ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 28.05.2026 у справі № 927/364/26 і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що:
1) оскаржувана ухвала від 28.05.2026 не містить жодних мотивів з урахуванням фактичних обставин справи щодо необхідності призначення експертизи та доводів на спростування позиції прокурора.
2) судом першої інстанції не враховано висновки Верховного Суду про застосування права, а саме:
- щодо призначення судової експертизи лише в разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування;
- щодо застосування стандарту доказування «вірогідності доказів»;
- щодо того, що призначення судової експертизи - це процесуальна дія суду, яка у будь-якому випадку збільшує строк розгляду справи, що, відповідно може мати наслідком порушення прав і охоронюваних законом інтересів учасників справи;
- щодо того, що судова експертиза призначається тільки в разі, коли висновки експерта не можуть замінити інші докази, які знаходяться у матеріалах справи чи неможливо застосувати інші засоби доказування;
- щодо того, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів;
- щодо того, що сторона, яка подає доказ на підтвердження обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, здійснює це саме таким чином, щоб поданий нею доказ був належним, тобто вказує, для доведення яких саме належних до предмету доказування обставин сторона подає цей доказ, або стверджує про обставини і посилається при цьому на доказ існування цих обставин.
3) судом першої інстанції призначено судову експертизу за відсутності об`єкта дослідження.
4) відповідачем порушено строк на подання клопотання про призначення судової експертизи.
Позиція ПрАТ «Чергігіврибгосп» щодо апеляційної скарги.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач ПрАТ «Чернігіврибгосп», погоджуючись з мотивами оскаржуваної ухвали, просила останню залишити без змін, а у задоволенні апеляційної скарги відмовити у повному обсязі.
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, відповідач ПрАТ «Чернігіврибгосп», серед іншого, зазначало, що:
- лише судова експертиза зможе встановити суттєві обставини справи, в тому числі й те, що ГТС із конкретними інвентаризаційними номерами є придатними або непридатними до експлуатації з метою риборозведення, визначити категорію їх надійності, термін експлуатації, описати їх технічний стан на момент розгляду справи.
Рух справи, заяви, клопотання, інші процесуальні дії в суді апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга Чернігівської обласної прокуратури зареєстрована судом 08.06.2026 за вх. № 09.1.04.1/3849/26.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.06.2026 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Шаратов Ю.А., судді Колесник Р.М., Скрипка І.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2026 витребувано у Господарського суду Чернігівської області копії матеріалів справи № 927/364/26.
Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Чернігівської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 28.05.2026 до надходження до Північного апеляційного господарського суду копій матеріалів справи № 927/364/26.
19.06.2026 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 927/364/26.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Чернігівської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 28.05.2026 у справі № 927/364/26.
Попереджено учасників справи, що заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України.
Призначено до розгляду апеляційну скаргу Чернігівської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 28.05.2026 у справі № 927/364/26.
Повідомлено учасників справи, що апеляційна скарга розглядатиметься у судовому засіданні 13.08.2026 об 11:00 в приміщенні Північного апеляційного господарського суду (м. Київ, вул. Шолуденка, 1а, зал судових засідань № 6).
24.06.2026 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшов від ПрАТ «Чернігіврибгосп» Відзив на апеляційну скаргу (вх. № 09.1-13/15477/26).
Прокурор (скаржник) в судовому засіданні просив задовольнити апеляційну скаргу та скасувати ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 28.05.2026.
Представник відповідача ПрАТ «Чернігіврибгосп» у судовому засіданні просила суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 28.05.2026 у справі № 927/364/26 залишити без змін.
Представник відповідача ДП «Укрриба» у судовому засіданні просила суд задовольнити апеляційну скаргу та скасувати ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 28.05.2026.
Джерела права. Позиція суду апеляційної інстанції.
Частиною третьою статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно із частиною п`ятою статті 13 Господарського процесуального кодексу України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Згідно із частиною першою статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Частиною першою статті 100 Господарського процесуального кодексу України визначено, що про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи (пункти 2, 6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" від 23.03.2012р. № 4).
У вирішенні питань призначення судової експертизи в судовому процесі, суд керується, зокрема, Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, з урахуванням Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, також затверджених згаданим наказом Міністерства юстиції України.
Згідно з положеннями ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» - судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.
Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.
Колегія суддів відхиляє довід прокурора про те, що оскаржувана ухвала не містить жодних мотивів з урахуванням фактичних обставин справи щодо необхідності призначення експертизи та доводів на спростування позиції прокурора та неврахування висновків Верховного Суду. За оцінкою колегії суддів оскаржувана ухвала суду першої інстанції є достатньо аргументованою, а довід апелянта про неврахування його аргументів спростовується змістом самої ухвали. Крім того, як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, судом враховано висновки Верховного Суду викладені в постанові від 12.04.2018 у справі № 914/1023/17, зокрема, щодо призначення судової експертизи.
Колегія суддів відхиляє довід прокурора про те, що судом першої інстанції призначено судову експертизу за відсутності об`єкта дослідження, з огляду на наступне.
Основними завданнями будівельно-технічної експертизи є: визначення відповідності виконаних будівельних робіт та побудованих об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо) проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення групи капітальності, категорії складності, ступеня вогнестійкості будівель і споруд та ступеня будівельної готовності незавершених будівництвом об`єктів; визначення технічного стану будівель, споруд та інженерних мереж, причин пошкоджень та руйнувань об`єктів та їх елементів (п. 5.1 розділу ІІ Науково-Методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень).
Основними завданнями інженерно-екологічної експертизи є: визначення обставин, що пов`язані з настанням надзвичайної екологічної ситуації; встановлення технічних та організаційних причин порушень технологічного процесу виробництва, якщо це сприяло виділенню забруднюючих речовин, енергії та викидам інших шкідливих речовин і накопиченню промислових відходів; встановлення відповідності дій осіб (або їх бездіяльності), причетних до надзвичайної екологічної ситуації, вимогам нормативних актів у сфері екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів; встановлення причинно-наслідкових залежностей між діями/бездіяльністю спеціально уповноважених осіб (у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та екологічної безпеки) і наслідками, що настали (п. 11.2 розділу ІІ Науково-Методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень).
Експертиза призначається у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, рішення суду має прийматися у повній відповідності з нормами процесуального та матеріального права, з повним та об`єктивним дослідженням обставин та доказів.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.04.2018 року у справі № 914/1023/17.
В Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» (Заява № 61679/00) від 01.06.2006 зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2023 №1151 затверджені Порядок надання в користування на умовах оренди гідротехнічних споруд для цілей аквакультури, Порядок надання в користування на умовах оренди гідротехнічних споруд рибогосподарської технологічної водойми, Типовий договір користування на умовах оренди гідротехнічною спорудою для цілей аквакультури та Типовий договір користування на умовах оренди гідротехнічною спорудою рибогосподарської технологічної водойми.
Відповідно до п. 31 Типового договору користування на умовах оренди гідротехнічною спорудою рибогосподарської технологічної водойми договір припиняється у разі знищення об`єкта оренди або значного пошкодження.
Предметом спору у справі є зобов`язання Приватного акціонерного товариства «Чернігіврибгосп» та Державного підприємства «Укрриба» укласти договір користування на умовах оренди гідротехнічними спорудами рибогосподарської технологічної водойми, у редакції, визначеній Типовим договором користування на умовах оренди гідротехнічною спорудою рибогосподарської технологічної водойми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2023 №1151.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ДП «Укрриба» та ПрАТ «Чернігіврибгосп» упродовж тривалого часу не укладено договір оренди гідротехнічних споруд, розташованих на земельних ділянках, користувачем яких відповідно до державних актів на право постійного користування землею є ПрАТ «Чернігіврибгосп».
ПрАТ «Чернігіврибгосп» зазначає, що спірні ГТС є непридатними до експлуатації або знаходяться в аварійному стані, використання більшості водойм з метою риборозведення є неможливим, у зв`язку з чим вважає недоцільним оренду цих ГТС.
До предмету доказування у цій справі належать обставини: щодо правового статусу спірних споруд, а саме їх відповідність нормативно-правовим актам у галузі будівництва; призначення для цілей аквакультури або рибогосподарської технологічної водойми; технічного стану, що безпосередньо впливає на можливість укладення договору оренди; а також можливості їх подальшого використання у господарській діяльності. Встановлення зазначених обставин має істотне значення для вирішення спору та безпосередньо впливає на можливість укладення спірного договору.
Як вбачається із інвентаризації земель та Експлікації земель в межах плану ПАТ «Чернігіврибгосп» наявних в матеріалах справи, проведеної на підставі розпорядження Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області від 12.09.2003 № 554 «Про затвердження матеріалів інвентаризації земель ВАТ «Чернігіврибгосп». За результатами інвентаризації земель на земельній ділянці загальною площею 437,9 га (Пакульська с/р) під гідротехнічними спорудами дамбами 29,0 га, каналами - 16,4 га, на земельній ділянці загальною площею 535,5 га (Мньовська с/р) під гідротехнічними спорудами дамбами - 22,7 га, каналами - 25,2 га, на земельній ділянці загальною площею 361,6 га під гідротехнічними спорудами дамбами - 37,8 га, каналами - 18,9 га. Земельні ділянки не під гідротехнічними спорудами використовувалися рибницьким господарством у власних господарських цілях (сінокосіння, заготівля чагарнику і т.п.).
Предметом договору оренди в даному випадку виступає індивідуально визначене майно (гідротехнічні споруди) після його неодноразового тривалого використання, а саме: водовипуски та водовпуски ставів; водопостачальні та скидні канали; контурні та роздільні дамби; рибоуловлювачі нерестові ставки; обгороджувальна дамба, противоповінна споруда, гребля водостачального ставу; насосна станція нагульних став; насосна станція прямоточного водопостачання; повиневий водоскид водопостачального ставу.
Дослідження наведених об`єктів може бути досліджено під час проведення призначеної судової експертизи.
Колегія суддів відхиляє довід прокурора про те, що відповідачем порушено строк на подання клопотання про призначення судової експертизи, з огляду на наступне.
Як зазначалось вище, відповідно до частини першої статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Тобто, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може призначити експертизу протягом всього строку підготовчого провадження.
Частинами першою, другою статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно із пунктами 3, 6 частини першої статті 177 Господарського процесуального кодексу України завданнями підготовчого провадження є: визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Пунктами 8, 19 частини другої статті 182 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у підготовчому засіданні суд: вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Отже, призначення судової експертизи судом протягом підготовчого провадження для з`ясування обставин справи, що входять до предмету доказування є реалізацією завдання господарського судочинства, зокрема, щодо справедливого вирішення спору.
А відтак, оскаржувана ухвала Господарського суду Чернігівської області від 28.05.2026 у справі № 927/364/26, якою призначено комплексну судову будівельно-технічну та інженерно-екологічну експертизу є обґрунтованою та такою, що не підлягає скасуванню.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Як зазначено у пункті 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Хоча п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).
Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на наведене вище, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції було повно та всебічно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку, а ухвала Господарського суду Чернігівської області від 28.05.2026 у справі № 927/364/26 відповідає нормам процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для її скасування чи зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається. А тому у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Розподіл судових витрат
Оскільки суд апеляційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (ч. 14 ст. 129 ГПК України), а понесені судові витрати підлягають розподілу за результатами розгляду спору по суті судом першої інстанції.
Керуючись статтями 74, 129, 269, 270, 276, 277, 281 - 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Чернігівської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 28.05.2026 у справі № 927/364/26 - залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 28.05.2026 у справі № 927/364/26 - залишити без змін.
3. Матеріали оскарження повернути до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені статтями 287, 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 07.09.2026.
Головуючий суддя Ю.А. Шаратов
Судді Р.М. Колесник
І.М. Скрипка