Справа №214/2674/26
провадження №2/216/4818/26
УХВАЛА
іменем України
09 вересня 2026 року місто Кривий Ріг
Суддя Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Маланюк О.Я., ознайомившись із матеріалами цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Вища рада правосуддя, Саксаганський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, Державна судова адміністрація України, Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, Рада суддів України,
про захист честі, гідності та ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
До Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області повторно надійшли матеріали цивільної справи № 214/2674/26 за вищевказаним позовом після їх повернення з Дніпровського апеляційного суду.
Дослідивши матеріали цивільної справи, хронологію та процедуру повторного розподілу вказаної справи між суддями Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу, суддя вважає за необхідне заявити самовідвід з огляду на таке.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою судді Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Маланюка О.Я. від 21 липня 2026 року матеріали цивільної справи № 214/2674/26 було направлено до Дніпровського апеляційного суду для вирішення питання про визначення підсудності в порядку статті 26 Цивільного процесуального кодексу України.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 13 серпня 2026 року у визначенні підсудності було відмовлено, а матеріали справи повернуто до Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу для її розгляду в установленому законом порядку з посиланням на імперативні вимоги статей 31, 32 ЦПК України щодо недопустимості спорів про підсудність між судами.
Вказана цивільна справа повернулася до суду першої інстанції та була зареєстрована 25 серпня 2026 року.
Після закінчення щорічної основної відпустки (наказ № 148-В від 22.07.2026 року у період з 17.08.2026 року по 04.09.2026 року) та вихідних днів, 07 вересня 2026 року суддя Маланюк О.Я. приступив до виконання своїх обов`язків.
При ознайомленні з наявними паперовими матеріалами повернутої цивільної справи № 214/2674/26, суддею Маланюком О.Я. було виявлено клопотання позивачки ОСОБА_1 , сформоване в системі «Електронний суд» 26.08.2026 року. У вказаному клопотанні позивачка зазначала, що до кабінету Електронного суду надійшло два різних Протоколи автоматизованого розподілу від 25.08.2026 року (о 11:13 та о 14:48), якими визначено різні склади суду, у зв`язку з чим вона просила роз`яснити причини повторного розподілу та повідомити, який саме склад суду визначено для розгляду справи.
Суддя наголошує, що первинний Протокол автоматизованого розподілу від 25.08.2026 року об 11:13:19 у паперових матеріалах судової справи на момент виходу судді з відпустки відсутній, та видрукуваний, долучений суддею до матеріалів справи з кабінету Електронний суд.
З метою офіційної перевірки викладених стороною позивачем обставин та встановлення істинних причин формування двох суперечливих звітів АСДС, суддею Маланюком О.Я. вказане клопотання позивачки було невідкладно скеровано на ім`я керівника апарату суду для надання офіційних роз`яснень по суті заявленого клопотання позивачки.
На виконання цього звернення, 08 вересня 2026 року комісією суду у складі керівника апарату та головних спеціалістів було складено Акт щодо помилкового заведення та відключення картки за первинним провадженням № 2/216/4805/26 від статистичного звіту, при цьому не вказано в чому полягає така помилковість. З цього Акту та доданих до нього письмових пояснень головного спеціаліста апарату суду Богуненко Л.В. судді Маланюку О.Я. вперше офіційно стало відомо, що відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу від 25.08.2026 року об 11:13:19 позовну заяву вже було первинно автоматизовано розподілено для розгляду головуючому судді Чирському Г.М. При цьому суддю Маланюка О.Я. через перебування у відпустці було законно та підставно виключено системою з розподілу.
Надалі, як вбачається з наявного у справі другого Протоколу від 25.08.2026 року о 14:48:11, апаратом суду було повторно здійснено автоматизований розподіл, у якому як підставу здійснення вказано: «Для продовження розгляду», внаслідок чого справу перерозподілено на суддю Маланюка О.Я.
Оцінюючи вищезазначені обставини в контексті дотримання процедури формування повноважного складу суду, суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
Статтею 11 ЦПК України встановлено, що визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації за принципом випадковості та в хронологічному порядку. Порядок функціонування АСДС визначається Положенням про автоматизовану систему документообігу суду (далі - Положення).
Згідно з підпунктом 2.3.3 пункту 2.3 Положення, автоматизований розподіл судових справ здійснюється в день їх надходження, між суддями, у яких на момент розподілу наявні повноваження для здійснення правосуддя. Вказаною нормою чітко визначено, що не допускається автоматизований розподіл судових справ суддям, які перебувають у відпустці, або якщо тривалість відпустки не дозволяє розглянути справу у строки, встановлені процесуальним законом.
Первинний розподіл справи від 25.08.2026 року об 11:13:19 на суддю Чирського Г.М. повністю відповідав вимогам підпункту 2.3.3 пункту 2.3 Положення, оскільки суддя Маланюк О.Я. перебував у щорічній відпустці до 04.09.2026 року включно. Відповідно до частини першої статті 187 ЦПК України, питання про відкриття провадження у справі або відмову у відкритті має бути вирішено суддею протягом п`яти днів з дня надходження заяви. Оскільки цей процесуальний строк повністю припадав на період щорічної відпустки судді Маланюка О.Я., система АСДС правомірно та автоматично заблокувала його участь у розподілі нових справ для забезпечення дотримання процесуальних строків.
Визначення апаратом суду у повторному Протоколі від 25.08.2026 року о 14:48:11 підстави автоматизованого розподілу «Для продовження розгляду» є безпідставним та таким, що прямо суперечить фактичним обставинам справи й нормам процесуального закону.
Провадження у цій цивільній справі Центрально-Міським районним судом міста Кривого Рогу взагалі ніколи не відкривалося, підготовче засідання не проводилося і справа по суті не розглядалася. Попереднє процесуальне рішення судді Маланюка О.Я. (ухвала від 21.07.2026 року) обмежувалося виключно направленням матеріалів справи за підсудністю до апеляційного суду, який у визначенні підсудності відмовив. Повернення матеріалів справи з Дніпровського апеляційного суду є початковим етапом реєстрації справи на стадії вирішення питання про відкриття провадження за загальними правилами. За таких умов, жодного процесуального «продовження розгляду» справи суддею ОСОБА_11 бути не могло, оскільки такий розгляд судом першої інстанції навіть не розпочинався.
Внесення апаратом суду до системи АСДС підстави розподілу («для продовження розгляду») з метою штучного обходу законного виключення судді ОСОБА_11 з розподілу через відпустку вважаю протиправним. Чинне законодавство не наділяє апарат суду повноваженнями змінювати реальний процесуальний стан справи, скасовувати легітимний первинний автоматизований розподіл та вилучати протоколи з матеріалів справи.
Окремо суддя вважає за необхідне наголосити для будь-якого стороннього спостерігача, що суддя не виявляє упередженого ставлення до сторін, не має приватного інтересу та не заперечує проти розгляду цієї справи по суті. Проте правосуддя в Україні здійснюється виключно на засадах законності та верховенства права.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Зазначений конституційний імператив покладає на суддю безумовний обов`язок забезпечити, щоб розгляд справи здійснювався виключно повноважним судом. Автоматизований розподіл справ має відбуватися виключно у прозорий та законний спосіб. Прийняття справи до провадження за наявності очевидних, задокументованих та виявлених за клопотанням сторони маніпуляцій із процедурою авторозподілу означало б пряме порушення суддею статті 19 Конституції України, що є неприпустимим.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Сокуренко і Стригун проти України» наголошено, що фраза «суд, встановлений законом» у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання цим судом конкретних законодавчих норм, які регулюють його компетенцію, юрисдикцію та процедуру формування складу суду. Розгляд справи судом, сформованим з порушенням встановленого законом порядку автоматизованого розподілу, повністю нівелює інституційні гарантії безсторонності та означає, що справа розглянута неповноважним складом, який не може вважатися «судом, встановленим законом».
З метою забезпечення права сторін на справедливий суд, виключення будь-яких сумнівів у стороннього спостерігача щодо об`єктивності формування складу суду, а також з метою дотримання конституційних засад судочинства, суддя доходить висновку про наявність безумовних підстав для заявлення самовідводу.
Керуючись статтями 11, 36, 39, 40, 259-261 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 19 Конституції України, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Самовідвід судді Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Маланюка Олега Ярославовича у цивільній справі № 214/2674/26 за позовною заявою ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації та відшкодування моральної шкоди - задовольнити.
Матеріали цивільної справи № 214/2674/26 передати до канцелярії Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу для здійснення повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у відповідності до вимог статті 14 ЦПК України та Положення про автоматизовану систему документообігу суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.Я. МАЛАНЮК