Справа № 304/1551/26 Провадження № 2/304/1148/2026
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
03 вересня 2026 року м. Перечин
Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Сидоренко Ю.В., перевіривши виконання вимог ст.ст.175-177 Цивільного процесуального кодексу України по цивільній справі за зустрічним позовом ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ), про поділ майна подружжя,
В С Т А Н О В И В :
26.08.2026 до Перечинського районного суду Закарпатської області через підсистему «Електронний суд» надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 , подана представником позивача - адвокатом Коваленко О.М., до відповідача ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
При відкритті провадження по справі суд перевіряє дотримання позивачем вимог, передбачених ст.175, ст.177 ЦПК України.
Під час вивчення матеріалів зустрічної позовної заяви, поданої ОСОБА_1 виявлено обставини, які свідчать про недодержання позивачем вимог, передбачених Законом для звернення до суду, і які дають підстави для залишення зустрічного позову без руху.
Ознайомившись зі змістом зустрічної позовної заяви та матеріалами, що до неї додані, вважаю за необхідне залишити позовну заяву без руху, оскільки вона не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України з наступних підстав.
Відповідно до ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Як передбачено п.2, п.9 ч.1 ст.176 ЦПК України, ціна позову визначається в позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Відповідно до висновків, викладених у постанові ВП ВС від 25.08.2020 року у справі N 910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці.
Будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання.
Проаналізувавши предмет та підстави зустрічного позову в цій справі, слід дійти висновку про те, що позовна вимога про поділ спільного майна подружжя очевидно та поза всяким розумним сумнівом носить матеріальний характер, а судовий збір з позовної заяви майнового характеру визначається від ціни позову.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).
Згідно зі ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Концепція «майна» у розумінні ст.1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, у тому числі "правомірні очікування" та "майнові права", також можуть вважатися "правом власності", а відтак і "майном" (п.98 рішення ЄСПЛ у справі "Броньовські проти Польщі", п.22 рішення ЄСПЛ у справі "Сук проти України", рішення ЄСПЛ у справі "Пайн Велі Девелопмент Лтд. та інші проти Ірландії").
Тягар доказування вартості майна несе позивач. В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані договори купівлі-продажу цього майна, відомості про його залишкову балансову вартість, звіт про оцінку майна, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, тощо.
Вартість майна визначається відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
За статтею 3 зазначеного Закону незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання. Документом, який містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору, є звіт про оцінку майна (стаття 12 вказаного Закону).
Однак, у позовній заяві не зазначено ціни позову у вимозі майнового характеру (щодо поділу рухомого майна), від розміру якої залежить також правильний розрахунок судового збору, який підлягає сплаті при зверненні до суду із зустрічним позовом. Та до позову не додано жодних документів на підтвердження проведення оцінки спірного майна за предметом заявлених ОСОБА_1 зустрічних позовних вимог.
Відповідно до частини четвертої статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону.
Позивачем у змісті позову вказано, що судові витрати складають судовий збір в розмірі 1331,20 гривень, однак до матеріалів справи жодних документів, які підтверджує сплату судового збору, не матеріалів зустрічного позову не додано.
Відповідно до приписів ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У відповідності до положень підпункту 3 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI (зі змінами) за подання до суду позовної заяви про поділ майна при розірванні шлюбу , яка подана фізичною особою, ставка судового збору встановлена у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У 2026 році ставка судового збору становить 3328,00 гривень. Частиною 3 цієї статті передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, при пред`явленні до суду позову майнового характеру, у разі відсутності у позивача документів, які підтверджують підстави звільнення його від сплати судового збору, відповідно до Закону, позивачеві необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1 відсотка від ціни позову. Оплата судового збору здійснюється за наступними банківськими реквізитами: належний рахунок отримувача: ГУК у Закарпатській області/ Перечинська тг/22030101, код ЄДРПОУ - 37975895, рахунок [рахунок приховано], банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Крім того, позивач ОСОБА_1 у прохальній частині зустрічного позову просить поділити спільне сумісне майно подружжя, а саме: VOLKSWAGEN PASSAT 2011 року випуску (державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 ), визнавши за позивачем та відповідачем право власності на частку у праві спільної сумісної власності на вищевказаний транспортний засіб, що відповідає частці від їх загальної вартості. Однак не вказує, на яку саме частку у праві спільної сумісної власності він заявляє вимоги.
Також у пред`явленому до суду зустрічному позові, у колі осіб, які беруть участь у справі, з незрозумілих причин позивачем зазначено ОСОБА_2 , хоча зустрічний позов подано стороною відповідача ОСОБА_1 .
Крім того, предмет позовний вимог, ОСОБА_1 у зустрічній позовній заяві не зазначений, ціна позову не визначена, до суду подана лише заява ОСОБА_1 за відсутністю жодних додатків на обґрунтування заявлених зустрічних позовних вимог. Та в порушення п.п.8,9 ч.3 ст.175 ЦПК України до позову ОСОБА_1 не додано документів та інших доказів, що додаються до заяви, не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із зустрічною позовною заявою (за наявності), не зазначено щодо наявності у позивача чи іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Слід зазначити, що саме звернення особи до суду з позовною заявою не спричиняє безумовне відкриття провадження у справі. Адже суддя, відкриваючи провадження, перевіряє, зокрема, чи дотрималася особа, яка подала позовну заяву, порядку здійснення права на звернення до суду. Процесуальним наслідком недотримання позивачем умов реалізації права на звернення до цього суду з позовною заявою є залишення її без руху або її повернення в разі не усунення недоліків.
Таким чином, ознайомившись зі змістом позовної заяви та матеріалами, що до неї додані встановлено, що позовна заява не відповідає вищенаведеним вимогам Закону, а саме: 1) не додано до позовної заяви платіжного документу про сплату судового збору не зазначено повний даних осіб, які беруть участь у справі: реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача, відповідача (якщо такі відомості відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти: 2) не вказано розміру (частині) аліменти на утримання неповнолітніх дітей.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Спосіб усунення недоліків позовної заяви полягає у необхідності обґрунтування позовних вимог, у відповідності до вимог Закону, із зазначенням способу (способів) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або іншого способу (способів) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.
З огляду на те, що позовну заяву подано без додержання вимог, закріплених у пунктах 2, 5 частини третьої статті 175, абзаці першому частини першої, частині третій, абзаці першому частини четвертої статті, частині п`ятій статті 177 ЦПК України, то позовну заяву слід залишити без руху та встановити позивачу строк для усунення недоліків шляхом подання до суду позовної заяви із зазначенням відомостей, які відсутні, платіжного документа про сплату судового збору, виходячи з ціни позову та зі ставки судового збору, встановленої у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Також необхідно зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. У зв`язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.
За таких обставин, зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху, запропонувавши позивачеві протягом п`яти днів з дня надходження цієї ухвали, усунути вищевказані недоліки.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя -
П О С Т А Н О В И В :
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - залишити без руху для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали.
Надати позивачу строк для усунення недоліків зустрічної позовної заяви, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз`яснити позивачу, що в разі неусунення недоліків позовної заяви у вказаний строк зустрічна позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області СИДОРЕНКО Ю. В.