Справа № 304/1551/26 Провадження № 2/304/1148/2026
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2026 року м. Перечин
Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Сидоренко Ю.В., розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя,
В С Т А Н О В И В :
Ухвалою судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 11 серпня 2026 відкрито провадження у справі № 304/1551/26 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та визначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
26 серпня 2026 року до Перечинського районного суду Закарпатської області через підсистему «Електронний суд» надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 , подана представником позивача - адвокатом Коваленко О.М., до відповідача ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя, в прохальній частині якої позивач просив прийняти зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом та поділити автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , шляхом визнання права власності на частку у цьому майні. Також у зустрічній позовній заяві зазначено, що ОСОБА_1 не заперечує проти розірвання шлюбу.
Ухвалою судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 03 вересня 2026 року зустрічну позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків, який не перевищує п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Копія ухвали про залишення зустрічної позовної заяви без руху отримана представником заявника адвокатом Коваленко О.М. 10.09.2026 року, про що свідчить відповідна розписка останньої про отримання копії вказаної ухвали суду.
Представником позивачки ОСОБА_2 за первісним позовом - адвокатом Павліченко Т.С. 04 вересня 2026 року через підсистему «Електронний суд» подано заперечення проти прийняття зустрічного позову, посилаючись на самостійний характер вимог про розірвання шлюбу і поділ майна, відмінність обставин, які підлягають доказуванню, та недоцільність спільного розгляду.
07 вересня 2026 року адвокат Коваленко О.М. подав заперечення на наведені доводи. Зазначив, що обидва позови виникають із сімейних правовідносин сторін, а їх спільний розгляд відповідатиме процесуальній економії, дозволить уникнути суперечливого встановлення обставин припинення сімейних відносин. Просив об`єднати позовні вимоги в одне провадження та перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
10 вересня 2026 року суд ухвалив рішення за первісним позовом, яким розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
14 вересня 2026 року через підсистему «Електронний суд» представником ОСОБА_1 - адвокатом Коваленко О.М. подано заяву про усунення недоліків зустрічної позовної заяви з доданими документами. У змісті заяви уточнено вимоги про визнання за кожною зі сторін права спільної часткової власності на 1/2 частку автомобіля, зазначено ціну позову - 155 145,50 грн та подано звіт про оцінку автомобіля, за яким його ринкова вартість становить 310 291,00 грн. Заявник просить вважати недоліки усунутими та відкрити провадження за зустрічним позовом.
Вирішуючи питання про прийняття зустрічної позовної заяви до спільного розгляду з первісним позовом, суд виходить з наступного.
Частина друга статті 193 ЦПК України передбачає прийняття зустрічного позову за наявності взаємопов`язаності позовів і доцільності їх спільного розгляду. Зокрема, це можливо, коли вони виникають з одних правовідносин або задоволення зустрічного позову може повністю чи частково виключити задоволення первісного.
Отже, взаємовиключний характер вимог не є єдиною можливою підставою для їх спільного розгляду. Водночас належність обох спорів до сімейних правовідносин сама собою не звільняє суд від оцінки того, чи сприятиме об`єднання вимог ефективному вирішенню саме цих спорів.
У цій справі первісний позов спрямований на припинення шлюбу. Зустрічний позов стосується визначення правового режиму конкретного майна та часток сторін у праві власності на нього. Вимоги про поділ майна у первісному позові не заявлені.
Для вирішення первісного позову мають значення обставини, передбачені статтею 112 СК України, зокрема фактичні взаємини подружжя та можливість подальшого спільного життя і збереження шлюбу. Натомість розгляд зустрічного позову потребує встановлення обставин набуття автомобіля, джерел його придбання, правового режиму цього майна та підстав для визначення часток у праві власності.
Встановлення права власності на автомобіль та поділ цього майна не є передумовою вирішення вимоги про розірвання шлюбу. Задоволення зустрічного позову не спростовує підстав для розірвання шлюбу, а вирішення первісного позову не визначає належність автомобіля чи розмір часток у ньому.
Відповідно до статей 68, 69 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на набуте під час шлюбу майно, а право на його поділ може бути реалізоване незалежно від розірвання шлюбу. Тому окремий розгляд майнового спору забезпечує можливість захисту заявленого ОСОБА_1 права.
Посилання представника заявника на значення моменту фактичного припинення сімейних відносин для поділу майна суд враховує. Однак певний збіг фактичних обставин не означає, що майновий спір необхідно вирішити одночасно з вимогою про припинення шлюбу. Обставини набуття автомобіля та ведення спільного господарства можуть бути досліджені у справі про поділ майна. Рішення про розірвання шлюбу не встановлює правового режиму цього автомобіля і не усуває потреби в такому дослідженні.
У зустрічній позовній заяві ОСОБА_1 прямо зазначив, що не заперечує проти розірвання шлюбу. За таких обставин об`єднання вимог не скорочувало б обсяг дослідження доказів щодо автомобіля, проте зумовлювало б спільний розгляд вимоги про припинення шлюбу з окремим майновим спором, який не впливає на можливість її вирішення. Наведені заявником доводи про процесуальну економію не обґрунтовують доцільності такого об`єднання у цій справі.
У постанові від 25 травня 2022 року у справі № 760/10709/20 Верховний Суд, розглядаючи питання про спільний розгляд позовів про розірвання шлюбу та встановлення режиму окремого проживання подружжя, зазначив, що суд у кожному випадку повинен визначати доцільність спільного розгляду, виходячи з фактичних обставин справи. Суд враховує цей висновок щодо застосування статті 193 ЦПК України: сам по собі сімейний характер правовідносин не означає обов`язкового прийняття зустрічного позову. При цьому зазначена постанова не встановлює загальної заборони на спільний розгляд вимог про розірвання шлюбу та поділ майна.
Передбачений частиною четвертою статті 193 ЦПК України перехід до загального позовного провадження не є самостійною підставою для об`єднання будь-яких вимог. Цей процесуальний наслідок застосовується за наявності умов для прийняття зустрічного позову. Суд не обґрунтовує повернення заяви лише тим, що первісну справу призначено до розгляду у спрощеному провадженні.
Залишення зустрічної позовної заяви без руху ухвалою від 03 вересня 2026 року стосувалося її відповідності загальним вимогам до форми та змісту позову. Воно не є прийняттям зустрічного позову до спільного розгляду або об`єднанням вимог в одне провадження. Подання документів на усунення недоліків також не замінює перевірки умов, установлених статтею 193 ЦПК України.
Крім того, на час вирішення цього процесуального питання первісний позов уже вирішено рішенням суду від 10 вересня 2026 року. Зустрічний позов до спільного розгляду не приймався, провадження за ним не відкривалося. Відтак вважаю, на цій стадії відсутня можливість спільного розгляду заявленого майнового спору з первісною вимогою у суді першої інстанції.
З огляду на самостійний предмет майнового спору, відсутність обґрунтованої доцільності його спільного розгляду з вимогою про розірвання шлюбу та завершення розгляду первісного позову, суд дійшов висновку про повернення зустрічної позовної заяви на підставі частини третьої статті 194 ЦПК України. Цією нормою передбачено повернення зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 ЦПК України, із долученням її копії до матеріалів справи.
Повернення заяви з наведених підстав не є вирішенням майнового спору по суті та не перешкоджає заявнику ОСОБА_1 звернутися з вимогами про поділ майна до суду як із самостійним позовом. При постановленні цієї ухвали суд не оцінює обґрунтованість заявлених майнових вимог.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 193, 194, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суддя -
П О С Т А Н О В И В :
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя, подану його представником - адвокатом Коваленком Олександром Миколайовичем, разом із заявою про усунення недоліків та доданими до них документами - вважати неподаною та повернути заявникові.
Копію зустрічної позовної заяви долучити до матеріалів цивільної справи № 304/1551/26.
Роз`яснити ОСОБА_1 , що повернення зустрічної позовної заяви не перешкоджає зверненню до суду з вимогами про поділ майна подружжя як із самостійним позовом, із додержанням установлених ЦПК України правил пред`явлення позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повної ухвали.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Закарпатського
Учасник справи, якому ухвалу не вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Ухвала складена 01.10.2026 року.
Суддя
Перечинського районного суду
Закарпатської області Ю.В. СИДОРЕНКО