УХВАЛА
11 вересня 2026 року
місто Київ
справа № 363/1904/23
провадження № 61-334вп26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротенка Є. В., розглянувши розпорядження голови Київського апеляційного суду від
09 вересня 2026 року щодо визначення підсудності апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 02 вересня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей Вишгородської міської ради Київської області, Орган опіки та піклування Вишгородської міської ради Київської області, про визначення місця проживання малолітньої дитини, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей Вишгородської міської ради Київської області, Служба у справах дітей Дунаєвецької міської ради Хмельницької області, про визначення місця проживання малолітньої дитини,
ВСТАНОВИВ:
28 серпня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області постановив ухвалу, якою до набрання законної сили рішенням суду у справі № 363/1904/23 забезпечив позов шляхом зобов`язання ОСОБА_1 забезпечити регулярне спілкування ОСОБА_2 з дитиною ОСОБА_3 , 2019 року народження, в час коли дитина не перебуває з батьком, згідно ухвали Вишгородського районного суду Київської області від 12 квітня 2024 року, шляхом організації відео зв`язку через програмне забезпечення (месенджери) «Viber», «WhatsApp» або «Telegram» за наступним графіком: щовівторка та щочетверга з 19 години 00 хвилини до 19 години 30 хвилини, щосуботи з 18 години 00 хвилини до 18 години 30 хвилини за київським часом. Обов`язок щодо забезпечення такого спілкування не поширюється на випадки, коли у визначений час дитина перебуває у лікувальному закладі, проходить медичне обстеження, отримує медичну допомогу, бере участь у навчальному, виховному, реабілітаційному або іншому заході, присутність на якому є обов`язковою або об`єктивно перешкоджає проведенню відеозв`язку. Про виникнення таких обставин ОСОБА_1 зобов`язана невідкладно повідомити ОСОБА_2 доступним засобом зв`язку, із зазначенням причин неможливості проведення відеозв`язку. Якщо обставини, що перешкоджали спілкуванню, припинилися, сторони мають узгодити інший час для проведення відповідного відеозв`язку, якщо це відповідає інтересам дитини. В задоволенні решти вимог заяви про забезпечення позову позивачу за первісним позовом, відповідачу за зустрічним позовом ОСОБА_2 відмовив. В задоволенні заяви відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 про заміну вжитого судом заходу забезпечення позову від 12 квітня 2024 року відмовив. Повний текст вказаної ухвали складений 02 вересня 2026 року.
Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подала до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу.
З огляду на те, що однією зі сторін у цивільній справі № 363/1904/23 є
ОСОБА_2 , який є суддею у відставці та до звільнення з посади у зв`язку з відставкою обіймав посаду судді Київського апеляційного суду, голова Київського апеляційного суду на підставі частини першої статті 26, частини шостої статті 31 ЦПК України розпорядженням від 09 вересня 2026 року передав апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 02 вересня 2026 року до Верховного Суду для визначення підсудності.
11 вересня 2026 року до Верховного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 , у якому вона просила при визначенні підсудності справи виключити Житомирський апеляційний суд, посилаючись на дружні відносини
ОСОБА_2 з деякими суддями вказаного суду.
За приписами частини першої статті 26 ЦПК України підсудність справи, у якій однією зі сторін є суд або суддя суду, до підсудності якого віднесена ця справа за загальними правилами, визначається ухвалою суду вищої інстанції, постановленою без повідомлення сторін.
Згідно із частиною шостою статті 31 ЦПК України справа, у якій однією зі сторін є суд, до підсудності якого віднесена ця справа за загальними правилами, або суддя цього суду, не пізніше п`яти днів із дня надходження позовної заяви передається на підставі розпорядження голови суду до суду вищої інстанції для визначення підсудності.
Ураховуючи, що однією зі сторін у цій справі є ОСОБА_2 - суддя Київського апеляційного суду у відставці, за яким відповідно до частини п`ятої статті 116 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» зберігається звання судді, з метою усунення сумнівів щодо об`єктивного та неупередженого розгляду справи, підсудність цієї справи для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 02 вересня 2026 року необхідно визначити Житомирському апеляційному суду, як найбільш територіально наближеному.
При цьому, доводи клопотання ОСОБА_1 про неможливість визначення підсудності цієї справи Житомирському апеляційному суду не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вона не позбавлена можливості, за наявності підстав, передбачених статтею 36 ЦПК України, заявити відвід конкретному судді.
Керуючись частиною першою статті 26 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Підсудність справи №363/1904/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 02 вересня 2026 року визначити Житомирському апеляційному суду.
Матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 02 вересня 2026 року у справі № 363/1904/23 направити Житомирському апеляційному суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Коротенко