Дата документу 11.09.2026
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
____________________________________________
Єдиний унікальний № 336/6109/26 Головуючий у 1 інстанції Вайнраух Л.А.
Провадження № 22-ц/807/2174/26 Суддя доповідач Бредун Дмитро Сергійович
УХВАЛА
11 вересня 2026 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі судді-доповідача Бредуна Д.С., при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 27 липня 2026 року про повернення позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотехбудсервіс» про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 27 липня 2026 позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотехбудсервіс» про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, моральної шкоди повернуто позивачу.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, 03 вересня 2026 року відповідачка ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу до канцелярії Запорізького апеляційного суду.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 03 вересня 2026 року цивільну справу витребувано із Шевченківського районного суду м. Запоріжжя.
10 вересня 2026 року справа надійшла до апеляційного суду.
Проте за апеляційною скаргою не може бути відкрито провадження, оскільки у порушення вимог п.3 ч.4 ст. 356 ЦПК України апелянтом при зверненні до суду з апеляційною скаргою не сплачено судовий збір за подачу апеляційної скарги.
Згідно вимог п.3 ч.4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додається, зокрема, документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Проте, до матеріалів апеляційної скарги не долучено доказів сплати судового збору, натомість позивачкою ОСОБА_1 заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке обґрунтовано тим, що вона отримує мінімальну пенсію та не має у власності нерухомого майна.
Розглянувши клопотання про звільнення від сплати судового збору, апеляційний суд приходить до висновку, що відсутні передбачені законом підстави для його задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть сплачені, заява відповідно до статті 257 ЦПК України залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли сплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення. Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати, зобов`язана одночасно надати докази, які підтверджують наявність обставин, якими обґрунтоване таке клопотання.
Відповідно до ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (пункт 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії» (Shishkovv. Russia).
При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення Європейського суду з прав людини «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями ч.5 ст. 136 ЦПК України, зобов`язана одночасно надати докази, які підтверджують наявність обставин, якими обґрунтоване таке клопотання.
Таким чином, аналіз наведених положень закону приводить до висновку, що звільнення від сплати судового збору здійснюється за наявності доказів тяжкого майнового стану та відсутності коштів на сплату судового збору.
Разом з тим, апелянт надала довідку з Центрального об`єднаного управління Пенсійного Фонду України м.Запоріжжя в Запорізькій області, з якої вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні та отримує пенсію за віком.
Згідно довідки про доходи №2458614405492283, вбачається, що за період з січня 2025 року по квітень 2026 року ОСОБА_1 отримала пенсію у розмірі 57936,00 грн.
Втім інформація з довідки з Центрального об`єднаного управління Пенсійного Фонду України м.Запоріжжя в Запорізькій області про розмір пенсії не охоплює відомості про суми нарахованого доходу особи, зокрема, про річний дохід за попередній календарний рік фізичної особи.
Таким чином, довідка з Центрального об`єднаного управління Пенсійного Фонду України м.Запоріжжя в Запорізькій області про розмір пенсії жодним чином не характеризує майновий ОСОБА_1 та не свідчать про відсутність у неї доходів на момент подання апеляційної скарги.
Зазначені у клопотанні обставини та надані на їх підтвердження докази, не є безумовними підставами для звільнення від сплати судового збору, оскільки заявником не надано суду апеляційної інстанції доказів на підтвердження реального майнового стану (довідки фіскальних органів про доходи, довідки про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо), який перешкоджає виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої апеляційної скарги судовим збором.
Враховуючи зазначені обставини, що апелянт не надав до суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності коштів на сплату судового збору або доказів наявності пільг, передбачених ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Виходячи з вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливих судових процедур і рівності учасників судового процесу перед законом, та враховуючи те, що апелянтом не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення від сплати судового збору, заявлене клопотання про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 9 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено ставки судового збору за подання до суду апеляційної скарги на ухвалу суду юридичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а фізичною особою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», встановлено у 2026 році (рік звернення позивача до суду) прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 01.01.2024 у розмірі 3328,00 грн.
Таким чином, апелянту за подання апеляційної скарги слід сплатити судовий збір у розмірі 665,60 грн. на реквізити Запорізького апеляційного суду за наступними реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл/м. Запоріжжя Вознес./22030101;
Рахунок отримувача (IBAN): [рахунок приховано];
Код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
При цьому вказаний розмір в незначному обсязі, на 86 гривень перевищує один відсоток від розміру річного доходу, наданою відповідачкою, а отже не буде для неї надмірним тягарем і суттєвою перешкодою для доступу до правосуддя.
Відповідно до ч.2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Зважаючи на зазначені недоліки апеляційної скарги, на підставі ст. 185, ст. 357 ЦПК України її необхідно залишити без руху, а апелянту - надати строк для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст. ст. 185, 357 ЦПК України, апеляційний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 27 липня 2026 року про повернення позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотехбудсервіс» про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, моральної шкоди залишити без руху.
Надати скаржнику строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали для надання до Запорізького апеляційного суду оригіналу квитанції про сплату судового збору в сумі 532,48 грн.
Роз`яснити, що у випадку невиконання всіх зазначених вище вимог у встановлений строк, апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута скаржнику відповідно до вимог ст. 185, ч.2 ст. 357 ЦПК України.
Ухвала оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Суддя: Д.С.Бредун