Дата документу 11.09.2026 Справа № 554/12379/26
Провадження № 2/554/5815/2026
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 вересня 2026 року Шевченківський районний суд міста Полтави в складі:
головуючого судді Шевської О.І.
за участю секретаря судового засідання Рябченко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтава заяву судді Шевченківського районного суду міста Полтави Шевської Олени Іванінви про самовідвід від розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В :
До Шевченківського районного суду міста Полтави надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії.
21 серпня 2026 року суддя Шевченківського районного суду міста Полтави Шевська О.І. заявила самовідвід від розгляду зазначеної справи на підставі п.5 ч.1 ст. 36 ЦПК України, з метою недопущення виникнення у сторін сумнівів в її неупередженості та об`єктивності при розгляді справи.
Підставою самовідводу стало те, що вона прямо чи побічно не заінтересована у результатах розгляду даної справи, однак у сторін можуть виникнути сумніви в її неупередженості та об`єктивності при розгляді зазначеної справи, оскільки позивачем за даним позовом є ОСОБА_1 , який відповідно до Рішення двадцять першої сесії восьмого скликання Шевченківської районної у місті Полтаві ради від 19 лютого 2026 року включений до числа присяжних Шевченківського районного суду міста Полтави.
Відповідно до ст. 63 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя. Присяжні виконують обов`язки, визначені пунктами 1, 2, 4-6 частини сьомої статті 56 цього Закону.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Зі змісту ч.1 ст.39 ЦПК України слідує, що з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.
Згідно з ч.ч.1,2,8,9 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді. Питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом.
Разом з тим, при вирішенні питання про обґрунтованість заявленого відводу, суддя керується Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколів до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практикою з Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, відповідно до положення ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» визначено дві вимоги щодо безсторонності суду: по-перше, бути об`єктивно вільним від упередженості чи зацікавленості у результаті розгляду справи, по-друге, бути об`єктивно безстороннім, тобто суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву в його безсторонності.
Відповідно до п.2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так, у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому, суддя вважається безстороннім, якщо не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).
Відповідно до положень ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з п. 4 вказаної статті суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Вищевказана практика Європейського суду з прав людини (справи «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України») підлягає застосуванню як аналогія процесуального права, що відповідає п. 9 ст. 10 ЦПК України.
З метою недопущення виникнення у сторін сумнівів в неупередженості та об`єктивності судді при розгляді даної справи, заява про самовідвід підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 247 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ :
Заяву судді Шевченківського районного суду міста Полтави Шевчької Олени Іванівни про самовідвід від розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії- задовольнити.
Справу передати на розгляд іншому судді, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.І.Шевська