Дата документу 16.09.2026 Справа № 554/12379/26
Провадження № 2/554/5815/2026
Керівнику апарату
Шевченківського районного суду
міста Полтави
Загорулько О.С.
Заява про самовідвід
У моєму провадженні, згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.09.2026, знаходиться цивільна справа № 554/12379/26 за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії.
Ознайомившись із вказаною позовною заявою, приходжу до висновку про неможливість брати участь у розгляді вказаної цивільної справи, як головуючий суддя, оскільки позивачем за даним позовом є ОСОБА_1 , який відповідно до Рішення двадцять першої сесії восьмого скликання Шевченківської районної у місті Полтаві ради від 19.02.2026 включений до числа присяжних Шевченківського районного суду міста Полтави.
Відповідно до ст.63 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою, вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя. Присяжні виконують обов`язки, визначені пунктами 1, 2, 4-6 частини сьомої статті 56 цього Закону.
Відповідно до ч.1 ст.39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.
Згідно із вимогами ч.3 ст.39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Підходи до встановлення наявності упередженості та безсторонності суддів викладені у рішеннях ЄСПЛ, зокрема в рішеннях у справах «Мироненко та Мартиненко проти України» від 10.12.2009 року, «Бочан проти України» від 03.05.2007 року, «Білуха проти України» від 09.11.2006 року.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ безсторонність (неупередженість) суду в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися згідно з суб`єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд (його склад) достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland)). Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а також може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (рішення від 15.12.2005 року у справі «Кіпріану проти Кіпру» (Kyprianou v. Cyprus)).
У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають відносини, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Навіть зовнішні прояви можуть бути важливими або, іншими словами, «правосуддя має не тільки чинитись, також має бути видно, що воно чиниться» (рішення ЄСПЛ у справі «Газета-Центр проти України» від 15.07.2010 року).
У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19.05.2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 року № 2006/23, зазначено, що об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Суддя дотримується незалежної позиції як щодо суспільства в цілому, так і щодо конкретних сторін судової справи, в якій він повинен винести рішення. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді (пункти 1.2, 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів).
Згідно з висновком Венеційської Комісії від 11.12.2020 року № 1012/2020
для суддів важливим є не лише діяти неупереджено, а й доносити до громадськості сприйняття неупередженості.
Згідно із п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає самовідводу, якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
З огляду на те, що позивач ОСОБА_1 є присяжним Шевченківського районного суду міста Полтави, в якому я здійснюю правосуддя, з метою уникнення будь-яких сумнівів у сторін, які беруть участь у справі, та сторонніх спостерігачів щодо зацікавленості та неупередженості головуючого по справі, дотримання та реалізації процесуальних прав учасників процесу, а також з метою дотримання балансу інтересів між будь-якими несприятливими наслідками для сторін, заявляю самовідвід від розгляду цивільної справи № 554/12379/26 за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії.
Суддя І.М. Михайлова