Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
УХВАЛА
з питання відмови у відкритті провадження в адміністративній справі
11 вересня 2026 р. справа № 643/10077/26
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Смагар С.В., ознайомившись з матеріалами адміністративної справи № 643/10077/26 за позовом ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 ) до слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова Задорожної Алевтини Миколаївни (адреса 61153, м. Харків, проспект Ювілейний, буд. 38-Є) про визнання протиправними дій,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова Задорожної Алевтини Миколаївни, в якому просить визнати дії слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова Задорожної А.М. як дії, що порушують присягу судді і позбавляючі захисту суду.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що є заявником у кримінальному провадженні № 312026226200000202, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 квітня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 356 Кримінального кодексу України, що 12 травня 2026 року він звернувся до Салтівського районного суду міста Харкова зі скаргою в порядку статті 303 Кримінального процесуального кодексу України на постанови дізнавача від 06 травня 2026 року, і що ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова Задорожної А.М. від 13 травня 2026 року у справі № 643/9742/26 (провадження № 1-кс/643/3871/26) зазначену скаргу повернуто заявнику. Позивач вважає, що такими діями його позбавлено права на доступ до суду та на судовий захист, і посилається на статті Конституції України та статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Позовну заяву подано до Салтівського районного суду міста Харкова 18 травня 2026 року за вхідним номером 30543/26.
Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 19 травня 2026 року відмовлено у відкритті провадження у справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України. Постановою суду апеляційної інстанції від 23 червня 2026 року зазначену ухвалу скасовано, а справу направлено до Салтівського районного суду міста Харкова для продовження розгляду. Підставою скасування слугувало те, що суд першої інстанції не врахував норми процесуального права, які регулюють питання у справах, в яких стороною є суд або суддя цього суду: отримавши позовну заяву, в якій відповідачем визначено суддю Салтівського районного суду міста Харкова, суд першої інстанції повинен був направити справу для визначення суду, до підсудності якого віднесена ця справа, і лише після визначення та направлення справи до такого суду цим судом мало вирішуватися питання щодо можливості відкриття провадження у справі.
Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 06 липня 2026 року справу передано до суду вищої інстанції для визначення підсудності. Ухвалою суду апеляційної інстанції від 31 липня 2026 року у вирішенні питання щодо визначення підсудності відмовлено з тих мотивів, що за частиною 1 статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України ця справа Салтівському районному суду міста Харкова не підсудна взагалі, а тому механізм частини 1 статті 28 цього Кодексу застосуванню не підлягає; матеріали справи повернуто до Салтівського районного суду міста Харкова.
Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 14 серпня 2026 року адміністративну справу № 643/10077/26 передано за підсудністю до Харківського окружного адміністративного суду на підставі частини 2 статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України. Справу надіслано супровідним листом від 01 вересня 2026 року № 643/10077/26/51476/2026 і 10 вересня 2026 року зареєстровано у Харківському окружному адміністративному суді, за результатами автоматизованого розподілу справу передано судді Смагар С.В., присвоєно номер провадження П/520/34811/26.
Відповідно до частини 2 статті 30 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до розгляду судом, якому вона надіслана. Отже, питання про відкриття провадження у цій справі належить вирішити Харківському окружному адміністративному суду.
Суд зазначає, що висновок суду першої інстанції про непоширення юрисдикції адміністративних судів на заявлену позовну вимогу судом апеляційної інстанції по суті не переглядався і не спростовувався: ухвалу від 19 травня 2026 року скасовано виключно через недодержання порядку вирішення питання про підсудність, а оцінка юрисдикційної належності вимоги віднесена до компетенції того суду, якому справу буде передано за підсудністю. Наразі цим судом є Харківський окружний адміністративний суд.
Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд виходить з такого.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
За приписами пункту 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом оскарження є дії слідчого судді, вчинені під час розгляду скарги, поданої в порядку статті 303 Кримінального процесуального кодексу України, Ці дії вчинені суддею при здійсненні правосуддя у конкретному кримінальному провадженні.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2018 року у справі № 820/5586/16 сформулювала правовий висновок про те, що дії суду (судді), вчинені при виконанні своїх обов`язків щодо здійснення правосуддя, є процесуальними, а не управлінськими, та що оскарження в будь-який спосіб процесуальних актів, дій (бездіяльності) судів і суддів при розгляді конкретної справи поза передбаченим процесуальним законом порядком не допускається.
Аналогічну позицію Велика Палата Верховного Суду виклала у постановах від 12 грудня 2018 року у справі № 804/285/16, в якій зазначено, що закони України не передбачають можливості розгляду в суді позовних вимог про визнання незаконними дій (бездіяльності) іншого суду, та від 06 лютого 2019 року у справі № 705/748/17.
Крім того, у постанові від 13 березня 2019 року у справі № 813/1596/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що у межах правовідносин, які виникають під час кримінального провадження, сторони діють як учасники цього провадження, їхні права та обов`язки визначені Кримінальним процесуальним кодексом України, а тому такий спір не має ознак публічно-правового і не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Отже, законність ухвали слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова Задорожної А.М. від 13 травня 2026 року, а так само правомірність дій слідчого судді, вчинених при постановленні цієї ухвали, можуть перевірятися виключно в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, і не можуть бути самостійним предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Окремо суд зазначає таке. Позовна вимога сформульована як вимога визнати дії слідчого судді такими, що порушують присягу судді. Правовідносини, які мають ознаки порушення суддею присяги, є правовідносинами притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до частини 1 статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» право на звернення зі скаргою (заявою) щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарною скаргою) має будь-яка особа. За правилами статті 108 цього Закону дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя в порядку, визначеному Законом України «Про судоустрій і статус суддів» та Законом України «Про Вищу раду правосуддя».
Таким чином, встановлення факту вчинення суддею дисциплінарного проступку, у тому числі порушення присяги судді, віднесено до компетенції Вищої ради правосуддя, а не суду. Суд не наділений повноваженнями вирішувати питання дисциплінарної відповідальності судді, а отже заявлена позовна вимога не може бути предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до частини 6 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
Відповідно до частини 5 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що заявлений ОСОБА_1 позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, а тому у відкритті провадження в адміністративній справі № 643/10077/26 слід відмовити.
Оскільки ОСОБА_1 на підставі пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, що підтверджується копією посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни другої групи серії НОМЕР_1 , судовий збір за подання цієї позовної заяви не сплачувався і питання про повернення судового збору судом не вирішується.
Керуючись статтями 2, 19, 20, 30, 170, 241-243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі № 643/10077/26 за позовом ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 ) до слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова Задорожної Алевтини Миколаївни (адреса 61153, м. Харків, проспект Ювілейний, буд. 38-Є) про визнання протиправними дій.
2. Роз`яснити ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 ), що розгляд позовної вимоги про визнання дій слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова Задорожної Алевтини Миколаївни такими, що порушують присягу судді, не віднесено до юрисдикції жодного суду: встановлення факту вчинення суддею дисциплінарного проступку, у тому числі порушення присяги судді, здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя за дисциплінарною скаргою в порядку, встановленому Законом України «Про судоустрій і статус суддів» та Законом України «Про Вищу раду правосуддя».
3. Роз`яснити ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 ), що законність ухвали слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова Задорожної Алевтини Миколаївни від 13 травня 2026 року у справі № 643/9742/26 (провадження № 1-кс/643/3871/26) та правомірність дій слідчого судді, вчинених при постановленні цієї ухвали, перевіряються в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України.
4. Роз`яснити ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 ), що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача не допускається.
5. Копію цієї ухвали разом з позовною заявою та всіма доданими до позовної заяви матеріалами надіслати ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 ) не пізніше наступного дня після постановлення цієї ухвали.
6. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка подає апеляційну скаргу, зазначений строк обчислюється з дня вручення відповідній особі копії ухвали.
7. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо ухвалу не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
8. Ухвала постановлена та підписана 11 вересня 2026 року.
Суддя С.В. Смагар