1 Справа № 335/3359/26 2/335/2328/2026
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2026 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі
головуючого судді Геєць Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Перетятко С.С.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представників відповідача Сугири В.С., Тараненка В.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька оптово-роздрібна фірма «Взуття» про усунення перешкод у користуванні власністю, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні суду перебуває зазначена справа.
До судового засідання представником відповідача подано клопотання про зупиненя провадження у справі, в обґрунтування якого представник відповідача зазначив, що в провадженні Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя перебуває цивільна справа № 335/3359/26 за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Запорізька оптово-роздрібна фірма «Взуття» про усунення перешкод в користуванні власністю. Водночас у провадженні Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя перебуває цивільна справа № 335/7889/26 за позовом ТОВ «Запорізька оптово-роздрібна фірма «Взуття» до ОСОБА_3 про визнання права власності. Розгляд справи № 335/3359/26 є об`єктивно неможливим до вирішення справи № 335/7889/26, оскільки обставини, які встановлюються у справі № 335/3359/26 мають безпосереднє значення для правильного вирішення справи № 335/7889/26. Зокрема, у справі № 335/7889/26 вирішується питання щодо права власності на приміщення магазину «Взуття» розміщеного по АДРЕСА_1 , від якого залежить можливість та правова оцінка вимог про усунення перешкод в користуванні власністю ОСОБА_3 в магазині «Взуття» у справі № 335/7889/26. Таким чином, до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 335/7889/26 суд не має можливості повно та об`єктивно встановити обставини, необхідні для вирішення цієї справи.
В судовому засіданні представники відповідача подане клопотання про зупинення провадження у справі підтримали, просили суд його задовольнити.
Представник позивача заперечувала проти задоволення даного клопотання.
Вислухавши думку учасників справи, дослідивши клопотання, суд дійшов до наступних висновків.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Право на ефективний судовий захист закріплено у статті другій Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року та в статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» (далі Конвенція).
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
За правовою позицією Конституційного Суду України правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункт 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).
Положеннями частини першої статті 251 ЦПК України передбачено ряд підстав для зупинення провадження, який є вичерпним.
Так, зокрема, пунктом 6 частини першої вищевказаної норми права передбачено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Зупинення провадження у справі це тимчасове припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року викладено висновок про те, що метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.
З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.
Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.
Разом із тим, необхідно враховувати, що відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
У постанові Верховного Суду України 07 жовтня 2015 року у справі № 6-1367цс15 зазначено, що «зупинення провадження у справі це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. В справі, яка переглядається, суть спірних правовідносин полягає у вирішенні питання щодо правомірності звільнення з роботи позивача. Проте, вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, яка переглядається, суд на порушення вимог пункту 4 частини першої статті 201 ЦПК України не вказав конкретну іншу справу та обставину, до вирішення якої зупиняється провадження у справі, у чому саме полягає взаємозв`язок предметів розгляду інших справ, а також у чому полягає передбачена законом неможливість розгляду зазначеної справи до розгляду іншої справи, та зупинив провадження у справі усупереч принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи. При цьому суди взагалі не аналізували та не встановлювали у визначеному законом порядку, чи дійсно від наслідку розгляду іншої справи залежить прийняття рішення у зазначеній цивільній справі».
Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 01 лютого 2017 року в справі № 6-1957цс16.
Разом з тим, всупереч наведених вимог законодавства, представником відповідача в поданому клопотанні про зупинення провадження у справі не наведено мотивів, які дають підстави дійти висновку про об`єктивну неможливість розгляду цієї справи, неможливість встановити та оцінити певні конкретні обставини (факти), що мають суттєве значення для вирішення цього спору на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Сама по собі взаємопов`язаність справ ще не свідчить про неможливість розгляду цієї справи до прийняття рішення в іншій справі, оскільки незалежно від результату розгляду справи за позовом ТОВ «Запорізька оптово-роздрібна фірма «Взуття» до ОСОБА_3 про визнання права власності, суд має достатньо правових підстав для розгляду та вирішення по суті справу за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Запорізька оптово-роздрібна фірма «Взуття» про усунення перешкод в користуванні власністю.
Матеріали справи за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Запорізька оптово-роздрібна фірма «Взуття» про усунення перешкод в користуванні власністю дозволяють у повній мірі встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Розглянувши клопотання представника відповідача, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі за позовом ТОВ «Запорізька оптово-роздрібна фірма «Взуття» до ОСОБА_3 про визнання права власності.
Слід зазначити, що необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 05 березня 2019 року у справі № 910/5425/18 та від 20 червня 2019 року в справі№ 910/12694/18.
Керуючись ст.ст. 251, 253, 260 ЦПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька оптово-роздрібна фірма «Взуття» про усунення перешкод у користуванні власністю - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 14.09.2026.
Суддя Ю.В.Геєць