СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
14 вересня 2026 року м. Харків Справа № 905/328/26
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І., суддя Хачатрян В.С.
за участю секретаря судового засідання Бессонової О.В.
за участю представника Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Донецького обласного управління Акціонерного товариства "Ощадбанк" та представника Фермерського господарства "ВЕНДЕМІЯ"
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фермерського господарства "ВЕНДЕМІЯ" (вх. №1728 Д/1) на рішення Господарського суду Донецької області від 24.07.2026 у справі № 905/328/26
за позовом Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Донецького обласного управління Акціонерного товариства "Ощадбанк", м. Краматорськ, Донецька область,
до відповідача 1 Фермерського господарства "ВЕНДЕМІЯ", с. Колодязі, Краматорський район, Донецька область,
до відповідача 2 ОСОБА_1 , смт. Ямпіль, Краматорський район, Донецька область,
про солідарне стягнення 1 289 847,00 грн,
ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії - Донецького обласного управління Акціонерного товариства "Ощадбанк" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача 1 Фермерського господарства "ВЕНДЕМІЯ", до відповідача 2 ОСОБА_1 про солідарне стягнення 1 289 847,00 грн.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 24.07.2026 у справі № 905/328/26 позовні вимоги Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Донецького обласного управління Акціонерного товариства "Ощадбанк" до відповідача 1 Фермерського господарства "ВЕНДЕМІЯ" до відповідача 2 ОСОБА_1 , про солідарне стягнення 1 289 847,00 грн, задоволено.
Стягнуто солідарно з Фермерського господарства "ВЕНДЕМІЯ", ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Донецького обласного управління АТ "Ощадбанк" заборгованість перед Державою за договором кредитної лінії №104.10-35/К-105/21 від 14.06.2021 у розмірі 1 289 847,00 грн.
Стягнуто з Фермерського господарства "ВЕНДЕМІЯ" на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Донецького обласного управління АТ "Ощадбанк" витрати по сплаті судового збору в сумі 7 739,08 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Донецького обласного управління АТ "Ощадбанк" витрати по сплаті судового збору в сумі 7 739,08 грн.
Фермерське господарство "ВЕНДЕМІЯ" з рішенням суду першої інстанції не погодилось, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить апеляційний суд рішення Господарського суду Донецької області від 24.07.2026 у справі № 905/328/26 скасувати та ухвалити нове рішення яким відмовити Державному ощадний банк України в особі філії Донецького обласного управління Акціонерного товариства Ощадбанк до відповідача 1 Фермерського господарства «ВЕНДЕМІЯ» до відповідача 2 ОСОБА_1 про солідарне стягнення 1 289 847,00 гривень в повному обсязі.
Детально рух у справі викладено у процесуальних документах суду.
У судове засідання, яке відбулось 14.09.2025, з`явився представник Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Донецького обласного управління Акціонерного товариства "Ощадбанк" та представник Фермерського господарства "ВЕНДЕМІЯ". Інші представники сторін у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце засідання повідомлені належним чином.
На початку судового засідання колегія суддів встановила, що від Фермерського господарства "ВЕНДЕМІЯ" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.
Клопотання мотивовано тим, що у Господарському суді міста Києва перебуває справа №910/7728/26 за позовом Фермерського господарства «Вендемія» до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання безпідставним і скасування рішення банку про відмову в застосуванні мораторію та зобов`язання вчинити відповідні дії.
Скаржник зазначає, що розгляд цієї справи буде передчасним, оскільки справою №910/7728/26 буде вирішуватись питання скасування рішення про відмову у застосуванні мораторію, а отже буде безпідставним стягнення заборгованості у розмірі 1 289 847,00 грн у цій справі.
Положення статті 227 ГПК України передбачають обов`язок суду зупинити провадження у справі.
Пункт п`ятий частини першої статті 227 ГПК України визначає, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках: об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи (пункт четвертий частини першої статті 229 ГПК України).
Досліджуючи питання дотримання судом під час зупинення провадження норм процесуального права, зокрема, пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України апеляційний суд виходить з системного аналізу цього пункту через призму завдань та основних засад господарського судочинства, закріплених у частині першій, пунктах 1, 4, 10, 11 частини третьої статті 2 ГПК України, а також умов застосування цього пункту, якими є:
- об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи; тобто, неможливість для суду самостійно встановити обставини, які встановлюються судом у іншій справі;
- пов`язаність справи з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема, факти, що мають преюдиційне значення;
- обґрунтованість судового рішення, в якому має бути проаналізовано, чи дійсно від наведених обставин залежить вирішення спору в цій справі, та належно мотивовано, що зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи зумовлюється виявленням в ній саме обставин, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено і саме це і є першопричиною перешкоди у здійсненні правосуддя в справі, що зупиняється.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
Тобто, колегія суддів зазначає, що:
- по-перше, провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього;
- по-друге, під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо;
- по-третє, обов`язкова пов`язаність справи, що зупиняється, з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема, факти, що мають преюдиційне значення.
Таким чином, для вирішення питання про зупинення провадження у справі з огляду на вимоги пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати:
- чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства;
- чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи з вказівкою на обставини, які встановлюються судом в іншій справі.
Вказаний висновок узгоджується із постановою Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.02.2022 у справі №357/10397/19.
Водночас, за приписами пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
У справі №905/328/26 предметом апеляційного перегляду є законність і обґрунтованість рішення про солідарне стягнення з ФГ «Вендемія» та ОСОБА_1 заборгованості перед державою за кредитом, залученим під державну гарантію на портфельній основі. Одним із ключових доводів апеляційної скарги є твердження ФГ «Вендемія» про поширення на спірне кредитне зобов`язання мораторію, передбаченого пунктами 23- 36 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.
Згідно з пунктом 29 зазначеного розділу ЦК України, якщо кредитор безпідставно прийняв рішення про відмову в застосуванні мораторію та такі обставини встановлені судом, мораторій вважається застосованим із дня отримання кредитором заяви позичальника. Отже, вирішення питання про правомірність відмови банку безпосередньо впливає на визначення правового режиму спірного кредитного зобов`язання, можливість його примусового виконання та, відповідно, на результат розгляду вимог про стягнення заборгованості.
При цьому правомірність індивідуального рішення АТ «Ощадбанк» про відмову в застосуванні мораторію не становила предмета позову у справі № 905/328/26, не досліджувалася судом першої інстанції та не була покладена в основу оскаржуваного рішення.
Натомість саме це питання становить безпосередній предмет судового розгляду у справі № 910/7728/26, у межах якої суд має встановити: зміст поданої ФГ «Вендемія» заяви; повноту й достовірність доданих до неї відомостей і документів; відповідність позичальника сукупності критеріїв, установлених пунктом 23 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України; обґрунтованість наведених банком підстав для відмови; а також наявність або відсутність передумов для застосування наслідків, передбачених пунктом 29 цього розділу.
Відтак у справі № 910/7728/26 вирішується не абстрактне питання тлумачення норм права і не окремий доказовий факт, який апеляційний суд спроможний оцінити самостійно, а самостійний спір щодо правомірності конкретного рішення банку та виникнення передбачених законом наслідків його безпідставності. Надання апеляційним судом правової оцінки цьому рішенню до завершення розгляду справи № 910/7728/26 фактично означало б вирішення вимог, які не були предметом розгляду суду першої інстанції у справі № 905/328/26 та є предметом іншого судового провадження.
Колегія суддів також ураховує, що відповідно до частини четвертої статті 75 ГПК України обставини, встановлені судовим рішенням у господарській справі, яке набрало законної сили, за передбачених цією нормою умов не підлягають повторному доказуванню. Тому судове рішення у справі № 910/7728/26 після набрання ним законної сили матиме істотне значення для встановлення правового режиму кредитного зобов`язання та перевірки можливості стягнення спірної заборгованості.
Отже, між справами №905/328/26 і №910/7728/26 існує безпосередній матеріально-правовий зв`язок: висновок щодо законності відмови банку в застосуванні мораторію та настання наслідків, передбачених пунктом 29 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, здатний безпосередньо вплинути на результат апеляційного перегляду рішення про стягнення заборгованості. Продовження розгляду цієї справи до набрання законної сили рішенням у справі №910/7728/26 створює ризик ухвалення судових рішень із взаємовиключними висновками щодо правового режиму одного й того самого кредитного зобов`язання.
Верховний Суд наголошує, що об`єктивна неможливість розгляду справи має полягати у неможливості суду на підставі наявних доказів установити й оцінити конкретні обставини, які мають істотне значення для вирішення спору. Вирішуючи питання про зупинення провадження, суд повинен ураховувати предмет і підстави позовів в обох справах та конкретно зазначити, від установлення яких обставин в іншій справі залежить вирішення спору. Такий підхід викладено, зокрема, в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.03.2024 у справі №910/17615/20.
З огляду на наведене колегія суддів дійшла висновку, що до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/7728/26 існує об`єктивна неможливість завершити апеляційний розгляд справи №905/328/26, а тому провадження в ній відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 та п. 4 ч. 1 ст.229 ГПК України підлягає зупиненню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 227, 234 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-
УХВАЛИВ:
Клопотання Фермерського господарства "ВЕНДЕМІЯ" про зупинення провадження у справі №905/328/26 задовольнити.
Зупинити провадження у справі №905/328/26 до набрання законної сили рішення Господарського суду Харківської області у справі №910/7728/26.
Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 235 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржена до касаційної інстанції у строки передбачені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя В.В. Россолов
Суддя О.І. Склярук
Суддя В.С. Хачатрян