Справа № 946/6291/26
Провадження № 2/946/4828/26
У Х В А Л А
Іменем України
15 вересня 2026 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючої - судді: Бальжик О.І.
за участю секретаря: Федорук Н.О.
представника позивача: Тізула О.І.
представників відповідачів: Кулава М.І., Константинова В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізмаїлі заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, скасування рішення ради про надання земельної ділянки у спільну сумісну власність та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, -
В С Т А Н О В И В:
13.08.2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, скасування рішення ради про надання земельної ділянки у спільну сумісну власність та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку.
Разом з позовною заявою ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення доказів, якою просив:
(І) витребувати (та долучити до матеріалів справи) із Центру надання адміністративних послуг Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області та Відділу №4 управління забезпечення реалізації Державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру в Одеській області належним чином засвідчених копій документів, а саме:
- Акту про встановлення в натурі і погодження меж земельної ділянки з наступними особами: АТ «Одесаобленерго», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ;
- Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у спільну сумісну власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 » за № 2019МФ13ОДІМ000114;
- всіх документів, які пов`язані з вищевказаною земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0658 га із кадастровим номером 51106000000:01:027:0217;
(ІІ) призначити по справі земельно-технічну судову експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання:
- визначити межі фактичного землекористування земельною ділянкою позивачем, а саме фізичних характеристик земельної ділянки позивача (конфігурації, площі, промірів тощо);
- визначити межі землекористування суміжною земельною ділянкою користувачами: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 (земельна ділянка площею 0,0658 га із кадастровим номером 51106000000:01:027:0217) відповідно до правовстановлюючих документів права власності на вищевказану земельну ділянку, а саме фізичних характеристик вищевказаної суміжної земельної ділянки (конфігурації, площі, промірів тощо);
- визначити чи порушують межі суміжної земельної ділянки користувачив: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 (земельна ділянка площею 0,0658 га із кадастровим номером 51106000000:01:027:0217) - межі земельної ділянки позивача, тобто межі земельної ділянки, яким позивач фактично користується;
- визначити можливість розподілу (порядку користування) земельними ділянками між позивачем, та суміжними користувачами: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 (земельна ділянка площею 0,0658 га із кадастровим номером 51106000000:01:027:0217), розробка варіантів їх розподілу (порядку користування);
- для вирішення питань вищевказаної земельно-технічної судової експертизи судовим експертам доручити виконати всю необхідну топографо-геодезичну роботу;
(ІІІ) викликати в судове засідання і допитати у якості свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Вимоги заяви обґрунтував тим, що з метою доведення позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі та для проведення судової експертизи необхідно витребувати докази.Крім того, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 мають можливість дати покази в судовому засіданні в якості свідків про те, що відповідач № 1 прийняв рішення Ізмаїльської міської ради від 26.04.2019 року без погодження меж земельних ділянок зі всіма користувачами суміжних земельних ділянок, чим грубо порушив права ОСОБА_1 .
У судовому засіданні представник позивача подану заяву підтримав та наполягав на її задоволенні.
Представник відповідача, Ізмаїльської міської ради, - Кулава М.І. зазначила, що докази, які просить витребувати позивач, не перебувають у володінні Центру надання адміністративних послуг Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області. Вирішення заяви про забезпечення доказів в іншій частині - залишила на розсуд суду.
Представник відповідачів, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , - ОСОБА_9 підтримав думку представника Ізмаїльської міської ради. Додатково зазначив, що клопотання про призначення експертних досліджень є передчасним, оскільки, можливо, з боку відповідачів також виникнуть питання, які доцільно поставити перед експертом. Щодо допиту свідків - не заперечував, зазначивши, що покази цих свідків в подальшому не можуть бути належними доказами у справі.
Вислухавши думку учасників, дослідивши заяву про забезпечення доказів, ознайомившись з матеріалами позовної заяви, суд приходить такого висновку.
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
За приписами частини першої статті 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Згідно з частиною другою статті 116 ЦПК України способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
Забезпечення доказів це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх імовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 9901/845/18 та у постанові Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/385/19.
Разом з тим, заяву про забезпечення доказів, подану в порядку статей 116-117 ЦПК України, слід відрізняти від клопотання про витребування доказів, яке може бути подане учасником справи відповідно до статті 84 ЦПК України, оскільки вони є різними за своєю правовою природою.
Більш того, потрібно розрізняти витребування доказів як спосіб забезпечення доказів, що в майбутньому можуть бути втрачені або їх подання виявиться ускладненим (статті 116-119 ЦПК України) та витребування доказів як допомогу суду особам, котрі беруть участь у справі, у поданні відповідно доказу, який неможливо отримати самостійно (стаття 84 ЦПК України).
Щодо вимоги заявника про витребування з ЦНАП та Держгеокадастру проекту землеустрою Акту погодження меж та інших архівних матеріалів, суд зазначає про відсутність ознак їх можливої втрати. Вищевказані документи є публічними реєстраційними та землевпорядними матеріалами, які виготовляються у встановленому законом порядку та підлягають обов`язковому зберіганню в державних архівних установах і реєстраційних справах.
Заявником не подано жодного доказу, який би свідчив про намір посадових осіб ЦНАП чи Головного управління Держгеокадастру в Одеській області знищити, пошкодити або приховати витребувані матеріали землевпорядного проекту № 2019МФ13ОДІМ000114. За відсутності належних даних про протиправні дії чи загрозу фізичної ліквідації архівних документів припущення про ризик їх втрати є абсолютно безпідставними. З огляду на це, нормативні підстави для термінового витребування цих документів саме в порядку забезпечення доказів відсутні.
Щодо вимоги заявника про призначення судової земельно-технічної експертизи в порядку забезпечення доказів, суд зазначає, що об`єкт даного дослідження - земельна ділянка. Фізичні характеристики, конфігурація та межі земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , не здатні змінити свої просторові параметри або зникнути за короткий проміжок часу. Жодних даних про ризик знищення або істотної зміни стану межових споруд чи рельєфу території матеріали справи не містять.
Відповідно до приписів ст.ст. 1, 7 Закону України «Про судову експертизу» cудова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду. Судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.
Призначення експертизи в порядку статті 116 ЦПК України до початку розгляду справи у підготовчому засіданні порушує принцип змагальності сторін (стаття 12 ЦПК України).
Згідно зі статтею 103 ЦПК України учасники справи мають право запропонувати суду свої питання, які мають бути поставлені перед експертом, а також заявляти відводи експерту чи пропонувати експертні установи. Відтак, вирішення питання про призначення експертизи без врахування думки відповідачів позбавляють останніх можливості реалізувати свої процесуальні права.
Таким чином, призначення експертизи на цій стадії є процесуально передчасним.
Щодо вимоги про виклик та допит у якості свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в порядку забезпечення доказів, суд зазначає таке.
Стаття 116 ЦПК України передбачає можливість допиту свідка у порядку забезпечення доказів лише за наявності виняткових обставин. До таких обставин належать, зокрема, тяжка хвороба свідка, похилий вік, запланований тривалий виїзд за межі України чи інші підтверджені факти, що унеможливлюють його участь у судовому засіданні у майбутньому.
Заявником ОСОБА_1 не надано жодного медичного документа, довідки чи іншого доказу, який би свідчив про наявність реальної загрози життю, здоров`ю свідків або їхньому тривалому виїзду з місця проживання. Сама лише вказівка на те, що свідки можуть надати важливі покази щодо відсутності погодження меж земельної ділянки у 2019 році, підтверджує важливість їхніх показань для справи, але жодним чином не обґрунтовує неможливість їх допиту під час розгляду справи по суті. Відтак, припущення про втрату даного джерела доказів є суб`єктивними та не підтвердженими матеріалами заяви.
Порядок залучення свідків до участі у справі регламентований статтею 91 ЦПК України, відповідно до якої виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи, поданою до або під час підготовчого засідання.
Позивач не позбавлений права подати процесуально належну заяву про виклик свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у підготовчому засіданні за процедурою, встановленою ст. 91 ЦПК України. Враховуючи викладене, підстави для їх допиту в порядку забезпечення доказів на даній стадії відсутні.
Керуючись ст.ст. 116, 117, 118, 259, 260 ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів у цивільній справі № 946/6291/26 за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, скасування рішення про надання земельної ділянки у спільну сумісну власність та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, - залишити без задоволення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: О.І.Бальжик