П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
У Х В А Л А
15 вересня 2026 р. м. Одеса Справа № 420/11036/26
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Дегтярьової С.В.,
суддів - Крусяна А.В., Яковлєва О.В.,
розглянув питання повернення апеляційної скарги 297 комендатури охорони та обслуговування на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 липня 2026 року у справі №420/11036/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до 297 комендатури охорони та обслуговування про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В :
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2026 року апеляційна скарга була залишена без руху та апелянту надано строк для усунення недоліків 10 днів з моменту отримання копії ухвали шляхом документальних доказів наявності об`єктивних причин для відстрочення сплати судового збору та легітимних підстав для цього або направлення на адресу П`ятого апеляційного адміністративного суду доказів сплати судового збору у розмірі 1597,44 грн та надання доказів надсилання на адресу позивача копії апеляційної скарги разом із доданими матеріалами в паперовій формі листом з описом вкладення.
Згідно довідки про доставку електронного листа ухвала була отримана апелянтом 29 червня 2026 року о 18:53 год.
03 вересня 2026 року до П`ятого апеляційного адміністративного суду від представника 297 комендатури охорони та обслуговування надійшла заява про усунення недоліків, в якій просить відстрочити сплату судового збору, а у разі відмови - продовжити строк для усунення недоліків. В обґрунтування зазначених клопотань апелянт зазначив, що фактична сплата судового збору станом на дату подання цієї заяви об`єктивно неможлива через повну відсутність коштів на рахунках, призначених для цієї мети; причина відсутності коштів має системний бюджетний, а не суб`єктивний характер і не пов`язана з бездіяльністю чи недбалістю апелянта; апелянт вжив усіх заходів, які перебувають у межах його повноважень, як розпорядника бюджетних коштів нижчого рівня, а саме - своєчасно ініційовано внутрішню процедуру нарахування судового збору та звернення за додатковим фінансуванням
Згідно ст.133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Частиною 1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Колегія суддів зауважує, що відсутність своєчасного фінансування апелянта не є підставою для відстрочення сплати судового збору. Особливості фінансування є звичайними умовами його діяльності, які відомі наперед, та не можуть перекладатись на суд шляхом відступу від загального обов`язку сплати судового збору у строки, визначені законом. Фінансування за рахунок коштів Державного бюджету не є виключною обставиною, яка надає переваги порівняно з іншими учасниками справи, оскільки такий підхід суперечив би принципу рівності сторін. Апелянт має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб`єкт владних повноважень та є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене його фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судових витрат останнього, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі установи своєчасно та у повному обсязі.
Разом з тим, доводи апелянта не мають безсумнівних відомостей про час та обсяг очікуваних надходжень на його рахунок, які будуть призначені для сплати судового збору, та жодним чином не підтверджують можливості сплатити такий збір упродовж нового строку.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 квітня 2021 року у справі №640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
Крім того, колегія суддів зазначає, що обов`язок сплати судового збору є процесуальним обов`язком сторони, яка звертається до суду, а підстави відстрочення його сплати визначені законом та є виключенням із загального правила, що застосовується лише за наявності об`єктивних обставин, які унеможливлюють виконання такого обов`язку.
Також, Верховний Суд в ухвалі від 05 липня 2021 року у справі №320/10912/20 зазначив, що продовження процесуального строку є правом, а не обов`язком, суду і повинно здійснюватися за наявності для цього обґрунтованих підстав. Умовою продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги є наявність достатніх доказів того, що після такого продовження строку відпадуть обставини, які перешкоджають виконанню ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху.
Колегія суддів не вбачає достатніх та необхідних правових підстав, визначених ст.121 КАС України, для продовження апелянту строку на усунення недоліків його апеляційної скарги, оскільки йому надано достатньо часу, впродовж якого він мав реальну можливість усунути недоліки апеляційної скарги, однак своїм правом не скористався.
Відповідно до ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.296 цього Кодексу, застосовуються положення ст.169 КАС України.
Згідно до п.1 ч.4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З урахуванням того, що апелянт був належним чином повідомлений про залишення апеляційної скарги без руху та наслідки невиконання ухвали суду, у наданий строк, недоліки не усунув, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст.169, 298, 325 КАС України суд, -
У Х В А Л И В :
Відмовити 297 комендатурі охорони та обслуговування у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Повернути апеляційну скаргу 297 комендатури охорони та обслуговування на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 липня 2026 року у справі №420/11036/26 апелянту без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.
Суддя доповідач С.В. Дегтярьова
Судді А.В. Крусян
О.В. Яковлєв