УХВАЛА
08 жовтня 2026 року
м. Київ
справа №420/11036/26
адміністративне провадження № К/990/42967/26
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Білак М.В., Уханенка С.А.,
перевіривши касаційну скаргу НОМЕР_1 комендатури охорони та обслуговування на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2026 року у справі №420/11036/26
за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 комендатури охорони та обслуговування про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язати вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно позов ОСОБА_1 стосовно ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення у повному обсязі за період з 25 лютого 2022 року по 28 березня 2026 року - день фактичної виплати грошового забезпечення у повному обсязі включно за весь час затримки виплати;
- зобов`язати НОМЕР_1 комендатуру охорони та обслуговування Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення у повному обсязі за період з 25 лютого 2022 року по 28 березня 2026 року - день фактичної виплати грошового забезпечення у повному обсязі включно за весь час затримки виплати.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 липня 2026 року адміністративний позов задоволено.
На зазначене рішення суду відповідач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2026 року апеляційна скарга була залишена без руху та апелянту надано строк для усунення недоліків 10 днів з моменту отримання копії ухвали шляхом документальних доказів наявності об`єктивних причин для відстрочення сплати судового збору та легітимних підстав для цього або направлення на адресу П`ятого апеляційного адміністративного суду доказів сплати судового збору у розмірі 1597,44 грн та надання доказів надсилання на адресу позивача копії апеляційної скарги разом із доданими матеріалами в паперовій формі листом з описом вкладення.
На виконання вимог ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2026 року від представника 297 комендатури охорони та обслуговування надійшла заява про усунення недоліків, в якій відповідач просив відстрочити сплату судового збору, а у разі відмови - продовжити строк для усунення недоліків. В обґрунтування зазначених клопотань апелянт зазначив, що фактична сплата судового збору станом на дату подання цієї заяви об`єктивно неможлива через повну відсутність коштів на рахунках, призначених для цієї мети.
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2026 року у задоволенні клопотання 297 комендатурі охорони та обслуговування у задоволенні про відстрочення сплати судового збору відмовлено. Апеляційну скаргу 297 комендатури охорони та обслуговування на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 липня 2026 року у справі №420/11036/26 повернуто скаржнику.
18 вересня 2026 року відповідач надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2026 року у цій справі.
Так, предметом касаційного оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.
Згідно з частиною третьої статті 328 КАС України у касаційному порядку може бути оскаржена, зокрема, ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.
Абзацом другим частини четвертої статті 328 КАС України зазначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Як встановлено Судом, заявник касаційної скарги оскаржує ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2026 року, якою апеляційну скаргу повернуто заявникові на підставі частини другої статті 298 КАС у взаємозв`язку з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України, у зв`язку з невиконання вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 31 серпня 2026 року.
З оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції вбачається, що скаржник на виконання вимоги ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху від 31 серпня 2026 року надіслав клопотання відстрочення сплату судового збору, а у разі відмови - продовжити строк для усунення недоліків, проте колегія суддів дійшла висновку, що відсутні умови передбачені статтею 121 КАС України, для продовження апелянту строку на усунення недоліків його апеляційної скарги, оскільки йому надано достатньо часу, впродовж якого він мав реальну можливість усунути недоліки апеляційної скарги, однак своїм правом не скористався.
В касаційній скарзі відповідачем викладені доводи (заперечення) по суті заявлених позовних вимог, проте відсутні будь-які доводи щодо, на думку скаржника, неправомірного повернення судом апеляційної інстанції апеляційної скарги через постановлення оскаржуваної ухвали від 15 вересня 2026 року, що свідчить про необґрунтованість поданої касаційної скарги.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо, зокрема, суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
У частині другій цієї статті встановлено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Дія зазначеної норми поширюється, зокрема, на оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.
Таким чином, оскаржуване судове рішення є вмотивованим і таким, що ґрунтується на законі, зокрема положеннях пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України. Правильне застосування судом апеляційної інстанцій норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
З урахуванням наведеного, суд касаційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою 297 комендатури охорони та обслуговування на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2026 року у цій справі.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою 297 комендатури охорони та обслуговування на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2026 року у справі №420/11036/26.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
М.В. Білак
С.А. Уханенко
Судді Верховного Суду