УХВАЛА
16 вересня 2026 року
м. Київ
cправа № 904/5924/25
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:
Булгакової І. В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Управбуд "Західний" (далі - Товариство)
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2026,
додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2026,
постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.08.2026 та
додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.08.2026 у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Управбуд "Західний"
до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі"
про визнання незаконним та скасування рішення комісії АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі", оформленого Протоколом від 09.09.2025 №31 засідання комісії з розгляду акта від 21.07.2025 №116,
ВСТАНОВИВ:
Товариство 28.08.2026 (через систему "Електронний суд") звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2026, додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2026, постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.08.2026 (повний текст складено 05.08.2026) та додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.08.2026 (повний текст складено 19.08.2026) у цій справі та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог по суті спору та відмову у стягненні витрат на професійну правничу допомогу в судах першої та апеляційної інстанцій.
Перевіривши матеріали поданої касаційної, Суд дійшов висновку, що остання підлягає залишенню без руху, виходячи з такого.
Відповідно до частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Приписами пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України визначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено, підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Зміст касаційної скарги свідчить, що як на підставу для касаційного оскарження судових рішень скаржник посилається на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України та зазначає про відсутність висновків Верховного Суду щодо питання застосування, зокрема, пунктів 12-14 та 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії.
Також скарга містить посилання на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК із зазначенням того що судами попередніх інстанцій під час ухвалення оскаржуваних судових рішень застосовано норми права без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах які наведені у скарзі.
При цьому Суд звертає увагу скаржника на те, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
Тобто, з огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 287 цього Кодексу, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Однак у поданій касаційній скарзі скаржник, посилаючись на неврахування висновків Верховного Суду, викладених у наведених ним постановах, щодо застосування загальних та спеціальних норм права, щодо спільного майна багатоквартирного будинку та щодо чинності договорів управління, не конкретизував норми права (пункт, частина, стаття), порушення та/або неправильного застосування яких припустилися, на думку скаржника, суди попередніх інстанції під час ухвалення оскаржуваних судових рішень та стосовно застосування яких (норм) висновок Верховного Суду, викладений у наведених постановах, не був врахований.
З огляду на викладене Суд доходить висновку, що касаційна скарга оформлена з порушенням вимог статті 290 ГПК України, оскільки не містить чіткого обґрунтування підстав, на яких подається касаційна скарга.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Отже, суд касаційної інстанції зазначає, що скаржнику необхідно усунути недоліки шляхом подання касаційної скарги в новій редакції, в якій уточнити наведену підставу для касаційного оскарження судових рішень, визначену пунктом 1 частини другої статті 287 цього Кодексу, та чітко зазначити норми права (пункт, частина, стаття) неправильного застосування яких, на думку скаржника, припустилися суди попередніх інстанцій під час ухвалення оскаржуваних судових рішень та стосовно застосування яких (норм) висновок Верховного Суду, викладений у наведених постановах Верховного Суду, не був врахований.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржнику.
Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Управбуд "Західний" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2026, додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2026, постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.08.2026 та додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.08.2026 у справі № 904/5924/25 залишити без руху.
2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Управбуд "Західний" строк для усунення недоліків касаційної скарги, який становить не більше 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліків через систему "Електронний суд" або поштою за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.
3. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Управбуд "Західний", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду І. В. Булгакова