КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Апеляційне провадження Доповідач - Кафідова О.В.
№ 22-ц/824/16381/2026
У Х В А Л А
м. Київ Справа № 361/13347/25
16 вересня 2026 року Київський апеляційний суд у складі судді Судової палати з розгляду цивільних справ Кафідової О.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргоютретьої особи ОСОБА_1 на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 травня 2026 року та на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 серпня 2026 року, постановлені під головуванням судді Ведмідь Н.В., у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області, треті особи ОСОБА_1 , приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Самко Ніна Тарасівна, Служба у справах дітей Броварської міської ради Броварського району Київської області про повернення у володіння частини земельної ділянки та частини будинку, скасування державної реєстрації, -
в с т а н о в и в:
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 травня 2026 року в задоволенні заяви третьої особи ОСОБА_1 про зловживання процесуальними правами представником відповідача ОСОБА_3 - адвокатом Шульгою Надією Анатоліївною - відмовлено.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 серпня 2026 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області, треті особи ОСОБА_1 , приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Самко Ніна Тарасівна, Служба у справах дітей Броварської міської ради Броварського району Київської області про повернення у володіння частини земельної ділянки та частини будинку, скасування державної реєстрації, - залишено без розгляду.
Не погоджуючись з такими ухвалами суду першої інстанції, 18 серпня 2026 року третя особа ОСОБА_1 надіслав засобами електронного зв`язку апеляційну скаргу безпосередньо до Київського апеляційного суду, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції від 1905.2026 про відмову в задоволенні заяви третьої особи ОСОБА_1 про зловживання процесуальними правами представником відповідача, ухвалити рішення щодо зловживання адвокатом Шульгою Н.А. процесуальними правами представника відповідача під час розгляду справи, скасувати ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 серпня 2026 року, направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті.
Перевіривши виконання вимог ст. 356 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що вказана апеляційна скарга на рішення суду підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до частини другої статті 352 ЦПК України учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду, визначений частиною першою статті 353 ЦПК України.
Ухвала суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви про зловживання процесуальними правами до переліку ухвал, визначених частиною першою статті 353 ЦПК України, не віднесена та окремому апеляційному оскарженню не підлягає.
Разом з тим, у поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 визначив предметом апеляційного оскарження одночасно ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 травня 2026 року та ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 серпня 2026 року, а у прохальній частині апеляційної скарги просить скасувати обидва судові рішення.
Разом із тим відповідно до частини другої статті 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
При цьому ухвала Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 серпня 2026 року про залишення позову без розгляду відповідно до пункту 16 частини першої статті 353 ЦПК України підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду.
Отже, ОСОБА_1 необхідно подати до Київського апеляційного суду нову редакцію апеляційної скарги, оформлену відповідно до вимог статті 356 ЦПК України, в якій як судове рішення, що підлягає самостійному апеляційному оскарженню, зазначити ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 серпня 2026 року.
Щодо ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 травня 2026 року апелянт вправі викласти у новій редакції апеляційної скарги заперечення на цю ухвалу, однак не ставити питання про її скасування як самостійного предмета апеляційного перегляду.
За змістом статті 353 ЦПК України визначено перелік ухвал, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду. Відповідно до пункту 16 частини 1 статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду може бути оскаржена ухвала суду про залишення позову (заяви) без розгляду.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 356 ЦПК України, в апеляційній скарзі мають бути зазначені в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо.
Проте, в апеляційні скарзі не зазначено в чому полягає незаконність ухвали суду першої інстанції від 13.08.2026, крім того, особа, яка подала апеляційну скаргу, обмежилась лише загальним висловленням незгоди з ухвалою суду першої істанції. У тексті скарги не визначено правову базу (не вказано конкретні норми матеріального права чи процесуальні норми), яка була порушена або неправильно застосована судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної ухвали.
Таким чином, апелянту необхідно подати нову редакцію апеляційної скарги, в якій зазначити в чому полягає незаконність ухвали суду першої інстанції та чітко зазначити конкретні норми законодавства (статей, законів, кодексів), які, на думку скаржника, порушив або неправильно застосував суд першої інстанції.
Відповідно до частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі, зокрема, апеляційної скарги та документів, що до неї додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність такого електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
За змістом пункту 2 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет; у передбаченому законом випадку до скарги додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 ЦПК України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 вересня 2023 року у справі № 204/2321/22 (провадження № 14-48цс22) дійшла висновку, що звернення фізичної особи до суду через офіційну електронну адресу суду із процесуальним електронним документом, засвідченим кваліфікованим електронним підписом, є належним способом звернення до суду.
Разом із тим належний спосіб подання апеляційної скарги в електронній формі не звільняє особу, яка її подає, від виконання обов`язку щодо направлення копії апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи.
Так, Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду у постанові від 23 липня 2026 року у справі № 377/184/22 зазначив, що у випадку подання фізичною особою апеляційної скарги на офіційну електронну адресу суду із скріпленням її власним кваліфікованим електронним підписом заявник зобов`язаний виконати вимоги пункту 2 частини четвертої статті 356 ЦПК України та надати докази надсилання апеляційної скарги та копій доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 ЦПК України. Верховний Суд погодився з правильністю залишення апеляційної скарги без руху у зв`язку з невиконанням зазначених вимог.
Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, апелянтом до неї додано копії апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
Разом із тим доказів фактичного надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи апелянтом не надано.
Саме по собі додання до електронного листа, адресованого суду, копій апеляційної скарги для інших учасників справи не є доказом направлення таких копій відповідним учасникам та не підтверджує виконання вимог частини сьомої статті 43, пункту 2 частини четвертої статті 356 ЦПК України.
Отже, апелянту необхідно надати Київському апеляційному суду належні докази надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи: до електронного кабінету учасника справи засобами ЄСІТС, а у разі відсутності електронного кабінету чи відсутності відомостей про його наявність - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Відповідно до вимог ст. 357 ЦПК України суддя, встановивши, що апеляційну скаргу подано без додержання вимог статті 356 ЦПК України, а також у разі несплати суми судового збору, постановляє ухвалу про залишення її без руху, про що повідомляє відповідну особу і надає строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.
За наведених обставин, суд пропонує апелянту усунути зазначені недоліки апеляційної скарги шляхом подання на адресу Київського апеляційного суду нову редакцію апеляційної скарги, оформленої відповідно до вимог статті 356 ЦПК України, в якій предметом апеляційного оскарження визначити ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 серпня 2026 року, а щодо ухвали цього ж суду від 19 травня 2026 року, яка не підлягає окремому апеляційному оскарженню, за наявності відповідних доводів викласти заперечення в порядку частини другої статті 353 ЦПК України та чітко зазначити конкретні норми законодавства (статей, законів, кодексів), які, на думку скаржника, порушив або неправильно застосував суд першої інстанції та надати докази надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи.
Керуючись ст.ст. 353, 354, 356, 357 ЦПК України, суд,-
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу третьої особи ОСОБА_1 на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 травня 2026 року та на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 серпня 2026 року, постановлені під головуванням судді Ведмідь Н.В., у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області, треті особи ОСОБА_1 , приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Самко Ніна Тарасівна, Служба у справах дітей Броварської міської ради Броварського району Київської області про повернення у володіння частини земельної ділянки та частини будинку, скасування державної реєстрації залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня отримання копії даної ухвали.
Роз`яснити, що у разі не виконання вимог даної ухвали у визначений строк, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Суддя: