ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
УХВАЛА
про перерву в судовому засіданні
"16" вересня 2026 р. Справа № 906/1180/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Філіпова Т.Л.
судді Маціщук А.В.
судді Василишин А.Р.
секретар судового засідання Єфімчук А.І.
за участю представників:
позивача: Суярко М.О.
відповідача: Лугіна С.А., Анісімов К.Г.
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Житомирська обласна державна адміністрація: не з`явився
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Комунального Підприємства "Управління автомобільних шляхів" Житомирської міської ради: не з`явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Комбінат «Рекорд» Державного агентства резерву України на рішення Господарського суду Житомирської області від 19.05.2026 та додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 29.05.2026 у справі № 906/1180/25, ухвалені суддею Давидюк В.К.
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна нафтогазова компанія"
до відповідача Державного підприємства "Комбінат "Рекорд" Державного агентства резерву України
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) Житомирської обласної державної адміністрації; 2) Комунального Підприємства "Управління автомобільних шляхів" Житомирської міської ради
про стягнення 29 637 300,00 грн (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 11.09.2025 та ухвали від 23.10.2025)
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Північно-західного апеляційного господарського суду перебуває апеляційна скарга Державного підприємства "Комбінат "Рекорд" Державного агентства резерву України на рішення Господарського суду Житомирської області від 19.05.2026 та додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 29.05.2026 у справі №906/1180/25.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.09.2026 р. оголошено перерву в судовому засіданні до "16" вересня 2026 р. о 10:00 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань № 2 (ВКЗ).
У судовому засіданні 16.09.2026 колегія суддів зазначила, що 09.09.2026 до суду апеляційної інстанції від представника Державного підприємства "Комбінат "Рекорд" надійшло клопотання про призначення у справі №906/1180/25 комплексної судової експертизи матеріалів, нафтопродуктів і речовин та пально-мастильних матеріалів (експертна спеціальність 8.4) і судово-товарознавчої експертизи (експертна спеціальність 12.1).
У зазначеному клопотанні заявник запропонував питання, які, на його думку, необхідно поставити на вирішення експертів, та просив зобов`язати КП "Управління автомобільних шляхів" Житомирської міської ради забезпечити експертам доступ до резервуарів для їх огляду й відбору проб палива, надати експертам матеріали справи № 906/1180/25, витрати, пов`язані з проведенням експертизи, покласти на ДП "Комбінат "Рекорд", а провадження у справі зупинити на час її проведення.
Розглянувши у судовому засіданні 16.09.2026 клопотання представника ДП "Комбінат "Рекорд" про призначення зазначених судових експертиз, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.
Предметом спору у даній справі є вимога про стягнення з Державного підприємства "Комбінат "Рекорд" Державного агентства резерву України 29 637 300,00 грн збитків за втрачене майно, а саме дизельне пальне.
В обґрунтування клопотання відповідач посилається на необхідність проведення експертного дослідження з метою встановлення характеристик дизельного палива, його відповідності певним вимогам та визначення вартості відповідного пального.
Відповідно до частини першої статті 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Отже, призначення судової експертизи є необхідним лише у разі, коли встановлення певних обставин, що входять до предмета доказування, об`єктивно потребує спеціальних знань та не може бути здійснено судом на підставі наявних у справі доказів.
Колегія суддів враховує, що предметом доказування у даній справі є, зокрема, встановлення факту наявності у відповідача майна, його втрати, обсягу та вартості втраченого майна, а також наявності правових підстав для покладення на відповідача обов`язку з відшкодування заявлених збитків.
Водночас питання щодо наявності підстав для стягнення збитків, порушення відповідачем своїх обов`язків, протиправності його поведінки, причинного зв`язку між такою поведінкою та заподіяними збитками, а також вини є питаннями права та підлягають вирішенню судом на підставі встановлених обставин і оцінених доказів, а не експертом.
Саме по собі посилання відповідача на необхідність визначення властивостей, характеристик чи вартості дизельного палива не свідчить про неможливість вирішення спору без проведення експертизи. Належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності оцінюються судом відповідно до статті 86 ГПК України.
При цьому колегія суддів звертає увагу, що відповідно до частини п`ятої статті 99 ГПК України учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
З огляду на зміст заявленого клопотання та предмет спору колегія суддів не встановила таких обставин, для з`ясування яких необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких неможливо встановити обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Крім того, відповідачем не обґрунтовано, які саме обставини, що входять до предмета доказування у цій справі, неможливо встановити на підставі наявних у матеріалах справи доказів, а також яким чином запропоновані до вирішення експертом питання вплинуть на правильність вирішення спору.
За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що передбачені статтею 99 ГПК України умови для призначення комплексної судової експертизи матеріалів, нафтопродуктів і речовин та пально-мастильних матеріалів і судово-товарознавчої експертизи у даній справі відсутні.
Враховуючи наведене, клопотання представника Державного підприємства "Комбінат "Рекорд" про призначення комплексної судової експертизи матеріалів, нафтопродуктів і речовин та пально-мастильних матеріалів (експертна спеціальність 8.4) і судово-товарознавчої експертизи (експертна спеціальність 12.1) колегія суддів відхиляє.
Також колегія суддів зазначає, що 10.09.2026 до суду апеляційної інстанції від Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна нафтогазова компанія" надійшло клопотання про залишення без розгляду клопотання Державного підприємства "Комбінат "Рекорд" від 09.09.2026 про призначення комплексної судової експертизи, а саме експертизи матеріалів, речовин та виробів (дослідження нафтопродуктів і пально-мастильних матеріалів) та судово-товарознавчої експертизи, як такого, що, на думку заявника, є зловживанням процесуальними правами, відтак просить залишити без розгляду клопотання ДП "Комбінат "Рекорд" від 09.09.2026 про призначення судових експертиз.
Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання ТОВ "Західна нафтогазова компанія" про визнання клопотання ДП "Комбінат "Рекорд" від 09.09.2026 про призначення судових експертиз зловживанням процесуальними правами та залишення його без розгляду, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Усталена практика ВС визначає певні ознаки присутності у діях сторони зловживання процесуальними правами, якими можуть бути наявність множинних звернень до суду з однакових питань, подання клопотань з питань, які вже вирішено судом, безпідставні відводи складу суду, маніпуляція з підсудністю справи, оскарження актів суду, які не оскаржуються за процесуальним законом, неприпустима лексика у текстах заяв і клопотань тощо. Так, у постанові Верховного Суду від 27.07.2023 у справі № 910/12713/22 визначено, що зловживання процесуальними правами - це процесуальне правопорушення, яке характеризується умисними недобросовісними діями учасників господарського процесу (їх представників), що призводять до порушення процесуальних прав інших учасників процесу, з метою перешкоджання господарському судочинству, що є підставою для застосування судом процесуальних санкцій (позбавлення права на процесуальну дію або застосування судом інших негативних юридичних наслідків, передбачених законом). Зловживання процесуальними правами зводиться до того, що особа реалізує свої процесуальні права і вчиняє передбачені процесуальним законодавством процесуальні дії, але робить це на шкоду іншим особам з метою, яка не співпадає із завданням господарського процесу.
Водночас сам по собі факт подання учасником справи клопотання, яке суд вважає необґрунтованим, не свідчить про зловживання процесуальними правами.
Оскільки колегія суддів, розглянувши зазначене клопотання, дійшла висновку про відсутність передбачених статтею 99 ГПК України підстав для призначення експертиз, однак не встановила, що його подання мало на меті затягування розгляду справи чи перешкоджання здійсненню правосуддя, підстави для застосування статті 43 ГПК України відсутні.
За таких обставин у задоволенні клопотання ТОВ "Західна нафтогазова компанія" слід відмовити.
Також, у судовому засіданні 16.09.2026 колегія суддів оголосила, що 15.09.2026 р. Державне підприємство "Комбінат "Рекорд" Державного агентства резерву України звернулося до апеляційного господарського суду із клопотанням про оголошення перерви в судовому засіданні у зв`язку з підготовкою мирового врегулювання спору.
Обґрунтовуючи клопотання, апелянт зазначає, що під час судового засідання 10.09.2026 порушувалося питання щодо можливості мирного врегулювання спору, від якої позивач не відмовився. Скаржник опрацював можливі умови врегулювання та наразі готує письмову пропозицію позивачу щодо укладення мирової угоди.
За твердженням апелянта, у зв`язку з тим, що між судовими засіданнями минуло лише три робочі дні, він не встиг завершити внутрішні погодження та направити відповідну пропозицію до засідання 16.09.2026. Скаржник планує надіслати її позивачу до кінця поточного тижня та просить надати сторонам час для її розгляду й узгодження умов мирової угоди.
На підтвердження намірів щодо мирного врегулювання спору апелянт окреслив основні умови запропонованої угоди, які передбачають:
1. Повернення палива в натурі. Комбінат забезпечує передачу Позивачу дизельного палива, яке збереглося у КП "Управління автомобільних шляхів" Житомирської міської ради і наявність якого та готовність повернути підтверджені письмовими поясненнями цього підприємства від 07.09.2026 та Розпорядженням голови Ради оборони Житомирської області від 13.03.2026 № 12.
2. Вирішення питання акцизного податку. Комбінат готовий узяти на себе сплату акцизного податку та реєстрацію акцизних накладних при передачі палива, а також організацію та оплату його перевезення до місця, визначеного Позивачем. Тим самим виконуватиметься вимога, яку Позивач окреслював у листі № 15-04/26-01 від 15.04.2026.
3. Приймання палива за фактичними показниками. Паливо приймається за фактичною кількістю та якістю, визначеною за результатами випробувань акредитованої лабораторії із відбором проб за участю представників обох сторін.
4. Зменшення суми вимог. Сума вимог Позивача зменшується на вартість переданого палива, визначену за ринковою (оптовою) ціною на дату передачі за погодженим сторонами джерелом цінової інформації.
5. Розстрочення залишку. Залишок суми сплачується Комбінатом рівними періодичними платежами протягом узгодженого сторонами строку без нарахування процентів, інфляційних втрат та штрафних санкцій, з правом дострокового виконання.
6. Судові витрати та правові наслідки. Кожна сторона несе свої судові витрати. Мирова угода при цьому не є визнанням Комбінатом вини або порушення умов Договору зберігання № 5/02-22. Комбінат зберігає право вимоги до Житомирської обласної військової адміністрації та КП "Управління автомобільних шляхів". У разі затвердження мирової угоди рішення суду першої інстанції визнається нечинним, а провадження у справі закривається на підставі ч. 2 ст. 274 ГПК України.
Необхідність оголошення перерви саме на чотири тижні скаржник обґрунтовує послідовністю дій, потрібних для мирного врегулювання: направлення письмової пропозиції позивачу, надання йому розумного строку для її розгляду, узгодження сторонами умов мирової угоди та проходження внутрішніх погоджень, передбачених для державного підприємства. На думку апелянта, виконати зазначені дії у коротший строк об`єктивно неможливо.
Водночас скаржник зазначає, що в разі недосягнення домовленостей підтримуватиме апеляційну скаргу в повному обсязі та готовий до розгляду справи по суті в наступному судовому засіданні. Подання клопотання, за його твердженням, не є визнанням позовних вимог повністю або частково.
У судовому засіданні 16.09.2026 р. представники відповідача підтримали подане клопотання, зазначивши, що оголошення перерви необхідне для проведення сторонами переговорів щодо мирного врегулювання спору, направлення позивачу письмової пропозиції та узгодження умов мирової угоди.
Представник позивача проти задоволення клопотання заперечив.
Розглянувши клопотання відповідача про оголошення перерви у судовому засіданні, заслухавши думку представників сторін, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для його задоволення.
Відповідно до статті 274 Господарського процесуального кодексу України, у суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.
Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 191, 192 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.
Згідно із частинами 1, 2 статті 192 Господарського процесуального кодексу України, мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.
Водночас відповідно до частини першої статті 216 ГПК України суд може оголосити перерву в судовому засіданні у випадках, передбачених цим Кодексом.
Колегія суддів враховує, що відповідачем заявлено про намір направити позивачу письмову пропозицію щодо укладення мирової угоди. У поданому клопотанні відповідач також навів основні умови запропонованого мирного врегулювання та зазначив про необхідність проведення сторонами переговорів щодо їх узгодження.
Водночас, колегія суддів зауважує, що до основних завдань та переваг мирової угоди належать процесуальна економія, спрощення роботи суду, можливість сторонам самостійно врегулювати основні питання, пов`язані із захистом порушених прав, за умови комплексного врахування інтересів всіх сторін. У такий спосіб мирова угода є однією з форм прояву свободи (диспозитивності) в реалізації сторонами господарського процесу своїх прав, що проявляється в укладенні між ними угоди про заміну зобов`язання, на підставі якого й виник спір, іншим зобов`язанням з метою врегулювання такого спору (постанова Верховного Суду від 17.02.2020 у справі № 911/427/19).
Мирова угода у позовному провадженні - це письмова домовленість між сторонами спору про його вирішення, яка укладається в добровільному порядку з метою припинити спір, на погоджених сторонами умовах. Тобто, відмовившись від судового захисту, сторони ліквідують наявний правовий конфлікт самостійним (без державного примусу) врегулюванням розбіжностей на погоджених умовах. Спір може бути врегульовано укладенням мирової угоди на будь-якій стадії господарського процесу, у тому числі, на стадії виконання судового рішення. На відміну від звичайного договору, мирова угода у позовному провадженні укладається в процесі розгляду справи у господарському суді у формі та на умовах, передбачених процесуальним законодавством; підлягає затвердженню господарським судом; припиняє процесуально-правові відносини сторін; якщо мирова угода не виконується добровільно, вона виконується в порядку, встановленому для виконання судового рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/661/20).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.11.2024 у справі № 185/8179/22 щодо застосування ст. 207 ЦПК України, яка за змістом є аналогічною статті 192 ГПК України, зазначила, що мирова угода є юридичним документом, який створюється сторонами процесу і затверджується судом з метою вирішення спору шляхом досягнення взаємної згоди. Загальний наслідок укладення мирової угоди полягає в тому, що сторони приймають умови, які для них є прийнятними, замість того, щоб покладати вирішення спору на суд.
З огляду на наведене, враховуючи передбачене статтею 192 ГПК України право сторін на укладення мирової угоди, колегія суддів вважає, що надання сторонам додаткового часу для проведення переговорів та узгодження умов мирової угоди сприятиме реальному та ефективному врегулюванню спору без необхідності подальшого його вирішення судом по суті.
При цьому колегія суддів враховує, що запропонований відповідачем строк обумовлений необхідністю вчинення послідовних дій, пов`язаних із підготовкою та направленням позивачу письмової пропозиції, її розглядом, проведенням сторонами переговорів та, за наявності взаємної згоди, погодженням остаточного тексту мирової угоди. Надання такого строку не порушує процесуальних прав та інтересів позивача, оскільки не позбавляє його права не погодитися із запропонованими умовами та наполягати на продовженні розгляду апеляційної скарги.
За таких обставин колегія суддів, з метою забезпечення сторонам можливості скористатися передбаченим законом правом на мирне врегулювання спору, дотримання принципів диспозитивності та процесуальної економії, вважає обґрунтованим клопотання відповідача та вважає за необхідне оголосити перерву у судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 216, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Відмовити у задоволенні клопотання (Вх.№4268/26 від 09.09.2026) Державного підприємства «Комбінат «Рекорд» Державного агентства резерву України про призначення комплексної судової експертизи: експертизи матеріалів, речовин та виробів (дослідження нафтопродуктів і пально-мастильних матеріалів) та судово-товарознавчої експертизи.
2. Відмовити у задоволенні клопотання Державного підприємства «Комбінат «Рекорд» (вх. № 7648/26 від 10.09.2026) про залишення без розгляду клопотання про призначення судових експертиз.
3. Оголосити перерву в судовому засіданні до "15" жовтня 2026 р. о 10:30 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань № 2 (ВКЗ).
4. У разі досягнення сторонами згоди щодо укладення мирової угоди надати суду відповідні докази.
5. Копію ухвали направити сторонам по справі
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Філіпова Т.Л.
Суддя Маціщук А.В.
Суддя Василишин А.Р.