УХВАЛА
18 вересня 2026 року
м. Київ
cправа № 907/1104/24
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:
Бакуліної С.В. (доповідач),
розглянувши матеріали касаційної скарги Запорізької обласної прокуратури
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.08.2026 (головуючий суддя - Бойко С.М., судді: Бонк Т.Б., Галушко Н.А.) та рішення Господарського суду Закарпатської області від 20.02.2026 (суддя Мірошниченко Д.Є.)
у справі №907/1104/24
за позовом заступника керівника Запорізької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної аудиторської служби України
до 1. Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Південна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця",
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький механічний завод",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України,
про визнання недійсним договору та стягнення грошових коштів,
ВСТАНОВИВ:
Заступник керівника Запорізької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної аудиторської служби України звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі за текстом також - АТ "Українська залізниця") та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький механічний завод" (далі за текстом також - ТОВ "Запорізький механічний завод") про визнання недійсним договору від 07.04.2020 №П/НХ-20512/НЮ про закупівлю товару, укладеного між відповідачами, та стягнення з ТОВ "Запорізький механічний завод" на користь АТ "Українська залізниця" грошових коштів у розмірі 1 649 817,60 грн, а з АТ "Українська залізниця" стягнення одержаних ним за рішенням суду грошових коштів у розмірі 1 649 817,60 грн в дохід держави, в особі Державної аудиторської служби України.
Господарський суд Закарпатської області рішенням від 20.02.2026 у справі №907/1104/24, яке Західний апеляційний господарський суд залишив без змін постановою від 03.08.2026, у задоволенні позову відмовив.
Запорізька обласна прокуратура звернулася 27.08.2026 через підсистему "Електронний суд" до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить, зокрема, скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 20.02.2026 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.08.2026 у справі №907/1104/24 та ухвалити нове, яким позов заступника керівника Запорізької обласної прокуратури задовольнити у повному обсязі.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд вважає за необхідне залишити її без руху з огляду на таке.
Виходячи з приписів частини другої статті 292 ГПК у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, вона залишається без руху.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру розмір ставки судового збору складав 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2024 установлено у розмірі 3 028 грн.
Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Підпунктом 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір встановлений у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи предмет позову (одна вимога немайнового характеру та майнова вимога), а також вимоги касаційної скарги, скаржник при її подачі повинен був сплатити судовий збір у сумі 4 844,80 грн (3 028 грн вимога немайнового характеру) х 200% ставки) х 0,8 коефіцієнт пониження) та у сумі 39 595,62 грн (1 649 817,60 х 1,5% х 200% ставки ) х 0,8 коефіцієнт пониження). Тобто загальна сума судового збору становить 44 440,42 грн.
Однак скаржник не додав до касаційної скарги документа, який підтверджує сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Ураховуючи викладене, касаційна скарга Запорізька обласна прокуратура на постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.08.2026 та рішення Господарського суду Закарпатської області від 20.02.2026 у цій справі підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК, із наданням скаржнику строку для усунення недоліків, а саме подання Верховному Суду документа, що підтверджує сплату судового збору у сумі 44 440,42 грн, за наведеними нижче реквізитами:
- Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;
- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;
- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
- Код банку отримувача (МФО): 899998;
- Рахунок отримувача: [рахунок приховано];
- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".
Суд звертає увагу скаржника на те, що необхідними реквізитами для ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, в межах якої подається відповідна скарга, та дата судового рішення, що оскаржується.
Реквізити рахунків для зарахування судового збору за подання касаційної скарги розміщено також на офіційному вебсайті Верховного Суду.
При цьому звертається увага на те, що заяву про усунення недоліків, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши Суду докази такого надіслання.
Згідно з частиною четвертою статті 174 та частиною другою статті 292 ГПК, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із касаційною скаргою.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 ГПК, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Запорізької обласної прокуратури на постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.08.2026 та рішення Господарського суду Закарпатської області від 20.02.2026 у справі №907/1104/24 залишити без руху.
2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.
3. Роз`яснити Запорізькій обласній прокуратурі, що невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя С. В. Бакуліна