ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
з питання відводу
21 вересня 2026 року м. Львів Справа № 380/25610/25 пров. № А/857/23412/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Глазька С.М. та Глушка І.В.
розглянувши у порядку письмового провадження у м.Львові заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Боршовського Т.І. у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.04.2026р. у справі № 380/25610/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій, бездіяльності та рішень, зобов`язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В:
У провадженні Восьмого апеляційного адміністративного суду перебуває справа за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.04.2026р. у справі № 380/25610/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій, бездіяльності та рішень, зобов`язання вчинити дії.
Згідно ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2026р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без рух у зв`язку з тим, що до апеляційної скарги не додано документа про сплату судового збору; надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення вказаного недоліку.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2026р. клопотання ОСОБА_1 задоволено; продовжено процесуальний строк для усунення недоліків апеляційної скарги на десять днів з моменту отримання копії вказаної ухвали суду.
Згідно ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2026р. клопотання ОСОБА_1 задоволено; продовжено процесуальний строк для усунення недоліків апеляційної скарги на десять днів з моменту отримання копії вказаної ухвали суду.
14.08.2026р. на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, до якого додано документи на підтвердження підстав для звільнення від сплати судового збору.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.08.2026р. клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задоволено; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.04.2026р. у справі № 380/25610/25.
31.08.2026р. ОСОБА_1 подала заяву про відвід головуючого судді Боршовського Т.І. (зареєстрована канцелярією Восьмого апеляційного адміністративного суду 31.08.2026р. за вх. № 66475/26).
31.08.2026р. ОСОБА_1 подала заяву про відвід головуючого судді Боршовського Т.І. (зареєстрована канцелярією Восьмого апеляційного адміністративного суду 31.08.2026р. за вх. № 66854/26).
Надалі 31.08.2026р. ОСОБА_1 заявила клопотання (зареєстроване канцелярією Восьмого апеляційного адміністративного суду 31.08.2026р. за вх. № 66872/26) про залишення без розгляду заяви про відвід головуючого судді Боршовського Т.І. від 31.08.2026р. за вх .№ 66475/26; просила розглянути заяву про відвід від 31.08.2026р. за вх. № 66854/26.
Згідно ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.09.2026р. заяву про відвід головуючого судді Боршовського Т.І. (зареєстрована канцелярією Восьмого апеляційного адміністративного суду 31.08.2026р. за вх .№ 66475/26) залишено без розгляду; заяву про відвід головуючого судді Боршовського Т.І., що зареєстрована канцелярією Восьмого апеляційного адміністративного суду 31.08.2026р. за вх. № 66854/26, визнано необґрунтованою; заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Боршовського Т.І. передано длявирішення питання відводу іншому складу суду в порядку, встановленому ч.1 ст.31 КАС України.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.09.2026р. у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 31.08.2026р. за вх. № 66854/26 про відвід судді у справі № 380/25610/25 відмовлено.
16.09.2026р. ОСОБА_1 повторно подала заяву про відвід головуючого судді Боршовського Т.І. (зареєстрована канцелярією Восьмого апеляційного адміністративного суду 16.09.2026р. за вх. № 71381/26).
Заявлений відвід заявниця обґрунтовує тим, що резолютивною частиною ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.08.2026р. приховано, що розгляд апеляційної скарги буде проводитись у спрощеному провадженні без виклику сторін, оскільки передбачено лише подачу відзиву на апеляційну скаргу, в той час як за правилами загального провадження процесуальними документами є відзив, відповідь на відзив та заперечення на відповідь на відзив. Крім того, зазначає, що працівником апарату суду їй було повідомлено, що розгляд клопотання відбудеться до кінця тижня, що свідчить про затягування розгляду поданого нею раніше клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження за її участю в судовому засіданні.
Отже, мотиви заяви від 16.09.2026р. (вх. № 66854/26) фактично зводяться до незгоди заявниці з процесуальними діями та рішеннями головуючого судді під час підготовки справи до апеляційного розгляду та базуються на помилковому тлумаченні норм процесуального права.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2026р. визнано необґрунтованим заявлений ОСОБА_1 відвід головуючому судді Боршовському Т.І. в адміністративній справі № 380/25610/25 (заява від 16.09.2026р. за вх.№ К-71381/26); передано заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Боршовського Т.І. для вирішення питання відводу іншому складу суду в порядку, встановленому ч.1 ст.31 КАС України.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.09.2026р. визначено склад колегії для вирішення питання про відвід: головуючий суддя Шавель Р.М., судді Глазько С.М. та Глушко І.В.
Згідно з ч.8 ст.40 КАС України вирішення питання про відвід здійснюється в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що заява про відвід не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Частиною другою цієї статті передбачено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
При цьому згідно з ч.4 ст.36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно абз.1 ч.3 ст.39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.
Статтями 126, 129 Конституції України передбачено, що незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється. Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону (ч.1 ст.7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Виходячи із загальних засад здійснення судочинства, визначених положеннями ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року», Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції і є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків (…) має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а наявність безсторонності повинна визначатись суб`єктивними та об`єктивними критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступень, що свідчать про небезсторонність суду.
Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Веттштайн проти Швейцарії» та у п.50 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України».
Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами.
Заявляючи відвід судді головуючому судді Боршовському Т.І., позивачем ОСОБА_1 не наведено та не надано належних доказів на підтвердження того, що суддя прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи, а також наявності обставин, які б викликали сумнів у неупередженості судді.
Наведені у заяві про відвід мотиви, за яких вказаний суддя підлягає відводу, а саме: незгода з процесуальними діями та рішеннями головуючого судді під час підготовки справи до апеляційного розгляду та зумовлені ними припущення і здогади, які висловив позивач, обґрунтовуючи відвід судді, не можуть вважатися об`єктивним підтвердженням обставин, які у значенні п.п.2, 4 ч.1 ст.36 КАС України є підставою для відводу судді.
Зокрема, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, висловлена думка судді щодо юридичних питань чи певних аспектів правового спору, у розумінні частини 4 ст.36 КАС України, не може слугувати підставою для відводу цього судді.
Інші обставини, зазначені в заяві про відвід, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин, носять загальний, невизначений характер з міркуваннями (висловленням оціночного ставлення) позивача до певних подій або осіб, через що не можуть розцінюватися як достатні підстави для задоволення заяви про відвід.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.
Загальна декларація з прав людини (ст.10) та Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (ч.1 ст.14) гарантує право кожної особи на розгляд її справи компетентним незалежним та неупередженим судом у встановленому законом порядку. Незалежне суддівство є відповідальним за належну реалізацію цього права. Незалежність суддів передбачає, що судді повинні приймати безсторонні рішення згідно з власною оцінкою фактів і знанням права, без будь-якого втручання, прямого або непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких причин.
Об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття (Розділ Другий показник. Об`єктивність. Бангалорські принципи поведінки суддів).
Частина перша ст. 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду.
Зокрема, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах Piersac vs Belgium, Grieves vs UK). Крім того, відповідно до принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ по справі Le Comte, Van Leuven i De Meyere vs Belgium, суд має бути неупередженим і безстороннім.
Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у п.43 рішення ЄСПЛ по справі Веттштайн проти Швейцарії та у п.50 рішення ЄСПЛ по справі Білуха проти України.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що заява про відвід головуючого судді Боршовського Т.І. є необґрунтованою, оскільки наведені ОСОБА_1 доводи не можуть вважатися підтвердженням упередженості та небезсторонності вказаного судді.
Апеляційний суд дійшов висновку, що ті обставини, які викладені у заяві про відвід не є підставою для її задоволення. Будь-яких інших підстав, які викликали б сумнів в об`єктивності та неупередженості судді Боршовського Т.І., не встановлено.
Відтак, судом апеляційної інстанції не встановлено підстав, передбачених ст.ст. 36, 37 КАС України, які б перешкоджали судді Боршовському Т.І. брати участь у розгляді цієї справи, чи викликали сумнів у неупередженості чи об`єктивності судді.
Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що заява про відвід задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.36, 37, 39, 40, 236, 243, 248, 311, 321 КАС України, суд
У Х В А Л И В:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Боршовського Т.І. у справі № 380/25610/25, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Р. М. Шавель
судді С. М. Глазько
І. В. Глушко