ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
з питань відводу
30 вересня 2026 року м. Львів Справа № 380/25610/25 пров. № А/857/23412/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Обрізко І.М.,
суддів Іщук Л.П., Пліша М.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів в адміністративній справі № 380/25610/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій, бездіяльності та рішень, зобов`язання вчинити дії,
встановив:
у провадженні Восьмого апеляційного адміністративного суду перебуває справа за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2026.
21 вересня 2026 на адресу зазначеного суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів : Боршовського Т.І., Гуляка В.В., Носа С.П. від розгляду апеляційної скарги.
Заява про відвід мотивована тим, що 16 вересня 2026 ОСОБА_1 подала письмове клопотання про виготовлення копії відзиву на апеляційну скаргу в справі 380/25610/25. За її повторним усним зверненням від 18 вересня 2026 їй було надано вказані копії, проте вона довго чекала на їх виготовлення. Після отримання вказаних копій виявила, що частина з них нечитабельні, після чого працівник апарату Восьмого апеляційного адміністративного суду повторно виготовила копії аркушів №11-15 вказаного відзиву. Пізніше, при повторному ознайомленні зі вказаними копіями помітила, що на аркуші № 3 було допущено порушення, яке відбулося під час виготовлення вказаних копій, та яке, вочевидь, відбулося навмисно. Отже, вказані копії виготовлені так, щоб створити заявниці труднощі, щоб зрозуміти, які позовні вимоги ОСОБА_1 заявляла та труднощі у прочитанні змісту відзиву. Крім того, заявниця наголошує повторно, що в ухвалі Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2026 про залишення апеляційної скарги ОСОБА_1 без руху, суддею Боршовським Т. І. не зазначено усіх недоліків апеляційної скарги, що свідчить про здійснення неякісного правосуддя.
Також, в ухвалі про відкриття від 20 серпня 2026 не вирішено питання того, у якому провадженні буде розглядатись апеляційна скарга. Вказане питання не вирішене станом і на сьогодні. Зазначає, що вказана ухвала направлена до Єдиного державного реєстру судових рішень лише 26 серпня. Крім того, на час подання відводу судді Боршовському Т.І., а саме 31.08.2026, заявниці не надіслали копію ухвали про відкриття апеляційного провадження, і в той ж день працівником апарату Восьмого апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 було відмовлено в ознайомленні з матеріалами справи №380/25610/25.
Щодо наявності обставин, що викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді Носа С. П. заявниця вказує наступне.
14 квітня 2026 суддя Нос С.П. виніс постанову, якою відмовив у розгляді апеляційної скарги ОСОБА_1 , при цьому, змінивши зміст позовної вимоги № 7 заявниці.
Зазначає, що у судовому засіданні 14 квітня 2026 суддя Нос С.П. її перебивав, відповідав на її питання замість відповідача, якому були адресовані вказані питання та допустив ряд інших грубих порушень. Вказує, що намагається оскаржити вказане рішення у касаційному порядку. У ході розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення у справі 380/25615/25, підстави звернення та сторони у якій аналогічні до справи 380/25610/25, 15 вересня 2026, у судовому засіданні, головуючий суддя Нос С. П. свідомо створював конфліктну ситуацію, щоб виставити заявницю з зали судових засідань та, таким чином, перешкодити їй з`ясувати обставини справи. Крім того, у ході вказаного судового засідання ОСОБА_1 чотири рази заявляла відвід колегії суддів за головуванням судді Носа С. П. та двічі просила надати технічну перерву для написання відводу. Проте, у протоколі судового засідання від 15 вересня 2026 зафіксовано лише дві таких заяви про відвід.
Щодо наявності обставин, що викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді Гуляка В. В. заявниця вказує наступне.
Суддя Гуляк В. В. 01.09.2026, як член колегії суддів, підписав ухвалу про визнання заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Боршовського Т. І. від 31 серпня 2026 за вх. № 66854/26 необґрунтованою, що свідчить про здійснення ним, як суддею у складі колегії суддів, неякісного правосуддя та дає підстави сумніватись у неупередженості до заявниці.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2026 визнано заявлений ОСОБА_1 відвід колегії суддів необґрунтованим.
Питання про вирішення відводу колегії суддів передано судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 КАС України.
Згідно з ч. 8 ст. 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 11 ст. 40 КАС України вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.
Дослідивши заявлені підстави для відводу, суд апеляційної інстанції вважає, що в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії у складі головуючого-судді Боршовського Т.І., суддів Гуляка В.В., Носа С.П. слід відмовити, виходячи з наступного.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 КАС України, відповідно до частини першої якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Як вбачається із заяви позивача про відвід колегії суддів, підставою для відводу фактично є наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. При цьому, мотиви для відводу судді, які заявник навів у заяві, фактично зводяться до незгоди із процесуальними діями суддів.
Однак, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що в силу ч. 4 ст. 36 КАС України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
З приводу покликання ОСОБА_1 про неналежну якість копії відзиву на апеляційну скаргу, тривалість їх виготовлення та необхідність повторного виготовлення окремих аркушів, то такі доводи є суб`єктивними припущеннями позивачки, стосуються дій працівників апарату суду, не свідчать про упередженість судді-доповідача.
При цьому твердження заявниці про те, що неналежна якість копій була допущена працівником суду навмисно з метою створення їй перешкод у реалізації процесуальних прав, також жодними належними та допустимими доказами не підтверджено.
Доводи заявниці щодо змісту ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2026 про залишення апеляційної скарги без руху фактично зводяться до незгоди з процесуальним рішенням суду. Відповідно до частини четвертої статті 36 КАС України така незгода не може бути підставою для відводу судді.
Аналогічно доводи щодо невирішення в ухвалі від 20 серпня 2026 питання про порядок апеляційного провадження, строку її направлення до Єдиного державного реєстру судових рішень, а також інші зауваження до процесуальних дій суду не свідчать самі по собі про наявність у судді Боршовського Т. І. упередженості або необ`єктивності щодо розгляду даної справи.
Щодо доводів заявниці про ненадсилання їй копії ухвали про відкриття апеляційного провадження та відмову в ознайомленні з матеріалами справи 31 серпня 2026, то суд вірно зазначив, що заявницею не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що відповідні обставини були зумовлені особистими діями чи зацікавленістю судді Боршовського Т. І. у результаті розгляду справи.
Щодо не вирішення судом по цей час в якому провадженні слухати справу, то вирішення питання щодо завершення підготовки справи до апеляційного розгляду та призначення справи до розгляду не відбувається, оскільки колегія суддів перебуває в постійному процесі розгляду численних відводів позивачки, які з огляду на висловлену недовіру складу суду, не дають суду процесуальної можливості перейти до розгляду вказаного питання.
З приводу покликання на дії судді Носа С. П., то таке твердження щодо постанови від 14 квітня 2026 у справі № 380/5596/24 фактично є вираженням незгоди зі змістом та висновками судового рішення.
Також заявниця стверджує, що у протоколах судового засідання від 15.09.2026 у справі № 380/25615/25 зафіксовано лише два заявлених нею відводи, замість чотирьох.
Разом з тим, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 63 КАС України, забезпечення ведення протоколу судового засідання здійснюється секретарем судового засідання. Відповідно до частини 1 статті 231 КАС України має право подати до суду письмові зауваження щодо його неповноти чи неправильності.
Щодо доводів стосовно судді Гуляка В. В., то заявниця пов`язує сумнів у його об`єктивності та неупередженості з тим, що 01 вересня 2026 він у складі колегії суддів підписав ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі № 380/25610/25, якою заяву про відвід судді Боршовського Т. І. від 31 серпня 2026 було визнано необґрунтованою, то як вже було зазначено вище, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.
Інших підстав, які б свідчили про особисту упередженість суддів у складі колегії заявником не наведено, а колегією суддів не встановлено.
Також, суд апеляційної інстанції зауважує, що ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», встановлено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону (ч. 1 ст. 7 цього Закону).
Виходячи із загальних засад здійснення судочинства, визначених положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950, Першого протоколу та Протоколів № 2,4,7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків (…) має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а наявність безсторонності повинна визначатись суб`єктивними та об`єктивними критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступень, що свідчать про небезсторонність суду.
Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Веттштайн проти Швейцарії» та у п. 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України».
Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами.
Відповідно до п. п. 103, 104, 105 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волкова О. проти України» від 09.01.2013 (остаточне 27.05.2013), «для того, щоб встановити, чи може суд вважатися «незалежним» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції, слід звернути увагу на спосіб призначення його членів і строк їхніх повноважень, існування гарантій проти тиску ззовні та на питання, чи створює орган видимість незалежного. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (1) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (2) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій)… Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності…».
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зміст заяви про відвід колегії суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду головуючого-судді Боршовського Т.І., суддів: Гуляка В.В. та Носа С.П. та наведені в її обґрунтування обставини, не містять даних, які б викликали сумнів у неупередженості або об`єктивності суддів, вказували б на їхню заінтересованість в результаті розгляду справи, при здійсненні правосуддя у цій справі.
Крім цього, інших підстав для відводу, визначених ст. 36 КАС України, не встановлено і під час розгляду заяви про відвід.
Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що заява про відвід задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 36, 37, 38, 39, 40, 325, 328 КАС України, суд, -
у х в а л и в :
у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів в адміністративній справі № 380/25610/25 - відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І. М. Обрізко
судді Л. П. Іщук
М.А. Пліш