УХВАЛА
24 вересня 2026 року
м. Київ
cправа № 911/1306/16 (911/2273/25)
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Васьковського О.В.
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніса"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2026
та рішення Господарського суду Київської області від 28.01.2026
у справі № 911/1306/16 (911/2273/25)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніса"
до: 1) Приватного підприємства "Фірма "Альпарі ХХІ"
2) Приватного підприємства "Компанія "Надежда"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" та арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія"
про визнання результатів аукціону та договору купівлі-продажу недійсними, та витребування майна
в межах справи №911/1306/16
за заявою Товариства з обмеженою відповіальністю "Ніса"
про банкрутство-
ВСТАНОВИВ:
До господарського суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніса" з позовом до Приватного підприємства "Фірма "Альпарі ХХІ" та Приватного підприємства "Компанія "Надежда" про визнання результатів аукціону та договору купівлі-продажу недійсними, та витребування майна.
Рішенням Господарського суду Господарського суду Київської області від 28.01.2026 у задоволенні позову відмовлено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніса" в дохід Державного бюджету України 6357,96 грн судового збору.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2026 рішення Господарського суду Київської області від 28.01.2026 у справі №911/1306/16 (911/2273/25) залишено без змін.
19.06.2026 через систему «Електронний суд» Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніса" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2026 та рішення Господарського суду Київської області від 28.01.2026 у справі № 911/1306/16 (911/2273/25).
Ухвалою Верховного Суду від 30.07.2026 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніса" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2026 та рішення Господарського суду Київської області від 28.01.2026 у справі № 911/1306/16 (911/2273/25) повернуто без розгляду.
31.08.2026 через систему «Електронний суд» Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніса" повторно звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2026 та рішення Господарського суду Київської області від 28.01.2026 у справі № 911/1306/16 (911/2273/25).
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 911/1306/16 (911/2273/25) визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Васьковський О.В., суддя - Огороднік К.М., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 31.08.2026.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.
Відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Враховуючи, що постанова Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2026 у справі №911/1306/16 (911/2273/25), повний текст якої виготовлено 02.06.2026, підлягала касаційному оскарженню протягом двадцяти днів з дня її постановлення, а саме до 22.06.2026 включно, відтак звернення із касаційною скаргою 31.08.2026, сформованою в системі "Електронний суд" 31.08.2026, відбулось із пропуском такого строку.
У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніса" не просить поновити пропущений строк на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2026 у справі №911/1306/16 (911/2273/25).
Згідно частини 1 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Згідно з частиною третьою статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
При цьому, нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачається автоматичного та безумовного поновлення строку на касаційне оскарження. Дійсно, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку, проте для цього необхідно заявити відповідне клопотання, долучивши до нього на підтвердження поважності причин пропуску строку касаційного оскарження відповідні докази.
Частиною 3 статті 292 ГПК України передбачено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пунктами 3, 4 частини 21 статті 4 Закону України "Про судовий збір" до господарського суду за подання позовної заяви майнового характеру в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) справляється судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. До господарського суду за подання позовної заяви немайнового характеру в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) справляється судовий збір в розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб..
Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2025 рік" встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць з 01.01.2025 для працездатних осіб у розмірі 3028 грн 00 коп.
При цьому згідно з частиною 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці.
Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Як встановлено судом першої інстанції, позивачем у межах даної справи заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру - про визнання недійсними результатів аукціону та про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна ТОВ "Ніса", у зв`язку з чим судовий збір за їх подання підлягав сплаті у розмірі 6 056,00 грн. (3 028,00 грн. * 2) та заявлено позовну вимогу майнового характеру про витребування з володіння ПП "Компанія "Надежда" на користь ТОВ "Ніса" нерухомого майна - автозаправного комплексу, реалізованого на аукціоні у межах справи про банкрутство ТОВ "Ніса". Вартість зазначеного майна за результатами проведених торгів становила 1 008 768,00 грн. Отже, позивачу необхідно було сплатити 15 131,52 грн. судового збору за вимогу майнового характеру (1 008 768,00 грн. * 1,5%).
Таким чином, загальний розмір судового збору, що підлягав сплаті за подання позовної заяви, становить 21 187,52 грн., з яких 6 056,00 грн. - за дві вимоги немайнового характеру та 15 131,52 грн. - за вимогу майнового характеру.
Згідно підпунктом до п.п. 9 п. 2-1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні касаційної скарги на ухвали суду про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність); про результати розгляду грошових вимог кредиторів; рішення суду в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
За приписами частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, з урахуванням вимог касаційної скарги, судовий збір за подання даної касаційної скарги за майновою та 2 немайновими вимогами підлягає сплаті у розмірі 33 900грн 04 коп. (21 187,52 х 200% х 0,8).
Проте матеріали касаційної скарги не містять доказів сплати судового збору у розмірі 33 900грн 04 коп.
Відповідно ст. 291 ГПК України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Зокрема, змістом абзацу 1 частини сьомої статті 42 ГПК України, у редакції Закону № 3200-IX, визначено, якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
При цьому неповідомлення сторони у справі про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цієї сторони, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені у статті 2 ГПК України.
Відповідно до ч.2 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст.46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.
Комплексний аналіз вищевказаних норм свідчить, що обов`язок надсилання копії касаційної скарги сторонам у справі, з метою забезпечення їх права ознайомитись з такою касаційною скаргою, кореспондується з аналогічним обов`язком іншої сторони (або іншого учасника справи) надіслати всім іншим учасникам судового розгляду зазначеної справи копії відзиву з метою забезпечення їх права ознайомитись з цим відзивом, в чому і полягає забезпечення рівності процесуальних прав та обов`язків сторін та інших учасників справи.
Всупереч зазначеним вимогам додатки до касаційної скарги не містять доказів про направлення копії касаційної скарги та додатків до неї всім учасникам справи.
Вказані недоліки підлягають усуненню, як того вимагають положення вищезазначених норм процесуального законодавства.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно частини 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, Скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме:
- надати суду оригінал документа про сплату судового збору у розмірі визначеному ухвалою;
- надати докази про направлення копії касаційної скарги та додатків до неї всім учасникам справи;
- подати клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням підстав для його поновлення та надати відповідні докази на підтвердження цих підстав.
На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 290, 291 ГПК України, Верховний Суд, -
У Х В А Л И В:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніса" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2026 та рішення Господарського суду Київської області від 28.01.2026 у справі № 911/1306/16 (911/2273/25) залишити без руху.
2. Надати строк на усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
3. Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Васьковський