ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про відмову у задоволенні клопотання про відвід судді
24 вересня 2026 року м. Ужгород № 260/5659/26
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючої судді Маєцької Н,Д., розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача про відвід судді в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Нижньоворітської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В:
06 серпня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Нижньоворітської сільської ради, в якому просить: 1) визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Нижньоворітської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області (в особі Центру надання адміністративних послуг) щодо нездійснення у встановлений законом одноденний строк реєстрації місця проживання неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ); 2) зобов`язати Виконавчий комітет Нижньоворітської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області (в особі Центру надання адміністративних послуг) зареєструвати місце проживання неповнолітніх дітей ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) за адресою проживання батьків ОСОБА_1 та ОСОБА_4 : АДРЕСА_1 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2026 дана позовна заява передана на розгляд судді Закарпатського окружного адміністративного суду Ващиліна Р.О.
07 серпня 2026 року позивач подав до суду заяву про відвід судді Ващиліна Р.О., оскільки вважає, що такий не може брати участь у розгляді цієї справи. Заявлене клопотання аргументує тим, що суддя Ващилін Р.О. 31 липня 2026 року заявив собі самовідвід у справі № 260/4526/26. Також зазначає, що при розгляді його іншої справи в 2024 році суддя Ващилін Р.О. порушив норми матеріального і процесуального права.
Ухвалою від 07.08.2026 заявлений ОСОБА_1 відвід головуючого судді Ващиліна Р.О. визнано необґрунтованим, а заяву передано для вирішення питання про відвід судді в порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.
Ухвалою від 10 серпня 2026 року Закарпатський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні заяви про відвід судді (суддя Микуляк П.П.).
Ухвалою від 14 серпня 2026 року Закарпатський окружний адміністративний суд відкрив спрощене позовне провадження в адміністративній справі.
22 вересня 2026 року ОСОБА_1 повторно подав заяву про недовіру та відвід головуючому судді Ващиліну Р.О. Подану заяву аргументує тим, що він неодноразово заявляв відвід судді Ващиліну Р.О. Також зазначає, що при розгляді його інших справ суддя Ващилін Р.О. ухвалював помилкові рішення та ухвали.
Ухвалою суду від 22 вересня 2026 року заявлений ОСОБА_1 відвід головуючого судді Ващиліна Р.О. визнано необґрунтованим, заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Ващиліна Р.О. у справі №260/5659/26 передано для вирішення питання про відвід судді в порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 вересня 2026 року суддею з розгляду заяви про відвід судді Ващиліна Р.О. визначено суддю Закарпатського окружного адміністративного суду Маєцьку Н.Д.
24 вересня 2026 року позивач на електронну адресу суду надіслав копії ухвал Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2026 року про задоволення заяви про відвід судді в адміністративній справі № 260/5722/26 та від 22 вересня 2026 року про передачу справи для вирішення питання про відвід судді в адміністративній справі № 260/5659/26.
Розглянувши заяву про відвід судді, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст.40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Відповідно до ч. 8 ст. 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Суд не вбачає підстав для розгляду заяви про відвід судді Ващиліна Р.О. в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, а тому така розглядається у порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 11 ст. 40 КАС України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені у ст.36 КАС України.
Згідно із ч.1 ст.36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.36 КАС України суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя (ч.3 ст.36 КАС України).
Відповідно до ч. 4 ст. 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Суд зазначає, що згідно вимог п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах "Фей проти Австрії", рішення від 24.02.1993, серія A, №255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі потрібно визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10.06.1996, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 43).
Загальна декларація з прав людини (ст. 10) та Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (ч. 1 ст. 14) гарантують право кожної особи на розгляд її справи компетентним незалежним та неупередженим судом у встановленому законом порядку. Незалежне суддівство є відповідальним за належну реалізацію цього права. Незалежність суддів передбачає, що судді повинні приймати безсторонні рішення, згідно з власною оцінкою фактів і знанням права, без будь-якого втручання, прямого або непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких причин.
Об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття (Розділ ІІ показник: Об`єктивність. Бангалорські принципи поведінки суддів).
Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами.
Об`єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.
У справі "Білуха проти України" (заява № 33949/02, рішення від 09.11.2006 р.) Європейський суд з прав людини звертає увагу на те, що стосовно об`єктивного критерію слід визначитися чи існують переконливі факти, які б могли свідчити про безсторонність судді. Це означає, що при вирішенні питання того чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що суддя був небезсторонній вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.
В той же час, проаналізувавши викладені позивачем доводи, суд вважає, що заява про відвід судді не містить посилань на обставини, які за суб`єктивними чи об`єктивними критеріями унеможливили б участь судді Ващиліна Р.О. у розгляді цієї справи відповідно до ст.36 КАС України.
Суд критично оцінює доводи заявника про те, що суддя Ващилін Р.О. у інших судових справах постановляв ухвали, якими визнавав заяви про його відвід обґрунтованими, та заявляв самовідвід від участі у розгляді відповідних справ.
Сам по собі факт заявлення суддею самовідводу або задоволення заяви про його відвід в іншій адміністративній справі не свідчить про наявність передбачених статтею 36 КАС України підстав для відводу цього ж судді в іншій справі. Підстави для відводу підлягають оцінці з урахуванням конкретних обставин тієї справи, у якій заявлено відвід.
Отже, посилання заявника на попередню процесуальну поведінку судді в інших справах саме по собі не свідчить про існування обставин, які викликають обґрунтований сумнів у його неупередженості або безсторонності при розгляді саме цієї адміністративної справи.
При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до частини четвертої статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, а також висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Таким чином, доводи заявника щодо постановлення суддею Ващиліним Р.О. у справах № 260/6027/24, № 807/3596/13-а та № 0740/873/13, на його переконання, помилкових судових рішень та ухвал фактично свідчать про його незгоду з результатами розгляду зазначених справ та наданою суддею правовою оцінкою встановлених у них обставин.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що наведені у заяві доводи ґрунтуються переважно на суб`єктивному сприйнятті заявником процесуальних дій та судових рішень судді Ващиліна Р.О. і не підтверджені належними та допустимими доказами наявності обставин, передбачених статтею 36 КАС України.
Суд зауважує, що право учасника справи на заявлення відводу є важливою процесуальною гарантією реалізації права на справедливий суд, однак таке право не є безумовним і має реалізовуватися з дотриманням установлених законом підстав та порядку. Саме лише суб`єктивне переконання учасника процесу в тому, що суддя є необ`єктивним, без наведення фактичних обставин, які могли б бути перевірені та підтверджували такий висновок, не може бути достатньою підставою для висновку про наявність обставин, що викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить висновку про відсутність визначених процесуальним законом підстав для відводу судді у даній справі, а відтак, у задоволенні заяви позивача про відвід судді Ващиліна Р.О. необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 36, 40, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви позивача про відвід судді Ващиліна Р.О. в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Нижньоворітської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії- відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Д. Маєцька