Справа № 420/20296/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Марина П.П.
при секретарі Бушанській В.І.,
за участю сторін:
третя особа ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови
ВСТАНОВИВ:
До адміністративного суду надійшов адміністративний позов Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Положая В.Є., про стягнення виконавчого збору в сумі 34588,00 грн. від 24.06.2026 року, винесену у виконавчому провадженні ВП №81340128.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що наказом ДСА України від 09.02.2026 №60 затверджено Паспорт бюджетної програми на 2026 рік 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя». За даною бюджетною програмою, в 2026 році передбачені видатки у розмірі 10 000,00 тис. грн. Таким чином, у головного розпорядника бюджетних коштів ДСА України є окрема бюджетна програма для забезпечення виконання рішень суду (КПКВК 0501150 Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів). Державна судова адміністрація України, в своїх листах адресованих Територіальному управлінню (від 06.05.2024 №11-10867/24, від 29.07.2024 №11- 15103/24 копії додаються), вживала організаційних заходів щодо забезпечення здійснення видатків розпорядниками коштів нижчого рівня виключно у правовий спосіб. Вказаними листами наголошувала на тому, що виконання судових рішень на користь суддів, працівників апаратів судів та органів і установ системи правосуддя необхідно здійснювати виключно за бюджетною програмою 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя». Наявність вказаної програми прямо кореспондується до положень ст. 27 Закону №1404-VIII, яким передбачено підстави для звільнення боржника від сплати виконавчого збору, зокрема, якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі Закон №4901- VI). Отже, перерахунок винагороди присяжній за період з вересня 2017 по 03.11.2023 року з урахуванням місячних часових тарифів за 2017-2023 роки передбачає проведення відповідних нарахувань, що здійснюються саме на виконання рішення суду та безпосередньо пов`язані із бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень у порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень». Таким чином, виконання рішення щодо зобов`язання вчинити певні дії щодо майна (коштів), боржником у якому є державний орган, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету за окремою бюджетною програмою для забезпечення виконання рішення суду в порядку, встановленому Законом №4901-VI.
Частинами 5 та 9 ст.27 Закону №1404-VIII визначений вичерпний перелік підстав, коли виконавчий збір не стягується. Обов`язок державного виконавця відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону №1404-VIII при відкритті виконавчого провадження вирішити питання про стягнення виконавчого збору кореспондується з його обов`язком встановити чи примусове виконання передбачає справляння виконавчого збору і врахувати визначені законом випадки, коли виконавчий збір не стягується. Таким чином, оскільки у Територіального управління наявна окрема бюджетна програма для забезпечення виконання рішень суду (КПКВК 0501150 Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів), то виконавчий збір на підставі п.3 ч.5 ст.27 Закону №1404-VІІІ у такому виконавчому провадженні з боржника не стягується. З огляду на зазначене, постанова про стягнення виконавчого збору в сумі 34588,00 грн. від 24.06.2026 року, що винесена в межах виконавчого провадження ВП №81340128 є протиправною та такою, що не відповідає вимогам ст. 27 Закону Закон України «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404- VIII) та підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 01.09.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі. Залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ). Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Також ухвалою суду від 01.09.2026 встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву до 11.09.2026 року. Витребувано з Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження №81340128.
Ухвала суду від 01.09.2026 доставлена в електронний кабінет відповідача - 01.09.2026.
Відповідачем не подано відзив на адміністративний позов, а також не надано витребуваних доказів.
Від ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення, відповідно до яких вина заперечує щодо задоволення позову.
В обґрунтування своєї позиції ОСОБА_1 зазначає, що підстави позову позивача/боржника від 03.07.2026, які не підкріплені жодним належним доказом.
Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29.01.2026 року по справі №420/8446/25, яке набрало законної сили 28.05.2026, адміністративний позов ОСОБА_1 до Територіального управління ДСА України в Одеській області - задоволено частково, а саме:
визнано протиправними дії Територіального управління ДСА України в Одеській області щодо відмови здійснити перерахунок винагороди присяжній ОСОБА_1 за період з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року із застосуванням посадового окладу судді місцевого суду з 01.01.2019 року у розмірі - 63060,00 грн;
зобов`язано Територіальне управління ДСА України в Одеській області здійснити перерахунок винагороди присяжній ОСОБА_1 за період з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року із застосуванням посадового окладу судді місцевого суду з 01.01.2019 року у розмірі - 63060,00 грн.;
визнано протиправними дії Територіального управління ДСА України в Одеській області щодо несплати ОСОБА_1 винагороди присяжній за період з вересня 2017 по 03.11.2023 року відповідно до фактично відпрацьованих годин;
зобов`язано Територіальне управління ДСА України в Одеській області сплатити ОСОБА_1 винагороду присяжній за період з вересня 2017 по 03.11.2023 року відповідно до фактично відпрацьованих годин;
визнано протиправними дії Територіального управління ДСА України в Одеській області щодо не перерахунку ОСОБА_1 винагороди присяжній за період з вересня 2017 по 03.11.2023 року з урахуванням місячних часових тарифів за 2017-2023 роки;
зобов`язано Територіальне управління ДСА України в Одеській області здійснити перерахунок ОСОБА_1 винагороди присяжній за період з вересня 2017 по 03.11.2023 року з урахуванням місячних часових тарифів за 2017-2023 роки;
визнано протиправними дії Територіального управління ДСА України в Одеській області щодо несплати/не перерахування за період з вересня 2017 року по 01.01.2021 року суми військового збору до ГУ ДПС в Одеській області з нарахованої винагороди присяжній ОСОБА_1 за РНОКПП НОМЕР_1 ;
зобов`язано Територіальне управління ДСА України в Одеській області сплатити/перерахувати за період з вересня 2017 року по 01.01.2021 року суму військового збору до ТУ ДПС в Одеській області з нарахованої винагороди присяжній ОСОБА_1 за РНОКПП НОМЕР_1 ;
визнано протиправними дії Територіального управління ДСА України в Одеській області щодо відмови внести виправлення про дату прийому ОСОБА_1 на посаду присяжної Суворовського районного суду м. Одеси замість зазначеної в первинних документах дати - з 01.10.2017 року на дату - 18.08.2017 року, а також щодо відмови внести записи в трудову книжку присяжної ОСОБА_1 щодо дати увільнення від виконання обов`язків присяжної - 03.11.2023 року;
зобов`язано Територіальне управління ДСА України в Одеській області внести записи до трудової книжки ОСОБА_1 , серії НОМЕР_2 від 03.04.1975 року, про дату прийому ОСОБА_1 на посаду присяжної Суворовського районного суду м. Одеси, 18.08.2017 року, а також про дату увільнення від виконання обов`язків присяжної - 03.11.2023 року;
визнано протиправними дії Територіального управління ДСА України в Одеській області щодо зазначення винагороди присяжної ОСОБА_1 , кодом ознаки доходу « 127» у Звітах форми 1ДФ/4ДФ за період з вересня 2017 року по 03.11.2023 року;
зобов`язано Територіальне управління ДСА України в Одеській області подати до ГУ ПФУ в Одеській області належним чином оформлені Довідки про щомісячні доходи присяжної ОСОБА_1 для проведення перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням роботи на посаді присяжної;
у задоволені решти позовних вимог - відмовлено.
19.06.2026 Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчі листи.
На підставі заяви ОСОБА_1 від 23.06.2026 cтаршим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Положаєм Віктором Євгеновичем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження від 24.06.2026 року № 81340128 за виконавчим листом Одеського окружного адміністративного суду №420/8446/25 від 19.06.2026 року щодо зобов`язання Територіальне управління ДСА України в Одеській області здійснити перерахунок ОСОБА_1 винагороди присяжній за період з вересня 2017 по 03.11.2023 року з урахуванням місячних часових тарифів за 2017-2023 роки.
Згідно з п.2 вказаної постанови боржнику встановлено строк для виконання рішення суду протягом 10 робочих днів.
Згідно з п. 3 вказаної постанови постановлено стягнути з боржника виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 34588 гривня (UAH).
Постановою cтаршого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Положаєм Віктором Євгеновичем від 24.06.2026 року за виконавчим листом Одеського окружного адміністративного суду №420/8446/26 від 19.06.2026 року у ВП №81340128 постановлено стягнути з боржника виконавчий збір по 34588,00 грн.
Не погоджуючись з постановою про стягнення виконавчого збору позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 2 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 2 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
За приписами пункту 1 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Також, примусовому виконанню підлягають постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору (пункт 5 частини 1 статті 3 Закону №1404-VІІІ).
Згідно частини 5 статті 26 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Відповідно до частини 1-4 статті 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Таким чином, виконавчий збір стягується за примусове виконання рішення суду, початком якого є відкриття виконавчого провадження у справі.
Відповідно до частини 5 статті 27 Закону №1404-VІІІ виконавчий збір не стягується:
1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;
2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;
3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";
4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;
5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;
6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.
За приписами частини 9 статті 27 Закону №1404-VІІІ виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 17 частини першої статті 39 цього Закону. Виконавчий збір не стягується із сум податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій та пені) та недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі їх списання згідно з пунктами 2-3, 2-4 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України та пунктом 9-15 розділу VIII Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".
З аналізу вищенаведених норм вбачається, що виконання судового рішення є складовою частиною судового розгляду і завершальною стадією судового провадження, а виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України за відсутності умов, передбачених частинами 5, 9 статті 27 Закону №1404-VIII.
Отже, обов`язок державного виконавця відповідно до частини 5 статті 26 Закону №1404-VIII при відкритті виконавчого провадження вирішити питання про стягнення виконавчого збору кореспондується з його обов`язком встановити чи примусове виконання передбачає справляння виконавчого збору і врахувати визначені законом випадки, коли виконавчий збір не стягується.
Гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом №1404-VIII, та особливості їх виконання встановлює Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.2012 № 4901-VI (далі - Закон №4901-VI).
Держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі юридична особа) (частина 1 статті 2 Закону №4901-VI).
Позивач в цій справі та боржник у виконавчому провадженні №81340128 ТУ ДСА в Одеській області за організаційно-правовою формою є державним органом влади, фінансування якого здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України згідно частини 1 статті 148 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII.
Згідно з частиною 1 статті 7 Закону № 4901-VI виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
При цьому, суд зауважує, що наказом Державної судової адміністрації України від 09.02.2026 №60 затверджено Паспорт бюджетної програми на 2026 рік 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя».
Отже, у головного розпорядника бюджетних коштів ДСА України наявна окрема бюджетна програма для забезпечення виконання рішень суду (бюджетної програми КПКВК 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя"), що підтверджується паспортом бюджетної програми на 2026 рік, затвердженим наказом ДСА України від 09.02.2026 №60).
Враховуючи наведене, у даному випадку виконання рішення суду щодо зобов`язання вчинити певні дії щодо коштів на користь працівника суду, боржником у якому є державний орган, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету та за окремою бюджетною програмою для забезпечення виконання рішення суду в порядку, встановленому Законом №4901-VI, а тому, виконавчий збір на підставі пункту 3 частини 5 статті 27 Закону №1404-VІІІ у такому виконавчому провадженні з боржника не стягується, а отже і відсутні підстави для винесення державним виконавцем постанови про стягнення виконавчого збору.
Суд зауважує, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що постанова державного виконавця від 24.06.2026 №81340128 про стягнення виконавчого збору є протиправною та підлягає скасуванню.
Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Враховуючи, що відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, розподіл судових витрат зі сплати судового збору на користь позивача не здійснюється.
Керуючись ст.ст. , 12, 139, 242-246, 255, 262, 268, 269, 287, 295, 297 суд,
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Положая В.Є., про стягнення виконавчого збору в сумі 34588,00 грн. від 24.06.2026 року, винесену у виконавчому провадженні ВП №81340128.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені статтею 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені статтею 287 КАС України.
Повний текст рішення складено та підписано 23.09.2026.
Позивач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області (код ЄДРПОУ 26302945, адреса: вул. Дмитра Іванова, будинок 2, м. Одеса, 65005);
Відповідач: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 45862901, адреса: вул. Розумовська, буд. 37, м. Одеса, 65091);
Третя особа: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1
Суддя П.П.Марин