УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 639/199/26
провадження № 61-11721ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Гудими Д. А., Пархоменка П. І., розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні Інвестиції», яка подана адвокатом Полетаєвою Тетяною Юріївною, на ухвалу Харківського апеляційного суду від 01 вересня 2026 року про повернення апеляційної скарги у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» про стягнення трьох відсотків річних та індексу інфляції,
ВСТАНОВИВ:
У 2026 році ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «ФК «Приватні інвестиції», в якому просила стягнути з відповідача за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання з відшкодуванням перевищення 90 % вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог за період з 18 липня 2016 року по 01 листопада 2025 року три проценти річних у розмірі 137 428, 92 грн та суми інфляційних витрат у розмірі 725 709, 26 грн.
Заочним рішенням Новобаварського районного суду міста Харкова від 29 квітня 2026 року позовні вимоги задоволено.
05 червня 2026 року ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» подало через підсистему «Електронний суд» апеляційну скаргу на заочне рішення Новобаварського районного суду міста Харкова від 29 квітня 2026 року.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 01 вересня 2026 року апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала.
Роз`яснено заявнику право подати до суду першої інстанції заяву про перегляд заочного рішення відповідно до статті 285 ЦПК України.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення. ТОВ «ФК «Приватні інвестиції», звернувшись до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою на заочне рішення, порушило порядок оскарження заочного рішення, визначеним ЦПК України, в зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає поверненню.
07 вересня 2026 року через підсистему «Електронний суд» ТОВ «ФК «Приватні Інвестиції» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Харківського апеляційного суду від 01 вересня 2026 року.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що в тексті оскарженого судового рішення суд першої інстанції зазначив, що ухвалив саме заочне рішення та роз`яснив порядок оскарження заочного рішення. При цьому ухвали про заочний розгляд справи суд не постановляв. 14 травня 2026 року суд ухвалив додаткове рішення. Роз`яснив право оскаржити додаткове рішення в загальному порядку. Таке додаткове рішення хоч і є окремим процесуальним документом, проте в силу вимог пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України є невід`ємною складовою основного судового рішення та може бути оскаржене в одній апеляційній скарзі разом з основним судовим рішенням (постанова Верховного Суду від 15 грудня 2021 року у справі № 161/3482/21).
Судом порушені норми процесуального права (частина п`ята статті 357 ЦПК України), оскільки судом не були встановлені відповідні обставини для повернення апеляційної скарги.
Також суд не врахував правову позицію Верховного Суду, відповідно до якої сама по собі вказівка в рішенні суду про те, що воно заочне, за умови проведення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та за відсутності ухвали про заочний розгляд справи, не дає підстав уважати таке рішення суду заочним (постанова Верховного Суду від 16 квітня 2026 року у справі № 482/2554/24).
Враховуючи порушення судом першої інстанції процесуальних норм щодо порядку ухвалення заочного рішення (відсутня ухвала про заочний розгляд справи), звернення відповідача з апеляційною скаргою на це рішення є способом реалізації права на оскарження в умовах правової невизначеності. Рішення суду першої інстанції ухвалене в загальному порядку, тому відповідачем дотримано встановлений процесуальним законом порядок його оскарження шляхом подання апеляційної скарги. Тому апеляційний суд повернув апеляційну скаргу без належних правових підстав.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.
Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Європейський суд з прав людини зауважив, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись із легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, N 15123/03, § 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).
ЦПК України встановлює для відповідача особливий порядок оскарження заочного рішення - шляхом подання до суду, що його ухвалив, заяви про перегляд цього рішення (стаття 284 ЦПК України), а також загальний порядок- апеляційне оскарження (частина четверта статті 287 ЦПК України).
Глава 11 «Заочний розгляд справи» Розділу ІІІ «Позовне провадження» ЦПК України встановлює особливі умови та порядок проведення заочного розгляду справи, ухвалення заочного рішення, подання і розгляду заяви про його перегляд, а також скасування й оскарження цього рішення.
Відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно зі статтею 281 ЦПК України про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу. Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.
Частинами першою, другою статті 284 ЦПК України передбачено, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до частин першої, третьої, четвертої статті 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви. У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Отже, відповідач має право на апеляційне оскарження заочного рішення лише після звернення до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення, якщо суд першої інстанції таку заяву залишить без задоволення.
Згідно з частинами другою, третьою статті 288 ЦПК України позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Зазначені приписи є доступними, чіткими та зрозумілими. Наслідки їхньої дії й застосування є передбачуваними як для позивача, так і для відповідача, які є рівноправними учасниками судового провадження.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2024 року у справі № 756/11081/20 (провадження № 14-25цс24) вказано, що право на подання апеляційної скарги на заочне рішення суду відповідач набуває лише після залишення його заяви про перегляд заочного рішення без задоволення (частина четверта статті 287 ЦПК України). У питанні забезпечення прав учасників процесу на апеляційний перегляд справи заочне провадження не відрізняється від інших проваджень, адже доступ до суду апеляційної інстанції в будь-якому випадку забезпечується учасникам справи лише в разі дотримання ними установлених законом процесуальних вимог. Право відповідача на доступ до суду апеляційної інстанції при заочному розгляді справи місцевим судом не є абсолютним та забезпечується за умови дотримання ним порядку попереднього звернення до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення, у тому числі з урахуванням визначених процесуальним законом строків.
За змістом статей 284, 287 і 288 ЦПК України є дві форми перегляду заочного рішення: загальна (перегляд в апеляційному порядку) та спеціальна (перегляд судом, який ухвалив заочне рішення, за заявою відповідача). Апеляційну скаргу можуть подати сторони (відповідач - лише у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення), інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права й обов`язки (постанова Верховного Суду від 22 липня 2020 року у справі № 760/13894/14-ц).
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальний закон визначив спеціальний порядок перегляду заочного рішення судом, який його ухвалив, і лише за письмовою заявою відповідача. Оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку можливе тільки у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, а також у разі ухвалення повторного заочного рішення (див., зокрема, постанови Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 308/8618/17, від 05 лютого 2020 року у справі № 369/1534/18, від 21 червня 2023 року у справі № 175/3593/20).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 серпня 2019 року у справі № 760/19712/15-ц зазначено, що «встановивши, що ОСОБА_1 не звертався із заявою про перегляд заочного рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 26 вересня 2016 року, апеляційний суд зробив обґрунтований висновок про повернення апеляційної скарги. Колегія суддів відхиляє аргумент касаційної скарги про те, що в матеріалах справи відсутня ухвала про заочний розгляд справи, оскільки суд в рішенні Солом`янського районного суду м. Києва від 26 вересня 2016 року визначив рішення як заочне».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 серпня 2026 року у справі № 645/2914/25 вказано, що «оскільки ОСОБА_1 до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення Немишлянського районного суду м. Харкова від 23 вересня 2025 року не звертався, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про повернення його апеляційної скарги, як поданої із порушенням спеціального порядку перегляду заочного рішення. Колегія суддів Верховного Суду відхиляє аргумент касаційної скарги про те, що в матеріалах справи відсутня ухвала про заочний розгляд справи, оскільки суд першої інстанції в рішенні від 23 вересня 2025 року визначив наступне: «за згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 280 ЦПК України»».
Встановивши, що ТОВ «ФК «Приватні Інвестиції» не подавало заяву про перегляд заочного рішення Новобаварського районного суду міста Харкова від 29 квітня 2026 року, а звернулося до апеляційного суду з апеляційною скаргою на це заочне рішення, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про повернення апеляційної скарги в зв`язку з недотриманням встановленого процесуальним законом порядку перегляду заочного рішення та його оскарження.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесений до Реєстру.
Безпідставним є посилання заявника на постанову Верховного Суду від 15 грудня 2021 року у справі № 161/3482/21, в якій зазначено про можливість оскарження в одній апеляційній скарзі додаткового рішення разом з основним судовим рішенням, оскільки така можливість не свідчить про виключення зі спеціального порядку оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку. При цьому аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що ухвалою від 01 вересня 2026 року Харківський апеляційний суд відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» на додаткове рішення Новобаварського районного суду м. Харкова від 14 травня 2026 року, яке було ухвалене в загальному порядку.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 квітня 2026 року у справі № 482/2554/24, на яку є посилання в касаційній скарзі, вказано, що «в резолютивній частині судового рішення суд вказав, що загальний строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження передбачені статтями 354, 355 ЦПК України. … Сама по собі вказівка в рішенні суду від 29 грудня 2025 року про те, що воно заочне, за умови проведення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та за відсутності ухвали про заочний розгляд справи, не дає підстав уважати таке рішення суду заочним. Більше того, ухвалою Новоодеського районного суду Миколаївської області від 03 лютого 2026 року виправлено описку, із зазначенням, що рішення не є заочним».
У цій справі Новобаварським районним судом міста Харкова 29 квітня 2026 року ухвалене заочне рішення, справа розглядалася за правилами загального позовного провадження. Представником позивача подано до суду заяву, в якій він просив, зокрема, розглядати справу за відсутності позивача та зазначив, що не заперечує проти заочного розгляду справи. Представник ТОВ «ФК «Приватні інвестиції»в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку шляхом направлення судової повістки на адресу місцезнаходження, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав. Тому суд вказав, що відповідно до приписів статті 280 ЦПК України вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.В резолютивній частині судового рішення суд вказав на спеціальний порядок перегляду та оскарження заочного рішення відповідачем.
За таких обставин посилання заявника лише на відсутність окремої ухвали про заочний розгляд справи не свідчить, що суд першої інстанції розглянув справу в загальному порядку, а також про те, що апеляційний суд застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, зроблених у постанові Верховного Суду від 16 квітня 2026 рокуу справі № 482/2554/24.
Аналіз змісту касаційної скарги та оскарженої ухвали апеляційного суду свідчить, що правильне застосовування судом норм права є очевидним, а касаційна скарга - необґрунтованою.
Згідно із частиною четвертою статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні Інвестиції» на ухвалу Харківського апеляційного суду від 01 вересня 2026 року про повернення апеляційної скарги у справі № 639/199/26.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Краснощоков
Д. А. Гудима
П. І. Пархоменко