ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2026 року м. Львів Справа № 300/7508/25 пров. № А/857/25752/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Боршовського Т.І.,
суддів Кухтея Р.В.,
Шевчук С.М.,
за участю секретаря судового засідання Арбуза Р.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 та Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 березня 2026 року в справі № 300/7508/25 за позовом за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області про визнання неправомірними дій, скасування рішень від 21.08.2025 за № 243 та від 10.09.2025 за № 252, зобов`язання до вчинення дій та стягнення моральної шкоди в сумі 1 000000 грн., провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 березня 2026 року,
суддя в 1-й інстанції - Матуляк Я.П.,
час ухвалення рішення - 19 березня 2026 року,
місце ухвалення рішення - м. Івано-Франківськ,
повне судове рішення складено - 30 березня 2026.
ВСТАНОВИВ:
І. ОПИСОВА ЧАСТИНА.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області (Відповідач-1), Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області (Відповідач-2), в якому просила: визнання неправомірними дії відповідачів, скасувати рішення відповідача-2 від 21.08.2025 за № 243 та від 10.09.2025 за № 252, зобов`язати відповідачів видалити з Державного реєстру адвокатів України запис про накладення адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права заняття адвокатською діяльністю, та стягнення солідарно з відповідачів моральної шкоди в сумі 1000000 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач-1 в порушення вимог Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, делегував свої повноваження по розгляду скарги відносно позивача, адвокатському самоврядуванню іншої області, у якого, крім того, з 2022 року відсутні повноваження у зв`язку із закінченням їх строку. Позивач вважає такі дії Відповідача-1 протиправними. Вказує, що Відповідач-2, за відсутності підстав, прийняв оскаржуване рішення від 21.08.2025 за № 243 про порушення дисциплінарної справи відносно адвокатки ОСОБА_1 . Водночас, під час розгляду дисциплінарної справи, Відповідачем-2 не враховано тієї обставини, що скаржником у даному випадку є сторона обвинувачення у справі, в якій здійснювала представництво позивач. Крім того, зазначає, що Відповідач-2 позбавив позивача права на оскарження рішення від 21.08.2025 за № 243, направивши його несвоєчасно. Зазначає, що під час прийняття оскаржуваного рішення від 10.09.2025 за № 252 Відповідачем-2 допущено порушення в частині не вирішення питання про відвід складу КДКА Чернівецької області. Звертає увагу суду, що оскаржуване рішення прийняте за неналежного складу комісії - проведено підміну секретаря. Заявлену моральну шкоду обґрунтовує тим, що внаслідок неправомірних дій та рішень відповідачів, пережила значний стрес.
19.03.2026 року Суд першої інстанції ухвалив рішення, яким частково задовольнив позов. Визнав протиправним та скасував рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області від 10.09.2025 за № 252. Зобов`язав Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Чернівецької повідомити Раду адвокатів Івано-Франківської області про прийняте судом рішення для внесення відомостей в Єдиний реєстр адвокатів України про скасування судом рішення від 10.09.2025 за № 252 та поновлення права на зайняття адвокатською діяльністю адвоката ОСОБА_1. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
ОСОБА_1 (далі по тексту також - апелянт) подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу від 29.10.2025 та повернути безпідставно сплачений судовий збір; змінити рішення суду в частині вирішення вимоги про стягнення моральної шкоди в сумі 1000000 грн. та задовольнити позов в цій частині; винести окрему ухвалу щодо відповідачів. Апеляційна скарга мотивована невідповідністю висновків, викладених в рішенні, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. В обгрунтування позивач вказала на те, що суд першої інстанції безпідставно ухвалою від 29.10.2025 залишив без руху подану нею позовну заяву та зобов`язав сплатити судовий збір в розмірі 12422,40 грн. Також позивач не погодилася з рішенням суду в частині відмови в позові про стягнення моральної шкоди, посилаючись на те, що суд першої інстанції не врахував її доводів про те, що внаслідок позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю позивач зазнала приниження честі, гідності, престижу та ділової репутації, моральних переживань через протиправну поведінку відповідачів, тобто порушення професійних прав вже є підставою для стягнення моральної шкоди. Також позивач вказує на те, що Суд першої інстанції безпідставно відмовив у відшкодуванні судових витрат на правову допомогу в розмірі 20000 грн., посилаючись на відсутність доказів їх понесення, без врахування того, що позивач має право на оплату своєї праці по складанню процесуальних документів для суду, участі в судових засіданнях.
Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Івано-Франківської області також подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення від 19.03.2026 в частині задоволення позову про визнання протиправним та скасування рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області від 10.09.2025 за № 252, та ухвалити нове про відмову в позові в цій частині, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права. В обгрунтування вказує на те, що судом першої інстанції не враховано, що будь-які заяви, які сторони дисциплінарного провадження подають в електронній формі, мають бути скріплені електронним цифровим підписом, що вимагається статтями 5, 6 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Отже, на думку представника відповідача 1, Суд першої інстанції помилково виснував про обов`язок розглянути клопотання про відвід, оскільки таке клопотання не створювало юридичних наслідків. Також відповідач-1 посилається на помилкове застосування судом частини четвертої статті 159 КАС України, оскільки не подання відзиву не свідчить про визнання позову та не є підставою для його задоволення. Окрім цього, апелянт вказав, що суд першої інстанції повністю проігнорував усі доводи та заперечення, висловлені в судовому засіданні щодо правомірності оскарженого рішення дисциплінарної палати. Рішення про наявність складу дисциплінарного проступку та притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності у вигляді позбавлення права заняття адвокатською діяльністю базується на встановлених дисциплінарною палатою обставинах щодо поведінки ОСОБА_1 , яка будучи адвокатом: фактично заперечує існування держави України, називаючи її корпорцією; стверджувала, що папа Римський в 2012 своєю буллою скасував усі держави, конституції, податки, штрафи; стверджує, що законодавства нема, а є тільки оферти, а суди не мають юрисдикції над живою людиною. Однак суд першої інстанції не надав оцінки зазначеним обставинам, не проаналізував змісту матеріалів дисциплінарної справи та не навів жодних мотивів їх відхилення чи неврахування. Позивач подала відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує доводи апеляційної скарги відповідача-1. Позивач вказує на те, що в неї немає електронного кабінету та цифрового підпису, оскільки його наявність не є обов`язковою, а також суперечить її поглядам. Вказала на те, що Закон України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» не підлягає застосуванню до правовідносин за її участі не як фізичної особи, а як живої людини. Також вказує, що сама відсутність на клопотанні цифрового підпису не позбавляє документ правової сили, якщо можна ідентифікувати особу. До вказаного клопотання було долучено фотокопію оригінального фізичного підпису особи. Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги відповідача-1; винести щодо відповідачів окрему ухвалу; розглянути справу без її участі в судовому засіданні.
Відповідачі: Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області та Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області відзивів на апеляційну скаргу позивача не подали.
ІІ. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА.
1. ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
30.05.2025 на адресу кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області надійшла скарга керівника Окружної прокуратури м. Івано-Франківська І. Стефанишина щодо неналежної поведінки адвоката ОСОБА_1 разом із додатками (т.2 а.с.35-65).
Скарга мотивована тим, що адвокат ОСОБА_1., будучи захисником обвинуваченого в кримінальному провадженні № 12024091010002418, порушила присягу адвоката України та Правила адвокатської етики, називає державу Україна - "корпорацією", установу виконання покарань - "буцегарнею", а ухвалу слідчого судді - "драконівським рішенням". Під час розгляду справи № 344/4101/25 у судових засіданнях 01.04.2025, 07.04.2025, 10.04.2025 захисник заявляла клопотання про недовіру судді, всього складу суду, мотивуюючи тим, що суддя є частиною корпорації Україна, а тому він не є незалежним та безстороннім судом, слідство і суд некомпетентним, а також заявляла про відвід прокурора, який є частиною підприємницької діяльності. Крім того, адвокатом ОСОБА_1 вчинялись дії, спрямовані на затягування судового розгляду під час ознайомлення із матеріалами кримінального провадження.
04.06.2025 голова КДКА Івано-Франківської області направив скаргу керівника Окружної прокуратури м. Івано-Франківська щодо дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури для подальшого скерування скарги до КДКА іншого регіону для розгляду. Такий лист обгрунтований тим, що станом на 30.05.2025 дисциплінарна палата КДКА Івано-Франківської області немає необхідного кворуму, оскільки складалася з 4-х членів палати з установленого кількісного складу 9 членів, з посиланням на частину шосту статті 50 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури листом від 13.06.2025, за підписом т.в.о. голови Андрія Місяця , скерувала скаргу керівника Окружної прокуратури м. Івано-Франківська до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області (т.2 а.с.34).
Головою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області, 24.06.2025 доручено провести перевірку скарги керівника Окружної прокуратури м. Івано-Франківська І. Стефанишина щодо неналежної поведінки адвоката ОСОБА_1 члену дисциплінарної палати КДКА Чернівецької області адвокату Мигалатюку А.В. (т.2 а.с.33).
Листом від 30.06.2025 адвокат Мигалатюк А.В. повідомив адвокатку ОСОБА_1 про проведення перевірки відомостей, викладених у скарзі та запропонував подати пояснення (т.2 а.с.66).
09.07.2025 ОСОБА_1 надала пояснення з приводу скарги керівника Окружної прокуратури м. Івано-Франківська. У вказаних поясненнях позивач вказала свою поштову адресу: АДРЕСА_1 , адресу електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1 та номер мобільного телефону (т.2 а.с.67-70).
За результатами проведеної перевірки членом дисциплінарної палати Мигалатюком А.В. складено довідку від 07.08.2025 про наявність підстав для порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 (т.2 а.с.28-33).
КДКА Чернівецької області рішенням від 21.08.2025 за № 243 вирішила порушити дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_1 (т.2 а.с.24-26).
Вказане рішення отримано позивачем 01.09.2025 рекомендованим листом (т.2 а.с.16, 28).
Відповідачем-2 направлено скаржнику - керівника Окружної прокуратури м. Івано-Франківська та адвокату ОСОБА_1. на електронну адресу позивача: ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлення від 01.09.2025 про те, що розгляд дисциплінарної справи відносно позивачки буде проведено о 14.00 год 10.09.2025 (т.1 а.с. 22-23).
09.09.2024 на електронну адресу Відповідача-2 позивач з електронної скриньки: ІНФОРМАЦІЯ_1 направила заяву, в якій вказала на порушення її права на оскарження рішення від 21.08.2025 за № 243, оскільки таке отримане лише 01.09.2025, а вже на 10.09.2025 призначено розгляд дисциплінарної справи. Позивач повідомила про те, що буде оскаржувати рішення від 21.08.2025, оскільки не закінчився місячний строк на його оскарження, а також довела до відома комісії про те, що особисто не буде присутньою на засіданні, оскільки воно призначене з порушенням її прав та вимог закону. Також позивач висловила недовіру КДКА Чернівецької області щодо розгляду скарги керівника Окружної прокуратури м. Івано-Франківська І. Стефанишина щодо неналежної поведінки адвоката ОСОБА_1 з тих підстав, що розгляд скарги передано неправомочній дисциплінарній палаті КДКА іншого регіону, відмінного від того, де зареєстрована діяльність адвоката; КДКА Чернівецької області допущено явне порушення права позивачки на оскарження рішення від 21.08.2025 № 243, що свідчить про упереджене ставлення на користь скаржника - керівника Окружної прокуратури м. Івано-Франківська. До вказаної заяви в електронній формі також долучено електронну копію такого ж змісту письмової заяви з фізичним підписом ОСОБА_1 (т.1 а.с.50, т. 2, а.с. 13-15).
Згідно протоколу засідання КДКА Чернівецької області від 10.09.2025 комісією розглянула заяву позивача від 09.09.2025 в частині повідомлення про порушення її права на оскарження рішення від 21.08.2025 за № 243 та про неприбуття на розгляд дисциплінарної справи на предмет відкладення розгляду справи. Протокол не містить відомостей про розгляд заяви від 09.09.2025 в частині заявленого відводу усьому складу КДКА Чернівецької області (т.2 а.с.10-12).
Рішенням від 10.09.2025 за №252 КДКА Чернівецької області притягнула адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності і застосувала до неї дисциплінарне стягнення у вигляді - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України (т.2 а.с.2-7).
2. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ. ВИСНОВКИ.
Стаття 43 Конституції України гарантує кожному право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому, Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізує програми професійно-технічного навчання, підготовки та перепідготовки кадрів відповідно до суспільних програм. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Частина шоста статті 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні встановлено законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" за № 5076-VI (далі - Закон 5076-VI).
Пунктом 1 частини першої статті 1 Закону 5076-VI визначено, що адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом;
За змістом частин 1 та 2 статті 2 Закону 5076-VI адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність.
Частиною першою статті 4 Закону 5076-VI передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
Частиною 21 Закону 5076-VI визначено професійні обов`язки адвоката. Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний:
1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики;
2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правничої допомоги;
3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів;
4) підвищувати свій професійний рівень;
5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування;
6) виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правничої допомоги.
Пунктом 17 частини першої статті 23 Закону 5076-VI до гарантій адвокатської діяльності віднесено особливий порядок здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвоката.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 32 Закону 5076-VI право на заняття адвокатською діяльністю припиняється шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю у разі накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.
Відповідно до частини другої статті 32 Закону 5076-VI накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі:
1) порушення присяги адвоката України;
2) розголошення адвокатом відомостей, що становлять адвокатську таємницю, використання їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб;
3) заподіяння протиправними діями адвоката, пов`язаними із здійсненням ним адвокатської діяльності, значної шкоди клієнту, якщо така шкода встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили;
4) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України.
Статтею 33 Закону 5076-VI передбачено, що адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
За змістом статті 37 Закону 5076-VI дисциплінарне провадження складається з таких стадій:
1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката;
2) порушення дисциплінарної справи;
3) розгляд дисциплінарної справи;
4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
Стаття 40 Закону 5076-VI встановлює процедуру розгляду дисциплінарної справи. Так, дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.
Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.
Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правничою допомогою адвоката.
У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.
Розгляд справи про дисциплінарну відповідальність адвоката є відкритим, крім випадків, якщо відкритий розгляд справи може призвести до розголошення адвокатської таємниці.
Під час засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ведеться протокол, який підписується головуючим та секретарем засідання.
Відповідно до статті 41 Закону 5076-VI За результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.
Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.
Рішення у дисциплінарній справі приймається за відсутності адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката.
Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводив перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, не бере участь у голосуванні.
Рішення оголошується на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Копія рішення надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення.
Частиною першою статті 44 Закону 5076-VI адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.
Рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 за № 120 затверджено Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність ( далі - Положення 120), яке розроблено відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", Закону України "Про звернення громадян", Правил адвокатської етики, Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону та інших актів законодавства України і Національної асоціації адвокатів України, з метою офіційного тлумачення відповідності поведінки адвокатів вимогам законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність та етичним стандартам, а також регламентації дисциплінарного провадження стосовно адвокатів (далі - Положення № 120).
Статтями 22-26 Положення № 120 передбачено, що Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури в особі її Голови, з метою забезпечення неупередженості та об`єктивності при розгляді заяв (скарг), з урахуванням наближеності територіального розміщення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, не пізніше трьох днів з дня надходження заяви (скарги) приймає рішення про перерозподіл та направлення таких заяв (скарг) для розгляду до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури іншого регіону, ніж регіон, в якому зазначений адвокат входить до складу органів адвокатського самоврядування. Отримавши від Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури таку заяву (скаргу), Голова кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону перевіряє її на відповідність вимогам законодавства і цього Положення та приймає рішення про її подальший розгляд, відповідно до вимог цього Положення.
Голова дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше трьох днів з дня надходження заяви (скарги) на дії адвоката, доручає одному із членів дисциплінарної палати провести перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі).
Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та за результатами перевірки складає довідку, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, з урахуванням, зокрема тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, наслідків для клієнта тощо, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводить перевірку, протягом трьох днів з дати отримання ним доручення голови палати, звертається до адвоката з повідомленням про проведення щодо нього перевірки для отримання письмового пояснення адвоката по суті порушених питань із зазначенням строку його надання. До повідомлення додається копія заяви (скарги) та копії всіх документів, приєднаних до неї. Належним повідомленням адвоката є надіслання листа поштою рекомендованим відправленням за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України, або надіслання листа на адресу електронної пошти адвоката, зазначену в Єдиному реєстрі адвокатів України. Адвокат, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представник мають право ознайомлюватися з матеріалами дисциплінарного провадження та виготовляти копії документів цього провадження із застосуванням власних технічних засобів, за виключенням копій документів, що містять інформацію, яка є предметом адвокатської таємниці. У разі ненадання адвокатом пояснення по суті порушених питань на запит члена дисциплінарної палати, який проводить перевірку, в межах визначеного строку, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Пунктами 39-45 Положення № 120 передбачено, що дисциплінарна справа стосовно адвоката має бути розглянута дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше тридцяти днів з дня її порушення. До строку розгляду дисциплінарної справи не включається і перебіг строків зупиняється на термін хвороби чи відпустки адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарне провадження, а також термін, на який розгляд справи було зупинено. Рішення про зупинення розгляду справи приймається простою більшістю голосів присутніх членів дисциплінарної палати та заноситься до протоколу засідання палати.
Розгляд питання, справи, віднесених до порядку денного засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, може бути відкладений або зупинений у разі: 1) неявки на засідання учасників; 2) необхідності витребування нових матеріалів (доказів); 3) необхідності проведення додаткової комісійної перевірки; 4) залучення до участі у розгляді питання інших заінтересованих осіб; 5) відсутності кворуму після задоволення відводу (самовідводу) члена (членів) палати; 6) з інших підстав, за рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
У розгляді справи, що має великий обсяг матеріалів, або за неможливістю її розгляду за один день з інших причин, які дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури визнано поважними, за протокольним рішенням палати може бути оголошено перерву, але не більше ніж на три робочих дні.
У разі, якщо після відкладення, зупинення або оголошення перерви зміниться склад членів дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, які беруть участь у засіданні, їм надається час для ознайомлення із матеріалами справи, що розглядається.
Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення осіб, яким відомі будь-які відомості, що мають значення для дисциплінарної справи.
Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, повідомляються про проведення засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше як за п`ять днів до дня його проведення, та мають право брати участь у засіданні, надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правничою допомогою адвоката. Належним повідомленням адвоката є надіслання листа поштою рекомендованим відправленням за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України, або надіслання листа на адресу електронної пошти адвоката, зазначену в Єдиному реєстрі адвокатів України. Належним повідомленням особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, є надіслання листа поштою рекомендованим відправленням за адресою, зазначеною в заяві (скарзі), або надіслання листа на адресу електронної пошти такої особи, зазначену у скарзі. Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, у разі наявності технічної можливості, мають право взяти участь у засіданні дистанційно - у режимі відеоконференції. Такі учасники засідання повинні за два дні до початку засідання письмово повідомити КДКА регіону про бажання взяти участь у засіданні дистанційно в режимі відеоконференції, направивши на адресу електронної пошти КДКА регіону відповідне клопотання та документи, що підтверджують особу учасника, та, у разі наявності, особу представника, а також документи, що підтверджують повноваження такого представника, передбачені пунктом 6 статті 14 даного Положення. Таке клопотання та документи повинні бути підписані за допомогою електронного цифрового підпису.
У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката, який не з`явився для участі в засіданні, оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. 46. Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин, за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання, не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи по суті. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати, розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.
Пунктом 55 Положення № 120 рішення дисциплінарної палати у дисциплінарній справі приймається за наслідками загального обговорення та голосування більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу
Пунктом 63 Положення № 120 встановлено, що листування з кваліфікаційно-дисциплінарними комісіями адвокатури регіонів та з Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури засобами електронної пошти відбувається з використанням електронного цифрового підпису.
Рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2013 № 268 затверджений Регламент кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, який визначає права, обов`язки, встановлює повноваження та порядок припинення повноважень голови КДКА, заступників голови КДКА - голів кваліфікаційної та дисциплінарної палат КДКА, їх заступників, секретаря КДКА, секретарів палат та членів КДКА; регулює порядок вирішення питань процедурної діяльності КДКА, що віднесені до її компетенції, організації проведення засідань КДКА, порядок прийняття рішень КДКА (далі - Регламент КДКА).
Так, розділом 7 Регламенту КДКА передбачено, що засідання КДКА (Палати) проводиться гласно і відкрито, із загальним обговоренням питань порядку денного. В окремих випадках, якщо відкритий розгляд справи може призвести до розголошення адвокатської таємниці або іншої захищеної законом конфіденційної інформації чи з інших причин, визнаних поважними, КДКА (Палата) проводить закрите засідання. Рішення про проведення закритого засідання КДКА (Палати) приймається простою більшістю голосів її членів, які беруть участь у засіданні. Представники масової інформації допускаються на засідання за правилами пункту 6.1.5. цього Регламенту (п. 7.1).
Голова КДКА (Голова Палати) відкриває засідання КДКА (Палати), повідомляє про кількість присутніх членів комісії, або про кількість присутніх членів комісії КДКА (палати) Донецької області, які з поважних причин не можуть особисто бути присутніми на засіданні КДКА (палати) та беруть участь в режимі відео-конференції, Skype-конференції, інтернеттелефонії (Viber) тощо, а також про інших осіб, які з`явилися на засідання; (пункт 7.2).
Після встановлення правомочності засідання, КДКА (Палата) відкритим голосуванням затверджує порядок денний (пункт 7.3);
Член комісії, який є доповідачем питання порядку денного засідання КДКА (Палати), готує відповідну письмову довідку та/або проект рішення КДКА (Палати) (пункт 7.4).
До початку розгляду заяви (скарги) особа, яка її подала чи відносно якої розглядається справа, має право заявити відвід члену КДКА з мотивів обґрунтованих сумнівів у його неупередженості або зацікавленості у результатах розгляду. Відвід може бути заявлений будь-якому члену КДКА (Палати), який входить до її складу, незалежно від його участі у засіданні. Повний склад КДКА (Палати) доводиться до відома учасників засідання. З тих самих підстав член КДКА може заявити собі самовідвід. Відвід (самовідвід) вирішується іншими членами КДКА (Палати), присутніми на засіданні, без участі члена КДКА, якому був заявлений відвід (самовідвід), відкритим голосуванням більшістю голосів членів КДКА (Палати), які беруть участь у засіданні. У разі рівності голосів член КДКА вважається відведеним (самовідведеним). Рішення про відвід (самовідвід) кількох членів КДКА приймається відносно кожного окремо (пункт 7.5).
Засідання КДКА (Палати) протоколюється секретарем КДКА (Палати). Протоколи засідань КДКА (Палати) підписуються Головою КДКА (Палати) або членом КДКА (Палати), який був обраний головуючим на засіданні у відповідності до п.6.2.1. або п. 6.2.2. цього Регламенту та секретарем КДКА (Палати) або іншим членом КДКА (Палати) обраним відповідно до п. 5.7. Регламенту. У протоколі засідання КДКА зазначається: місце, дата, час початку і закінчення засідання; дані про головуючого та секретаря; дані про присутніх та відсутніх членів КДКА (Палати), а також про членів, що беруть участь в режимі відео-конференції, Skype-конференції, інтернет-телефонії (Viber) тощо; виклад змісту розглядуваних питань, виступів учасників засідання, прийнятого рішення (пункт 7.6).
На засіданні КДКА (Палати) ведеться протокол, який підписується Головою КДКА (Палати) або членом КДКА (Палати), який був обраний головуючим на засіданні у відповідності до п.6.2.1. або п. 6.2.2. цього Регламенту та секретарем КДКА (Палати) або іншим членом КДКА (Палати) обраним відповідно до п. 5.7. Регламенту(пункт 7.9).
В цьому апеляційному провадженні здійснюється перегляд рішення Суду першої інстанції за апеляційною скаргою відповідача-1, з огляду на її зміст, відповідно до статті 308 КАС України в частині задоволених позовних вимог.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 в частині позовних вимог, а саме визнаючи протиправним та скасовуючи рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області від 10.09.2025 за № 252, Суд першої інстанції виходив з підстав допущеного вказаним відповідачем суттєвого процедурного порушення під час здійснення ним дисциплінарного провадження щодо адвоката ОСОБА_1 , а саме не розгляду заявленого відводу всьому складу дисциплінарної палати КДКА.
Так, місцевий Суд встановив, що 09.09.2025 позивачем направлено на електронну адресу Відповідача-2 заяву, в якій адвокат вказала на порушення її права на оскарження рішення від 21.08.2025 за № 243, порушення встановленої процедури розгляду скарги, а також висловила недовіру всьому складу КДКА Чернівецької області щодо розгляду щодо неї скарги керівника Окружної прокуратури м. Івано-Франківська (т.1 а.с.50).
Позиція апелянта - Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області зводиться до того, що Суд першої інстанції помилково виснував про обов`язок розглянути клопотання про відвід від 09.09.2025, оскільки таке клопотання не створювало юридичних наслідків, оскільки надійшло електронною поштою без накладення на нього цифрового підпису заявника. Також апелянт вказав, що Суд першої інстанції повністю проігнорував усі доводи та заперечення, висловлені в судовому засіданні щодо правомірності оскарженого рішення дисциплінарної палати по суті дисциплінарного проступку, обмежившись лише оцінкою правомірності процедурних дій та рішень відповідача-2.
Суд апеляційної інстанції, перевіряючи в межах доводів та вимог апеляційної скарги законність і обґрунтованість рішення в частині задоволення позову, погоджується з висновками Суду першої інстанції з огляду на такі мотиви.
Так, колегія суддів апеляційного Суду погоджується з висновок Суду першої інстанції, що за своїм змістом висловлена позивачкою в листі від 09.09.2025 недовіра членам дисциплінарної палати КДКА Чернівецької області є заявою про їх відвід.
Суд першої інстанції виходив з того, що протоколом засідання КДКА Чернівецької області в складі Дисциплінарної палати від 10.09.2025 підтверджується факт обізнаності Відповідача-2 про таку заяву на момент проведення засідання, на якому прийнято за скаргою рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Що більше, за змістом вказаного протоколу, а також оскарженого рішення № 252, Відповідач-2 надав оцінку змісту листа від 09.09.2025 в частині доводів позивачки про порушення її права на оскарження рішення про порушення дисциплінарної справи та дійшов висновку, що вказані обставини не є підставою для відкладення розгляду справи. З огляду на обізнаність ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи, за відсутності поважних причин неявки, дисциплінарна палата КДКА дійшла висновку продовжити слухати справу за відсутності адвоката та скаржника.
Водночас, ні протокол засідання від 10.09.2025, ні рішення № 252, не містять жодної інформації про обговорення висловленої недовіри (відводу) всьому складу дисциплінарної палати КДКА, що також була висловлена у вже згаданому листі від 09.09.2025, що суперечить статті 40 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», пп. 6.4.2 п. 6.4, п. 7.6 Регламенту КДКА.
Стаття 40 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гарантує учасникам дисциплінарного провадження рівні права, право надавати пояснення, заявляти клопотання. Право на неупереджений розгляд є осоновою дисциплінарної процедури.
За змістом цитованих вище норм Регламенту КДКА регіону, чітко визначають процедуру розгляду заяв про відвід чи самовідвід членів КДКА. Відповідно до регламентних вимог, відвід вирішується іншими членами палати відкритим голосуванням, а член, якому заявлено відвід, не бере участі в голосуванні та обговоренні. Тобто згідно вказаних приписів заява про відвід - це першочергове процесуальне питання, яке підлягає розгляду. Комісія не мала процесуального права переходити до розгляду справи по суті, поки не вирішила долю заявленого відводу.
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у своїй практиці послідовно дотримується позиції, що дисциплінарні провадження про накладення обмежень на здійснення професійної діяльності, в тому числі щодо адвокатів, підпадають під дію Статті 6 § 1 Конвенції (право на справедливий суд) під її «цивільним аспектом», та Статті 8, оскільки: це зачіпає право особи на професійну діяльність, яка є складовою частиною права на приватне життя; відповідні дисциплінарні органи, до прикладу органи адвокатського самоврядування, при розгляді дисциплінарної справи виконують функції «квазісуду» (Le Compte, Van Leuven and De Meyere v. Belgium, від 23 червня 1981 року; Gautrin and Others v. France, від 20 травня 1998 року; Oleksandr Volkov v. Ukraine, від 9 січня 2013 року; Denisov v. Ukraine, від 25 вересня 2018 року; Tsatani v. Greece, від 14 жовтня 2025 року).
Так, у справі «Олександр Волков проти України» («Oleksandr Volkov v. Ukraine (заява № 21722/11), ЄСПЛ підтвердив, що процедури притягнення до професійної (дисциплінарної) відповідальності підпадають під цивільний аспект пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини. Це означає, що такий орган повинен відповідати критеріям незалежного і безстороннього суду, встановленого законом.
У Справі «Рогальські проти Польщі» (Rogalski v. Poland, заява № 5420/16, рішення від 23 березня 2023 року) ЄСПЛ наголосив, що дисциплінарні суди адвокатури зобов`язані давати вмотивовані та релевантні відповіді на всі суттєві доводи сторони (в тому числі процесуального характеру), а брак безсторонності руйнує весь процес.
У справі «Мікалефф проти Мальти» (Micallef v. Malta, п.п. 97- 99 ) ЄСПЛ наголосив, що для дотримання вимоги безсторонності у правовій державі мають існувати дієві процедурні механізми, які дозволяють усунути будь-які обґрунтовані сумніви щодо упередженості члена органу, який приймає рішення. Суд у демократичному суспільстві повинен викликати довіру в громадськості та передусім у сторін процесу. Тому для оцінки об`єктивної безсторонності навіть зовнішні ознаки (видимість) мають вирішальне значення. Закон який не дає стороні права вимагати відводу судді, нівелює об`єктивну безсторонність усього суду.
Отже, з огляду на вказану практику ЄСПЛ, КДКА у дисциплінарних провадженнях про накладення обмежень діє як «квазісудовий» орган, а тому повинна забезпечити справедливу процедуру розгляду. Справедливість процедури оцінюється не лише за результатом, а й за зовнішнім виглядом. Для дотримання вимоги безсторонності як складового аспекту справедливої процедури КДКА зобов`язане давати вмотивовані та релевантні відповіді на всі суттєві доводи сторони, в тому числі процесуального характеру. Автоматичне або фактичне ігнорування заяви про відвід без її розгляду колегіальним органом позбавляє особу права на перевірку її сумнівів, що повністю нівелює ознаку об`єктивної безсторонності всього складу органу. Навіть якщо упередженості в членів дисциплінарної палати КДКА не було, сама поява сумніву руйнує довіру до органу. Участь невідведеного члена комісії (якщо подана відповідна заява про його відвід) автоматично робить склад дисциплінарної палати КДКА неповноважним (незаконним). Оцінити, чи був відвід безпідставним, КДКА мала право виключно шляхом ухвалення офіційного рішення (голосування колегії), а не у спосіб ігнорування вказана листа в частині заявленого відводу.
Натомість у спірному випадку КДКА розглянула лист позивачки від 09.09.2025 в частині наявності підстав для відкладення розгляду дисциплінарної справи. Тобто Комісія тим самим визнала, що такий лист, який містить адресовані КДКА заяви, подана учасником справи - адвокатом ОСОБА_1. Розглянувши заяву в цій частині - дисциплінарна палата КДКА де-факто та де-юре надала їй процесуальний статус.
Водночас у порушення вимог Регламенту ВКДКА та засад неупередженості, дисциплінарна палата вибірково проігнорувала викладену в цьому ж листі від 09.09.2025 заяву про відвід членів КДКА, яка є важливою, оскільки оспорює законність складу самого органу. Такою бездіяльністю КДКА позбавила позивачку як адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, права на справедливий розгляд, що є грубим порушенням процедури та безумовною підставою для скасування рішення по суті скарги.
Отже, колегія суддів апеляційного суду погоджується з Судом першої інстанції про те, що не забезпечивши надане позивачці право на відвід усіх членів дисциплінарної палати КДКА, гарантоване частиною другою статті 40 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", пунктом 6.4.2 Регламенту КДКА, пунктом 44 Положення № 120, не розглянувши її заяву від 09.09.2025, відповідач-2 допустив грубе порушення Регламенту КДКА та права позивачки на справедливий розгляд її дисциплінарної справи.
За цих обставин колегія суддів апеляційного суду вважає, що таке порушення є суттєвим та самостійною та достатньої підставою для скасування підсумкового остаточного рішення в дисциплінарній справі. Рішення, ухвалене незаконним складом органу, не має юридичної сили, незалежно від того, наскільки правильним воно є по суті. Отже, встановивши вказані факти суттєвих порушень процедури розгляду дисциплінарної справи, в Суду першої інстанції не було правових підстав для надання оцінки підсумковому рішенню на предмет наявності чи відсутності складу дисциплінарного проступку та обставин, що впливають на застосований вид дисциплінарного стягнення.
З огляду на викладене, є безпідставними також доводи апелянта про те, що Суд першої інстанції проігнорував усі доводи та заперечення відповідачів щодо правомірності оскарженого рішення про притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності від 10.09.2025 за № 252.
Також Суд апеляційної інстанції вважає недоречним довід апелянта щодо суті допущеного позивачем дисциплінарного правопорушення, оскільки незважаючи на те чи є допустимою чи навпаки неприйнятною в професійному середовищі адвокатури та для громадськості поведінка та висловлювання позивачки щодо яких ініційовано дисциплінарну процедуру, в разі суттєвого порушення процедури розгляду її дисциплінарної справи, таке право підлягає ефективному захисту та відновленню, оскільки право на справедливий розгляд справи гарантується Статтею 6 § 1 Конвенції незалежно від вказаних обставин.
Щодо доводу апелянта про те, що Судом першої інстанції не враховано, що будь-які заяви, які сторони дисциплінарного провадження подають в електронній формі, мають бути скріплені електронним цифровим підписом згідно вимог статті 5 та 6 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», а тому клопотання про відвід, висловлене в листі від 09.09.2025 не створювало юридичних наслідків, в тому числі й щодо його розгляду.
Колегія суддів апеляційного Суду по-перше звертає увагу на те, що незважаючи на те, що позивач аргумент щодо не розгляду її заяви про відвід виклала в позовній заяві, як один з основних аргументів щодо порушення процедури розгляду її дисциплінарної справи, жодним з відповідачів під час розгляду справи в суді першої інстанції не заявлено заперечення щодо вказаного доводу.
По-друге, дійсно, за змістом пункту 63 Положення № 120 листування з кваліфікаційно-дисциплінарними комісіями адвокатури регіонів та з Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури засобами електронної пошти відбувається з використанням електронного цифрового підпису. Така норма Положення № 120 повністю узгоджується з приписами Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Вказана норма є чіткою та передбачуваною, а тому безумовно повинна бути відомою та зрозумілою для позивача як адвоката.
Як встановлено судами обох інстанцій, лист 09.09.2025, який надійшов на електронну адресу Відповідача-2 позивач з електронної скриньки: ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому позивач висловила недовіру всьому складу дисциплінарної палати КДКА Чернівецької області, не підписаний з використанням електронного цифрового підпису. Натомість до вказаного листа долучено електронну копію такого ж змісту письмової заяви з фізичним підписом ОСОБА_1 (т.1 а.с.50, т. 2, а.с. 13-15).
Отже, Суд вважає доведеним факт того, що електронний лист від 09.09.2025, в якому позивач висловила недовіру складу КДКА, що розглядав її дисциплінарну справу, не підписаний електронним цифровим підписом, тобто не відповідає приписам пункту 63 Положення № 120.
За цих обставин, колегія суддів вважає, що відповідач мав формальну правову підставу для не розгляду такої заяви. Суд також вважає, що безумовно вимога щодо того, що електронні документи, які надходять до КДКА засобами електронної пошти, були належно підписані з використанням електронного цифрового підпису, є легітимною, оскільки має на меті не допустити до розгляду Комісії заяви, документи, які надійшли від невстановлених осіб.
Проте, за обставин цієї справи, апеляційний Суд дійшов висновку про те, що не розгляд відповідачем-2 заяви ОСОБА_1 в частині недовіри, тобто по суті відводу складу дисциплінарної палати КДКА, був непропорційним вказаній легітимній меті.
Так, як Суд вже звертав увагу вище, по-перше, з огляду на зміст протоколу засідання та самого рішення від 10.09.2025, в спірному випадку ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянула лист позивачки від 09.09.2025, який надійшов з електронної скриньки: ІНФОРМАЦІЯ_1 , в частині наявності підстав для відкладення розгляду дисциплінарної справи. Тобто Комісія тим самим визнала, що такий лист, який містить адресовані КДКА заяви, подана учасником справи - адвокатом ОСОБА_1 та в цій частині надалі йому оцінку та постановила рішення про продовження розгляду справи за відсутності позивачки, відхиливши її доводи що розгляд справи саме 10.09.2025 не дає достатнього часу на оскарження рішення про порушення дисциплінарної справи та визнавши такі доводи як неповажні причини неявки.
По-друге, Суд звертає увагу на те, що ідентифікація особи, від якої надійшов лист від 09.09.2025 з електронної скриньки: ІНФОРМАЦІЯ_1 , не була ускладненою та не ставилася під сумнів особа відправника, оскільки до такого листа долучено електронну копію письмової заяви ОСОБА_1 з особистим фізичним підписом. Ба, що важливіше, незважаючи, що електронної адреси: ІНФОРМАЦІЯ_1 немає в профілі адвоката ОСОБА_1. в Єдиному реєстрі адвокатів України, проте така електронна адреса була позивачкою доведена до відома дисциплінарної палати КДКА листом від 09.07.2025, в якому адвокат надавала пояснення (т. 2, а.с. 67-70).
В подальшому відповідач-2 здійснював процедурне спілкування, зокрема відправляв кореспонденцію у вказаній дисциплінарній справі, що адресована позивачці, саме на вказану електронну скриньку. Зокрема, відповідач-2 направив адвокату ОСОБА_1. на електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлення від 01.09.2025 про те, що розгляд дисциплінарної справи буде проведено 10.09.2025 (т.1 а.с. 22-23); далі КДКА направила на цю ж адресу й оскаржене рішення від 10.09.2025 (т. 2, а.с. 8).
Тобто, КДКА легітимізувавши канал зв`язку з особою - учасником дисциплінарного провадження (електронну пошту), тим самим створила у неї «правомірне очікування», що цей канал є належним процесуальним способом комунікації.
Відповідно до статті 64 та 129 Конституція України право на захист та змагальність процесу є абсолютним. Будь-який орган, що наділений квазісудовими функціями (яким і є КДКА), зобов`язаний діяти виключно на засадах рівності та неупередженості.
ЄСПЛ у своїх рішеннях («Рисовський проти України», «Лелас проти Хорватії») неодноразово наголошував: державні та публічні органи не можуть отримувати вигоду від власних помилок чи непослідовності.
Отже, відповідач-2 визнав електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 , як таку, що належить адвокату ОСОБА_1 , здійснював через неї процесуальну комунікацію в дисциплінарній справі, тобто не заперечував та визнавав особу відправника та надавав відповідний процесуальний статус документам, що надходили з цієї електронної адреси. Проте дисциплінарна палата КДКА не розглянула заяву від 09.09.2025 в частині заявленого відводу всьому складу цієї палати КДКА, та цього дня ухвалила рішення про притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності. Проте така зміна позиції КДКА щодо ідентифікації особи - адвоката та визнання як офіційних документів, що надходять від неї електронною поштою, є порушенням принципу юридичної визначеності та суперечливою процесуальною поведінкою, яка не відповідає принципу належного урядування».
Навіть якщо припустити, що на стадії розгляду листа від 09.09.2025 в частині відводу відповідач-2 встановив, що заява не підписана належним чином, то з огляду на викладене вище, така заява про відвід мала бути розглянута та за її результатами прийняте відповідне процесуальне рішення; або, з огляд на вимоги добросовісності та розсудливості, розгляд дисциплінарної справи мав бути відкладений для забезпечення позивачці можливості належно оформити відвід у письмовій формі чи в електронній з накладенням цифрового підпису.
Отже, в спірному випадку прийняття відповідачем-2 10.09.2025 рішення про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді позбавлення права на адвокатську діяльність у процедурі, де КДКА діяла не послідовно, вибірково, не розглянувши перед прийняттям рішення по суті заяву позивачки про відвід усьому складу дисциплінарної палати КДКА, є неспівмірним (непропорційним) втручанням у права, гарантовані Статтею 6 та 8 Конвенції. Таке допущене порушення права учасника дисциплінарної справи на справедливу процедуру розгляду його справи повністю нівелює законність ухваленого рішення та, як виснував Суд вище, є самостійною та достатньою підставою для його скасування судом.
Наслідком скасування рішення від 10.09.2025 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді позбавлення права на адвокатську діяльність через вказане вище процедурне порушення, є повернення сторін до попереднього вихідного положення, тобто до стадії дисциплінарної справи, в якій допущене вказане суттєве порушення процедури, що потягло скасування рішення по суті.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За наведеного, колегія суддів апеляційного Суду вважає, що Судом першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення за правильного застосування норм матеріального права, та з додержанням норм процесуального права, а тому апеляційну скаргу відповідача-1 слід залишити без задоволення, а рішення суду від 19.03.2026 - без змін.
Щодо апеляційної скарги ОСОБА_1 , то колегія суддів апеляційного Суду зазначає таке.
Суд першої інстанції виходив з того, що позивач обґрунтовує завдану їй моральну шкоду тим, що внаслідок неправомірних дій та рішень відповідачів, пережила значний стрес. Проте суду не подано жодного доказу на підтвердження причинного зв`язку між діями та прийнятими рішеннями відповідача та завданням позивачу моральної шкоди.
В апеляційній скарзі позивач зазначає, що Суд першої інстанції не врахував її доводів про те, що внаслідок позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю позивач зазнала приниження честі, гідності, престижу та ділової репутації, моральних переживань через протиправну поведінку відповідачів, тобто порушення професійних прав вже є підставою для стягнення моральної шкоди.
Суд апеляційної інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги в цій частині, не знайшов підстав для скасування рішення суду першої інстанції, з огляду на таке.
Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень. Аналогічні положення закріплені у статті 1173 Цивільного кодексу України.
У постанові від 27.11.2019 у справі № 750/6330/17 Верховний Суд зазначив, що у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органами державної влади, позивач повинен довести, які саме дії (рішення, бездіяльність) спричинили страждання чи приниження, яку саме шкоду вони заподіяли і який її розмір (пункт 51); суд, оцінивши обставини справи, повинен встановити, чи мали дії відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв`язок і визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам (пункт 53); при цьому на суб`єкта владних повноважень покладається тягар спростування факту заподіяння моральної шкоди та доведення неадекватності (нерозумності, несправедливості) її розміру, визначеного позивачем (пункт 54).
Застосовуючи наведені висновки, колегія суддів виходить із того, що встановлене у цій справі порушення має суто процедурний характер, і суд не давав оцінку по суті дисциплінарного проступку. Наслідки цього порушення усуваються скасуванням рішення від 10.09.2025.
Позивач не зазначила, у чому конкретно полягали заподіяні їй страждання, обмежившись загальним твердженням про пережитий стрес внаслідок незаконних дій відповідачів, протягом якого періоду вони тривали та яким чином вплинули на її звичайний спосіб життя, а також не навела жодного обґрунтування визначеного розміру відшкодування в сумі 1000000 грн. Заявлена сума є явно неспівмірною характеру та наслідкам установленого порушення.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово виходив із того, що за певних обставин сам факт констатації порушення є достатньою справедливою сатисфакцією.
Колегія суддів вважає, що у цій справі відновлення порушеного права позивача досягається визнанням протиправним оскаржуваного рішення, що є достатньою сатисфакцією за обставин справи.
З огляду на викладене, суд першої інстанції законно та обгрунтовано відмовив у задоволенні позовної вимоги про стягнення моральної шкоди.
Щодо доводу апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у відшкодуванні судових витрат на правову допомогу в розмірі 20000 грн., посилаючись на відсутність доказів їх понесення, без врахування того, що позивач має право на оплату своєї праці по складанню процесуальних документів для суду, участі в судових засіданнях.
Суд апеляційної скарги вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо відсутності підстав для відшкодування таких витрат, оскільки, по перше, позивач не надала доказів понесення витрат, передбачених пунктами 3-5 частини другої статті 132 КАС України.
По-друге, щодо витрат, передбачених пунктом 2 частини другої статті 132 КАС України, то в матеріалах справи відсутні докази представництва ОСОБА_1 в суді іншим адвокатом. За змістом статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, не поширюються на випадки представництва позивача самим собою.
Отже, апеляційний Суд відхиляє такий довід апеляційної скарги позивача.
Щодо доводу апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції безпідставно ухвалою від 29.10.2025 залишив без руху подану нею позовну заяву та зобов`язав сплатити судовий збір в розмірі 12422,40 грн., то Суд апеляційної інстанції частково погоджується з таким твердженням апелянта, з огляду на таке.
Ухвалою від 29.10.2025 головуючий суддя у справі залишив без руху позовну заяву та зобов`язав позивача сплатити судовий збір в розмірі 12422,40 грн., а саме 2422,40 грн. за дві вимоги немайнового характеру (1211,20 грн. * 2) та 10000 грн. за одну вимогу майнового характеру (із розрахунку ціни позову: 1% від 1000000 грн.).
З огляду на те, що відповідно до приписів ст.ст. 169, 293-294 КАС України така ухвала окремо не оскаржується в апеляційному порядку, то заперечення щодо такої ухвали позивачем заявлено в апеляційній скарзі на рішення у справі.
Колегія суддів апеляційного суду, розглянувши апеляційну скаргу в цій частині, дійшла висновку щодо її безпідставності в частині доводів про порушення судом першої інстанції норм процесуального закону, оскільки ухвала від 29.10.2025 в частині вимоги про сплату судового збору за подання позовної заяви за дві вимоги немайнового характеру (1211,20 грн. * 2) постановлена з дотриманням вимог частини 2 статті 161 КАС України, пункту 1 частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за відсутності доказів підстав звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.
Щодо ухвали від 29.10.2025 в частині сплати судового збору в розмірі 10000 грн. за одну вимогу майнового характеру про стягнення моральної шкоди в розмірі 1000000 грн., то в цій частині ухвала постановлена за недодержання норм процесуального права.
Пунктом 13 частини другої статті 3 Закону № 3674-VI визначено, що судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Згідно з приписами частини першої статті 5 КАС України щодо способів судового захисту, які кореспондують з положеннями частини другої статті 245 КАС України щодо повноважень суду при вирішенні справи, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом: визнання протиправним і скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача-суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до частини п`ятої статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішують судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Зміст указаної норми вказує на те, що позовну вимогу про відшкодування шкоди, заявлену в адміністративному судочинстві обов`язково зумовлює вимога про вирішення публічно-правового спору (наприклад, визнання протиправними рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень). За такого правового регулювання вимога про відшкодування шкоди не є об`єктом, за який справляється судовий збір. Водночас за вимогу, яка її зумовлює, такий платіж сплачується.
Щодо вказаного питання Верховний Суд вже неодноразово викладав правову позицію в постановах від 18 жовтня 2019 року у справі № 405/8768/18, від 05 березня 2020 року у справі № 597/664/18, від 20 листопада 2025 року у справі №260/412/25, від 09 березня 2026 року у справі № 280/4173/25, від 19 березня 2026 у справі № 320/17289/24, яка полягає в тому, що за позовні вимоги щодо стягнення матеріальної та моральної шкоди на користь позивача, які поєднані з позовними вимогами про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень судовий збір не справляється.
Така правова позиція Верховного Суду є усталеною та мала бути відомою суду першої інстанції з огляду на викладені вище постанови касаційного суду.
За таких обставин, апеляційний Суд погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що Суд першої інстанції порушив норми процесуального права, а саме пункт 1 частини четвертої статті 169 КАС України, пункт 13 частини другої статті 3 Закону № 3674-VI та безпідставно постановив ухвалу залишення позовної заяви без руху через несплату позивачем 10000 грн. судового збору.
В подальшому, як встановлено апеляційним Судом, виконуючи ухвалу від 29.10.2025, позивачка сплатила (квитанція АТ КБ Приватбанку № 1.383871533.1 від 03.11.2025) судовий збір в розмірі 12422,4 грн. Отже, з огляду на висновок вище, позивач безпідставно, виконуючи ухвалу суду, яка в частині сплати судового збору в сумі 10000 грн. постановлена з порушенням норм процесуального права, тобто є незаконною, сплатила згідно вказаної квитанції судовий збір на вказану суму.
В подальшому, оскільки суд першої інстанції відмовив в позові в частині позовної вимоги про стягнення 1000000 грн. моральної шкоди, вказане при розподілі судових витрат у справі згідно статті 139 КАС України мало наслідком покладення на позивачку витрат по сплаті судового збору в розмірі 10000 грн., які вона на виконання ухвали суду від 29.10.2025 безпідставно сплатила.
Отже, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 березня 2026 року у справі № 300/7508/25 в частині розподілу судових витрат ухвалено з порушенням норм процесуального права, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід частково задовольнити, а вказане судове рішення скасувати в частині покладення на позивачку витрат по сплаті судового збору в розмірі 10000 грн. Керуючись пунктом 3 частини 6 статті 246, пунктом 4 частини 1 статті 317, пунктом б пункту 4 частини 1 статті 322 КАС України, за наслідками апеляційного перегляду, апеляційний Суд приймає в цій частині нове рішення про повернення ОСОБА_1 з державного бюджету України сплачений судовий збір (квитанція АТ КБ Приватбанку № 1.383871533.1 від 03.11.2025) в розмірі 10000 грн.
В решті - апеляційний Суд залишає без змін рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 березня 2026, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення.
З огляду на те, що Суд апеляційної інстанції залишив без задоволення апеляційну скаргу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області, то відповідно до частини шостої статті 139 КАС України, понесені вказаним апелянтом судові витрати покладаються на нього. ОСОБА_1 не понесено судових витрат в суді апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 315-316, 321-322, 325, 328-329 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 частково задовольнити.
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 березня 2026 року в справі № 300/7508/25 скасувати в частині розподілу судових витрат у справі, а саме в частині покладення на ОСОБА_1 витрат по сплаті судового збору в розмірі 10000 грн. Прийняти в цій частині нове рішення. Повернути ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) з державного бюджету України сплачений судовий збір (квитанція АТ КБ Приватбанку № 1.383871533.1 від 03.11.2025) в розмірі 10000 грн. В решті - рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 березня 2026 року в справі № 300/7508/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та підлягає касаційному оскарженню шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий - суддя Боршовський Т.І.
судді Кухтей Р.В.
Шевчук С.М.
Повна постанова складена 28.09.2026 року.