Справа № 703/2362/26
2/703/1888/26
УХВАЛА
28 вересня 2026 року м. Сміла
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі судді Биченка І.Я., розглянувши клопотання відповідача ОСОБА_1 про розгляд справи №703/2362/26 за позовом Обслуговуючого кооперативу «Сміла» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинку та прибудинкової території з повідомленням (викликом) сторін,
у с т а н о в и в :
ОК «Сміла» звернулося до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинку та прибудинкової території.
Ухвалою від 22 травня 2026 року суд відкрив провадження у справі та постановив її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
До суду надійшли два клопотання відповідача від 15 червня 2026 року та 11 вересня 2026 року, в якому вона просить розглядати вказану справу в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд, вирішуючи подані клопотання, доходить наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 ЦПК України.
Призначаючи справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження суд виходив з того, що справи про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг підлягають розгляду або в наказному, або в спрощеному позовному провадженні, як визначено ч.2 ст. 161 ЦПК України.
Згідно з ч.ч.5,7 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.
Відповідно до ч.6 ст.279 ЦПК України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:
1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Суд звертає увагу, що заявлене відповідачем клопотання взагалі не обґрунтоване та не містить належних підстав, тобто, у ньому не вказано які саме обставини (зокрема, складність справи, її значення для сторін, обсяг та характер доказів тощо) зумовлюють необхідність проведення судового засідання та що об`єктивно перешкоджає розглянути цю справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
З наданих відповідачем заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін не вбачається перешкод для такого розгляду справи. Так, заперечуючи проти розгляду справи в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін відповідач посилалася на те, що нею у відзиві заявлено про низку порушень з боку позивача, зокрема заявлено клопотання про постановлення окремої ухвали, та цей спір має суттєве значення для правильного застосування законодавства та захисту її прав.
Суд наголошує, що спрощене провадження як з викликом, так і без виклику сторін, спрямоване на всебічний, повний та об`єктивний розгляд справи з дослідженням всіх наданих сторонами доказів, вивченням всіх заяв сторін по суті справи, тобто спрощене провадження без виклику сторін не є провадженням, в якому розглядаються безспірні вимоги.
Так, за змістом ч.ч. 1, 2 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
За змістом указаних приписів закону відповідач має право реалізувати всі свої процесуальні права та добросовісно виконати свої обов`язки, передбачені законом, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, виклавши свою правову позицію, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору у поданих заявах.
Крім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд створив учасникам процесу у даній справі належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема, з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників (ухвала Великої Палати Верховного Суду у справі № 668/13907/13-ц від 18 травня 2018 року).
Ураховуючи, що предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, відтак клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін слід залишити без задоволення.
На підставі наведеного, керуючись ст. 53, 259, 260, 279 ЦПК України, суддя
п о с т а н о в и в :
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотань від 15 червня 2026 року та 11 вересня 2026 року про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: І.Я. Биченко