КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
28 вересня 2026року м. Київ
Унікальний номер справи № 752/1933/14-ц
Апеляційне провадження № 22-ц/824/14109/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Левенця Б.Б.,
суддів: Євграфової Є.П., Саліхова В.В.,
перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 06 лютого 2014 року, ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 31 травня 2019 року, ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 07 вересня 2024 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «МТБ БАНК», Приватного підприємства «Ратмир-Соло», третя особа: Приватне підприємство «Раном», про визнання кредитного договору № 76/К від 27 вересня 2005 року та похідних договорів іпотеки № 655 від 28 вересня 2005 недійсними, -
в с т а н о в и в :
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 06.02.2014 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Марфін Банк», ПП «Ратмир-Соло», третя особа: ПП «Раном» про визнання недійсним договору іпотеки та кредитного договору (т. 1 а.с. 22).
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 31.05.2019 року задоволено заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі № 752/1933/14-ц за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Марфін Банк», ПП «Ратмир-Соло», третя особа: ПП «Раном» про визнання недійсним договору іпотеки та кредитного договору. З метою забезпечення позову, накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 149,40 (т. 4 а.с. 20-21).
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 07.09.2024 року прийнято до свого провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Марфін Банк», ПП «Ратмир-Соло», третя особа: ПП «Раном» про визнання недійсним договору іпотеки та кредитного договору (т. 16 а.с. 249).
Не погодившись з ухвалою районного суду, 29 червня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою (т. 30 а.с. 1-117).
Однак, апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду Київським апеляційним судом та підлягає поверненню скаржнику з наступних підстав.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункти 2, 11 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу.
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Аналіз змісту частини другої статті 44 ЦПК України дає підстави для висновку, що перелік дій, які суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.
У процесуальних правовідносинах, намагаючись донести свою думку до суду, учасники судового процесу, їхні представники, інші особи мають ретельно підбирати слова, а також з обережністю виявляти емоції щодо інших учасників, їхніх представників, суду, осіб, які не беруть участь у судовому процесі. Суд не повинен толерувати використання нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів, зокрема для надання характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям). Такі слова та символи не можна використовувати ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їхніх представників. Вказані дії є виявом очевидної неповаги до честі, гідності зазначених осіб з боку тих, хто такі дії вчиняє, і суперечать основним засадам (принципам) цивільного судочинства.
Подібні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц, від 7 листопада 2019 року у справі №9901/324/19, від 07 квітня 2021 року у справі № 9901/23/21, від 17 листопада 2022 року у справі № 822/5962/15.
Учасник справи повинен користуватися процесуальними правами виключно в межах завдань цивільного судочинства, сприяючи суду у здійсненні правосуддя. Якщо такий учасник вчиняє процесуальну дію з іншою метою, зокрема образити, принизити учасників судового процесу, їхніх представників, суд, висловити власні негативні емоції на їхні дії та рішення, він виходить за межі змісту відповідного процесуального права, тобто зловживає ним. Правова система має бути спроможною ефективно захистити себе від цих дій.
Дії учасників судового процесу та їхніх представників мають не лише за формою, але й за змістом відповідати завданню цивільного судочинства. Зміст права на справедливий суд несумісний зі свідомим виявом учасником судового процесу чи його представником неповаги до честі, гідності, репутації іншого учасника, представника, суду тощо. Тому суди не повинні розглядати справи, в яких особа, яка ініціювала судовий процес, використовує її процесуальні права на шкоду іншим учасникам судового процесу й інтересам правосуддя.
В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 використав принизливі та образливі висловлювання щодо учасників справи та суддів першої та апеляційних інстанцій.
Такі дії є виявом очевидної неповаги до честі, гідності суду, не спрямовані на ефективний захист прав, свобод та інтересів апелянта, а тому суперечать завданню цивільного судочинства та є зловживанням процесуальними правами.
Колегія суддів вважає, що вказане переходить межі допустимої та легітимної критики та становлять неповагу до суду та судової системи. Така поведінка ОСОБА_1 є явно необґрунтованою, суперечить легітимній меті щодо права особи на звернення до суду.
Статтею 143 ЦПК України передбачено, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Апеляційний суд зазначає, що право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням, зокрема, у разі зловживання таким правом на звернення до суду.
Оскільки вказані дії апелянта не відповідають завданням та суперечать засадам цивільного судочинства, розцінюються апеляційним судом як зловживання процесуальними правами.
Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (частина четверта статті 44 ЦПК України).
Відповідно до частини третьої статті 44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Враховуючи наведене, колегія суддя приходить до висновку про допущення ОСОБА_1 зловживання його процесуальними правами, а відтак і наявність підстав для повернення апеляційної скарги на підставі частини третьої статті 44 ЦПК України.
Керуючись статтями 44, 143, 357 ЦПК України, апеляційний суд, -
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 06 лютого 2014 року, ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 31 травня 2019 року, ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 07 вересня 2024 року - повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали надіслати учасникам справи, а скаржнику надіслати копію ухвали разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець
Є.П. Євграфова
В.В. Саліхов