Справа № 237/3568/17
6/171/195/26
УХВАЛА
Іменем України
29 вересня 2026 року м.Апостолове
Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Мигалевича В.В.,
за участю секретаря судового засідання Жандарук В.В..,
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача Кузьменко Ірини Геннадіївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про відвід судді Мигалевича В.В. від розгляду справи № 237/3568/17 (провадження №6/171/195/26) за заявою ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , позивач: ОСОБА_1 , відповідачі: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , заінтересовані особи: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , про заміну сторони у виконавчих провадженнях, -
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Апостолівського районного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа № 237/3568/17 (провадження №6/171/195/26) за заявою ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , позивач: ОСОБА_1 , відповідачі: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , заінтересовані особи: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , про заміну сторони у виконавчих провадженнях.
14.09.2026 до суду надійшла заява представника позивача Кузьменко Ірини Геннадіївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про відвід судді Мигалевича В.В. від розгляду справи № 237/3568/17 (провадження №6/171/195/26).
Заява про відвід судді обґрунтована таким.
11.05.2026 року представником заявника ОСОБА_3 адвокатом Копитко Є.К. подано до суду заяву про заміну сторони у виконавчих провадженнях № 80556396 та № 80783365.
Ухвалою Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 24 липня 2026 року відкрито провадження №6/171/195/26 по справі №237/3568/17.
Зверненню ОСОБА_3 від 11.05.2026 року передувало її ж аналогічна заява про заміну сторони виконавчого провадження за вказаним виконавчим листом від 09.12.2025 року.
Зверненню від 09.12.2025 року ОСОБА_3 до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження передувало звернення ОСОБА_6 (чоловіка) з заявою про заміну сторони виконавчого провадження у тих самих виконавчих провадженнях.
Ухвалою Апостольського районного суду Дніпропетровської області від 10 жовтня 2025 року було відмовлено ОСОБА_6 про заміну сторони у зведеному виконавчому провадженні №63212967.
23.12.2025 року Постановою апеляційної інстанції ухвала Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 10.10.2025 року була залишена без змін.
Представник позивача у заяві про відвід судді зазначає як підстави для відводу: систематичне та грубе порушення процесуальних строків, ігнорування процесуальної позиції Позивача та клопотання про пришвидшення, штучне відкладення розгляду справи, сприяння особам, які очевидно не мають право на заміну сторони.
Суд зазначає таке.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Згідно зі ст.40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Однією з процесуальних гарантій реалізації завдань цивільного судочинства і ухвалення законних та обґрунтованих рішень у цивільних справах є інститут відводу судді, що має на меті відсторонення від участі у справі суддів, щодо неупередженості яких є сумніви.
Європейський Суд з прав людини через свою практику визначив концептуальні підходи до тлумачення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, представивши не лише змістовні характеристики неупередженості, але й її суб`єктивні та об`єктивні компоненти.
Неупередженість як вимога до суду означає, що суд, який розглядає справу, повинен бути безстороннім суб`єктивно, тобто не повинен мати будь-якої особистої заінтересованості та упередженості. Судді мають бути вільні від особистих симпатій, уподобань, прихильностей. Вважається, що суддя є безстороннім, якщо немає доказів, які б свідчили про протилежне. Тобто при розгляді справи існує презумпція неупередженості суддів.
Заявлені відводи суддям, згідно з тлумаченням Європейського Суду з прав людини, мають бути ретельно перевірені й за наслідками перевірки прийнято відповідне рішення.
Суд також повинен бути безстороннім об`єктивно, тобто має бути достатньо гарантій, що виключають будь-які законні сумніви стосовно цього. Судді повинні ухвалювати свої рішення цілком незалежно і мати змогу діяти без обмежень, без неправомочного впливу, підбурення, тиску, погроз, неправомочного прямого чи непрямого втручання, хоч би з чийого боку та з яких мотивів воно б здійснювалося.
У п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді (схвалені резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року) зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.
Європейський суд з прав людини застерігає, що навіть самі лише сумніви «розсудливого спостерігача» в тому, що суд незалежний та неупереджений, можуть мати певне значення в розумінні забезпечення громадянам права на справедливий суд ( рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» від 7 серпня 1996 poку, рішення у справі «Хаусчілдт проти Данії» від 24 травня 1989 року, п. 44 рішення «Веттстейн проти Швейцарії» від 21 грудня 2000 року).
Суд заперечує наявність упередженого ставлення до будь-якого учасника справи, та вважає доводи представника позивача Кузьменко І.Г. безпідставними, надуманими та не підтвердженими, а отже голослівними.
При цьому, суд погоджується з доводами представника позивача щодо розгляду справи поза межами встановленого десятиденного строку, та підкреслює, що таке обумовлено надмірним навантаженням на суддю.
Однак з метою уникнення подальших сумнівів представника позивача Кузьменко І.Г. в неупередженості головуючого у справі судді, на підставі системного аналізу викладених вище положень законодавства та практики Європейського Суду з прав людини, суд вважає, що заяву представника позивача Кузьменко І.Г. про відвід необхідно задовольнити, а справу належить передати до канцелярії суду для виконання вимог, визначених статтею 33 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 36, 40 ЦПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
Заявлений представником позивача Кузьменко Іриною Геннадіївною, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , відвід головуючому судді Мигалевичу Валерію Володимировичу задовольнити.
Справу № 237/3568/17 (провадження №6/171/195/26) за заявою ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , позивач: ОСОБА_1 , відповідачі: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , заінтересовані особи: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , про заміну сторони у виконавчих провадженнях передати до канцелярії Апостолівського районного суду Дніпропетровської області для виконання вимог, визначених статтею 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Мигалевич В. В.