Справа № 237/3568/17
6/171/195/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2026 року м. Апостолове
Апостолівський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Кодрян Л.І.
за участю секретаря судових засідань Перепеткевич Т.О.
представника стягувача Кузьменко І.Г.
представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2
представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Апостолове справу за заявою ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , стягувач ОСОБА_5 , боржник ОСОБА_6 , про заміну сторони у виконавчих провадження,
ВСТАНОВИВ
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , звернулася до суду з заявою про заміну сторони у виконавчих провадженнях № 80556396 та № 80783365.
Заявник ОСОБА_1 просить замінити вибулого боржника у виконавчих провадженнях № 80556396 та № 80783365, відкритих на виконання рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 07.08.2020 року у справі № 237/3568/17 з ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на ОСОБА_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Постилається на те, що рішенням Мар`їнського районного суду Донецької області від 07 серпня 2020 року позовну заяву ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , ОСОБА_8 про стягнення боргу за договором позики задоволено.Стягнуто солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_8 на користь ОСОБА_5 заборгованість, яка виникла на підставі договору позики від 07.03.2017 року, а саме: суму позики у розмірі 17 563 000 (сімнадцять мільйонів п`ятсот шістдесят три тисячі) гривень; 20% річних від 17 563 00 (сімнадцять мільйонів п`ятсот шістдесят три тисячі) гривень за період з 07 березня 2017 року по 10 березня 2018 року, що складає 3 551 094 (три мільйони п`ятсот п`ятдесят одна тисяча дев`яносто чотири) гривні; інфляційні втрати від суми 17 563 000 (сімнадцять мільйонів п`ятсот шістдесят три тисячі) гривень за період з 11 березня 2018 року по 11 березня 2020 року, що складає 1 889 778 (один мільйон вісімсот вісімдесят дев`ять тисяч сімсот сімдесят вісім) гривень; 3% річних від суми 17 563 000 (сімнадцять мільйонів п`ятсот шістдесят три тисячі) гривень за період з 11 березня 2018 року по 11 березня 2020 року, що складає 1 056 387 (один мільйон п`ятдесят шість тисяч триста вісімдесят сім) гривень.
Заявник вказує, що ОСОБА_6 в дійсності є ОСОБА_7 .
Позиція заявника полягає в тому, що вона є заінтересованою особою у виконавчих провадженнях № 80556396 та № 80783365 та обґрунтовує це тим, що у даних виконавчих провадженнях задоволення вимог ОСОБА_5 за рахунок продажу об`єктів нерухомого майна наразі не вирішено, тому вважає, що вона є законним власником цих об`єктів нерухомого майна.
Зазначає, що вона та ОСОБА_3 є власниками спільного нажитого рухомого майна, що знаходилося у квартирі за адресою: АДРЕСА_3 , на момент відібрання у них квартири за адресою АДРЕСА_3 згідно з постановою Київського апеляційного суду від 29.11.2023 у справі № 757/64192/19-ц, проведення у зазначеній квартирі опису та арешту майна ОСОБА_6 у виконавчому провадженні № 63212967, частина якого у подальшому була реалізована у зазначеному виконавчому провадженні.
Вважає, що з огляду на те, що частина належного їй рухомого майна, яке було придбано її чоловіком у шлюбі з нею, наявного у квартирі за адресою АДРЕСА_3 була реалізована у рамках зведеного виконавчого провадження № 63212967, відкритого на виконання рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 07.08.2020 у справі № 237/3568/17, існує ризик того, що решта такого рухомого майна буде реалізовуватися і рамках виконавчих проваджень № 80556396 та № 80783365, що також відкриті на виконання рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 07.08.2020 у справі № 237/3568/17.
ОСОБА_1 вважає себе заінтересованою особою у виконавчих провадженнях№ 80556396 та № 80783365, оскільки вона в подальшому має намір вчиняти дії щодо повернення належного їй майна (в тому числі нерухомого), яке було відчужено для погашення боргових зобов`язань ОСОБА_6 . Вказує, що так як питання щодо задоволення вимог ОСОБА_5 у виконавчих провадженнях № 80556396 та № 80783365 за рахунок продажу нерухомого майна не вирішено, то вона, як законний власник нерухомого майна та особа, яка оспорює наявність вимог стягувача та протиправне відібрання у неї вказаного майна, є заінтересованою особою у вказаних виконавчих провадженнях.
В якості доказів до заяви про заміну сторони додано відомості з АСВП щодо ВП № 80556396 та № 80783365; відомості з АСВП щодо ВП № 63160108 та № 63169688 (які були зведені у єдине ВП № 63212967); відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об`єктів нерухомого майна № № 1209291980000 та 1209283280000; копію ухвали Малиновського районного суду м. Одеси від 15.01.2025 у справі № 521/21006/23; копію постанови Київського апеляційного суду від 11.07.2023 у справі № 237/3566/17; копію ухвали Верховного Суду від 09.02.2026 у справі № 237/3566/17про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката Копитка Є.К., який діє в інтересах ОСОБА_9 на постанову Київського апеляційного суду від 11.07.2023 у справі № 237/3566/17; копію ухвали Верховного Суду від 26.03.2026 у справі № 757/64192/19-ц про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 29.11.2023 у справі № 757/64192/19-ц; свідоцтво про укладення шлюбу ОСОБА_3 з ОСОБА_1 від 03.10.1995, серія НОМЕР_3 , витяг з системи електронних торгів ДП «Сетам» щодо реалізації майна у ВП № 63212967.
31.08.2026 року на адресу суду від представника стягувача ОСОБА_10 , яка діє в інтересах ОСОБА_5 , надійшов відзив в якому вона просить відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчих провадженнях № 80556396 та № 80783365 (ЗВП № 80394998) та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 понесені судові витрати та витрати на правову допомогу.
Подану заяву про заміну сторони у виконавчих провадженнях №№80556396, 80783365 заінтересованою особою ОСОБА_1 представник стягувача вважає безпідставною та необґрунтованою. Зазначає, що Мар`їнським районним судом Донецької області розглянуто справу № 237/3568/17 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , ОСОБА_8 про стягнення боргу за договором позики, укладеного 07.03.2017 між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 . За результатами розгляду даної справи було ухвалено рішення від 07.08.2020 року (набуло законної сили 08.09.2020 року), яким позов задоволено в повному обсязі. Мар`їнським районним судом Донецької області було видано у вказаній справі виконавчі листи, з якими ОСОБА_5 звернувся до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області КМУ МЮ (м. Київ), де були відкриті виконавчі провадження. Вказує, що ні ОСОБА_1 , ні її чоловік ОСОБА_3 не були та не є стороною зобов`язальних грошових правовідносин, що склалися між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 і ОСОБА_8 , що вбачається з рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 07.08.2020 у справі № 237/3568/17. У вказаних правовідносинах не здійснювалась заміна боржника, кредитор ОСОБА_5 згоди щодо заміни боржника не надавав і в цілому грошове зобов`язання між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не створює і не створювало жодних обов`язків як для ОСОБА_3 , так і для ОСОБА_1 як для заінтересованої особи. Заявник, заінтересована особа ОСОБА_1 , посилається на приналежність їй нерухомого майна на праві спільної сумісної власності, яке придбав її чоловік ОСОБА_3 за її нотаріально згодою на підставі договорів купівлі-продажу. Однак вказане спростовується наступним.У справі № 237/3568/17 в якості відповідача чи третьої особи позивачем не вказувалася і не залучалася в подальшому ОСОБА_1 ; провадження у справі відкрито ще у 2017 році, однак ОСОБА_1 тільки у грудні 2025 році вирішила, що в межах примусового виконання виконавчих листів ця справа зачіпає її права, інтереси тощо; справа стосується стягнення грошового боргу і в позові зазначено склад осіб та події, що відбувалися у відповідний період часу, до яких ОСОБА_1 не має жодного відношення; вирішення даної справи напряму жодним чином не впливає на права, інтереси та обов`язки ОСОБА_1 .Крім того, зазначає, що до звернення ОСОБА_1 передувало звернення ОСОБА_3 (чоловіка) з заявою про заміну сторони виконавчого провадження (2025 рік). Ухвалою Апостольського районного суду Дніпропетровської області від 10 жовтня 2025 року відмовлено ОСОБА_3 про заміну сторони у виконавчому провадженні. Що ж до заміни боржника ОСОБА_6 на боржника ОСОБА_7 державний виконавець з таким питання до суду не звертався і стягувач на такому не наполягав. Щодо остаточного спростування майнових прав заявниці судовими рішеннями заявниця обґрунтовує свій інтерес тим, що спірне майно (квартира АДРЕСА_4 , гаражі № НОМЕР_4 , АДРЕСА_5 ) належить їй на праві спільної сумісної власності подружжя як дружині покупця ОСОБА_3 .Однак, постановою Київського апеляційного суду від 29.11.2023 року у справі № 757/64192/19-ц, яка залишена без змін постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18.12.2024 року, всі договори купівлі-продажу вказаного майна між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 визнано недійсними (правочини вчинено з метою приховання майна від виконання), а саме визнано: недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_6 , який укладений 28 березня 2017 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 та посвідчений приватним нотаріусом Київського МНО Козаєвою Н. М. 28 березня 2017 року за № 1660, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна№ 1209278180000;недійсним договір купівлі-продажу гаража (машиномісця) № НОМЕР_5 у підземному паркінгу, площею 14,8 кв. м, за адресою: АДРЕСА_7 , який укладений 28березня 2017 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 та посвідчений приватним нотаріусом Київського МНО Козаєвою Н. М. 28 березня 2017 року за № 1669, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1209283280000; недійсним договір купівлі-продажу гаража (машиномісця) № НОМЕР_4 у підземному паркінгу, площею 22,6 кв. м, за адресою: АДРЕСА_7 , який укладений 28 березня 2017 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 та посвідчений приватним нотаріусом Київського МНО Козаєвою Н. М., 28 березня 2017 року за № 1666, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1209291980000.
Зазначає, що оскільки не має жодних підстав вважати доводи ОСОБА_3 про належність йому нерухомого майна такими, що відповідають дійсності, то і не має жодних підстав вважати що зазначене майно належить дружині ОСОБА_3 - ОСОБА_1 , заявника по даній справі, на праві спільної сумісної власності подружжя. Оскільки майно ніколи на законних підставах не належало ОСОБА_3 , воно в силу закону не може вважатися спільною сумісною власністю подружжя. Отже, жодні майнові права чи інтереси ОСОБА_1 у вказаних виконавчих провадженнях не порушуються.
З урахуванням наведеного, вважає, що викладені заявником у її заяві дані щодо належності їй нерухомого майна спростовуються матеріалами справи та свідчать про завідоме надання суду неправдивих відомостей щодо такого майна. Крім того, посилання заявника щодо оскарження постанов суду апеляційної інстанції по справам №757/64192/19 та №237/3566/17 є необґрунтованим, оскільки по вказаних справах Касаційним цивільним судом Верховного Суду прийняті постанови, якими зазначені справи вирішено остаточно та оскарженню ці постанови не підлягають. Неодноразові спроби ОСОБА_1 оскаржити постанови судів апеляційної інстанції по цих справах призводять до закриття провадження за поданими нею касаційними скаргами, як особи, що не має право на касаційне оскарження відповідно ст.389 ЦПК України (Ухвали Верховного Суду від 02.10.2025 року по справі №757/64192/19 та від 04.12.2025 року по справі №237/3566/17 касаційні провадження за касаційними скаргами ОСОБА_1 були закриті.) Нові виконавчі провадження № 80556396 та № 80783365 (ЗВП № 80394998) відкриті у березні 2026 року на підставі законно виданих виконавчих листів для стягнення боргу з ОСОБА_6 . Будь-які вимоги щодо заміни боржника ОСОБА_6 на ОСОБА_7 є безпідставними, оскільки державний виконавець та стягувач з такими вимогами не зверталися, а майно, на яке має бути звернено стягнення, зареєстроване за боржником - ОСОБА_6 .
Вважає, що ОСОБА_1 не є учасником цих проваджень, не має матеріальних прав правонаступництва, а тому не має процесуального права ініціювати питання заміни сторін.
Представник заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав заяву, посилаючись на аргументи та докази, викладені в заяві, просив заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні задовольнити.
Представник позивача ОСОБА_10 в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні вимог заявника, посилаючись на доводи, викладені нею у відзиві.
Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 в судовому засіданні просив заяву про заміну сторони виконавчого провадження задовольнити. Вважає, що ОСОБА_1 є заінтересованою особою у виконавчих провадженнях№ 80556396 та № 80783365, оскільки вона на даний час вчиняє дії щодо повернення належного їй майна, яке було відчужено для погашення боргових зобов`язань ОСОБА_6 . Станом на тепер відкриті провадження за касаційними скаргами ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , у Верховному Суді в справах № 237/3566/17, № 757/64192/19-ц. Крім того, у Печерському районному суді м.Києварозглядається справа № 757/46268/25-цза позовом ОСОБА_11 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання договору позики, договору іпотеки та розписки недійсними. Також, він подав в інтересах ОСОБА_3 апеляційну скаргу на рішення Мар`їнського районного суду Донецької області в даній справі (237/3568/17). Вважає, що ОСОБА_1 має в даній справі право на захист її інтересу, тому є заінтересованою особою в заміні сторони виконавчого провадження з ОСОБА_6 на ОСОБА_7 . Звернув увагу на те, що ОСОБА_5 мав правовідносини не з ОСОБА_6 , а з ОСОБА_7 , тому існують підстави для заміни сторони у вказаних виконавчих провадженнях.
Пояснив, що суд відмовив ОСОБА_3 в задоволенні заяви про заміну сторони виконавчих проваджень у даній справі, проте, вважає, що на даний час змінилися обставини, які вказують на наявність підстав для такої заміни за заявою ОСОБА_1 , оскільки за її касаційними скаргами відкриті провадження у вищевказаних справах.
Представник органу державної виконавчої служби- Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату та часрозгляду справи.
Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Суд, вислухавши учасників справи, дослідивши надані письмові матеріали дійшов наступного висновку.
Згідно з ч. 1, 5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про зміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Питання заміни сторони виконавчого провадження врегульовані ст. 442 розділу VІ ЦПК України Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб). Нормами ЦПК України встановлена можливість заміни стягувача або боржника у виконавчому провадженні.
Відповідно до ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Питання процесуального правонаступництва врегульовано частиною першоюстатті 55 ЦПК України, відповідно до якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника.
Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.
Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Здійснення процесуального правонаступництва визначається особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір.
Отже, процесуальне правонаступництво, передбаченестаттею 55 ЦПК України, є переходом процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.
Водночас відповідно достатті 55 ЦПК України, яка визначає загальні положення процесуального правонаступництва, заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (не впродовж невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто таке право не є абсолютним та обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.
Згідно ст.512ЦК Україникредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) ; правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно із ст. 510 ЦК України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор. У зобов`язанні на стороні боржника або кредитора можуть бути одна або одночасно кілька осіб.
Стаття 511 ЦК України встановлює, що зобов`язання не створює обов`язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов`язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.
Відповідно до ст.520, 521 ЦК України боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом , а форма правочину щодо заміни боржника у зобов`язанні визначається відповідно до положеньстатті 513цього Кодексу.
Згідно із ст.513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
Встановлено, що Мар`їнським районним судом Донецької області розглянуто справу № 237/3568/17 (№2/237/445/20) за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , ОСОБА_8 про стягнення боргу за договором позики, укладеного 07.03.2017 року між ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 та ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_6 .
Рішенням Мар`їнського районного суду Донецької області від 07 серпня 2020 року позовну заяву ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , ОСОБА_8 про стягнення боргу за договором позики - задоволено.Стягнуто солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_8 на ОСОБА_12 заборгованість, яка виникла на підставі договору позики від 07.03.2017 року, а саме: суму позики у розмірі 17 563 000 (сімнадцять мільйонів п`ятсот шістдесят три тисячі) гривень; 20% річних від 17 563 00 (сімнадцять мільйонів п`ятсот шістдесят три тисячі) гривень за період з 07 березня 2017 року по 10 березня 2018 року, що складає 3 551 094 (три мільйони п`ятсот п`ятдесят одна тисяча дев`яносто чотири) гривні; інфляційні втрати від суми 17 563 000 (сімнадцять мільйонів п`ятсот шістдесят три тисячі) гривень за період з 11 березня 2018 року по 11 березня 2020 року, що складає 1 889 778 (один мільйон вісімсот вісімдесят дев`ять тисяч сімсот сімдесят вісім) гривень; 3% річних від суми 17 563 000 (сімнадцять мільйонів п`ятсот шістдесят три тисячі) гривень за період з 11 березня 2018 року по 11 березня 2020 року, що складає 1 056 387 (один мільйон п`ятдесят шість тисяч триста вісімдесят сім) гривень.
В подальшому Мар`їнський районний суд Донецької області видав у вказаній справі виконавчі листи, з якими ОСОБА_5 звернувся до Відділу примусового виконання рішеньУправління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Київського міжрегіонального управлінняМіністерства юстиції, де були відкриті виконавчі провадження № 80556396 та № 80783365.
Вказані виконавчі провадження перебувають на примусовому виконанні головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про стягнення з ОСОБА_6 (боржник) на користь ОСОБА_5 (стягувач) заборгованості за виконавчим листом № 237/3568/17, виданим 22.09.2020.
З рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 07.08.2020 у справі № 237/3568/17 встановлено, що ОСОБА_3 , ОСОБА_1 не були та не є стороною зобов`язальних грошових правовідносин, що склалися між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .
У вказаних правовідносинах не здійснювалась заміна боржника у порядку ст. 442 ЦПК України, а стягувач ( ОСОБА_5 ) згоди щодо заміни боржника не надавав. Що ж до заміни боржника ОСОБА_6 на боржника ОСОБА_7 державний виконавець з таким питання до суду не зверта вся і стягувач на такому не наполягав.
Судом встановлено, що ухвалою Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 10 жовтня 2025 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 23 грудня 2025 року, відмовлено ОСОБА_3 у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження № 63212967, відкритому на виконання рішення Мар`їнського районного суду Донецької області в справі № 237/3568/17 (№ 2/237/445/20) за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , ОСОБА_8 про стягнення боргу за договором позики, укладеного 07.03.2017 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .
Як вбачається з постанови Дніпровського апеляційного суду від 23 грудня 2025 року суд апеляційної інстанції зазначив, що Київський апеляційний суд постановою від 29 листопада 2023 року скасував рішення Печерського районного суду міста Києва від 16 лютого 2023 року у справі № 757/64192/19-ц та ухвалив нове судове рішення, яким позов ОСОБА_5 задовольнив частково. В межах розгляду позовних вимог апеляційний суд визнав: недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_6 , який укладений 28 березня 2017 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 та посвідчений приватним нотаріусом Київського МНО Козаєвою Н. М. 28 березня 2017 року за№ 1660, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна№ 1209278180000; визнав недійсним договір купівлі-продажу гаража (машиномісця) № НОМЕР_5 у підземному паркінгу, площею 14,8 кв. м, за адресою: АДРЕСА_7 , який укладений 28 березня 2017 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 та посвідчений приватним нотаріусом Київського МНО Козаєвою Н. М. 28 березня 2017 року за№ 1669, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1209283280000; визнав недійсним договір купівлі-продажу гаража (машиномісця) № НОМЕР_4 у підземному паркінгу, площею 22,6 кв. м, за адресою: АДРЕСА_7 , який укладений 28 березня 2017 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 та посвідчений приватним нотаріусом Київського МНО Козаєвою Н. М., 28 березня 2017 року за № 1666, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1209291980000.В цьому рішенні апеляційного суду було встановлено факт того, що в Банку АТ «Кристалбанк» не відкривалися рахунки на ім`я ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та на ім`я ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_7 ), а платіжні доручення № 1 (щодо квартири АДРЕСА_4 ), № НОМЕР_8 (щодо гаража № НОМЕР_5 ), № НОМЕР_9 (щодо гаража № НОМЕР_4 ) від 28 березня 2017 року не проводилися банком. Суд апеляційної інстанції у постанові від 23 грудня 2025 року дійшов висновків, що по-перше заявник ОСОБА_3 не є стороною виконавчого провадження, а тому не має права ставити питання щодо заміни будь-якої сторони виконавчого провадження; по-друге, заміна боржника ОСОБА_6 на ОСОБА_7 приведе до того, що жодне судове рішення, відповідачем по якому була ОСОБА_6 не буде виконане, оскільки нерухоме майно, на яке може бути накладено стягнення належить саме ОСОБА_6 .
Як встановлено судом, за результатами касаційного перегляду Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду постановою від 18.12.2024 у справі №757/64192/19-ц, постанову Київського апеляційного суду від 29 листопада 2023 року залишив без змін.
ОСОБА_1 посилається на приналежність наведеного їй нерухомого майна, яке як зазначено в її заяві, ОСОБА_3 , перебуваючи з нею в шлюбі,придбав у ОСОБА_6 на підставі договорів. Однак вказане спростовується наявними в матеріалах справи даними.
За таких обставин суд дійшов висновку, що в цілому грошове зобов`язання між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 не створює і не створювало жодних прав та обов`язків для ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , що свідчить про відсутність у них статусу заінтересованих осіб.
Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Положеннями ст.79 ЦПК України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до вимог ч.1,5,6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
За таких обставин заявником не доведені обставини, викладені в заяві, а тому відповідно немає підстав вважати, що доводи ОСОБА_1 про належність їй нерухомого майна такими, що відповідають дійсності.
Що ж до рухомого майна, яке на думку ОСОБА_1 незаконно реалізується в межах процедури примусового виконання, матеріали справи не містять жодних доказів щодо приналежності рухомого майна саме ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .
Відсутні будь-які підтверджуючі документи щодо майна, окрім витягів із системи СЕТАМ, в яких відсутні будь-які докази (квитанції, накладні, договори, чеки тощо) або певні ідентифікуючі ознаки стосовно того, що власником рухомого майна є саме заявник - ОСОБА_1 .
Також не надано чіткого переліку рухомого майна, яке, як вважає заявник, належить саме їй, що унеможливлює розгляд цього питання в цілому.
З урахуванням наведеного, викладені заявником у її заяві дані щодо належності їй рухомого майна не є достатніми доказами, а дані стосовно належності їй нерухомого майна спростовуються матеріалами справи.
Аргументи адвоката Селівакіна І.О.про те, що ОСОБА_1 має в даній справі право на захист її інтересу, тому є заінтересованою особою в заміні сторони виконавчого провадження, оскільки станом на тепер відкриті провадження за касаційними скаргами ОСОБА_1 у Верховному Суді та у Печерському районному суді м.Києва розглядається справа за позовом ОСОБА_3 , а також, що він подав апеляційну скаргу на рішення Мар`їнського районного суду Донецької області в даній справі (237/3568/17) суд відхиляє, оскільки вказані обставини не свідчать про наявність підстав для заміни сторони виконавчого провадження в порядку ст.442 ЦПК України в даній справі.
Таким чином, наведені у заяві про заміну сторони у виконавчому провадженні відомості, в своїй сукупності свідчать про необґрунтованість цієї заяви.
Суд приходить до висновку, що викладені у заяві про заміну сторони виконавчого провадження доводи не знайшли підтвердженнядля процесуального правонаступництва, а тому відсутні підстави для її задоволення.
З огляду на викладене, у задоволенні заяви слід відмовити.
Керуючись ст.ст.258-261,442 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
В задоволені заяви ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , стягувач ОСОБА_5 , боржник ОСОБА_6 , про заміну сторони у виконавчих провадження - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня оголошення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії ухвали суду.
Повний текст ухвали суду складено 15.10.2026.
Суддя Л. І. Кодрян