Ухвала № 141102140 у справі № 237/3568/17 від 25.09.2026

Номер справи 237/3568/17

Номер провадження 4-с/171/12/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.26 року м. Апостолове

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Шкарлат Я.Ю.,

за участі секретаря судового засідання - Бахтіяровій Н.В.,

представника скаржника - ОСОБА_1 ,

представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Апостолове скаргу ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , державний виконавець: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_2 на дії органу примусового виконання,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 звернулась до суду зі скаргою на дії/бездіяльність органу примусового виконання та просить 1. Визнати неправомірними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Чорної Світлани Андріївни щодо зупинення виконавчих проваджень ВП №80556396 та ВП №80783365 від 19.05.2026 за заявою ОСОБА_2 про заміну сторони у виконавчому провадженні. 2. Визнати неправомірними дії виконуючого обов`язки начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Мацак Яни щодо результатів проведення перевірки виконавчого провадження №80556396 від 04.06.2026 за скаргою ОСОБА_4 на неправомірні дії державного виконавця. 3. Скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Чорної Світлани Андріївни від 19.05.2026 про зупинення виконавчого провадження №80556396. 4. Скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Чорної Світлани Андріївни від 19.05.2026 про зупинення виконавчого провадження №80783365. 5. Скасувати постанову виконуючого обов`язки начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Мацак Яни від 04.06.2026 про результати перевірки виконавчого провадження №80556396. 6. Стягнути з Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 грн.

На обґрунтування вказаних вимог зазначає, що у провадженні головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Чорної Світлани Андріївни перебувають виконавчі провадження №80556396 та №80783365 в межах зведеного виконавчого провадження ЗВП №80394998 з примусового виконання виконавчого листа №237/3568/17 від 22.09.2020, відкритих на підставі рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 07.08.2020 у справі № 237/3568/17.

Мар`їнським районним судом Донецької області від 07.08.2020 у справі №237/3568/17 стягнуто солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 заборгованість, яка виникла на підставі договору позики від 07.03.2017 року, а саме: - суму позики у розмірі 17 563 000 (сімнадцять мільйонів п`ятсот шістдесят три тисячі) гривень; - 20% річних від 17 563 00 (сімнадцять мільйонів п`ятсот шістдесят три тисячі) гривень за період з 07 березня 2017 року по 10 березня 2018 року, що складає 3 551 094 (три мільйони п`ятсот п`ятдесят одна тисяча дев`яносто чотири) гривні; - інфляційні втрати від суми 17 563 000 (сімнадцять мільйонів п`ятсот шістдесят три тисячі) гривень за період з 11 березня 2018 року по 11 березня 2020 року, що складає 1 889 778 (один мільйон вісімсот вісімдесят дев`ять тисяч сімсот сімдесят вісім) гривень; - 3% річних від суми 17 563 000 (сімнадцять мільйонів п`ятсот шістдесят три тисячі) гривень за період з 11 березня 2018 року по 11 березня 2020 року, що складає 1 056 387 (один мільйон п`ятдесят шість тисяч триста вісімдесят сім) гривень та, витрати понесені на професійну правничу допомогу у розмірі 21 000 (двадцять одна тисяча) грн. відповідно.

Сторонами вищезазначеного зведеного виконавчого провадження є: - Стягувач - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 - Боржник - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

20.05.2026 скаржнику стало відомо, що головним державним виконавцем - Чорною Світланою Андріївною винесено постанови від 19.05.2026 про зупинення вчинення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа №237/3568/17, виданого 22.09.2020 Мар`їнським районним судом Донецької області, у двох виконавчих провадженнях ВП №80556396 та ВП №80783365, що об`єднанні у зведене виконавче провадження ЗВП №80394998 на підставі звернення до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні, заінтересованої особи, громадянки ОСОБА_2 , яка не є стороною у вищезазначених ВП.

Своє звернення до державного виконавця щодо зупинення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа №237/3568/17, виданого 22.09.2020 Мар`їнським районним судом Донецької області, ОСОБА_2 мотивувала своєю заявою, як заінтересованої особи, до суду про заміну сторони у виконавчому провадженні у порядку, встановленому ч.5 ст.15, ч.1 ст.35, п.п.1,2,3,4,5,6,8,11 ч.1 ст.34 цього Закону України «Про виконавче провадження», та обґрунтовувала свій статус заінтересованої сторони у даних виконавчих провадженнях тим, що є дружиною ОСОБА_7 , який під час їхнього шлюбу за її згодою придбав у ОСОБА_5 , боржника виконавчого провадження, об`єкт нерухомого майна за договором купівлі-продажу від 17.03.2017 та рухоме майно, що знаходиться в ньому, на яке здійснюється стягнення в межах примусового виконання цих виконавчих проваджень, внаслідок чого зачіпаються її права та інтереси, як дружини, яка надавала згоду на таке придбання.

Наслідком розгляду заяви ОСОБА_2 було зупинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях №№ 80556396, 80783365 відповідно до постанов державного виконавця від 19.05.2026 року.

Скаржник/стягувач вважав дії головного державного виконавця Чорної С.А. щодо зупинення зазначених виконавчих проваджень за заявою особи, яка не є його стороною, незаконними та такими, що порушують права стягувача, затягують виконання рішення суду і звернувся зі скаргою на дії виконавця до начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Гайдар Алексині Володимирівні.

Постановою від 04.06.2026 року дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Чорної С.А. було визнано такими, що вчинені у відповідності до вимог частини 1 статті 34, частини 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Зазначену постанову від 04.06.2026 року за підписом виконуючого обов`язки начальника відділу стягувач отримав на свою електронну пошту лише 12.06.2026 року.

Скаржник/стягувач не погоджується з діями дії головного державного виконавця Чорної С.А. та виконуючою обов`язки начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Мацак Я.

Вважає, що при винесені постанов від 19.05.2026 року про зупинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях №№80556396, 80783365 головним державним виконавцем Чорної С.А. відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та виконуючою обов`язки начальника відділу Мацак Я. при винесенні постанови від 04.06.2026 року порушено вимоги діючого законодавства

Крім того, потрібно зазначити, що у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України знаходиться декілька зведених виконавчих проваджень ЗВП №63212967 та ЗВП №80394998 стосовно виконавчого листа №237/3568/17 від 22.09.2020, виданого на підставі рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 07.08.2020 у справі №237/3568/17, державний виконавець також був обізнаний про ухвали Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 10.10.2025, від 30.10.2025 та постанови Дніпровського апеляційного суду від 23.12.2025 та від 20.01.2026, якими відмовлено у необґрунтованому зверненні ОСОБА_8 до суду про заміну сторони у виконавчому провадженні, оскільки є учасником цих проваджень.

До суду 29.06.2026 надійшло клопотання ОСОБА_9 в якому просить суд, залучити ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_3 як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору до розгляду справи № 237/3568/17 за скаргою Кузьменко Ірини Геннадіївни, яка діє в інтересах ОСОБА_4 .

24.07.2026 року на адресу суду надійшло заперечення (відзив) на скаргу від Головного державно виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Яворського О.М. в якій просить відмовити у задоволені скарги від 21.06.2026 на дії/бездіяльність органу примусового виконання ОСОБА_4 повністю. Зазначає, що 14.05.2026 на адресу Відділу надійшла заява представника ОСОБА_2 адвоката Копитко Є.К. про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях №№ 80556396, 80783365 у зв`язку із зверненням ОСОБА_2 до Апостольського районного суду Дніпропетровської області із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, до вирішення справи № 237/3568/17-ц по суті. До вказаної заяви додано копії картки руху заяви у електронному суді (court.gov.ua), відповідно до якої заява ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 237/3568/17-ц зареєстрована у суду 13.05.2026. 19.05.2026 державним виконавцем у відповідності до пункту 5 частини 1 статті 34 Закону винесено постанови про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях №№ 80556396, 80783365. Копії постанов направлено сторонам виконавчого провадження за вих № 18198, 18200 для відома. Вважає, що ОСОБА_4 подано скаргу з пропуском встановленого терміну, оскільки строк на оскарження постанов про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях №№ 80556396, 80783365 сплив 02.06.2026 року. Також, зазначає, що зупинення виконавчого провадження у разі звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п`ятою статті 15 ЗУ «про виконавче провадження» та статті 442 ЦПК України є обов`язком, а не правом державного виконавця.

27.07.2026 року на адресу суду надійшли заперечення (відповідь на відзив) від ОСОБА_1 , відповідно яких, зазначає, що скаргу до Апостолівського районного суду Дніпропетровської області було подано 21.06.2026 року, тобто з дотриманням строку, в межах передбачених законом календарних та робочих днів. Таким чином, твердження державного виконавця Яворського О.М. у відзиві про сплив строків 02.06.2026 року є правовим нігілізмом, штучним перекручуванням фактів та намаганням уникнути відповідальності за протиправні дії підлеглих службових осіб Відділу. Зупинення виконавчих дій відбулося за заявою представника ОСОБА_2 , яка взагалі не є стороною даних виконавчих проваджень. Сама лише подача третьою особою заяви до суду про заміну сторони (без ухвалення судом відповідного рішення) не є безумовною підставою для повного паралізування стягнення коштів на користь Скаржника. Покриваючи незаконні дії ОСОБА_10 , виконуюча обов`язки начальника Відділу Мацак Я. винесла неправомірну постанову від 04.06.2026 року, чим продовжила грубе порушення прав стягувача на належне і своєчасне виконання судового рішення, яке триває з 2020 року. У зв`язку із чим просить суд, прийняти ці заперечення (відповідь на відзив) до розгляду та визнати строк на подання скарги ОСОБА_4 від 21.06.2026 року безумовно дотриманим та скаргу ОСОБА_4 від 21.06.2026 року задовольнити повністю.

27.07.2026 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 , щодо стягнення витрат за надання правничої допомоги, просить суд, у разі задоволення скарги включити до судових витрат стягнення з Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції суму витрат на правничу допомогу надану адвокатами АО «Омнія» в розмірі 16 000,00 (шістнадцять тисяч) гривень.

Ухвалою суду від 27.07.2026 року залучено ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_3 як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору до розгляду справи № 237/3568/17 за скаргою Кузьменко Ірини Геннадіївни, яка діє в інтересах ОСОБА_4

16.09.2026 року на адресу суду надійшли пояснення адвоката Копитка Є.К., який діє в інтересах ОСОБА_2 вважає за необхідне викласти свої заперечення проти скарги ОСОБА_4 на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області, вчинені в межах виконавчих проваджень № 80556396 та № 80783365 (зведені у ВП № 80394998). Скарга ОСОБА_4 підлягає поверненню як така, що подана із пропуском строку, встановленого статтею 449 ЦПК України; ОСОБА_2 є заінтересованою особою у виконавчих провадженнях № 80556396 та № 80783365 (зведені у ВП № 80394998) і має право звертатися до суду із заявою про заміну сторони у вказаних виконавчих провадженнях відповідно до приписів ст. 442 ЦПК України; питання тотожності особи боржника та того, чи є фактичним боржником ОСОБА_11 , має бути вирішене судом у провадженні про заміну сторони, а не державним виконавцем; приписи ухвал Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 10.10.2025, від 30.10.2025 та постанов Дніпровського апеляційного суду від 23.12.2025 та від 20.01.2026 не підлягали врахуванню при вирішенні державним виконавцем питання про зупинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях № 80556396 та № 80783365 (зведені у ВП № 80394998). Просить суд 1. Скаргу ОСОБА_4 на зупинення виконавчих дій у ВП № 80556396 і № 80783365 залишити без розгляду у зв`язку з пропуском строку на оскарження та відсутністю заяви про його поновлення. 2. У разі розгляду скарги ОСОБА_4 по суті - відмовити у її задоволенні. 3. У стягненні витрат ОСОБА_4 на професійну правничу допомогу відмовити.

17.09.2026 року на адресу суду надійшла відповідь на пояснення третьої особи від ОСОБА_1 . Звертає увагу суду, що скарга керівнику ВДВС була подана вже 26.05.2026 р. (на 6-й день). Постанову в.о. начальника відділу Мацак Я. від 04.06.2026 р. Скаржник отримав електронною поштою лише 12.06.2026 р. Оскільки предметом судового розгляду є і первинні постанови виконавця, і постанова керівника ВДВС, що їх затвердила, строк звернення до суду (21.06.2026 р.) вираховується з моменту отримання фінального рішення органу ДВС. Скаржником додатково подано відповідну Заяву про поновлення строку для уникнення надмірного формалізму. Постанови виконавця Чорної С.А. від 19.05.2026 р. про зупинення виконавчих дій були винесені на підставі заяви ОСОБА_2 від 13.05.2026 р. про заміну сторони у новостворених виконавчих провадженнях ВП №80556396 та ВП №80783365. Хронологія дій заінтересованої особи та її чоловіка свідчить про штучне створення безперервної «процесуальної каруселі» з метою блокування виконання судового рішення (що є грубим зловживанням правами за ст. 44 ЦПК України) Представник заінтересованої особи у поясненнях зазначає, що відкрите касаційне провадження начебто створює для ОСОБА_2 «законний майновий інтерес». Це твердження є маніпулятивним. У межах судової справи № 757/64192/19 договір купівлі-продажу майна (квартири АДРЕСА_3 ) між чоловіком заінтересованої особи та боржником ОСОБА_5 був визнаний недійсним, а майно повернуто боржнику ОСОБА_5 . У своїх запереченнях заінтересована особа зазначає, що подала заяву про заміну сторони виконавчого провадження, у якій просить замінити боржника ОСОБА_5 на ОСОБА_11 , мотивуючи це тим, що ОСОБА_5 нібито є ОСОБА_11 та використовувала підроблений паспорт. Як «доказ» цього факту, представником заінтересованої особи ОСОБА_3 долучено аудіозапис розмови колишнього представника Стягувача.

18.09.2026 року на адресу суду надійшло клопотання про поновлення пропущеного строку на подання скарги на дії та рішення посадових осіб ДВС від ОСОБА_1 мотивуюче його таким, що третя особа у своїх поясненнях порушує питання про залишення скарги без розгляду у зв`язку з пропуском 10-денного процесуального строку, встановленого ст. 449 ЦПК України, щодо оскарження постанов державного виконавця від 19.05.2026 р. Просить суд, визнати поважними причини пропуску ОСОБА_4 процесуального строку на подання скарги на дії державного виконавця Чорної С.А. щодо винесення постанов від 19.05.2026 р. про зупинення вчинення виконавчих дій у ВП №80556396 та ВП №80783365. 2. Поновити Скаржнику процесуальний строк для оскарження зазначених постанов державного виконавця від 19.05.2026 р. та розглянути скаргу по суті.

21.09.2026 року на адресу суду надійшло від ОСОБА_1 заперечення на ухвалу суду про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог. Просить суд врахувати викладені зауваження під час ухвалення фінального судового рішення за результатами розгляду скарги, зафіксувати безпідставність залучення ОСОБА_2 , як третьої особи. Не враховувати заяви, пояснення тощо, подані представником третьої особи ОСОБА_2 до суду, під час ухвалення фінального судового рішення за результатами розгляду скарги. Скаржник висловлює заперечення проти зазначеної ухвали суду на підставі ч. 2 ст. 353 ЦПК України, вважає її процесуально необґрунтованою. Зауважує, що залучена особа - ОСОБА_2 - є колишнім співвласником майна. На момент вчинення виконавчих дій та розгляду цієї скарги її право власності (у правовому режимі спільної сумісної власності) припинено у встановленому законом порядку. Будь-які процесуальні дії виконавця чи рішення суду за результатами розгляду цієї скарги жодним чином не можуть змінити, обмежити або скасувати права особи, яка більше не володіє, не користується та не розпоряджається цим майном.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала скаргу, просила задовольнити з підстав наведених у ній.

В судовому засіданні ОСОБА_12 просив відмовити у задоволенні скарги, підтримав свої заперечення.

Інші учасники судового провадження в судове засідання не з`явились.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представника заявника, суд вважає, що скарга підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що у провадженні головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Чорної Світлани Андріївни перебувають виконавчі провадження №80556396 та №80783365 в межах зведеного виконавчого провадження ЗВП №80394998 з примусового виконання виконавчого листа №237/3568/17 від 22.09.2020, відкритих на підставі рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 07.08.2020 у справі № 237/3568/17. Мар`їнським районним судом Донецької області від 07.08.2020 у справі №237/3568/17 стягнуто солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 заборгованість, яка виникла на підставі договору позики від 07.03.2017 року, а саме: - суму позики у розмірі 17 563 000 (сімнадцять мільйонів п`ятсот шістдесят три тисячі) гривень; - 20% річних від 17 563 00 (сімнадцять мільйонів п`ятсот шістдесят три тисячі) гривень за період з 07 березня 2017 року по 10 березня 2018 року, що складає 3 551 094 (три мільйони п`ятсот п`ятдесят одна тисяча дев`яносто чотири) гривні; - інфляційні втрати від суми 17 563 000 (сімнадцять мільйонів п`ятсот шістдесят три тисячі) гривень за період з 11 березня 2018 року по 11 березня 2020 року, що складає 1 889 778 (один мільйон вісімсот вісімдесят дев`ять тисяч сімсот сімдесят вісім) гривень; - 3% річних від суми 17 563 000 (сімнадцять мільйонів п`ятсот шістдесят три тисячі) гривень за період з 11 березня 2018 року по 11 березня 2020 року, що складає 1 056 387 (один мільйон п`ятдесят шість тисяч триста вісімдесят сім) гривень та, витрати понесені на професійну правничу допомогу у розмірі 21 000 (двадцять одна тисяча) грн. відповідно.

Наслідком розгляду заяви ОСОБА_2 було зупинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях №№ 80556396, 80783365 відповідно до постанов державного виконавця від 19.05.2026 року.

Постановою від 04.06.2026 року дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Чорної С.А. було визнано такими, що вчинені у відповідності до вимог частини 1 статті 34, частини 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Щодо поновлення пропущеного строку на подання скарги на дії державного виконавця суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 449 ЦПК України пропущений для подання скарги строк може бути поновлено судом за наявності поважних причин його пропуску.

Як вбачається з матеріалів справи, про винесення державним виконавцем Чорною С.А. оскаржуваних постанов від 19.05.2026 р. Скаржник дізнався 20.05.2026 р.

Реалізуючи своє законне право на досудове (адміністративне) врегулювання спору та відомчий контроль, передбачене ч. 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», Скаржник уже 26.05.2026 р. (тобто на 6-й день з моменту, як дізнався про порушення права) звернувся зі скаргою до начальника Відділу примусового виконання рішень.

Оскаржувана постанова виконуючого обов`язки начальника відділу за результатами розгляду скарги була винесена 04.06.2026 р., проте в порушення вимог щодо негайного направлення сторонам, була надіслана на електронну пошту Скаржника лише 12.06.2026 р.

До моменту отримання рішення керівника ДВС (до 12.06.2026 р.) Скаржник об`єктивно не міг знати, чи буде його право захищено всередині відомства, та не міг визначитися із остаточним предметом судового оскарження (оскільки у суді оскаржується як первинна постанова виконавця, так і бездіяльність/ постанова начальника ВДВС, яка її затвердила).

Отримавши відмову від керівництва ВДВС 12.06.2026 р., Скаржник уже 21.06.2026 р. (на 9-й день) звернувся до суду з цією скаргою. Тобто в межах 10 днів з моменту отримання остаточного рішення в межах процедури адміністративного оскарження

Враховуючи обставини справи, суд вважає причини пропуску строку поважними та дійшов висновку про наявність підстав для його поновлення.

Щодо суті скарги, то суд зазначає наступне.

Посилання посадової особи та державного виконавця відділу ВДВС на пункт 5 частини 1 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» як на підставу для зупинення виконавчих дій є протиправним та свідчить об умисному викривленні норм матеріального права.

У ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ч.ч. 1, 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом, та розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

Відповідно до ч. 5 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження», боржник зобов`язаний, зокрема, утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.

У відповідності до п.5 ч.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п`ятою статті 15 цього Закону.

Відповідно ч.1, ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Згідно статті 442 ЦПК України заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, зокрема у разі звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п`ятою статті 15 цього Закону (пункт 5 частини першої статті 34 Закону «Про виконавче провадження»).

Отже, зазначена норма закону, а саме п.5 ч.1 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження», чітко обмежують коло суб`єктів звернення до суду - нею може скористатися виключно сам державний або приватний виконавець. Оскільки заяву про заміну боржника до суду подав не виконавець, а стороння особа ( ОСОБА_2 ) у виконавця були відсутні будь-які законні підстави для винесення постанов про зупинення виконавчих проваджень №№ 80556396, 80783365 від 19.05.2026 року.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене статтею 55 ЦПК України. Це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв`язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього.

Законодавець не ототожнює «процесуальне правонаступництво» і «заміну сторони виконавчого провадження», оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статті ЦПК України - 55 та 442 відповідно. Також це опосередковано випливає зі змісту пункту 28 частини першої статті 353 ЦПК, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватись скарги окремо від рішення суду.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни боржника внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду викладених у постанові Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17, пункти 73-75 виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи.

На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України.

Згідно до статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобовязанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У частині першій статті 510 ЦК України встановлено, що сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Отже, зобов`язання є правовідношенням між конкретно визначеними особами - сторонами зобов`язання.

Чинне цивільне законодавство передбачає можливість заміни сторін у зобов`язанні, однак встановлює певні обмеження свободи розсуду учасників відповідних правовідносин з метою запобігання порушенню балансу інтересів цих осіб.

Зокрема, заміна кредитора за загальним правилом здійснюється без попередньої згоди боржника, оскільки не впливає на правове становище боржника, для якого неважливо, яка саме особа має здійснити виконання, зокрема, сплатити кошти (статті 512, 516 ЦК України).

Разом із тим закон встановлює обмеження на заміну боржника у зобов`язанні поза волею кредитора.

Згідно зі статтею 520 ЦК України боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Норма статті 520 ЦК України має на меті убезпечити кредитора від непередбачуваного та неочікуваного ризику невиконання зобов`язання внаслідок заміни особи боржника.

Необхідність отримання згоди кредитора на переведення боргу зумовлена тим, що особа боржника завжди має істотне значення для кредитора. Вступаючи у договірні відносини, кредитор розраховував на отримання виконання з огляду на якості конкретного боржника (здатність виконати обов`язок, платоспроможність, наявність у боржника майна тощо).

Отже, для заміни боржника у зобов`язанні необхідна воля кредитора щодо відсутності заперечень проти покладення обов`язку первісного боржника на іншу особу.

За таких обставин, при зверненні до органів виконавчої служби, підтвердження щодо погодження стягувачем (кредитором) правочину про переведення боргу, яким попередній боржник передає свої обов`язки у зобов`язанні новому боржнику, є обов`язковим.

У вказаних правовідносинах не здійснювалась заміна боржника, кредитор згоди щодо заміни боржника не надавав і в цілому грошове зобов`язання між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не створює і не створювало жодних обов`язків для ОСОБА_2 , яка до справи № 237/3568/17, рішення якої виконується у зазначених виконавчих провадженнях, не залучалася, справа стосується стягнення грошового боргу і в позові зазначено склад осіб та події, що відбувалися у відповідний період часу, до яких ОСОБА_2 , відповідно її чоловік - ОСОБА_7 , не мають жодного відношення. Вирішення даної справи напряму жодним чином не впливає на права, інтереси та обов`язки ОСОБА_2 та відповідно її чоловіка - ОСОБА_7 .

Зазначене підтверджується постановою Київського апеляційного суду від 29 листопада 2023 року по справі №757/6492/19, якою визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири за адресою : АДРЕСА_4 , який укладений 28 березня 2017 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 та посвідчений приватним нотаріусом Київського МНО Козаєвою Н. М. 28 березня 2017 року за № 1660, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1209278180000.

Постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18 грудня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_7 залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного суду від 29 листопада 2023 року - без змін.

Тобто на момент звернення до державного виконавця з заявою про зупинення виконавчих дій у травні 2026 року ані ОСОБА_2 , ані її чоловік - ОСОБА_7 не мають жодних майнових прав та інтересів щодо квартири за адресою : АДРЕСА_4 .

Крім того, потрібно зазначити, що у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України знаходиться декілька зведених виконавчих проваджень ЗВП №63212967 та ЗВП №80394998 стосовно виконавчого листа №237/3568/17 від 22.09.2020, виданого на підставі рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 07.08.2020 у справі №237/3568/17, державний виконавець також був обізнаний про ухвали Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 10.10.2025, від 30.10.2025 та постанови Дніпровського апеляційного суду від 23.12.2025 та від 20.01.2026, якими відмовлено у необґрунтованому зверненні ОСОБА_8 до суду про заміну сторони у виконавчому провадженні, оскільки є учасником цих проваджень.

Згідно ст.74 ЗУ «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження мають право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно ст.448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Згідно ч. 1 ст.15 ЦК України право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом частини 1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зупинення виконавчих дій відбулося за заявою представника ОСОБА_2 , яка взагалі не є стороною даних виконавчих проваджень. Сама лише подача третьою особою заяви до суду про заміну сторони (без ухвалення судом відповідного рішення) не є безумовною підставою для повного паралізування стягнення коштів на користь Скаржника.

Суд вважає, що постанова про зупинення виконавчого провадження є незаконною і підлягає скасуванню.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає необхідним визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця про зупинення виконавчого провадження, визнати бездіяльність державного виконавця неправомірною.

Щодо витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Приписами ч. 2 ст.137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Разом із тим, особа, яка заявляє вимогу про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, повинна надати належні докази на підтвердження їх розміру та обґрунтованості.

Однак матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження фактичного понесення заявлених витрат, зокрема документів про оплату правничої допомоги, а також детального опису виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) із зазначенням їх обсягу та вартості.

За таких обставин суд позбавлений можливості перевірити обґрунтованість заявленої до стягнення суми та встановити співмірність відповідних витрат із фактично наданими правничими послугами.

З огляду на викладене суд доходить висновку про відсутність належних правових підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу, у зв`язку з чим у задоволенні вимоги про їх відшкодування слід відмовити.

Ураховуючи вищевикладене, суд вбачає підстави для часткового задоволення скарги.

Керуючись ст.ст. 1, 15, 18, 19, 34, 74 Закону України «Про виконавче провадження» ст. 55, 442, 448 ЦПК України, ст. 15, 16, 509, 510, 520 ЦК України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Поновити ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 строк на подання скарги на дії державного виконавця.

Скаргу ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , державний виконавець: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_2 на дії органу примусового виконання - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Чорної Світлани Андріївни щодо зупинення виконавчих проваджень ВП №80556396 та ВП №80783365 від 19.05.2026 за заявою ОСОБА_2 про заміну сторони у виконавчому провадженні.

Визнати неправомірними дії виконуючого обов`язки начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Мацак Яни щодо результатів проведення перевірки виконавчого провадження №80556396 від 04.06.2026 за скаргою ОСОБА_4 на неправомірні дії державного виконавця.

Скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Чорної Світлани Андріївни від 19.05.2026 про зупинення виконавчого провадження №80556396.

Скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Чорної Світлани Андріївни від 19.05.2026 про зупинення виконавчого провадження №80783365.

Скасувати постанову виконуючого обов`язки начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Мацак Яни від 04.06.2026 про результати перевірки виконавчого провадження №80556396.

В іншій частині скарги відмовити.

На ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.

Учасник справи, якому не було вручено ухвалу у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлено 25.09.2026 року.

Суддя Я.Ю.Шкарлат