УХВАЛА
29 вересня 2026 року
м. Київ
cправа № 924/517/24 (924/111/26)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковського О.В. - головуючого, Огородніка К.М., Погребняка В.Я.,
розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Тренд"
про розгляд касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Тренд" у судовому засіданні з повідомленням учасників справи
за матеріалами касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Тренд"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.07.2026
у складі судді колегії суддів: Павлюк І.Ю. - головуючий, Розізнана І.В., Юрчук М.І.
у справі № 924/517/24 (924/111/26)
за позовом розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Моріта" - арбітражного керуючого Кучерявого Д. В.
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Тренд"
про визнання недійсним Договору про надання фінансової допомоги № 0607-2022/М від 06.07.2022
у межах справи № 924/517/24
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Моріта"
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Верховного Суду від 24.08.2026 (у складі колегії суддів: головуючий суддя - Пєсков В.Г., суддя - Жуков С.В., суддя - Картере В.І.) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Бізнес Тренд", в порядку письмового провадження без повідомлення учасників провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 31.08.2026 заяву ТОВ "Бізнес Тренд" про відвід судді Пєскова В.Г. від розгляду у справі № 924/517/24 (924/111/26) задоволено.
У зв`язку з відводом судді Верховного Суду Пєскова В.Г. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 924/517/24 (924/111/26) було визначено колегію суддів у складі: Васьковського О.В.- головуючого, Огородніка К.М., Погребняка В.Я., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.09.2026.
Ухвалою Верховного Суду від 21.09.2026 прийнято касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Тренд" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.07.2026 до провадження, постановлено здійснити перегляд постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.07.2026 у справі № 924/517/24(924/111/26) в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
27.08.2026 до Верховного Суду через систему "Електронний суд" надійшло клопотання від Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Тренд" про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, мотивоване тим, що особливість справи № 924/517/24 (924/111/26) полягає у тому, що внаслідок роз`єднання первісно заявлених вимог різні елементи одного ланцюга матеріальних правовідносин розглядаються у декількох окремих провадженнях, а тому предмет касаційного перегляду не зводиться до формальної перевірки підстав повернення позовної заяви. Скаржник зазначає, що Верховний Суд має оцінити, чи правильно апеляційний суд визначив матеріально-правовий об`єкт спору та чи врахував взаємний зв`язок між первісним договором, відступленням права вимоги і заявленою вимогою про стягнення коштів при застосуванні статей 49 та 180 ГПК України. Безпосереднє заслуховування пояснень учасників справи дасть можливість з`ясувати їхні правові позиції щодо наслідків такого роз`єднаного розгляду, взаємного впливу відповідних вимог та процесуальної можливості ТОВ «Лівайн Торг» захищати право, про набуття якого воно заявляє.
Розглянувши вказане клопотання, Верховний Суд зазначає наступне.
Відповідно до частини п`ятої та шостої статті 301 Господарського процесуального кодексу України перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд касаційної інстанції може розглянути касаційні скарги, зазначені у частинах четвертій і п`ятій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Наведеною нормою закріплено дискреційні повноваження суду в межах процесуального закону зі свободою розсуду вирішити питання про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) учасників справи при розгляді касаційних скарг, зазначених у частині п`ятій статті 301 ГПК України, залежно від конкретних обставин справи.
Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи перегляд судових рішень у касаційному порядку, суд касаційної інстанції перевіряє в межах доводів та вимог касаційної скарги у справі аргументи про неправильне застосування судами норм матеріального та/або процесуального права і не може встановлювати обставини справи, збирати та перевіряти докази, надавати їм оцінку.
Суд також враховує позицію, висловлену Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції. Вочевидь, "публічний характер провадження у судових органах, згаданих у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), захищає учасників справи від здійснення правосуддя таємно, поза контролем громадськості та є також одним із засобів збереження довіри до судів вищих і нижчих ланок. Публічність через прозорість, яку вона надає правосуддю, сприяє досягненню мети пункту 1 статті 6, а саме: справедливому судовому розгляду, гарантія якого є одним із основних принципів будь-якого демократичного суспільства у сенсі Конвенції" (рішення від 08.12.1983 у справі "Axen v. Germany", заява № 8273/78, § 25).
Проте публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку, зокрема й в суді касаційної інстанції. Так, у вказаній справі зазначена гарантія була забезпечена у судах першої й апеляційної інстанцій. Зокрема тому ЄСПЛ не визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції стосовно відсутності публічного розгляду у Федеральному суді Німеччини, який, як і Верховний Суд в Україні, вирішував винятково питання права (рішення у справі "Axen v. Germany", § 28).
Крім того, ЄСПЛ визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі "Varela Assalino contre le Portugal" (заява № 4336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду (рішення від 25.04.2002). У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права, а саме тлумачення норм Цивільного кодексу. ЄСПЛ зазначив, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.
У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно провести також усні слухання.
Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд створює учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи, шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи.
Зазначене узгоджується з висновками, викладеними в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 18.02.2019 у справі № 756/5081/14-ц.
Питання про розгляд справи в порядку письмового провадження чи в судовому засіданні з повідомленням учасників справи не залежить від волевиявлення осіб, які беруть участь у справі, а залежить від конкретних обставин справи.
Оскільки обставин, що свідчили б про необхідність розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у справі Верховним Судом не виявлено, а скаржником у клопотанні не наведено переконливих доказів необхідності реалізації відповідачем права на публічний, відкритий судовий розгляд у відкритому судовому засіданні, з урахуванням вказаного суд касаційної інстанції не вбачає підстав для задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Тренд".
Керуючись статтями 234, 300, 301 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
У Х В А Л И В:
Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Тренд" про розгляд справи №924/517/24 (924/111/26) у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий О.В. Васьковський
Судді К.М. Огороднік
В.Я. Погребняк