УХВАЛА
29 вересня 2026 року
м. Київ
cправа № 924/517/24 (924/113/26)
Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Картере В.І.
розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Тренд"
про розгляд касаційної скарги у судовому засіданні з викликом (повідомленням) учасників справи
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Тренд"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.07.2026
у справі № 924/517/24 (924/113/26)
за позовом розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Моріта" - арбітражного керуючого Кучерявого Д.В.
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Тренд"
про визнання недійсним Договору про надання фінансової допомоги № 1409-2022М від 14.09.2022
у межах справи № 924/517/24
за заявою Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Моріта"
про банкрутство
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою Верховного Суду від 10.09.2026 прийнято до свого провадження справу № 924/517/24 (924/113/26) за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Тренд" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.07.2026 та постановлено здійснити перегляд в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
27.08.2026 через систему «Електронний суд» до Верховного Суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Тренд" в якому просить скаржник просить розглянути касаційну скаргу у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Клопотання мотивоване зокрема особливістю справи №924/517/24 (924/113/26) та полягає у тому, що внаслідок роз`єднання первісно заявлених вимог різні елементи одного ланцюга матеріальних правовідносин розглядаються у декількох окремих провадженнях, а тому предмет касаційного перегляду не зводиться до формальної перевірки підстав повернення позовної заяви.
ТОВ «БІЗНЕС ТРЕНД» вважає, що фрагментація розгляду взаємопов`язаних правовідносин між декількома провадженнями, зупинення провадження щодо Договору про відступлення права вимоги та повернення самостійного позову ТОВ «ЛІВАЙН ТОРГ» становлять конкретні обставини, які обґрунтовують застосування ч. 6 ст. 301 ГПК України та проведення судового засідання з повідомленням (викликом) учасників справи.
Скаржник просить провести судове засідання не з метою подання нових доказів, встановлення нових обставин, зміни або доповнення підстав касаційного оскарження. Усні пояснення представника товариства стосуватимуться виключно наведених у касаційній скарзі доводів щодо правильності застосування апеляційним судом частин 1 та 5 ст. 49, частин 2 та 6 ст. 180, ст. 236 і 282 ГПК України.
Розглянувши зазначене клопотання, Верховний Суд дійшов висновку про відмову враховуючи наступне.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції: повернення заяви позивачеві (заявнику).
Приписами пункту 2 частини першої статті 287 ГПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Згідно з частиною п`ятою статті 301 ГПК України перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини шостої статті 301 ГПК України з урахуванням конкретних обставин справи суд касаційної інстанції може розглянути касаційні скарги, зазначені у частинах четвертій і п`ятій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Наведеною нормою закріплено дискреційні повноваження суду в межах процесуального закону зі свободою розсуду вирішити питання про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) учасників справи при розгляді касаційних скарг, зазначених у частині п`ятій статті 301 ГПК України, залежно від конкретних обставин справи.
Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи перегляд судових рішень у касаційному порядку, суд касаційної інстанції перевіряє в межах доводів та вимог касаційної скарги у справі аргументи про неправильне застосування судами норм матеріального та/або процесуального права і не може встановлювати обставини справи, збирати та перевіряти докази, надавати їм оцінку.
Питання про розгляд справи в порядку письмового провадження чи в судовому засіданні з повідомленням учасників справи залежить не від волевиявлення осіб, які беруть участь у справі, а від конкретних обставин справи (постанова Верховного Суду від 30.06.2021 у справі № 905/2190/14 та ухвала Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2022 у справі № 910/10956/15).
Учасникам справи створені належні умови для ознайомлення з її рухом шляхом надіслання відповідних процесуальних документів. При цьому кожен з них має право знайомитись з матеріалами справи та реагувати на аргументи іншої сторони.
Суд також враховує позицію, висловлену Європейським судом з прав людини з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції. Вочевидь, "публічний характер провадження у судових органах, згаданих у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), захищає учасників справи від здійснення правосуддя таємно, поза контролем громадськості та є також одним із засобів збереження довіри до судів вищих і нижчих ланок. Публічність через прозорість, яку вона надає правосуддю, сприяє досягненню мети пункту 1 статті 6, а саме: справедливому судовому розгляду, гарантія якого є одним із основних принципів будь-якого демократичного суспільства у сенсі Конвенції" (рішення від 08.12.1983 у справі "Axen v. Germany", заява № 8273/78, § 25).
Проте публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку, зокрема й в суді касаційної інстанції. Так, у вказаній справі зазначена гарантія була забезпечена у судах першої й апеляційної інстанцій. Зокрема тому ЄСПЛ не визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції стосовно відсутності публічного розгляду у Федеральному суді Німеччини, який, як і Верховний Суд в Україні, вирішував винятково питання права (рішення у справі "Axen v. Germany", § 28).
Крім того, ЄСПЛ визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі "Varela Assalino contre le Portugal" (заява № 4336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду (рішення від 25.04.2002). У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права, а саме тлумачення норм Цивільного кодексу. ЄСПЛ зазначив, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.
У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.
Оскільки наведені скаржником підстави не є достатніми для висновку про необхідність розгляду вказаної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції та предмет касаційного оскарження, колегія суддів дійшла висновку, що у задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись статтями 234, 252, 301 ГПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Тренд" про розгляд касаційної скарги на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.07.2026 у справі №924/517/24 (924/113/26) у судовому засіданні з викликом (повідомленням) учасників справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий, суддя Огороднік К.М.
Судді Жуков С.В.
Картере В.І.