УХВАЛА
29 вересня 2026 року
м. Київ
cправа № 907/674/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Пєскова В. Г. - головуючого, Жукова С. В., Картере В. І.
перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Закарпатській області (вх. № 7145/2026)
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.06.2026
та ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 08.05.2026 (за клопотанням Головного управління ДПС у Закарпатській області (вх. №02.3.1-02/10930/25 від 12.12.2025) про призначення ліквідатора)
у справі № 907/674/24
за заявою Головного управління ДПС у Закарпатській області
до Приватного акціонерного товариства "Машинобудівний завод "Тиса"
про визнання банкрутом,-
В С Т А Н О В И В:
24.09.2024 ухвалою Господарського суду Закарпатської області відкрито провадження у справі № 907/674/24 про банкрутство ПрАТ "Машинобудівний завод "Тиса"; визнано грошові вимоги Головного управління ДПС у Закарпатській області у розмірі 11 314 135, 37 грн; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Чорнія М. В.
16.04.2025 ухвалою Господарського суду Закарпатської області у справі №907/674/24 за результатами попереднього засідання затверджено реєстр вимог кредиторів боржника.
03.06.2025 постановою Господарського суду Закарпатської області у справі № 907/674/24 припинено процедуру розпорядження майном ПрАТ "Машинобудівний завод "Тиса"; припинено повноваження розпорядника майна боржника) арбітражного керуючого Чорнія М. В.; визнано ПрАТ "Машинобудівний завод "Тиса"; відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Чорнія М. В.
26.11.2025 ухвалою Господарського суду Закарпатської області призначено ліквідатором ПрАТ "Машинобудівний завод "Тиса" арбітражного керуючого Ракущинця А.А.
12.12.2025 Головним управлінням ДПС у Закарпатській області, як головою комітет кредиторів, подано до Господарського суду Закарпатської області клопотання про призначення ліквідатора, у якому просило суд припинити повноваження ліквідатора Ракущинця А. А. та призначити ліквідатора у справі із застосуванням системи автоматизованого відбору арбітражних керуючих на підставі рішення зборів кредиторів, оформлених протоколом № 01 від 11.12.2025.
08.05.2026 ухвалою Господарського суду Закарпатської області у справі №907/674/24 у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Закарпатській області про припинення повноважень арбітражного керуючого Ракущинця А. А. від виконання обов`язків ліквідатора банкрута - відмовлено.
Головне управління ДПС у Закарпатській області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 08.05.2026 у справі № 907/674/24 та прийняти нове рішення, яким задовольнити клопотання про призначення нового ліквідатора у справі.
25.06.2026 постановою Західного апеляційного господарського суду (повний текст постанови підписано 24.08.2026) апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області залишено без задоволення, а оскаржувану ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 08.05.2026 у справі № 907/674/24 - без змін.
11.09.2026 (через підсистему "Електронний суд") Головним управлінням ДПС у Закарпатській області подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить:
- скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.06.2026 та ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 08.05.2026 у справі № 907/674/24;
- задовольнити клопотання № 12228/5/07-16-13-03-03 від 12.12.2025 щодо призначення нового ліквідатора по справі у порядку, визначеному статтею 28 КУзпБ, а саме: відсторонити ліквідатора по справі Ракущинця А. А. та призначити нового ліквідатора шляхом автоматизованого відбору із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, за принципом випадкового вибору.
Також скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
11.09.2026 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В. Г. (суддя-доповідач), суддів: Жукова С. В., Картере В. І.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини від 02.03.1987 у справі "Monnell and Morris v. the United Kingdom" (§ 56) зазначено, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до ч. "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали і постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).
Згідно з частиною шостою статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених КУзПБ.
Частиною першою статті 2 КУзПБ визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України. Застосування положень ГПК України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 9 КУзПБ ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частиною третьою статті 9 КУзПБ у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), ухвали попереднього засідання, ухвал за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, поданих після закінчення строку, встановленого для їх подання, ухвали про затвердження плану санації у справі про банкрутство, ухвали про затвердження плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника та рішень, прийнятих за результатами розгляду заяв, поданих у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність).
У даному випадку предметом касаційного оскарження є постанова Західного апеляційного господарського суду від 25.06.2026, прийнята за результатами перегляду ухвали Господарського суду Закарпатської області від 08.05.2026 про відмову у припиненні повноважень арбітражного керуючого Ракущинця А. А. та відмову у призначенні нового ліквідатора у справі № 907/674/24, можливість касаційного оскарження якої не передбачена частиною третьою статті 9 КУзПБ.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Як зазначалося вище, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг на рішення (рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Таким чином, вичерпний перелік прийнятих у справі про банкрутство ухвал місцевого суду та постанов суду апеляційної інстанції, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до процесу правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Закарпатській області на постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.06.2026 та ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 08.05.2026 у справі № 907/674/24, оскільки вона подана на судові рішення, які відповідно до частини третьої статті 9 КУзПБ не підлягають касаційному оскарженню.
У зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Закарпатській області, клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження колегією суддів не розглядається.
На підставі викладеного та керуючись частиною третьою статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 3, 234, 235, пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -
У Х В А Л И В:
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 907/674/24 за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Закарпатській області на постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.06.2026 та ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 08.05.2026.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Пєсков
Судді С. Жуков
В. Картере