Справа № 289/1460/26
Номер провадження 2/289/1415/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.10.2026 м. Радомишль
Суддя Радомишльського районного суду Житомирської області Мельник О.В., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 про відвід суддів, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні суду перебуває цивільна справа №286/1460/26 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач був визнаний потерпілим у кримінальному провадження (вирок суду в справі № 289/1296/26 від 25.06.2026 року).
Ухвалою судді Мельника О.В. від 21.07.2026 відкрито спрощене позовне провадження у даній справі з викликом сторін та перше судове засідання призначене на 01.10.2026 року.
31.07.2026 ОСОБА_1 подав до суду заяву про відвід головуючому судді у даній справі Мельника О.В., у зв`язку з наявністю обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
07.08.2026 Ухвалою судді Радомишльського районного суду Житомирської області Кириленка О.О. відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючому судді у справі №286/1460/26 Мельника О.В.
11.08.2026 ОСОБА_1 подав до суду заяву про відвід головуючому судді, який розглядає заяву про відвід головуючому судді у справі №286/1460/26 Мельника О.В.
Ухвалою судді від 12.08.2026 заяву ОСОБА_1 про відвід судді Кириленка О.О. від розгляду заяви про відвід судді Мельника О.О. у справі №286/1460/26 повернуто заявнику без розгляду.
29.09.2026 ОСОБА_1 повторно подав до суду заяву про відвід головуючому судді у даній справі Мельника О.В., та судді Кириленка О.О. який розглядав заяву про відвід головуючому судді у справі №286/1460/26 Мельника О.В., у зв`язку з наявністю обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
На обґрунтування поданої заяви зазначив наступне.
Стаття 177 Цивільного процесуального кодексу України (§ 1. Заяви по суті справи, Глави 1. Письмові заяви учасників справи, Розділу III ПОЗОВНЕ ПРОВАДЖЕННЯ) врегульовує «Документи, що додаються до позовної заяви», відповідно до якої встановлено:
«...1. Позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справні копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Позов подано через канцелярію суду в паперовому вигляді.
Вважає, що суддя Мельник О.В. відкрив провадження за даним позовом в порушення ч. 1 ст. 177 ЦПК України без відповідних на то документів:
-в тексті позовної заяви у додатку до позовної заяви відсутня копія позовної заяви (з додатком) для відповідача;
-в тексті позовної заяви у додатку до позовної заяви відсутній доказ надсилання позовної заяви (з додатком) на поштову адресу відповідача - оригінал опису вкладення та фіскального чеку відділення Укрпошти:
-факт відсутності доказів про направлення поштою у паперовому вигляді відповідачу копії позовної заяви з копіями доданих до неї документів, підтверджуються матеріалами справи № 289/1460/26.
Також, зазначає, що справа призначена до розгляду в спрощеному провадженні, однак з порушеннями терміну розгляду, а саме через 72 дні.
Вважає, що суддя відкрив провадження і призначив справу на жовтень місяць не перевірившись, чи вступив у законну силу Вирок Радомишльського районного суду Житомирської області від 25.06.2026 року по справі № 289/1296/26 номер провадження 1кп/289/199/26, який ліг у підставу для подання позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, чи була подана у 30-денний термін на нього апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду, чи ні.
Також вважає ухвалу від 12.08.2026, якою заяву ОСОБА_1 про відвід судді Кириленка О.О. від розгляду заяви про відвід судді Мельника О.О. у справі №286/1460/26, якою заяву повернуто заявнику без розгляду незаконною.
Щодо відводу судді Кириленка О.О. зазначає, що він проголосив Вирок Радомишльського районного суду Житомирської області від 25.06.2026 року по справі № 289/1296/26, номер провадження 1кп/289/199/26, що ліг у підставу для подання позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, і який теж є упередженим до ОСОБА_3 з цих підстав, розглянув і відхилив Заяву про відвід судді Мельника О.В. від 31.07.2026 у справі № 289/1460/26.
Також наголошує, що 11.09.2026 ОСОБА_4 засобами поштового зв`язку звернувся до Вищої Ради Правосуддя зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді ОСОБА_5 та судді Кириленка Олега Олександровича, копії якої, та фіскального чеку та поштового трекінгу додає.
Зазначені обставини, викликають у заявника сумнів в неупередженості або об`єктивності судді Мельника О.В. та судді Кириленка О.О.
На підставі викладеного просить суд:
1.Відвести суддю Кириленка Олега Олександровича від розгляду заяви про відвід/самовідвід судді Мельника Олександра Вікторовича від розгляду цивільної справи № 289/1460/26 у зв`язку з тим, що він не може бути неупередженим, бо був головуючим у кримінальній справі № 289/1296/26 провадження № 1-кп/289/199/26 та проголосив Вирок від 25.06.2026 року по ній.
2.Відвести суддю Мельника Олександра Вікторовича від розгляду цивільної справи № 289/1460/26 у зв`язку з тим, що він не може бути неупередженим, бо допустив низку порушень, зокрема ст.ст. 177, 275 ЦКП України.
3.Задовольнити заяву про відвід/самовідвід судді Мельника Олександра Вікторовича від розгляду цивільної справи № 289/1460/26.
4.Передати цивільну справу № 289/1460/26 для здійснення чергового автоматизованогорозподілу в порядку, встановленому статтею 33 ЦПК України.
Дослідивши подану заяву та наявні матеріали суддя зазначає наступне.
Згідно абз.2, ч.3 ст. 40 ЦПК України, якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Враховуючи, що заява про відвід надійшла 29.09.2026, а перше судове засідання у справі призначене на 01.10.2026, тобто заява надійшла пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а тому питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Згідно ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, суддя вважає, що вказана заява про відвід є необґрунтованою з наступних підстав.
Підстави для відводу судді передбачені ст. 36 ЦПК України.
Так згідно положень ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Відповідно до ч. 3 ст. 39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Стаття 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п. 1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2006 року по справі «Білуха проти України» зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії», пункт 43).
Заява ОСОБА_1 про відвід не містить жодної обґрунтованої підстави, яка свідчить про упередженість чи необ`єктивність судді, та могла б бути підставою для задоволення відводу (або заявлення самовідводу) і зводиться лише до незгоди з процесуальними рішеннями судді.
Так, згідно ч.4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Також суд зазначає, що посилання заявника на порушення ч.1 ст. 177 ЦПК України є безпідставними, оскільки для даної категорії справ застосовується спеціальний порядок, визначений ч.2 ст. 177 ЦПК України, а провадження відкрито з урахуванням розумних строків розгляду, надмірного навантаження, яке існує в Радомишльському районному суді і підтверджені РСУ та ВРП та перебування судді у відпустці.
Питання щодо зупинення розгляду справи вирішується в судовому засіданні з урахуванням думки сторін та поданих клопотань і доказів.
Щодо поданої скарги до ВРП, як підстави для відводу суддів Кириленка О.О. та Мельника О.В. суд зазначає наступне.
Згідно роз`яснень Ради суддів України та усталеної практики Вищої ради правосуддя, подання учасником провадження до Вищої ради правосуддя скарги на дії судді, а також відкриття дисциплінарної справи стосовно судді в розумінні пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України не є «іншими обставинами, які викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді».
В рішенні Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 9 вересня 2020 року № 2587/1дп/15-20 зазначено, що не є підставою для самовідводу судді подання дисциплінарної скарги стосовно нього навіть і тоді, коли дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя приймає рішення про відкриття дисциплінарної справи за нею.
Також в Рішенні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 26 листопада 2025 року № 2544/3дп/15-25 наголошено наступне:
32.Схожий підхід підтримується також в зарубіжній дисциплінарній практиці. Комісія по судовій етиці міста Нью-Йорк (США) у своєму висновку від 12 вересня 2024 року[1] зазначала, що саме по собі подання стороною у справі скарги до Комісії по судовій етиці не є підставою для (само)відводу судді, крім випадків, коли суддя у такому разі не може залишатися неупередженим і безстороннім. Інакший підхід заохочував би сторони у справі використовувати дисциплінарну систему або позови проти суддів як засоби впливу на перебіг справи. Суддя також не зобов`язаний брати самовідвід навіть у разі коли Комісія розпочинає [дисциплінарне] розслідування щодо нього.
33.Подібне роз`яснення міститься також у висновку Комісії по судовій етиці штату Юта (США) від 28 листопада 2005 року[2], у якому визначено, що ні подання стороною у справі позову проти судді, ні дисциплінарної скарги не повинні тягнути за собою автоматичного відводу судді. Інакший підхід дозволяв би стороні у справі обирати суддю («judge-shopping») через штучне створення упередженості [небажаного судді].
34.Додатково слід зауважити, що задовольняючи відвід (самовідвід), обумовлений поданням скарги до Вищої ради правосуддя, суддя наражає себе на ризики в майбутньому умисного подання учасниками справ щодо нього також інших скарг до Вищої ради правосуддя (у тому числі, можливо, і завідомо безпідставних) з метою його відводу. Оскільки скаржники очікуватимуть послідовності в діях судді і того, що він буде задовольняти заяви про відвід (самовідвід) від розгляду справи в кожному випадку подання щодо нього дисциплінарної скарги до Вищої ради правосуддя. Унаслідок цього виникає ризик безпідставних відводів судді у великій кількості справ і це може обумовити неможливість для судді брати участь у розгляді багатьох справ.
35.Задоволення суддею заяви про відвід (самовідвід) з таких підстав також і загалом сприяє практикам зловживання процесуальними правами через подання до Вищої ради правосуддя дисциплінарних скарг, у тому числі і завідомо безпідставних, з подальшим поданням заяв про відвід суддів. Адже задовольняючи заяву про (само)відвід такого роду, суддя, крім того, що сам безпідставно усувається від розгляду судової справи, наражає також і інших суддів на тиск з боку учасників справи: суддя утверджує сприйняття того, що в разі бажання учасника справи з тих чи інших міркувань «усунути» суддю від розгляду справи, «обрати» іншого суддю, він може подати дисциплінарну скаргу до Вищої ради правосуддя з подальшим заявленням відводу судді.
36.Проте можливість відводу (самовідводу) судді від розгляду справи не може і не повинна перебувати в межах розсуду учасника справи, тобто він не повинен мати в своєму розпорядженні інструментів волюнтаристського «усунення» судді від розгляду справи. Наявність в учасника справи таких можливостей і інструментів створювала б для нього можливість впливу на суддю, «обрання» судді для розгляду справи і це компрометувало б сприйняття суду як неупередженого, незалежного і безстороннього.
37.Тому задоволення суддею заяви про відвід чи самовідвід з підстав подання щодо нього дисциплінарної скарги до Вищої ради правосуддя має негативні наслідки і може утверджувати в очах стороннього спостерігача і в сприйнятті недобросовісних скаржників думку про те, що суддя у справі може бути замінений у разі подання щодо нього дисциплінарних скарг до Вищої ради правосуддя (безвідносно до їх обґрунтованості).
Мотиви з яких заявник вбачає підстави для відводу судді Кириленка О.О. вже були предметом судового розгляду і рішення по ним викладене в ухвалі від 12 серпня 2026 року у даній справі.
З огляду на наведене та враховуючи викладені підстави відводу у поданій заяві, суддя дійшов висновку, що заява відповідача ОСОБА_1 про відвід суддів є очевидно безпідставною та не обґрунтованою, а відтак задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 36, 37, 39, 40, 259, 260, 261 ЦПК України, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Кириленка Олега Олександровича та про відвід судді Мельника Олександра Вікторовича від розгляду цивільної справи № 289/1460/26 - відмовити повністю.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Олександр МЕЛЬНИК