Справа № 127/22709/26
Провадження 2/127/6212/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2026 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Борисюк І.Е.
за участю: секретаря судового засідання Обертун Н.М.,
представника відповідача - Ільяшової В.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні клопотання представника відповідача про залучення співвідповідача та питання про прийняття до розгляду відзиву на позовну заяву, -
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про відшкодування моральної шкоди, розгляд якої відбувається в порядку загального позовного провадження.
В підготовче засідання позивач не з`явився, хоча у відповідності до ст. 128 ЦПК України був належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи. Причини неявки суду не повідомлено. Водночас, зі змісту позовної заяви вбачається клопотання позивача про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача заперечувала щодо проведення підготовчого засідання у відсутність позивача, аргументуючи необхідністю надання ним особистих пояснень по справі.
Судом було роз`яснено представнику відповідача, що явка сторони в засідання є суб`єктивним процесуальним правом, і як кожне суб`єктивне право - це гарантовані законом вид і міра можливої або дозволеної поведінки особи, і реалізація суб`єктивного права залежить від розсуду, бажання і волі уповноваженої особи. Так, суд може визнати явку сторони по справі в засідання обов`язковою, однак виключно для надання особистих пояснень, які у відповідності до норм процесуального закону надаються не на стадії підготовчого провадження, а в ході розгляду справи по суті.
Враховуючи вищевикладене, клопотання позивача, думку представника відповідача та положення ст. 223 ЦПК України, суд постановив провести підготовче засідання у відсутність позивача (ухвала суду постановлена без оформлення окремого документа та занесена до протоколу засідання).
07.08.2026 від представника відповідача на адресу суду надійшло клопотання про залучення до участі у справі у якості співвідповідача - Державної казначейської служби України, оскільки суб`єктом відповідальності у даній справі є держава, а не конкретний державний орган, його посадова чи службова особа, а завдана шкода відшкодовується із державного бюджету шляхом безспірного списання коштів. Представник Головного управління Національної поліції у Вінницькій області вважає, що управління є неналежним відповідачем у даній цивільній справі.
07.08.2026 від позивача надійшли письмові заперечення на клопотання представника відповідача.
Представник відповідача вищевказане клопотання підтримала.
Дослідивши вищевказане клопотання та заперечення позивача, заслухавши його обґрунтування, суд прийшов до наступного висновку.
Суд зауважує, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є виключно правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Судом було роз`яснено в ході підготовчого провадження, що пред`явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови в його задоволенні.
За положеннями ст. 2 ЦК України держава Україна є учасником цивільних відносин, а тому має бути відповідачем у справах про відшкодування шкоди за рахунок держави.
За положеннями ч. 1 ст. 167 ЦК України держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин. При цьому держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (ст. 170 ЦК України).
У цивільному судочинстві держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями саме у спірних правовідносинах, зокрема і представляти державу в суді, зазвичай орган, діями якого завдано шкоду.
Орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, може бути відповідачем у такій категорії справ. Водночас, залучення або ж незалучення до участі в таких категоріях спорів Державної казначейської служби України чи її територіального органу не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі, оскільки Державна казначейська служба України чи її територіальний орган не є тим суб`єктом, який порушив права чи інтереси позивача.
На вищевказане звернула увагу Велика Палата Верховного Суду в постановах від 11.03.2026 у справі № 757/38039/17-ц, від 15.12.2020 у справі № 752/17832/14-ц, від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц, Верховний Суд, зокрема в постановах від 22.07.2020 у справі № 295/711/19, від 26.05.2021 у справі № 522/3067/18.
Так, положеннями ст. 51 ЦПК України передбачено можливість залучення до участі у справі співвідповідача або заміни неналежного відповідача, однак виключно за клопотанням позивача.
Оскільки заявник не є позивачем, відповідно у нього відсутні правові підстави для звернення до суду із клопотанням про залучення до участі у справі співвідповідача та/або заміну неналежного відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання представника відповідача про залучення до участі у справі співвідповідача та/або заміну неналежного відповідача.
Також, 07.08.2026 на адресу суду від представника відповідача в електронній формі надійшов відзив на позовну заяву, до якого додано скріншот про його надіслання на електронну пошту позивача. Водночас судом встановлено, що ч. 7 ст. 43 ЦПК України такий спосіб направлення заяви по суті справи не передбачено.
Так, згідно із ч. 7 ст. 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зокрема, та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Таким чином у порушення вимог ч. 4 і п. 2 ч. 5 ст. 178 ЦПК України до відзиву на позовну заяву представником відповідача не надано належних доказів про його надіслання (надання) позивачу. При цьому, порядок подання заяв по суті справи було роз`яснено судом учасникам справи в ухвалі від 30.07.2026.
Прийняття відзиву до розгляду судом без ознайомлення з його змістом позивача, суд вважає порушенням прав останнього.
Суд звертає увагу, що одним із елементів поняття справедливого судового розгляду є принцип рівності сторін, який також включає принцип змагальності процесу, що полягає у наданні рівних процесуальних можливостей сторонам у захисті їхніх прав і законних інтересів.
Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно до другої сторони (рішення у справах «Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands» від 27 жовтня 1993 р., п. 33, та «Ankerl v. Switzerland» від 23 жовтня 1996 р., п. 38). Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (рішення у справі «Ruiz-Mateos проти Іспанії», п. 63).
За приписами процесуального закону суд зобов`язаний забезпечити процесуальну рівність сторін. При цьому суд повинен: не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою; однаково вимагати від сторін виконання їхніх процесуальних обов`язків; однаковим чином застосовувати до сторін заходи процесуальної відповідальності.
У той же час, як вже зазначено вище, представником відповідача не подано до суду належних доказів направлення позивачу відзиву на позовну заяву, що, в свою чергу, порушує визначені законом засади змагальності, рівності учасників процесу перед законом і судом, а також позбавляє учасника провадження можливості своєчасно ознайомитись з відповідними матеріалами, надати свої доводи і заперечення.
Отже, відповідач не виконав вимоги ЦПК України у частині направлення відзиву позивачу.
Згідно із ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Системний аналіз положень ст.ст. 174 і 178 ЦПК України дає підстави для висновку, що у разі подання учасником справи відзиву без додержання вимог ч. 4 і п. 2 ч. 5 ст. 178 ЦПК України, суд долучає відповідний відзив та додані до нього докази до матеріалів справи, проте не приймає до розгляду, про що постановляє відповідну ухвалу.
Чинним ЦПК України не передбачено можливості повернення судом відзиву та доданих до нього доказів, поданих без додержання вимог ч. 4 і п. 2 ч. 5 ст. 178 ЦПК України, тому правових підстав їх повернення відповідному учаснику справи суд не має.
Зважаючи на вищевикладене, з огляду на те, що відповідачем не подано до суду доказів, що підтверджують направлення іншому учаснику справи відзиву, суд залишає його без розгляду.
Вищевказане узгоджується із позицією Верховного Суду, висловленою, зокрема, в ухвалі від 17.11.2022 у справі № 640/24955/19.
Враховуючи вищевикладене та керуючись нормами ст.ст. 2, 12, 43, 44, 51, 174, 178, 189, 191, 196, 197, 258-261, 353 ЦПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання представника відповідача про залучення співвідповідача та/або заміну неналежного відповідача - відмовити.
Відзив Головного управління Національної поліції у Вінницькій області - залишити без розгляду.
Надіслати учасникам справи копію даної ухвали до електронного кабінету та/або рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, у мережі Інтернет на офіційному вебпорталі судової влади України за вебадресою: http://court.gov.ua/fair/.
Суд попереджає учасників судового процесу про неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили негайно після її проголошення суддею.
Ухвала суду складена 01.10.2026.
Суддя