ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
У Х В А Л А
про залишення апеляційної скарги без руху
01 жовтня 2026 року м. Одеса Справа № 504/5042/23
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Богатиря К.В.
суддів: Поліщук Л.В., Таран С.В.
розглянувши апеляційну ОСОБА_1
на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 22.06.2026
по справі №504/5042/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГ-РЕЗЕРВ»
до відповідачів:
1) ОСОБА_2 ,
2) ОСОБА_1 ,
3) ОСОБА_3 ,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів - Фермерського господарства «Соти»,
про стягнення заборгованості за договорами поруки солідарно, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮГ-РЕЗЕРВ» у листопаді 2023 року звернулось із позовною заявою до Комінтернівського районного суду Одеської області із позовною заявою про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 625 996,86 грн заборгованості.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Комінтернівського районного суду Одеської області від 17.11.2023 позовній заяві ТОВ "ЮГ-РЕЗЕРВ" присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 504/5042/23.
Заочним рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 25.06.2024 у справі № 504/5042/23 заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮГ-РЕЗЕРВ" вимоги задоволено.
ОСОБА_1 реалізував право на апеляційне оскарження заочного рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 25.06.2024 у справі № 504/5042/23.
Постановою Одеського апеляційного суду від 20.05.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; заочне рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 25.06.2024 у справі № 504/5042/23 в частині солідарного стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ЮГ-РЕЗЕРВ" заборгованості за договором поруки у розмірі 625996,86 грн скасовано та провадження у цій справі закрито. Роз`яснено, що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 25.06.2025 передано справу № 504/5042/23 до Господарського суду Одеської області.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Одеської області від 18.07.2025 визначено суддю Гута С.Ф. для подальшого розгляду справи № 504/5042/23.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.07.2025 суддею Гутом С.Ф. прийнято справу за позовом ТОВ "ЮГ-РЕЗЕРВ" до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до розгляду та відкрито провадження у справі № 504/5042/23, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження.
ОСОБА_1 реалізував право на касаційне оскарження заочного рішення Комінтернівського районного від суду Одеської області 25 червня 2024 року та постанови Одеського апеляційного суду від 20 травня 2025 року у справі № 504/5042/23.
09 вересня 2025 року до господарського суду надійшла ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.08.2025 у справі № 504/5042/23 про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою одного із відповідачів та витребування у Господарського суду Одеської області матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.09.2025 зупинено провадження у справі № 504/5042/23 до повернення матеріалів справи з суду касаційної інстанції та в цей же день матеріали справи надіслано до Верховного Суду.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.12.2025 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, заочне рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 25.06.2024, постанову Одеського апеляційного суду від 20.05.2025 та ухвалу Одеського апеляційного суду від 25.06.2025 у справі № 504/5042/23 скасовано; провадження у цивільній справі № 504/5042/23 за позовом ТОВ "ЮГ-РЕЗЕРВ" до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості закрито; роз`яснено ТОВ "ЮГ-РЕЗЕРВ", що розгляд цієї справи віднесено до юрисдикції господарського суду і протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови може звернутись до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14.01.2026 заяву ТОВ "ЮГ-РЕЗЕРВ" про направлення справи за встановленою юрисдикцією задоволено та справу № 504/5042/23 передано до Господарського суду Одеської області для продовження розгляду.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.02.2026 поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання на 19 лютого 2026 року.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.04.2026 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 28.05.2026 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГ-РЕЗЕРВ» до відповідачів: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів - Фермерського господарства «Соти», про стягнення заборгованості за договорами поруки солідарно задоволено; стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГ-РЕЗЕРВ» 625 996,86 грн заборгованості; стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГ-РЕЗЕРВ» 625 996,86 грн заборгованості; стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГ-РЕЗЕРВ» 625 996,86 грн заборгованості; стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГ-РЕЗЕРВ» 3 129,98 грн витрат зі сплати судового збору; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГ-РЕЗЕРВ» 3 129,98 грн витрат зі сплати судового збору; стягнуто з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГ-РЕЗЕРВ» 3 129,98 грн витрат зі сплати судового збору.
11 червня 2026 року ОСОБА_1 представлено до Господарського суду Одеської області заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення з ТОВ «ЮГ-РЕЗЕРВ» 15023,94 грн витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги
Додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 22.06.2026 заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 504/5042/23 залишено без задоволення; відмовлено у стягненні з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГ-РЕЗЕРВ» 15 023,94 витрат зі сплати судового збору за звернення із касаційною скаргою у справі № 504/5042/23.
28.09.2026 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 22.06.2026 по справі №504/5042/23.
Разом з апеляційною скаргою ОСОБА_1 подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження додаткового рішення Господарського суду Одеської області від 22.06.2026 по справі №504/5042/23.
Розглянувши наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження додаткового рішення Господарського суду Одеської області від 22.06.2026 у справі №504/5042/23, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для визнання причин його пропуску поважними.
Відповідно до частини першої статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або справа розглядалася без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
За змістом частини першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України пропущений процесуальний строк може бути поновлений судом лише у разі визнання причин його пропуску поважними.
При цьому поважними можуть бути визнані такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка пропустила процесуальний строк, та пов`язані з істотними перешкодами чи труднощами, що фактично унеможливлювали своєчасне вчинення відповідної процесуальної дії.
Як убачається з матеріалів апеляційної скарги, повний текст додаткового рішення Господарського суду Одеської області у справі №504/5042/23 було складено 22.06.2026. Копію цього додаткового рішення ОСОБА_1 отримав того ж дня - 22.06.2026.
Отже, починаючи з 22.06.2026 апелянт був достеменно обізнаний як про факт ухвалення додаткового рішення, так і про його зміст, зокрема про відмову у задоволенні його заяви щодо стягнення з ТОВ «ЮГ-РЕЗЕРВ» судових витрат у розмірі 15 023,92 грн.
Таким чином, апелянт мав об`єктивну можливість у встановлений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України строк оцінити зміст додаткового рішення, визначитися щодо незгоди з ним та реалізувати передбачене законом право на його апеляційне оскарження.
Натомість апеляційна скарга на додаткове рішення від 22.06.2026 була подана ОСОБА_1 лише 28.09.2026, тобто після спливу встановленого процесуальним законом строку.
Обґрунтовуючи клопотання про поновлення цього строку, апелянт посилається на те, що одночасно з додатковим рішенням Господарським судом Одеської області 22.06.2026 було постановлено іншу ухвалу, якою задоволено його заяву про повернення тієї самої суми судового збору безпосередньо з Державного бюджету України.
За твердженням апелянта, оскільки на той час його майновий інтерес був фактично задоволений шляхом повернення коштів з бюджету, у нього була відсутня необхідність оскаржувати додаткове рішення. Лише після того, як постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.09.2026 ухвалу від 22.06.2026 про повернення судового збору було скасовано, на переконання апелянта, виникла необхідність оскарження додаткового рішення.
Колегія суддів не може погодитися з такими доводами.
Передусім необхідно врахувати, що додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 22.06.2026 та ухвала цього ж суду від 22.06.2026 про повернення судового збору є самостійними судовими актами, кожен з яких породжує окремі процесуальні наслідки та може бути предметом самостійного апеляційного перегляду у строки і порядку, встановлені Господарським процесуальним кодексом України.
Сам факт існування іншого судового акта, який на певному етапі, на переконання апелянта, забезпечував захист його майнового інтересу іншим процесуальним способом, не зупиняє перебіг строку на апеляційне оскарження додаткового рішення, не перериває такий строк та не звільняє особу від необхідності дотримання вимог статті 256 Господарського процесуального кодексу України.
Так само подальше скасування судом апеляційної інстанції ухвали Господарського суду Одеської області від 22.06.2026 про повернення судового збору з Державного бюджету України не змінює правового режиму додаткового рішення від 22.06.2026 та не створює для апелянта нового моменту, з якого розпочинається перебіг строку на його апеляційне оскарження.
Постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.09.2026 була ухвалена за результатами перегляду іншого судового акта та не впливає на дату складення додаткового рішення, дату його вручення апелянту або передбачений законом строк його оскарження.
Відтак зазначена постанова не може розглядатися як обставина, що «відкриває» апелянту право на апеляційне оскарження додаткового рішення, яким він не скористався у встановлений законом строк.
Фактично наведені ОСОБА_1 причини пропуску строку свідчать не про існування об`єктивних перешкод для подання апеляційної скарги, а про те, що після отримання додаткового рішення 22.06.2026 він свідомо не вважав за необхідне його оскаржувати, розраховуючи на отримання тієї самої суми судового збору з Державного бюджету України на підставі іншого судового акта.
Однак суб`єктивна оцінка учасником справи доцільності апеляційного оскарження судового рішення та обрана ним процесуальна поведінка не є об`єктивно непереборними обставинами і не можуть самі по собі визнаватися поважними причинами пропуску встановленого законом процесуального строку.
Особа, яка не погоджується із судовим рішенням, повинна діяти з належною процесуальною обачністю та реалізовувати надані їй процесуальні права у встановлені законом строки. Покладення учасником справи розрахунку на те, що його інтерес буде захищений іншим процесуальним способом, є результатом його власного вибору та не переносить на майбутнє початок перебігу строку на оскарження іншого судового рішення.
ОСОБА_1 , будучи обізнаним про зміст додаткового рішення та отримавши його копію 22.06.2026, мав можливість завчасно проявити належну процесуальну обачність і оскаржити таке рішення у встановлений законом строк, у тому числі незалежно від існування паралельного процесуального механізму повернення відповідної суми судового збору.
Більше того, саме своєчасне апеляційне оскарження додаткового рішення дозволяло апелянту зберегти можливість перевірки його законності незалежно від подальшої процесуальної долі ухвали про повернення судового збору з бюджету.
Натомість апелянт такою можливістю не скористався.
Верховний Суд послідовно виходить з того, що поновлення процесуального строку є винятком із загального правила про обов`язковість процесуальних строків, а тому особа, яка звертається з відповідним клопотанням, повинна довести існування обставин, які об`єктивно унеможливлювали своєчасне вчинення процесуальної дії. Причини, пов`язані виключно з власним волевиявленням учасника справи, його процесуальною тактикою або суб`єктивною оцінкою доцільності звернення до суду, не можуть визнаватися поважними.
У даному випадку апелянтом не наведено жодних обставин, які у період з 22.06.2026 до закінчення встановленого законом строку фактично перешкоджали йому скласти та подати апеляційну скаргу на додаткове рішення.
Наведені у клопотанні обставини виникли виключно внаслідок обраної апелянтом моделі процесуальної поведінки - не оскаржувати відоме йому додаткове рішення, розраховуючи на збереження чинності іншої ухвали суду першої інстанції.
Подальше скасування цієї ухвали судом апеляційної інстанції не перетворює раніше прийняте апелянтом рішення утриматися від апеляційного оскарження на об`єктивну та незалежну від його волі причину пропуску процесуального строку.
В іншому випадку можливість поновлення строку на апеляційне оскарження фактично ставилася б у залежність не від наявності об`єктивних перешкод для своєчасного звернення до суду, а від подальшого розвитку інших судових проваджень та зміни суб`єктивної зацікавленості особи в оскарженні судового рішення, що суперечило б принципу правової визначеності.
Таким чином, враховуючи, що повний текст додаткового рішення було складено 22.06.2026, цього ж дня його копію отримано ОСОБА_1 , апелянт був належним чином та своєчасно обізнаний про зміст цього рішення і мав достатній час для його апеляційного оскарження, проте не реалізував таке право з причин, що залежали від його власного волевиявлення.
За таких обставин посилання апелянта на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.09.2026, якою скасовано іншу ухвалу Господарського суду Одеської області від 22.06.2026, не свідчить про існування об`єктивних та непереборних перешкод для своєчасного оскарження додаткового рішення.
Отже, наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження додаткового рішення Господарського суду Одеської області від 22.06.2026 у справі №504/5042/23 колегія суддів визнає неповажними.
Згідно з частиною третьою статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч. 4 ст. 260 ГПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
З врахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 22.06.2026 по справі №504/5042/23 відповідно до ст. 260 ГПК України підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст.ст. 119, 174, 234, 256, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -
У Х В А Л И В:
1.Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 22.06.2026 по справі №504/5042/23 - залишити без руху.
2.Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків при поданні апеляційної скарги шляхом наведення Південно-західному апеляційному господарському суду інших поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження додаткового рішення Господарського суду Одеської області від 22.06.2026 по справі №504/5042/23 - протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали.
3.Роз`яснити апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту або суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя К.В. Богатир
Судді: Л.В. Поліщук
С.В. Таран