Ухвала № 140273140 у справі № 910/11855/25 від 02.10.2026

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. [телефон приховано], E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

02.10.2026 Справа № 910/11855/25

Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши

позовну заяву ОСОБА_1

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Печерські схили"

про визнання недійсними рішень загальних зборів

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Печерські схили" (далі - відповідач) про визнання недійсними рішень загальних зборів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва (суддя Андреїшина І.О.) від 25.09.2025 вказану позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків - протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали та, серед іншого, встановлено спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом надання доказів доплати судового збору в розмірі 9 084,00 грн у встановленому порядку (на платіжні реквізити Господарського суду міста Києва).

Ухвалою Господарського суду міста Києва (суддя Андреїшина І.О.) від 08.10.2025 вказану позовну заяву було повернуто позивачу.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, ОСОБА_1 17.10.2025 (відповідно до відмітки на штампі вхідної кореспонденції суду апеляційної інстанції №09.1-04.1/7077/25 від 17.10.2025) звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.10.2025 у справі № 910/11855/25. Справу направити до Господарського суду міста Києва для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.12.2025 відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.10.2025 у справі № 910/11855/25. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.10.2025 у справі № 910/11855/25 залишено без руху. Роз`яснено скаржнику, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали останній має право усунути недоліки, зазначені у її мотивувальній частині, надавши суду належні докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, а саме - 3 028,00 грн.

16.03.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява щодо виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху, в якій скаржник (позивач) зазначив, що вважає відмову суду апеляційної інстанції у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору безпідставною, незаконною та такою, що суперечить правовій позиції Верховного Суду.

У вказаній заяві ОСОБА_1 також повідомив, що в разі ухвалення судом апеляційної інстанції рішення про повернення апеляційної скарги позивачу на підставі несплати останнім судового збору, відповідна ухвала Північного апеляційного господарського суду буде оскаржена в касаційному порядку.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2026, з урахуванням ухвали про виправлення описок від 03.07.2026, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.10.2025 у справі № 910/11855/25. Звільнено скаржника від сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Витребувано матеріали справи з Господарського суду міста Києва.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2026 було задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.09.2025 про залишення позовної заяви без руху та ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.10.2025 про повернення позовної заяви у справі № 910/11855/25 скасовано. Матеріали справи № 910/11855/25 передано до Господарського суду міста Києва на стадію перевірки матеріалів та вирішення питання про відкриття провадження у цій справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2026 було задоволено самовідвід судді Андреїшиної І.О. від розгляду справи № 910/11855/25, матеріали справи № 910/11855/25 передано уповноваженій особі для вирішення питання про повторний автоматичний розподіл справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.09.2026 справу № 910/11855/25 передано на розгляд судді Нечаю О.В.

На виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2026, здійснивши перевірку матеріалів для вирішення питання про відкриття провадження у цій справі, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" встановлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року - 3 028,00 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить суд визнати недійсними рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Печерські схили" в частині затвердження кошторисів та розмірів тарифу, оформлених протоколами: №5 від 13.02.2018, №7 від 23.01.2019, №8 від 23.01.2020 та №10 від 25.01.2021, відтак при поданні позовної заяви до суду позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 12 112,00 грн.

Натомість, як вбачається з матеріалів позовної заяви, в якості доказу сплати судового збору позивачем надано квитанцію ID: 1457-9466-0710-2755 від 07.06.2025 на суму 3 028,00 грн, тобто позивачем сплачено судовий збір у меншому розміру ніж встановлено законом, недоплата судового збору становить 9 084,00 грн.

Разом із поданою позовною заявою, 22.09.2025 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про зменшення розміру судового збору до вже сплаченої суми, яке мотивоване тим, що позивач має соціальний статус надавача соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі, низький рівень доходу, а також те, що розмір судового збору більш ніж як у шість разів перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік, що погіршить його матеріальне становище.

На підтвердження вказаних вище обставин позивач надав суду копії акту проведення обстеження сім`ї № 11 від 26.10.2021, акту проведення обстеження сім`ї № 208 від 10.10.2024, акту проведення обстеження сім`ї № 77 від 12.10.2023, акту проведення обстеження сім`ї № 44 від 13.10.2022, а також відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору.

Відповідно до частин 1, 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або

2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або

4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Наведена норма містить виключний перелік умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати судового збору. Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 висловлена наступна правова позиція:

У пункті 37 "З аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення;

у пункті 39 "Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена";

у пункті 41 "Окремо слід зазначити, що встановлений статтею 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору, також є вичерпним".

Отже, питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору є правом суду, а не обов`язком.

Окрім того, суд враховує, що відповідно до частини 3 статті 8 Закону України "Про судовий збір" при визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.

Суд звертається до правової позиції, викладеної в ухвалі Верховного Суду від 15.07.2024 № 917/1920/21, щодо доказів, якими можуть / могло бути підтверджено наявність майнового стану сторони, з якої вбачається, що:

"Положення статей Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про судовий збір" не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява № 71731/01; пункти 63-64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява № 73547/01).

З урахуванням зазначених рішень Європейського суду з прав людини, Верховний Суд, у постановах від 21.10.2022 у справі № 905/1059/21 та від 30.11.2022 у справі № 905/1060/21 зробив висновок, що скрутний майновий стан підтверджується відповідними доказами, які містять інформацію, у тому числі, щодо наявності/відсутності коштів (на банківських або депозитних рахунках), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів."

В ухвалі від 23.06.2025 у справі № 910/1917/21 Верховний Суд зазначив, що загальна сума отриманих доходів фізичною особою може бути підтверджена, зокрема, Довідкою про доходи фізичної особи за попередній рік, виданою органом Державної податкової служби України, інформацією із Державного реєстру фізичних осіб - платників податків.

Крім того, правова позиція щодо доказів висловлена й в низці інших ухвал Верховного Суду, зокрема, від 26.04.2024 у справі № 910/5346/23, від 18.07.2024 у справі № 924/681/22, від 24.01.2024 у справі № 921/2/21(921/463/22), від 17.07.2023 у справі № 757/14112/20-ц, від 03.05.2022 у справі № 914/1147/20, від 10.11.2021 у справі № 922/1429/19, від 06.09.2021 у справі № 922/1775/19, від 24.12.2025 у справі № 904/11028/15, від 03.11.2025 у справі №916/2886/24 та від 07.04.2025 у справі № 910/1672/22.

Отже, аналіз положень Закону України "Про судовий збір" свідчить про відсутність визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням, у порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України та з дотриманням статей 73, 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України.

У постанові Верховного Суду від 12.03.2021 у справі № 912/1061/20 наведено висновок, відповідно до якого відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, а також звільнення від його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо). Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).

У свою чергу, позивачем не надано інформації щодо перебування на його утриманні непрацездатних членів сім`ї, оскільки надані останнім Акти проведення обстеження сім`ї не свідчать про матеріальну залежність інших осіб від позивача.

Суд також враховує, що у власності позивача є цінне нерухоме майно - квартира АДРЕСА_1 , з якою безпосередньо пов`язаний спір у цій справі.

Відтак суд не вбачає підстав для визнання майнового стану позивача таким, що не дозволяє останньому здійснити оплату судового збору у визначеному законом розмірі.

Враховуючи передбачені статтею 8 Закону України "Про судовий збір" умови, відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору не може бути застосовано до позивача у даній справі, а тому клопотання позивача про зменшення розміру сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Суд також звертає увагу позивача на можливість подання процесуальних документів (в т.ч. позовної заяви) в електронній формі, що є підставою для застосування коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на вищевикладене, оскільки позивачем не дотримано вимог, встановлених статтею 164 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити зазначену позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення допущених недоліків.

Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

На підставі викладеного та керуючись статтями 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зменшення судового збору до розміру вже сплаченої суми відмовити.

2. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.

3. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

4. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом надання доказів доплати судового збору в розмірі 9 084,00 грн у встановленому порядку (на платіжні реквізити Господарського суду міста Києва).

5. Роз`яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті в строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою.

6. Згідно з ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя О.В. Нечай