ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
29 вересня 2026 року Справа № 727/2546/26
Провадження №22-ц/822/1835/26
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Литвинюк І.М., Кулянди М.І., Одинака О. О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління комунальної власності Чернівецької міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у приватизації житла шляхом визнання згоди на приватизацію наданою та зобов`язання розглянути заяву про приватизацію з урахуванням встановленої судом згоди,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Чернівецького апеляційного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Управління комунальної власності Чернівецької міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у приватизації житла шляхом визнання згоди на приватизацію наданою та зобов`язання розглянути заяву про приватизацію з урахуванням встановленої судом згоди.
В судовому засіданні ОСОБА_1 заявила клопотання про зупинення апеляційного провадження у цій справі до закінчення касаційного перегляду та ухвалення остаточного рішення Касаційним цивільним судоми у складі Верховного Суду у справі № 727/13286/25.
Посилаються на те, що постановою Чернівецького апеляційного суду від 09 липня 2026 року було визнано ОСОБА_1 такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 , на підставі чого 18 липня 2026 року її було знято з реєстраційного обліку.
Оскільки право ОСОБА_1 на приватизацію житла повністю залежить від збереження за нею статусу наймача, а законність її виписки наразі перебуває в стані офіційного перегляду у Верховному Суді, посилаючись на пункт 6 частини 1 статті 251 ЦПК України, вважає, що суд зобов`язаний зупинити провадження у цій справі.
Колегія суддів, дослідивши доводи клопотання та підстави для зупинення апеляційного провадження, заслухавши думку учасників справи, дійшла висновку про відмову у його задоволенні, з огляду на наступне.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи.
Відповідно до пункту 6 частини 1статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Визначаючи наявність підстав, передбачених п. 6 ч. 1ст. 251 ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, визначена у п. 6 ч. 1 цієї статті, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду (абзац 4 п. 33постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»).
Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.
Крім того, у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі №357/10397/19 вказано, що метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення. З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи. Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у конкретній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи. Разом із тим необхідно враховувати, що відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення в ній має значення для справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення іншої справи.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27 вересня 2023 року у справі №588/1156/21 та у справі №156/752/22.
Разом із тим, необхідно враховувати, що відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Окрім того, пункт 6 частини 1 статті 251 ЦПК України вимагає, щоб інша справа перебувала на стадії розгляду та ще не була вирішена по суті остаточним рішенням, яке набрало законної сили. Якщо рішення в іншій справі вже набрало законної сили, воно виконує роль преюдиції (тобто встановлені ним обставини не доводяться знову), а отже, розгляд справи у суді касаційної інстанції (Верховному Суді) в порядку перегляду вже ухваленого рішення не є підставою для зупинення за цим пунктом.
Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до пункту 10 частини першої статті 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження в справі у випадку, зокрема, перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Тлумачення пункту 10 частини 1 статті 252 ЦПК України свідчить про те, що суд може зупинити провадження у справі лише у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку: а) палатою; б) об`єднаною палатою; в) Великою Палатою Верховного Суду та прийняття ними справи до свого провадження.
Така підстава для зупинення провадження у справі застосовується у тому разі, коли на розгляді перебуває справа, за наслідками перегляду якої Верховний Суд може прийняти постанову, у якій міститься правовий висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, що передала справу на розгляд палати, Об`єднаної палати, Великої Палати (частина 2 статті 416 ЦПК України).
Відповідні правові висновки щодо застосування норм процесуального права викладені у постанові Верховного Суду від 21 липня 2021 року в справі№ 265/2189/20 (касаційне провадження № 61-14007св20).
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів не вбачає підстав для зупинення провадження у цій цивільній справі, оскільки справа № 727/13286/25 перебуває на розгляді Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, а не Об`єднаної палати чи Великої Палати Верховного Суду.
Верховний Суд у своїх висновках звертає увагу на те, що застосування формального підходу до вирішення питання про зупинення провадження у справі може мати наслідком порушення права особи на справедливий суд, що передбачене ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, елементом якого є реальний та ефективний доступ до правосуддя та розгляд справи протягом розумного строку.
На підставі наведеного, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення апеляційного провадження слід відмовити.
Керуючись статтями 251, 260, 261, 381 ЦПК України, апеляційний суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління комунальної власності Чернівецької міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у приватизації житла шляхом визнання згоди на приватизацію наданою та зобов`язання розглянути заяву про приватизацію з урахуванням встановленої судом згоди, відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І.М. Литвинюк
Судді: М. І. Кулянда
О. О. Одинак