ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2026 року
м. Київ
cправа № 909/679/24(909/1039/25)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. (головуючий), Васьковського О.В., Огородніка К.М.,
за участі секретаря судового засідання Громак В.О.
учасники справи:
позивач - Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго"
представник позивача - Сивик А.П., адвокат, (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.)
представники відповідача - Марченко Д.С., адвокат (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.), Горланов М.О., адвокат, (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.),
розглянув у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.) касаційну скаргу
Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
на рішення Господарського суду Івано-Франківської області
від 11.12.2025
у складі судді: Максимів Т.В.,
та постанову Західного апеляційного господарського суду
від 02.06.2026
у складі колегії суддів: Панової І.Ю. (головуюча), Зварич О.В., Кравчук Н.М.,
у справі за позовом
Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Костанза"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - розпорядник майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Костанза" арбітражний керуючий Ткаченко Денис Володимирович
про стягнення заборгованості в розмірі 8 804 013, 24 грн.
у межах справи № 909/679/24 за заявою
Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче торгівельне об`єднання "Український національний продукт"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Костанза"
про банкрутство-
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст руху справи
1. 13.08.2024 Господарський суд Івано-Франківської області відкрив провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Костанза" та ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника.
2. До Господарського суду Івано-Франківської області звернулось Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ПрАТ "НЕК "Укренерго", позивач, скаржник) з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Костанза" (далі - ТОВ "Костанза", відповідач, боржник) про стягнення заборгованості за Договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 01.01.2024 №2394-03015-ПД за період червень - вересень 2025 року на суму 5 308 717, 35 грн, з яких: основна заборгованість на суму 5 295 378, 10 грн, 3% річних у сумі 13 339, 25 грн.
3. Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем договірних зобов`язань, які виникли на підставі договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №2394-03015-ПД від 01.01.2024 в частині проведення оплати за надані послуги. Позивач зазначив, що відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та п.3.9 укладеного договору першочергово зараховував надходження коштів від відповідача в оплату заборгованості минулих періодів. За прострочення виконання грошового зобов`язання за період червень - вересень 2025 року позивач, керуючись статтею 625 ЦК України нарахував відповідачу 3% річних на суму 21 061, 76 грн. Позовні вимоги обґрунтовані положеннями статей 526, 530, 627,629, 610, 611 ЦК України, статей 179,193 ГК України.
4. 07.10.2025 від позивача надійшла заява про зміну предмета позову вх.№8762/25, в якій просив стягнути з відповідача заборгованість за Договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 01.01.2024 №2394-03015-ПД у розмірі 7 645 694, 31 грн, з яких: основна заборгованість у розмірі 7 626 155, 80 грн, 3% річних на суму 19 538, 51 грн, яку суд визнав такою, що відповідає вимогам статті 46 ГПК України та прийняв до розгляду.
5. 28.10.2025 від позивача надійшла заява вх.№17556/25 про зміну предмета позову, в якій просив вважати предметом позову заборгованість за Договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 01.01.2024 №2394-03015-ПД у розмірі 8 804 013, 24 грн, з яких: основна заборгованість - на суму 8 782 951, 48 грн, 3% річних - на суму 21 061, 76 грн.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
6. 19.10.2023 ТОВ "Костанза" подало заяву-приєднання до договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно - технологічного) управління.
7. 26.10.2023 НЕК "Укренерго" відповідно до листа № 01/56077 повідомило про укладання договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління із ідентифікатором Договору № 2394-03015-ПД, дата акцептування 01.01.2024.
8. 01.01.2024 НЕК "Укренерго" та ТОВ "Костанза" уклали договір № 2394-03015-ПД (далі - Договір), за умовами п.1.1 якого Договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління користувачам системи передачі. Зазначений Договір укладено сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Користувача до умов цього Договору згідно з заявою-приєднання, що є Додатком 1 до цього Договору.
9. Відповідно до п. 3.9 Договору за наявності заборгованості кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення (за цим Договором). При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів зараховується в оплату пені та штрафних санкцій, за наявності письмової згоди Користувача.
10. На виконання умов договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, позивач в період з червня 2025 року до вересня 2025 року формував та направляв ТОВ "Костанза" відповідні декадні рахунки - фактури, фактичні рахунки разом з актами приймання передачі послуги, акти коригування до актів наданих послуг, які Відповідач мав оплачувати згідно з договірною системою платежів і розрахунків, копії яких приєднані до матеріалів справи.
11. За змістом поданої під час розгляду справи заяви про зміну предмету позову від 07.10.2025 заборгованість на суму 809 565, 64 грн, яка виникла на підставі рахунку ДУ-0072153/2394-03015-ПД від 05.09.2025 та входить до предметом спору у цій справі, станом на 16.10.2025 погашена, що підтверджується платіжним дорученням № 2335 від 16.10.2025.
12. Відповідач в порушення умов договору в період з червня 2025 року до вересня 2025 року частково та з порушенням строку здійснював оплату наданих послуг, однак станом на 25.08.2025 (день подання позову) заборгованість за надані послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління на суму 7 026 307, 24 грн за вказаний період була відсутня. Зокрема, відповідач на підставі виставлених позивачем рахунків та отриманого Акта надання Послуги оплатив:
- за червень 2025 року 822 383, 46 грн, згідно платіжної інструкції № 1628 від 17.06.2025, 774 777,14 грн - платіжна інструкція № 1784 від 07.07.2025;
- за липень 2025 року 928 769, 71 грн, згідно з платіжною інструкцією № 1879 від 16.07.2025, 1 227 900,95 грн - платіжна інструкція № 2078 від 07.08.2025;
- за серпень 2025 року 1 518 956,75 грн, згідно з платіжною інструкцією № 2165 від 18.06.2025, 1 007 494, 37 грн - платіжна інструкція № 2209 від 27.07.2025, 809 565, 64 грн - платіжна інструкція № 2335 від 16.10.2025;
- за вересень 374 214,53 грн - платіжна інструкція № 2599 від 20.10.2025; 180 062, 92 грн - платіжна інструкція № 2357 від 21.10.2025; 600 428,26 грн - платіжна інструкція № 2522 від 22.10.2025.
Короткий зміст рішення місцевого суду
13. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 11.12.2025 закрито провадження в частині позовних вимог про стягнення основного боргу в розмірі 809 565, 64 грн;
частково задоволено позов ПрАТ "НЕК "Укренерго" до ТОВ "Костанза" про стягнення заборгованості на суму 7 994 447, 60 грн;
стягнуто з ТОВ "Костанза" на користь ПрАТ "НЕК "Укренерго" 947 078, 60 грн основного боргу, 6 526, 84 грн 3% річних, а також 11 443, 27 грн судового збору;
відмовлено у задоволенні позову в частині стягнення 7 026 307, 24 грн основної заборгованості, 14 534, 92 грн 3% річних;
сплату судового збору на суму 82 061, 41 грн покладено на позивача.
14. Суд першої інстанції дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині позовних вимог ПрАТ "НЕК "Укренерго" до ТОВ "Костанза" про стягнення заборгованості на суму 809 565, 64 грн, яка виникла на підставі рахунку-фактури № ДУ-0072153/2394-03015-ПД від 05.09.2025 та оплачена під час розгляду справи відповідно до платіжної інструкції №2335 від 16.10.2025 на підставі пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України у зв`язку з відсутністю предмета спору. Водночас суд врахував, що факт порушення відповідачем умов договору щодо оплати вартості послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління на суму 947 078, 60 грн основного боргу підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача вказаної заборгованості є обґрунтована та належить до задоволення.
15. Щодо вимог позивача про стягнення основної заборгованості на суму 7 026 307, 24 грн суд врахував спеціальний правовий режим у якому перебуває з 13.08.2024 ТОВ "Костанза", момент виникнення грошового зобов`язання та зарахування кредитором отриманих коштів від боржника в оплату виконання зобов`язань, на які поширена дія мораторію, а також систематичну оплату послуг які надаються та встановлення факту відсутності заборгованості станом на день звернення з позовом до суду. Тому, з метою дотримання балансу ведення господарської діяльності сторін, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні зазначених позовних вимог, оскільки за встановлених обставин, заява позивача про закриття провадження у справі вх.№20104/25 від 09.12.2025 не належить до задоволення.
16. Також суд перевірив правильність нарахування позивачем 3% річних, які згідно з арифметичним розрахунком, проведеним судом, менші за суму, заявлену позивачем до стягнення.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
17. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 02.06.2026 апеляційну скаргу ПрАТ "НЕК "Укренерго" від 09.01.2026 (вх. №01-05/84/26 від 09.01.2026) залишено без задоволення.
рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 11.12.2025 у справі №909/679/24 (909/1039/25) в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з товариства з ТОВ "Костанза" на користь ПрАТ "НЕК "Укренерго" 7 040 842,16 грн заборгованості залишено без змін.
18. Апеляційний господарський суд погодився із висновком місцевого господарського суду про те, що під час вирішення цього спору підлягають врахуванню спеціальні норми Кодексу України з процедур банкрутства, які мають пріоритет у застосуванні порівняно з іншими законодавчими актами України. Суд зазначив, що за своєю правовою природою вимоги позивача в даному випадку мають поточний характер, тому що виниклі після відкриття провадження у справі про банкрутство відповідача. Водночас посилання позивача на положення Закону України "Про ринок електричної енергії" та пункт 3.9 Договору як на підставу для зарахування за минулі періоди грошових коштів відповідача, які надходили на адресу позивача в оплату послуг з вказанням конкретно визначеного відповідачем призначення, в цьому випадку суд оцінює критично, оскільки такі положення Договору не можуть застосовуватися всупереч спеціальному правовому режиму боржника, встановленому Кодексом України з процедур банкрутства, та збільшує обсяг відповідальності боржника за порушення ним грошового зобов`язання, передбаченої статтею 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ
19. ПрАТ "НАК "Укренерго" 03.07.2026, засобами електронного зв`язку, звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 11.12.2025 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.06.2026 у справі №909/679/24 (909/1039/25).
20. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №909/679/24 (909/1039/25) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В., суддя - Огороднік К.М., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2026.
21. Ухвалою Верховного Суду від 27.07.2026 відкрито касаційне провадження у справі № 909/679/24 (909/1039/25) за касаційною скаргою ПрАТ "НЕК "Укренерго" на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 11.12.2025 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.06.2026;
повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги ПрАТ "НЕК "Укренерго" на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 11.12.2025 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.06.2026 відбудеться 22.09.2026 о 10:45.
22. Ухвалою Верховного Суду від 31.08.2026 задоволено Заяву представника ПрАТ "НЕК "Укренерго" адвоката Сивика А.П. про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
23. Ухвалою Верховного Суду від 16.09.2026 задоволено Заяву представника ТОВ "Костанза" - адвоката Марченка В.С. про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
24. Від представника ТОВ "Костанза" - адвоката Марченка В.С. надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому представник Товариства просив залишити касаційну скаргу ПрАТ "НЕК "Укренерго" без задоволення, а рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 11.12.2025 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.06.2026 у справі №909/679/24 (909/1039/25) - без змін, оскільки скаржник не довів неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права чи порушення процесуальних норм, як необхідної передумови скасування ухвалених ними судових рішень, а тому не вбачається підстав для скасування судових рішень.
25. В судове засідання 22.09.2026 з`явилися представники учасників справи (відповідно до протоколу судового засідання), які надали свої доводи та пояснення щодо поданої касаційної скарги. Інші учасники провадження у справі у судове засідання 22.09.2026 уповноважених представників не направили. Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги учасники справи були повідомлені належним чином.
26. Верховний Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання - 22.09.2026 та безпосередньо в цей день від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 22.09.2026. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників судового процесу, які не з`явились.
27. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 13.07.2026 № 596/2026 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.07.2026 № 4928-IX), Верховний Суд розглядає справу № 909/679/24 (909/1039/25) у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ СКАРЖНИКА
(ПрАТ "НЕК "Укренерго")
28. Скаржник, в обґрунтування підстав касаційного оскарження заявник посилаючись на положення пункту 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України зазначає про необхідність відступлення від висновків Верховного Суду викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 918/420/16 та постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
29. Відповідно до вимог частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
30. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
31. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
32. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
33. Предметом спору стали заявлені позивачем до боржника вимоги про стягнення суми заборгованості та 3 % річних.
34. Надаючи оцінку доводам скаржника та відповідності рішень місцевого та апеляційного господарського суду положенням процесуального та матеріального права, колегія суддів враховує таке.
35. Частиною першою статті 526 ЦК України унормовано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
36. Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
37. Положеннями статті 611 ЦК України визначено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
38. Відповідно до частини першої статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
39. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
40. Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.
41. За частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
42. За змістом частини другої статті 625 ЦК України нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
43. Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі І "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України, а тому вона поширює свою дію на всі зобов`язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.
44. Передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування 3 % річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації від боржника (висновки, викладені у постанові Верховного Суду України від 06.06.2012 у справі № 6-49цс12, постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 723/304/16-ц, від 27.11.2019 у справі № 340/385/17).
45. У частині другій статті 625 ЦК України прямо зазначено, що 3 % річних визначаються від простроченої суми за весь час прострочення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц).
46. Отже, за змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
47. Водночас Верховний Суд неодноразово у свої практиці під час вирішення питання співвідношення загальної та спеціальної норми звертав увагу на необхідності застосування спеціального закону перед загальним, зазначаючи, що при наявності розбіжностей загальних і спеціальних (виняткових) норм необхідно керуватися принципом lex specialis (лат. - спеціальний закон, спеціальна норма), відповідно до якого при розбіжності загального і спеціального закону діє спеціальний закон, а також принципом lex specialis derogat generali, суть якого зводиться до того, що спеціальний закон скасовує дію (для даної справи) загального закону, спеціальна норма має перевагу над загальною.
48. Так, з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника .
49. Системний аналіз положень законодавства про банкрутство дає підстави для висновку, що спеціальні норми Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.
50. КУзПБ за своєю правовою природою є специфічним комплексним нормативно-правовим актом, який за ознакою предметної сфери регулювання об`єднує значну кількість норм різної галузевої належності, включаючи в собі як норми процесуального права (зокрема норми щодо порядку здійснення провадження у справах про банкрутство, вчинення процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень) так і норми матеріального права.
51. Така специфіка КУзПБ як нормативно-правового акта під час застосування закріплених в ньому норм зумовлює необхідність урахування особливостей регулювання розгляду тих чи інших питань, що виникають в межах такої справи.
52. Норми Кодексу України з процедур банкрутства передбачають концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.
53. Відповідно до частини першої статті 41 КУзПБ, мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію, протягом дії мораторію не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо (частина третя статті 41 КУзПБ)
54. Частиною п`ятою статті 41 КУзПБ унормовано, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, тому передбачені частиною другою статті 625 ЦК України платежі підлягають нарахуванню лише на поточні грошові вимоги до боржника, на які фактично не поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів.
55. Відповідно до абз. 3 частини восьмої статті 45 КУзПБ до визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються в межах справи про банкрутство шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом.
56. Водночас відповідно до вимог частини сьомої статті 44 КУзПБ керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна приймають рішення про задоволення вимог поточних кредиторів.
57. Отже, з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, зокрема, змінює порядок розрахунків за його грошовими зобов`язаннями, а також порядок відповідальності за невиконання таких грошових зобов`язань.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
58. За змістом оскаржуваних судових рішень вбачається, що суди встановили порушення умов договору в період з червня 2025 року до вересня 2025 року частково та з порушенням строку здійснював оплату наданих послуг.
59. Колегія суддів враховує, що скаржник не заперечує проти обґрунтованості закриття провадження у справі в частині позовних вимог ПрАТ "НЕК "Укренерго" до ТОВ "Костанза" про стягнення заборгованості на суму 809 565, 64 грн, яка виникла на підставі рахунку-фактури № ДУ-0072153/2394-03015-ПД від 05.09.2025 та оплачена під час розгляду справи відповідно до платіжної інструкції №2335 від 16.10.2025. Водночас суди попередніх інстанцій також встановили, що станом на 25.08.2025 (день подання позову) заборгованість за надані послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління в розмірі 7 026 307, 24 грн за відповідний період була відсутня.
60. Крім того, суди встановили наявність заборгованості 947 078, 60 грн, яка складається із заборгованості за надані послуги за червень 2025 року (939 998,18 грн), липень 2025 року (2 735, 14 грн), серпень 2025 року (2255, 31 грн) та вересень 2025 року (2 089, 97 грн).
61. Перевіривши правильність нарахування позивачем 3 % річних з урахуванням умов договору, строків виконання грошового зобов`язання та меж заявлених позовних вимог, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що за результатами здійсненого арифметичного розрахунку їх розмір є меншим за суму, заявлену до стягнення, тому вимоги про стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню на суму 6 526, 84 грн.
62. Скаржник, з огляду на зазначені обставини, стверджує, що в цьому випадку суди помилково застосували положення КУзПБ, оскільки в цьому випадку правовідносини, які виникли між сторонами спору, не можуть регулюватися у інший спосіб, ніж на підставі умов договору та відповідного спеціального Закону.
63. Разом з тим, Колегія суддів вважає такі доводи скаржника передчасними, зокрема, з огляду на таке.
64. Системний аналіз положень статей 1, 41, 44, 45 КУзПБ дає підстави для висновку про те, що зазначеними нормами не лише встановлено порядок виявлення кредиторів, розмежування кредиторських вимог на конкурсні та поточні, але й встановлено загальний порядок їх погашення кредиторам. При цьому, зазначені норми не містять посилань на норми Закону України "Про ринок електричної енергії", а також відсилок до інших нормативно-правових актів, з якими норми КУзПБ пов`язують можливість визнання та подальшого стягнення відповідних кредиторських вимог, а також не передбачають іншого порядку їх задоволення, ніж у спосіб, передбачений безпосередньо нормами КУзПБ.
65. Представник скаржник у судовому засіданні, зазначаючи про положення Типового договору, помилково ототожнює його положення із нормами права, оскільки такий договір не є Законом та фактично затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, а не Законом. Відтак, положення Типового договору не можуть бути спеціальними щодо норм КУзПБ.
66. Доводи скаржника про наявність підстав для відступу від правових позицій, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 918/420/16 та постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20, у цьому випадку є передчасними, оскільки зміст зазначених постанови свідчить про те, що такі судові рішення були ухвалені за інших встановлених судами обставин та правового регулювання спірних правовідносин у зазначених справах.
67. Водночас колегія суддів враховує, що скаржник не зазначив інших підстав та доводів щодо решти вимог, щодо яких були заявлені позовні вимоги, та не спростував у порядку, встановленому положеннями статей 74, 76 - 77 ГПК України висновок судів попередніх інстанцій про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 947 078, 60 грн основного боргу та 6 526, 84 грн 3 % річних.
68. Відтак, доводи скаржника, зазначені у касаційній скарзі, фактично зводяться до необхідності надання іншої оцінки та переоцінки доказів, дослідження та встановлення обставин справи щодо встановленого розміру 3 % річних, яким вже була надана відповідно до вимог процесуального закону оцінка та обґрунтовано належним чином підстави відхилення доводів скаржника.
69. З огляду на зазначене колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість доводів скаржника та про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень у цій справі.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
70. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
71. Згідно зі статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
72. Верховний Суд дійшов висновків про те, що оскаржувана постанова апеляційного суду прийнята з повним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, із дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження.
73. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 ГПК України, касаційна скарга ПрАТ "НЕК "Укренерго" не підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін.
Розподіл судових витрат
74. У зв`язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін ухвалені у цій справі судові рішення, витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги Верховний Суд покладає на скаржника.
На підставі викладеного та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 11.12.2025 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.06.2026 у справі № 909/679/24 (909/1039/25) - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В.Я. Погребняк
Судді О.В. Васьковський
К.М. Огороднік