ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2026 року
м. Київ
cправа № 909/679/24(909/773/25)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. (головуючий), Васьковського О.В., Огородніка К.М.,
за участі секретаря судового засідання Громак В.О.
учасники справи:
позивач - Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго"
представник позивача - Сивик А.П., адвокат, (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.)
представники відповідача - Марченко Д.С., адвокат (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.), Горланов М.О., адвокат, (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.),
розглянув у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.) касаційну скаргу
Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
на рішення Господарського суду Івано-Франківської області
від 10.12.2025
у складі судді: Максимів Т.В.,
та постанову Західного апеляційного господарського суду
від 02.06.2026
у складі колегії суддів: Панової І.Ю. (головуюча), Зварич О.В., Кравчук Н.М.,
у справі за позовом
Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Костанза"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - розпорядник майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Костанза" арбітражний керуючий Ткаченко Денис Володимирович
про стягнення заборгованості на суму 5 389 371, 65 грн,
у межах справи № 909/679/24 за заявою
Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче торгівельне об`єднання "Український національний продукт"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Костанза"
про банкрутство-
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст руху справи
1. 13.08.2024 Господарський суд Івано-Франківської області відкрив провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Костанза" та ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника.
2. До Господарського суду Івано-Франківської області звернулось Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ПрАТ "НЕК "Укренерго", позивач, скаржник) з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Костанза" (далі - ТОВ "Костанза", відповідач, боржник) про стягнення заборгованості за Договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 01.01.2024 №2394-03015-ПД за період лютий - травень 2025 року на суму 5 389 371, 65 грн, з яких: основна заборгованість на суму 5 256 571, 86 грн, 3% річних на суму 45 537, 82 грн, інфляційні втрати на суму 87 261, 97 грн.
3. Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем договірних зобов`язань, що виникли на підставі договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №2394-03015-ПД від 01.01.2024 в частині проведення оплати за надані послуги. Позивач зазначив, що відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та п.3.9 укладеного договору першочергово зараховував надходження коштів від відповідача в оплату заборгованості минулих періодів. За прострочення виконання грошового зобов`язання за період червень - вересень 2025 року позивач, керуючись статтею 625 ЦК України нарахував відповідачу 3% річних на суму 45 537,82 грн, інфляційні втрати на суму 87 261,97 грн.
4. Позовні вимоги обґрунтовані положеннями статей 526, 530, 627, 629, 610, 611 ЦК України, статей 179, 193 ГК України.
5. 26.09.2025 від позивача надійшла заява вх.№8344/25 про закриття провадження у справі, яка мотивована відсутністю заборгованості за спірний період у зв`язку із зарахуванням коштів, які надійшли від відповідача в оплату боргу минулих періодів, розгляд якої суд відклав до розгляду справи по суті.
6. 28.10.2025 від позивача надійшла заява вх.№9479/25 про закриття провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості за квітень - травень 2025 року та повернення судового збору.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
7. 19.10.2023 ТОВ "Костанза" подало заяву-приєднання до договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно - технологічного) управління.
8. 26.10.2023 НЕК "Укренерго" відповідно до листа № 01/56077 повідомило про укладання договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління із ідентифікатором Договору № 2394-03015-ПД, дата акцептування 01.01.2024.
9. 01.01.2024 НЕК "Укренерго" та ТОВ "Костанза" уклали договір № 2394-03015-ПД (далі - Договір), за умовами п.1.1 якого Договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління користувачам системи передачі. Зазначений Договір укладено сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) шляхом приєднання Користувача до умов цього Договору згідно з заявою-приєднання, що є Додатком 1 до цього Договору.
10. Відповідно до п. 3.9 Договору за наявності заборгованості кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення (за цим Договором). При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів зараховується в оплату пені та штрафних санкцій, за наявності письмової згоди Користувача.
11. На виконання умов договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, позивач в період з лютого 2025 року до травня 2025 року формував та направляв ТОВ "Костанза" відповідні декадні рахунки - фактури, фактичні рахунки разом з актами приймання передачі послуги, акти коригування до актів наданих послуг, які Відповідач мав оплачувати згідно з договірною системою платежів і розрахунків, копії яких приєднані до матеріалів справи.
12. За змістом поданої під час розгляду справи заяви про заяви від 28.10.2025 вх.№ 9479/25 про закриття провадження у справі позивач просив закрити провадження у справі в частині стягнення основного боргу за квітень-травень 2025 року на суму 5 256 571, 86 грн у зв`язку з її оплатою після відкриття провадження у справі.
13. Виконання зобов`язання відповідача перед позивачем за спірний період до відкриття провадження у справі підтверджується платіжними інструкціями, копії яких долучені до матеріалів справи, а зарахування позивачем отриманих від відповідача оплат відповідно до платіжних інструкцій, а саме:
за лютий 2025 року № 512 від 17.02.2025 на суму 1 195 332, 58 грн (оплачено на підставі рахунку - фактури № ДУ- 0052830/2394-03015-ПД від 14.02.2025); № 554 від 25.02.2025 на суму 1 123 492, 00 грн (оплачено на підставі рахунку - фактури № ДУ- 0053565/2394-03015-ПД від 25.02.2025); № 614 від 05.03.2025 на суму 893 295,54 грн (оплачено на підставі рахунку - фактури № ДУ- 0054295/2394-03015-ПД від 05.03.2025);
за березень 2025 року № 915 від 07.04.2025 на суму 925 208,14 грн (оплачено на підставі рахунку - фактури № ДУ- 0057248/2394-03015-ПД від 04.04.2025); № 695 від 17.03.2025 на суму 1 229 774,86 грн (оплачено на підставі рахунку - фактури № ДУ- 0055777/2394-03015-ПД від 14.03.2025); № 830 від 26.03.2025 на суму 1 161 442,80 грн (оплачено на підставі рахунку - фактури № ДУ- 0056512/2394-03015-ПД від 25.03.2025);
за квітень 2025 № 1045 від 22.04.2025 року на суму 1 014 896, 46 грн (оплачено на підставі рахунку фактури № ДУ- 0058738/2394-03015-ПД від 15.04.2025); № 1071 від 25.04.2025 на суму 1 004 144,28 грн (оплачено на підставі рахунку фактури № ДУ- 0059470/2394-03015-ПД від 24.04.2025); № 1214 від 08.05.2025 на суму 1 107 118,25 грн (оплачено на підставі рахунку фактури № ДУ - 0060204/2394-03015 -ПД від 05.05.2025);
за травень 2025 року № 1283 від 16.05.2025 на суму 884 437,52 грн (оплачено на підставі рахунку фактури № ДУ-0061695/2394-03015-ПД від 14.05.2025); № 1408 від 28.05.2025 на суму 924 234,28 грн (оплачено на підставі рахунку - фактури № ДУ-0062435/2394-03015- ПД від 25.05.2025); № 1525 від 06.06.2025 на суму 792 708,73 грн (оплачено на підставі рахунку фактури № ДУ-0063174/2394-03015-ПД від 05.06.2025) в погашення заборгованості минулих періодів, враховуючи особливий статус відповідача є незаконними.
Короткий зміст рішення місцевого суду
14. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 10.12.2025 частково задоволено позов ПрАТ "НЕК "Укренерго" до ТОВ "Костанза" про стягнення заборгованості в розмірі 5 389 371, 65 грн;
стягнуто з ТОВ "Костанза" на користь ПрАТ "НЕК "Укренерго" 25, 90 грн 3% річних та 71, 76 грн інфляційних втрат, а також 01, 17грн судового збору;
відмовлено у задоволенні позову в частині стягнення 5 256 571, 86 грн основної заборгованості, 45 511, 92 грн 3% річних та 87 190, 21 грн інфляційних втрат;
судовий збір на суму 64 671, 28 грн покладено на позивача.
15. Місцевий господарський суд, врахувавши спеціальний правовий режим, у якому перебуває з 13.08.2024 ТОВ "Костанза", застосування спеціальних норм законодавства для врегулювання правовідносин за участю боржника, момент виникнення грошового зобов`язання та зарахування кредитором отриманих коштів від боржника в оплату виконання зобов`язань, на які поширена дія мораторію, а також систематичну оплату послуг, які надаються та встановлення факту відсутності заборгованості станом на день звернення з позовом до суду, з метою дотримання балансу ведення господарської діяльності сторін, дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення основної заборгованості.
16. Місцевий господарський суд зазначив, що за наявних обставин заяви позивача про закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України не належать до задоволення.
17. Суд першої інстанції перевірив правильність нарахування позивачем 3% річних, які згідно з арифметичним розрахунком, проведеним судом, є меншими за суму, заявлену позивачем до стягнення, тому суд задовольнив вимоги щодо стягнення 3% річних в розмірі 25, 90 грн:
на борг за лютий 2025 року в розмірі 2 971, 12 грн за період 18.03.2025 до 16.04.2025;
на борг за березень 2025 року в розмірі 3 919, 92 грн (2 971, 12 грн + 948, 80 грн) за період з 17.04.2025 до 16.05.2025;
на борг за квітень 2025 року в розмірі 5 156, 24 грн (3 919, 92 грн + 1 236,32 грн) за період з 17.05.2025 до 06.06.2025.
18. Крім того, місцевий господарський суд також перевірив правильність нарахування позивачем інфляційних втрат, які згідно з арифметичним розрахунком, проведеним судом, є меншими за суму, заявлену позивачем до стягнення, тому суд дійшов висновку про задоволення вимоги щодо стягнення інфляційних втрат на суму 71, 76 грн.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
19. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 02.06.2026 апеляційну скаргу ПрАТ "НЕК "Укренерго" від 09.01.2026 (вх. №01-05/84/26 від 09.01.2026) залишено без задоволення;
рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 11.12.2025 у справі №909/679/24 (909/773/25) в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з товариства з ТОВ "Костанза" на користь ПрАТ "НЕК "Укренерго" 5 389 273,99 грн заборгованості, з яких основна заборгованість 5 256 571,86 грн, 3% річних - 45 511,92 грн, інфляційні втрати - 87 190,21 грн залишено без змін;
судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції покладено на скаржника.
20. Апеляційний господарський суд погодився із висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з товариства з ТОВ "Костанза" на користь позивача на суму 5 389 273,99 грн заборгованості, з яких основна заборгованість 5 256 571,86 грн, 3% річних - 45 511,92 грн, інфляційні втрати - 87 190,21 грн.
21. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути достатньою підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.
КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ
22. ПрАТ "НАК "Укренерго" 03.07.2026, засобами електронного зв`язку, звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 10.12.2025 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.06.2026 у справі №909/679/24 (909/773/25).
23. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №909/679/24 (909/773/25) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В., суддя - Огороднік К.М., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2026..
24. Ухвалою Верховного Суду від 27.07.2026 відкрито касаційне провадження у справі № 909/679/24 (909/773/25) за касаційною скаргою ПрАТ "НЕК "Укренерго" рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 10.12.2025 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.06.2026 у справі №909/679/24(909/773/25);
повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги ПрАТ "НЕК "Укренерго" відбудеться 22.09.2026 о 10:45.
25. Ухвалою Верховного Суду від 09.09.2026 задоволено Заяву представника ПрАТ "НЕК "Укренерго" адвоката Сивика А.П. про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
26. Ухвалою Верховного Суду від 16.09.2026 задоволено Заяву представника ТОВ "Костанза" - адвоката Марченка В.С. про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
27. Від представника ТОВ "Костанза" - адвоката Горланова М.В. надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому представник Товариства просив залишити касаційну скаргу ПрАТ "НЕК "Укренерго" без задоволення, а рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 11.12.2025 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.06.2026 у справі №909/679/24 (909/1039/25) - без змін, оскільки скаржник не довів неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права чи порушення процесуальних норм, як необхідної передумови скасування ухвалених ними судових рішень, а тому не вбачається підстав для скасування судових рішень..
28. В судове засідання 22.09.2026 в режимі відеоконференції з`явилися представники учасників справи (відповідно до протоколу судового засідання), які надали свої доводи та пояснення щодо поданої касаційної скарги. Інші учасники провадження у справі у судове засідання 22.09.2026 уповноважених представників не направили. Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги учасники справи були повідомлені належним чином.
29. Верховний Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання - 22.09.2026 та безпосередньо в цей день від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 22.09.2026. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників судового процесу, які не з`явились.
30. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 13.07.2026 № 596/2026 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.07.2026 № 4928-IX), Верховний Суд розглядає справу № 909/679/24 (909/773/25) у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ СКАРЖНИКА
(ПрАТ "НЕК "Укренерго")
31. Скаржник, в обґрунтування підстав касаційного оскарження заявник посилаючись на положення пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України зазначає про необхідність відступлення від висновків Верховного Суду викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 918/420/16 та постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
32. Відповідно до вимог частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
33. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
34. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
35. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
36. Предметом спору стали заявлені позивачем до боржника вимоги про стягнення суми заборгованості, 3 % річних та інфляційних втрат.
37. Надаючи оцінку доводам скаржника та відповідності рішень місцевого та апеляційного господарського суду положенням процесуального та матеріального права, колегія суддів враховує таке.
38. Частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) унормовано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
39. Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
40. Положеннями статті 611 ЦК України визначено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
41. Відповідно до частини першої статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
42. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
43. Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.
44. За частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
45. За змістом частини другої статті 625 ЦК України нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
46. Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі І "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України, а тому вона поширює свою дію на всі зобов`язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.
47. Передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування 3 % річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації від боржника (висновки, викладені у постанові Верховного Суду України від 06.06.2012 у справі № 6-49цс12, постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 723/304/16-ц, від 27.11.2019 у справі № 340/385/17).
48. У частині другій статті 625 ЦК України прямо зазначено, що 3 % річних визначаються від простроченої суми за весь час прострочення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц).
49. Отже, за змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
50. Верховний Суд неодноразово у свої практиці під час вирішення питання співвідношення загальної та спеціальної норми звертав увагу на необхідності застосування спеціального закону перед загальним, зазначаючи, що при наявності розбіжностей загальних і спеціальних (виняткових) норм необхідно керуватися принципом lex specialis (лат. - спеціальний закон, спеціальна норма), відповідно до якого при розбіжності загального і спеціального закону діє спеціальний закон, а також принципом lex specialis derogat generali, суть якого зводиться до того, що спеціальний закон скасовує дію (для даної справи) загального закону, спеціальна норма має перевагу над загальною.
51. Так, з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника .
52. Системний аналіз положень законодавства про банкрутство дає підстави для висновку, що спеціальні норми Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.
53. КУзПБ за своєю правовою природою є специфічним комплексним нормативно-правовим актом, який за ознакою предметної сфери регулювання об`єднує значну кількість норм різної галузевої належності, включаючи в собі як норми процесуального права (зокрема норми щодо порядку здійснення провадження у справах про банкрутство, вчинення процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень) так і норми матеріального права.
54. Така специфіка КУзПБ як нормативно-правового акта під час застосування закріплених в ньому норм зумовлює необхідність урахування особливостей регулювання розгляду тих чи інших питань, що виникають в межах такої справи.
55. Норми КУзПБ передбачають концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.
56. Відповідно до частини першої статті 41 КУзПБ, мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію, протягом дії мораторію не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо (частина третя статті 41 КУзПБ)
57. Частиною п`ятою статті 41 КУзПБ унормовано, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, тому передбачені частиною другою статті 625 ЦК України платежі підлягають нарахуванню лише на поточні грошові вимоги до боржника, на які фактично не поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів.
58. Відповідно до абз. 3 частини восьмої статті 45 КУзПБ до визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються в межах справи про банкрутство шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом.
59. Водночас, відповідно до вимог частини сьомої статті 44 КУзПБ керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна приймають рішення про задоволення вимог поточних кредиторів.
60. Отже, перебування боржника з моменту відкриття стосовно боржника справи про банкрутство в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, змінюється також порядок його розрахунків за зобов`язаннями, а також порядок відповідальності за невиконання відповідних грошових зобов`язань.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
61. За змістом оскаржуваних судових рішень вбачається, що суди попередніх інстанцій встановили оплату виставлених позивачем рахунки за квітень і травень 2025 року відповідними платіжними інструкціями із зазначенням конкретних рахунків позивача і періодів оплати. За результатами оцінки цих доказів суди дійшли висновку, що станом на 30.06.2025 заборгованість за послуги диспетчерського управління за квітень - травень 2025 року відсутня.
62. Також суди попередніх інстанцій перевірили розрахунок 3% річних та інфляційних втрат і дійшли висновку про наявність підстав для їх часткового стягнення у значно меншому розмірі, ніж заявлено позивачем.
63. Скаржник, з огляду на встановлені судами обставини, стверджує, що в цьому випадку суди помилково застосували положення КУзПБ, оскільки в цьому випадку правовідносини, які виникли між сторонами спору, не можуть регулюватися у інший спосіб, ніж на підставі умов договору та відповідного спеціального Закону.
64. Разом з тим, колегія суддів вважає такі доводи скаржника передчасними, такими, що засновані на довільному тлумаченні норм діючого законодавства, зокрема, з огляду на таке.
65. Так, суди попередніх інстанцій встановили, що за квітень 2025 року позивач надав відповідачу:
для здійснення платежу за 1 декаду - рахунок-фактуру № ДУ-0058738/2394-03015-ПД від 15.04.2025 на плановий обсяг 8 545,489 МВт·год на суму 1 014 896,46 грн з ПДВ, який відповідно до пункту 3.5 договору підлягав оплаті до 18.04.2025;
для здійснення платежу за 2 декаду - рахунок-фактуру № ДУ-0059470/2394-03015-ПД від 24.04.2025 на плановий обсяг 8 454,955 МВт·год на суму 1 004 144,28 грн з ПДВ, який відповідно до пункту 3.5 договору підлягав оплаті до 28.04.2025;
для здійснення платежу за 3 декаду - рахунок-фактуру № ДУ-0060204/2394-03015-ПД від 05.05.2025 на плановий обсяг 9 322,002 МВт·год на суму 1 107 118,25 грн з ПДВ, який відповідно до пункту 3.5 договору підлягав оплаті до 08.05.2025.
66. Також суди попередніх інстанцій становили, що за травень 2025 року позивач надав відповідачу:
для здійснення платежу за 1 декаду - рахунок-фактуру № ДУ-0061695/2394-03015-ПД від 14.05.2025 на плановий обсяг 7 447,017 МВт·год на суму 884 437,52 грн з ПДВ, який відповідно до пункту 3.5 договору, з урахуванням частини п`ятої статті 254 ЦК України, підлягав оплаті до 19.05.2025;
для здійснення платежу за 2 декаду - рахунок-фактуру № ДУ-0062435/2394-03015-ПД від 25.05.2025 на плановий обсяг 7 782,108 МВт·год на суму 924 234,28 грн з ПДВ, який відповідно до пункту 3.5 договору підлягав оплаті до 28.05.2025;
для здійснення платежу за 3 декаду - рахунок-фактуру № ДУ-0063174/2394-03015-ПД від 05.06.2025 на плановий обсяг 6 674,655 МВт·год на суму 792 708,73 грн з ПДВ, який відповідно до пункту 3.5 договору, з урахуванням частини п`ятої статті 254 ЦК України, підлягав оплаті до 10.06.2025.
67. Водночас, матеріалами справи підтверджується, що відповідач здійснив оплату зазначених рахунків, в платіжних інструкціях ідентифікував період за який здійснюється оплата.
68. Доводи касаційної скарги фактично зводяться до оскарження судових рішень в частині відмови з огляду на положення норм КУзПБ у стягненні нарахованого позивачем розміру інфляційних втрат та 3 % річних.
69. Разом з тим, системний аналіз положень статей 1, 41, 44, 45 КУзПБ дає підстави для висновку про те, що зазначеними нормами не лише встановлено порядок виявлення кредиторів, розмежування кредиторських вимог на конкурсні та поточні, але й встановлено загальний порядок їх погашення кредиторам.
70. При цьому, зазначені норми не містять посилань на норми Закону України "Про ринок електричної енергії", а також відсилок до інших нормативно-правових актів, з якими норми КУзПБ пов`язують можливість визнання та подальшого стягнення відповідних кредиторських вимог, а також не передбачають іншого порядку їх задоволення, ніж у спосіб, передбачений безпосередньо КУзПБ.
71. Представник скаржника у судовому засіданні, зазначаючи про положення Типового договору, помилково ототожнює його положення із нормами права, оскільки такий договір не є Законом та фактично затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, а не Законом.
72. Відтак, положення Типового договору не можуть бути "більш" спеціальними, ніж положення КУзПБ.
73. Доводи скаржника про наявність підстав для відступу від правових позицій, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 918/420/16 та постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20, у цьому випадку є передчасними, оскільки зміст зазначених постанови свідчить про те, що такі судові рішення були ухвалені за інших встановлених судами обставин та правового регулювання спірних правовідносин у зазначених справах.
74. Водночас, колегія суддів враховує, що скаржник не зазначив інших підстав та доводів щодо решти вимог, щодо яких були заявлені позовні вимоги, та не спростував у порядку, встановленому положеннями статей 74, 76 - 77 ГПК України висновок судів попередніх інстанцій про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 947 078, 60 грн основного боргу та 6 526, 84 грн 3 % річних.
75. Відтак, доводи скаржника, зазначені у касаційній скарзі, фактично зводяться до необхідності надання іншої оцінки та переоцінки доказів, дослідження та встановлення обставин справи щодо встановленого розміру 3 % річних та інфляційних втрат, яким вже була надана відповідно до вимог процесуального закону оцінка та належним чином обґрунтовано судами попередніх інстанцій підстави відхилення доводів скаржника.
76. З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість доводів скаржника та про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень у цій справі.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
77. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
78. Згідно зі статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
79. Верховний Суд дійшов висновків про те, що оскаржувана постанова апеляційного суду прийнята з повним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, із дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження.
80. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 ГПК України, касаційна скарга ПрАТ "НЕК "Укренерго" не підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін.
Розподіл судових витрат
81. У зв`язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін ухвалені у цій справі судові рішення, витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги Верховний Суд покладає на скаржника.
На підставі викладеного та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 10.12.2025 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.06.2026 у справі № 909/679/24 (909/773/25) - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В.Я. Погребняк
Судді О.В. Васьковський
К.М. Огороднік