ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
19 серпня 2026 року м. Дніпро справа № 340/6315/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Юрко І.В., Чабаненко С.В., секретар судового засідання Буханець І.П., за участю представника позивача Харченка К.І., представника відповідача Коперсак М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на додаткове рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2026 року (суддя першої інстанції Сагун А.В.) у справі №340/6315/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОЕЗ Градолія» до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2026 року у адміністративній справі № 340/6315/25 вирішено:
- позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ОЕЗ ГРАДОЛІЯ до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити;
- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 01.07.2025 р. № 47034000701 (форма Р);
- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 01.07.2025 р. № 47434000701 (форма Р);
Також вирішено стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ОЕЗ ГРАДОЛІЯ (ЄДРПОУ 40200759) судові витрати: на сплату судового збору в сумі 24 224 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (ЄДРПОУ 44104032).
07.04.2026 до суду надійшла заява щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, яка зареєстрована 08.04.2026.
Додатковим рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2026 року в адміністративній справі №340/6315/25 заяву задоволено частково.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ОЕЗ ГРАДОЛІЯ здійснені ним судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000 грн (тридцять тисяч гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить додаткове рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким зменшити розмір витрат на правничу допомогу.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції ухвалено з не повним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи. Апелянт вказує, що розмір зазначених витрат на правничу допомогу у даній справі не є співмірним із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, не є доведеним належними, допустимими та достатніми доказами.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Апеляційний суд, переглядаючи додаткове рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.
Відповідно до частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 05.06.2018 року у справі №904/8308/17 встановлено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 року у справі №826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно із практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником позивача до заяви надано наступні документи:
копію ордеру серії АІ № 1998001(т.1 а.с. 35), договір про надання правової допомоги № 559-АО-1/2021 від 16.07.2021, додаток № 4 до даного договору, копію рахунку на оплату № 764 від 10.12.2024 на загальну суму 211609 грн (т. 8 а.с. 220), копії платіжних інструкцій № 11389 від 16.12.2025 на суму 111 609 грн (оплата за юридичні послуги згідно Договору про надання правової допомоги 559-АО-1/2021 від 16.07.2021 за рахунком 764 від 10.12.25) та № 11328 від 15.12.2025 на суму 100000 грн (оплата за юридичні послуги згідно Договору про надання правової допомоги 559-АО-1/2021 від 16.07.2021 за рахунком 764 від 10.12.25) (т. 8 а.с. 219, 219 зв), копію звіту від 06.04.2026 АО «ІНТЕГРІТЕС» щодо послуг з правничої допомоги наданих позивачу з метою захисту його інтересів у судовій справі № 340/6315/25 у суді першої інстанції, карту руху документів, акту надання послуг з правової допомоги від 06.04.2026 у справі № 340/6315/25.
Аналізуючи наведені вище докази стосовно правничої допомоги, апеляційний суд зазначає, що позивачу надані послуги з питання оскарження податкового повідомлення-рішення. Вказана категорія справ є типовою та поширеною, а спірні правовідносини зрозумілими та нескладними.
Разом з тим, представником позивача жодним чином не обґрунтовано кількість часу, який витрачено на кожну вказану послугу та суму кожної такої послуги, враховуючи типовість та зрозумілість предмету спору.
Колегія суддів звертає увагу, що а ні в договорі про надання правничої допомоги, а ні у доданих до нього документах не зазначено спосіб оплати наданих адвокатом послуг.
З огляду на зазначене, заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
Таким чином, зважаючи на предмет спору, складність адміністративної справи, яка не є складною та розглянута судом у письмовому провадженні, сталу судову практику щодо аналогічних спорів, апеляційний суд вважає що витрати на правничу допомогу, які визначені в заяві про стягнення витрат на правничу допомогу, так і витрати, визначені судом першої інстанції в додатковому рішенні в розмірі 30 000 гривень, є не співмірними зі складністю адміністративної справи, обсягом та часом, витраченим на надання правничої допомоги, у зв`язку із чим достатнім та обґрунтованим розміром таких витрат є 13000 грн. з відповідача.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що відповідно до статті 317 КАС України існують підстави для зміни додаткового рішення суду першої інстанції.
Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ
Апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на додаткове рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2026 року у справі №340/6315/25 задовольнити частково.
Додаткове рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2026 року у справі №340/6315/25 змінити.
В абзаці другому резолютивної частини додаткового рішення слова та цифри « 30000 грн» замінити словами та цифрами « 13000 грн».
В іншій частині додаткове рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2026 року у справі №340/6315/25 залишити без змін.
Вступна та резолютивна частини постанови проголошені 19 серпня 2026 року, в повному обсязі постанова складена 05 жовтня 2026 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дати складання повного тексту постанови.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Чабаненко