Ухвала № 140423043 у справі № 906/1049/25 від 08.10.2026

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"08" жовтня 2026 р. Справа № 906/1049/25

Суддя (суддя-доповідач у справі) Північно-західного апеляційного господарського суду Кульчій І.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодозор" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 21 вересня 2026 року (повний текст складено 28.09.2026) у справі №906/1049/25 (суддя Нестерчук С.С.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодозор"

до Autohandel Gebroeders Heinhuis v.o.f.

про стягнення 45 000,00 євро

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Житомирської обалсті від 21 вересня 2026 року у справі №906/1049/25 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодозор" до Autohandel Gebroeders Heinhuis v.o.f. про стягнення 45 000,00 євро залишено без розгляду.

Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Автодозор" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу місцевого господарського суду скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що подана апеляційна скарга не відповідає вимогам статті 258 Господарського процесуального кодексу України з огляду на таке.

Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Згідно з пунктом 3 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі з урухуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Вимоги до надсилання копії апеляційної скарги сторонам у справі встановлено також статтею 259 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Згідно з частиною 7 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Як убачається з матеріалів апеляційної скарги, представником ТОВ "Автодозор" на підтвердження виконання вимог статей 258, 259 Господарського процесуального кодексу України додано квитанцію №9007032 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС Лугіні Сергію Анатолійовичу.

Разом із тим, зазначена квитанція не є належним доказом направлення копії апеляційної скарги саме відповідачу у справі, з огляду на наступне.

Адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів (стаття 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Права адвокатів захищені системою державних гарантій, серед яких у тому числі заборона ототожнення адвоката з клієнтом (стаття 23 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Зазначена гарантія адвокатської діяльності спрямована на забезпечення саме клієнтів адвокатів ефективною правовою (правничою) допомогою та є гарантованим державою запобіжником від будь-якого стороннього впливу безпосередньо як на діяльність адвоката, так і на обізнаність його клієнта про рух справи.

Отже, з урахуванням положень статті 64 Конституції України, статті 23 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", скаржник помилково ототожнює направлення процесуальних документів адвокату, представнику відповідача у справі, із безпосередньо направленням таких документів відповідачу.

Водночас, таке направлення не звільняє представника позивача від виконання прямо передбаченого положеннями статей 42, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України обов`язку направлення відповідних процесуальних документів безпосередньо відповідачу у справі у відповідності до статті 42 Господарського процесуального кодексу України. Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 січня 2024 року у справі №922/2081/22.

При цьому колегія суддів враховує, що в матеріалах електронної судової справи, згідно з відомостями автоматизованої системи діловодства суду, міститься ордер, виданий адвокату Лугіну Сергію Анатолійовичу на представництво інтересів відповідача - Autohandel Gebroeders Heinhuis v.o.f., який є нерезидентом України, - у Господарському суді Житомирської області. Водночас зазначений ордер виданий на представництво інтересів відповідача саме у Господарському суді Житомирської області, а не у Північно-західному апеляційному господарському суді. Доказів на підтвердження повноважень адвоката Лугіна С.А. представляти інтереси відповідача в суді апеляційної інстанції матеріали справи не містять.

За таких обставин направлення копії апеляційної скарги адвокату Лугіну С.А. саме по собі не підтверджує виконання апелянтом обов`язку щодо направлення копії апеляційної скарги іншому учаснику справи - Autohandel Gebroeders Heinhuis v.o.f., та не може бути прирівняне до направлення відповідного процесуального документа безпосередньо відповідачу-нерезиденту.

З огляду на зазначене, суд зауважує, що надсилання копії апеляційної скарги виключно представнику сторони не є тотожним виконанню обов`язку, встановленого статтею 259 Господарського процесуального кодексу України, оскільки зазначена норма прямо визначає адресатом такого надсилання саме іншого учасника справи. Представник сторони не набуває самостійного статусу учасника справи, а здійснює процесуальне представництво відповідної особи.

Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, підлягає залишенню без руху.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи те, що апелянтом не додано доказів направлення копії апеляційної скарги і доданих до неї документів відповідачу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником не виконано належним чином вимоги статтей 258-259 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до статті 260 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної сккарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

При цьому, суд звертає увагу скаржника на те, що у відповідності до приписів пункту 6 статті 260 Господарського процесуального кодексу України, питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Керуючись статтями 174, 234, 258, 259, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодозор" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 21 вересня 2026 рокуу справі №906/1049/25 - залишити без руху.

2. Апелянту протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки шляхом надання суду доказів направлення копії апеляційної скарги відповідачу.

3. Роз`яснити апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею-доповідачем та не підлягає оскарженню.

Суддя Кульчій І.М.